Від зараження не застрахований ніхто!

Актуальність цієї хвороби в 21 столітті дивує, але пояснюється тим, що інфікуватися може кожний, незалежно від соціального становища. Від зараження не застрахований ніхто.

Йдеться про педикульоз.

Педикульоз - захворювання шкіри, спричинене зовнішніми паразитами - вошами.

Воші на голові почасти бувають у дітей, а платтяні та лобкові воші - в осіб, котрі нехтують особистою гігієною і нерозбірливі в сексуальних зв'язках.

Реальні цифри по захворюваності в десятки разів вище офіційних, бо реєструються далеко не всі випадки.

Воші людини – це специфічні паразити, які проводять все своє життя на людині та харчуються її кров’ю, вони являються переносниками збудників висипного тифу, волинської гарячки та зворотного тифу.

На тілі людини паразитує три види вошей: платтяні, головні та лобкові. Ураження головними та платяними вошами називається педикульозом (від латинського Pediculus – воша)

Прояви педикульозу

- шкірний свербіж в місці укусу воші,

- дрібні сірувато-блакитні плями на шкірі,

- наявність гнид або вошей у волоссі.

Від моменту зараження до перших ознак хвороби може пройти кілька тижнів.

Свербіж волосистої частини голови та шиї виникає внаслідок подразнення секретом, який виділяють воші в місці укусу під час кровосмоктання. Людина розчісує сверблячу ділянку шкіри та втирає в ранку екскременти воші, в яких можуть міститись рикетсії. Так збудники інфекційних хвороб потрапляють в кров людини, інфікуючи її.

Ураження відбувається при безпосередньому контакті з завошивленими особами, здебільшого волоссям, при користуванні спільними речами — одягом, білизною, головними уборами, гребінцями, щітками для волосся тощо. При значній завошивленості людини воші можуть переповзати по підлозі та по різним предметам, на яких вони можуть зберігати життєздатність впродовж 2 діб. Людина може бути уражена педикульозом в громадському транспорті, магазині, за місцем навчання чи роботи. Сприяють розмноженню вошей скупченість населення та недотримання правил особистої гігієни.

Появу вошей слід попереджувати. Для цього необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни, проводити систематичне прибирання приміщень, утримувати в чистоті предмети побуту та меблі. Батьки повинні слідкувати за дотриманням дітьми правил особистої гігієни та регулярно оглядати волосся дитини.

Життєвий цикл

Pediculus capitis -головна воша - передається контактно-побутовим шляхом через спільне використання гребінців, одягу, постільної білизни, приміряння чужих головних уборів.

Тривалість життя воші складає 20-45 днів.

Личинка сірувато-коричневого кольору, пересувається за допомогою 3 пар лапок, з кігтиками, що дозволяє їм міцно триматися на волоссі або тканині.

Молоді воші, що з'являються через 5-6 днів, вже до третього тижня свого життя Готові до розмноження, їхні укуси досить болючі, а ферменти слини, що потрапляють в ранку при укусі, викликають свербіж.

Дорослі воші сірувато-коричневого забарвлення, після кровосмоктання темніші, самиці більші за самців, пересуваються за допомогою 3 пар лапок з кігтиками долаючи до 20 см за хвилину.

Хворі розчісують уражені ділянки, це приводити до вторинних інфекцій, протягом педикульозу ускладнюється піодермією тощо.

Педикульоз за відсутності лікування приймає запущені форми – голова пацієнта покрита гнійними кірочками, волосся через гною злипаються в пучки, регіонарні лімфовузли збільшуються. При дерматоскопії виявляється велика кількість гнид і дорослих вошей.

Знищення

Якщо помічено воші або гниди, їх необхідно знищувати не лише на тілі людини, але й на одязі, постільній білизні, в приміщеннях.

Дезінсекційні заходи по боротьбі з вошами включають механічний, фізичний та хімічний методи боротьби.

На сьогодні, через аптечну мережу реалізується широкий асортимент препаратів, за допомогою яких можна позбутися цих паразитів. При виборі протипедикульозних препаратів необхідно звертати увагу на вимоги інструкцій з їх застосування щодо виду педикульозу, вікової категорії тощо.

Після використання протипедикульозних препаратів гниди всі або майже всі є нежиттєздатними. Далі необхідно видалити їх механічним шляхом: волосся змочують розведеним 5-10% столовим оцтом, зав'язують поліетиленовою хусткою і рушником, витримують 30 хвилин, полощуть у проточній воді, після чого вичісують густим гребенем загиблих вошей та їх яйця.

Оскільки головні воші можуть знаходитись не тільки на волосяній частині голови, але й на інших частинах тіла, необхідно провести повне миття тіла, бажано з використанням мийних засобів (наприклад, шампуню), що мають протипедикульозні властивості.

Із фізичних методів обробки використовують чищення речей, обробку високою температурою. Гнида має щільну оболонку, яка захищає її від впливу різноманітних несприятливих факторів зовнішнього середовища, тому прання білизни без кип’ятіння не звільняє її від гнид, які залишаються живими. Завошивлену білизну необхідно кип’ятити у 2 % розчині кальцинованої соди впродовж 15 хвилин з моменту закипання, прасувати з обох боків, звертаючи особливу увагу на шви т складки.

При масовому виявленні педикульозу слід звернутися до дезінфекційної станції чи дезінфекційних відділів (відділень) територіальних санітарно-епідеміологічних станцій, фахівці яких проведуть в осередку педикульозу комплекс протиепідемічних та дезінфекційних заходів, скерованих на повне виявлення педикульозу серед контактних осіб та проведення санації осередку педикульозу.