- Родимки і невуси

Вроджені невуси(родимки) класифікують за розмірами:- дрібні (до 1,5 см);- середні (1,5 - 10 см);- великі (більше 10 см);- гігантські (вони можуть займати повністю анатомічну ділянку тіла). Ризик переродження гігантських родимок досягає 10–50%.Особам з невусами середнього і більше розмірів варто спостерігатися в лікаря-дерматолога або онколога.Такі родимки необхідно захищати від впливу ультрафіолетових променів, а в окремих випадках профілактично видаляти, щоб запобігти їх переродженню в злоякісне утворення.Пухлина – патологічне розростання клітин, які в ході ряду раптових змін генетичного матеріалу (мутацій) здобувають здатність до необмеженого розмноження, а захисні системи організму не в силах цьому протистояти. Розрізняють доброякісні й злоякісні пухлини.

Доброякісні пухлини розвиваються повільно, ростуть, відтискуючи навколишні тканини в сторони, мають чіткі границі й найчастіше оточені капсулою, легко видаляються оперативно.

Злоякісні утворення, навпаки, ростуть із високою швидкістю, не мають чітких границь і вростають у навколишні тканини, а також можуть метастазувати (утворювати вогнища росту патологічних тканин) в інші органи, поширюючись кровоносною та/чи лімфатичною системою, серйозно порушуючи функцію уражених органів і систем.

Набуті невуси виникають внаслідок індивідуальних генетичних особливостей людини. Часто вони з'являються в перші роки життя (пігментні клітини із глибини шкіри переміщаються ближче до поверхні, де формуються їхні скупчення).

Серед набутих невусів виділяють:

- внутришньодермальні невуси (характеризуються скупченням меланоцитів глибоко в шкірі, у її дермальнім шарі);

- епідермальні (характеризуються скупченням меланоцитів у верхньому шарі шкіри - в епідермісі);

- прикордонні або змішані (скупчення кліток які перебувають на границі дерми й эпідермісу).

Набуті епидермальні й внутришньодермальні невуси найчастіше виглядають як горошина. Що стосується прикордонного варіанта, вони, як правило, з'являються у вигляді плоскої плями коричневих відтінків, що не піднімається над шкірою.

З народження в людини може бути в середньому біля десятка невусів, їх кількість може як збільшуватися, так і зменшуватися.

Важливо звертати увагу на появу нових родимок. Спочатку вони виглядають як мікроскопічні плями, іноді виявляють тенденцію до збільшення, але рідко досягають розмірів більше 0.5 см і, як правило, залишаються плоскими або трошки піднятими над шкірою у вигляді світло-коричневих горошин, іноді на ніжці. Переважна більшість подібних пігментних утворень шкіри абсолютно безпечні.

Особливу увагу варто приділяти саме плоским прикордонним придбаним невусам, особливо, якщо вони збільшуються в розмірах, або, навпаки, зменшуються, тобто, перебувають в активному стані. Якщо такий невус має неправильну форму й нерівномірну пігментацію (колір утворення варіюється від ясно-коричневого до інтенсивного чорного), то його варто розглядати як диспластичний , тобто здатний до переродження в меланому — злоякісну пухлину, що розвивається із клітин , які виробляють меланін (меланоцитів). При цьому злоякісне перетворення в середньому займає від 5 до 10 років. І людина втрачає пильність саме тому, що довгий час із нею нічого не відбувається. Якщо розмір подібного утворення досягне 6-7 мм у діаметрі, варто проконсультуватися в лікаря-дерматолога або онколога.

Основні ознаки переродження невуса в меланому:

неправильна форма й нерівні контури пігментного утворення (більшість родимок мають правильну овальну форму);

поліхромія (колір новотвору може бути різним, від сірого й рожевого до темно-коричневою й чорного, але головною ознакою є не сам колір - а саме сполучення декількох кольорів одночасно);

розміри шкірного утворення більше 5 мм;

свербіж , тріщини на поверхні невуса, поява кровоточивості, втрата шкірного малюнка над виступаючими ділянками, почервоніння навколо пігментного утворення.

До стандартних методів діагностики будь-яких пігментних утворень шкіри, у тому числі й меланоми, відносять гістологічне дослідження — дослідження зразків тканини, узятої в пацієнта, під мікроскопом із метою вивчення структури.

Серед сучасних неинвазивних методів діагностики злоякісних новотворів шкіри ефективним є є дерматоскопія.