Гостра геморагічна лихоманка Ебола
Так звана "хворо́ба Ебола" -ГОСТРАГЕМОРАГІЧНАЛИХОМАНКА (гарячка)ЕБОЛА - вірусне дуже заразне природно-осередкове захворювання з тяжким перебігом, вираженою інтоксикацією, зневодненням, ураженням кровоносних судин багатьох органівз розвитком тяжких крововиливів.Оскільки на сьогоднішній день лікування цієї хвороби та специфічної профілактики шляхом вакцинації не існує, рівень смертності при захворюванні високий - 60-90%.
Збудник лихоманки Ебола — вірус, що має п'ять різних підвидів.Вперше спалахи гарячки Ебола було зареєстровано у 1976 р. у сільських місцевостях на півдні Судану та півночі Заїру. Випадки захворювання в цих районах Центральної Африки, а також в зоні тропічних лісів Африки (Габон, Кот-д'Івуар, Ліберія, Демократична республіка Конго) реєстрували і в наступні роки.В 2014 році зафіксована найтяжча за весь період спостережень за цією хворобою епідемія в Західній Африці (Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Нігерія, Сенегал).
На сьогодні епідемія поширилась на США та Іспанію.
Епідемія поки що не має тенденції до вщухання, а, навпаки, продовжує наростати.
Загалом у 7 країнах (Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Нігерія, Сенегал, США, Іспанія) поширення епідемії хвороби, яку спричинює вірус Ебола, станом на 19 жовтня 2014 року зареєстровано вже 9936 випадків хвороби, зокрема 4877 смертей, захворіли 443 медичні працівники, 244 їх померло.
Спалах у Західній Африці ВООЗ оцінила як надзвичайну ситуацію у сфері охорони здоров’я, яка має міжнародне значення. Природний осередок вірусу Ебола, найвірогідніше, розташований у вологих лісах африканського континенту і районах Західної частини Тихого океану. Джерелами інфекції є деякі фруктоїдні кажани і, можливо, дрібні наземні гризуни (на цей час вірус виділили лише з декількох особин кажанів, мишей та бурозубок в Африці).
Лихоманка Ебола може поширюватися через прямий, незахищений контакт із біологічними рідинами інфікованої людини (з кров'ю, слиною, спермою, лімфою, виділеннями тощо) та у результаті контакту з предметами, з якими контактувала хвора людина.Часто заражаються мисливці на кажанів, мавп, інших заражених тварин, а потім передають інфекцію іншим людям. Похоронні обряди, під час яких присутні люди мають прямий контакт із тілом померлого, відіграють значну роль у подальшому поширенні вірусу Ебола серед людей (вірус має блокуючий вплив на імунну систему, протягом 50 діб небезпечними є померлі від цієї хвороби.
Ознаки захворювання:
- початок захворювання стрімкий, температура 39-40 градусів,
- з’являється сильний головний біль,
- блювота,
- пронос з кров’ю,
- сильний біль у м’язах,
- кровотеча з носа, вух, очей та ясен.
РЕКОМЕНДОВАНО
1. Під час перебування в епідемічних з цього захворювання країнах:
- використовувати захисні маски;
- утримуватися від відвідування місць масового скупчення людей,
- уникати контактів із хворими людьми, зокрема з високою температурою.
2. При перших ознаках захворювання:
- уникати контакту з оточуючими людьми,
- користуватись індивідуальними засобами захисту,
- залишатись вдома або в ізольованому приміщенні,
- негайно викликати швидку медичну допомогу.
3. Особам, які повернулися з епідемічних із цього захворювання країн:
- при появі озак хвороби негайно звернутися по медичну допомогу,
- обов’язково повідомити про перебування у західноафриканських або в сусідніх з ними країнах,
- поінфрмувати медиків про контакт із особами, які відвідували ці країни.
Найчастіше вірус Ебола поширюється через родичів та друзів, які перебувають у тісному контакті при догляді за хворим. Характерне внутрішньолікарняне поширення, що становить загрозу для медичного персоналу.
Прояви хвороби можуть з’явитися з 2 по 21 день після потрапляння збудника до організму, найчастіше – на 8-10 день.
