ЛІКАР-ФІЗІОТЕРАПЕВТ

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ЛІКАРЯ-ФІЗІОТЕРАПЕВТА

  1. Загальні положення

1.1. Лікар-фізіотерапевт належить до професійної групи «Професіонали».

1.2. Призначення на посаду лікаря-фізіотерапевта та звільнення з неї здійснюється наказом _______________________ за поданням _______________ із дотриманням вимог чинного законодавства про працю.

1.3. Лікар-фізіотерапевт підпорядковується безпосередньо _____________.

1.4. Указівки лікаря-фізіотерапевта є обов’язковими для середнього та молодшого медичного персоналу.

1.5. ____________________________________________________________.

  1. Завдання та обов’язки

Лікар-фізіотерапевт:

2.1. Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію фізіотерапевтичної служби і курортної справи.

2.2. Застосовує сучасні методи профілактики й лікування санаторними та курортними факторами.

2.3. Визначає доцільність застосування фізіотерапевтичних методів при різних захворюваннях.

2.4. Обирає оптимальний фізіотерапевтичний комплекс.

2.5. Веде науково обґрунтований облік безпосередніх, найближчих і віддалених результатів лікування.

2.6. Надає швидку та невідкладну медичну допомогу.

2.7. Проводить консультації за направленнями лікарів інших спеціальностей.

2.8. Планує роботу та проводить аналіз її результатів.

2.9. Веде лікарську документацію.

2.10. Дотримується принципів медичної деонтології.

2.11. Керує роботою середнього медичного персоналу.

2.12. Бере активну участь у поширенні медичних знань серед населення.

2.13. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

2.14. ___________________________________________________________.

  1. Права

Лікар-фізіотерапевт має право:

3.1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва, що стосуються його діяльності.

3.2. Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення роботи, пов’язаної з обов’язками, що передбачені цією інструкцією.

3.3. В межах своєї компетенції повідомляти керівництву про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення.

3.4. Вимагати від керівництва сприяння у виконанні ним посадових обов’язків.

3.5. Давати вказівки середньому та молодшому медичному персоналові в межах своєї компетенції.

3.6. Отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов’язків.

3.7. Самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції.

3.8. Брати участь у нарадах, на яких розглядаються питання, що стосуються його компетенції.

3.9. Підвищувати свою професійну кваліфікацію на курсам удосконалення у встановленому порядку.

3.10. ___________________________________________________________.

Лікар-фізіотерапевт несе відповідальність:

4.1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, — в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України

4.2.3а правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, — в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

4.3. За завдання матеріальної шкоди — в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

4.4. ____________________________________________________________.

  1. Лікар-фізіотерапевт повинен знати:

5.1. Чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи що регламентують діяльність органів управління, установ та закладів охорони здоров’я.

5.2. Основи права в медицині.

5.3. Організацію фізіотерапевтичної служби і курортної справи.

5.4. Права, обов’язки та відповідальність лікаря-фізіотерапевта.

5.5. Сучасну класифікацію хвороб.

5.6. Показання та протипоказання до застосування фізичних факторів.

5.7. Механізм дії фізичних факторів, вплив їх на основні патологічні процеси й функції різних органів і систем організму.

5.8. Принципи сумісності й послідовності призначення фізичних факторів і процедур.

5.9. Принципи органічного детермінізму в терапії фізичними факторами.

5.10. Хронофізіотерапію.

5.11. Проблеми охорони навколишнього середовища при будівництві й експлуатації фізіотерапевтичних і курортних закладів.

5.12. Основи санаторно-курортного лікування й відбору.

5.13. Правила і вимоги до обладнання фізіотерапевтичного відділення (кабінету).

5.14. Апаратуру, яка застосовується, техніку проведення процедур, правила безпеки під час роботи з фізіотерапевтичною апаратурою.

5.15. Першу й екстрену допомогу при невідкладних станах.

5.16. Принципи госпрозрахунку, страхової медицини, маркетингу.

5.17. Правила оформлення медичної документації.

5.18. Форми й методи санітарної освіти.

5.19. Сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

5.20. ___________________________________________________________.

  1. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Лікар-фізіотерапевт вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Фізіотерапії». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

6.2. Лікар-фізіотерапевт I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Фізіотерапії». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

6.3. Лікар-фізіотерапевт II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Фізіотерапії». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) П кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

6.4. Лікар-фізіотерапевт: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Фізіотерапії». Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.