Як зупинити старіння організму

Поради Миколи Амосова

Амосов Микола Михайлович (1913-2002 рр.) - лікар, геніальний кардіохірург, учений, біокібернетик, громадський діяч, академік Національної академії наук України та Академії медичних наук України, директор Інституту серцево-судинної хірургії, доктор медичних наук, автор понад 400 наукових робіт, письменник.

М.М.Амосов провадив активний, здоровий спосіб життя, поставив на собі експеримент омолодження, і сам вів дуже здоровий спосіб життя, на підставі власних спостережень і досвіду сформулював основні засади плідного довголіття в роботі "Моя система здоров’я".

Передмова

Восени 1992 року я припинив оперувати. Не тому, що було фізично важко. Просто вирішив, що треба закінчувати. Не личить старому під 80 вшивати штучні клапани в серце.

... Через шість місяців, навесні 1993 року, я зрозумів, що мене наздогнала старість. Поменшало сил, "заіржавіли" суглоби, обважніло тіло, начебто втомлене після роботи. Стало хитати під час ходи. Я не злякався, але засмутився. І навіть розлютився: не можна здаватися без бою!

Почав читати книги з геронтології, спробував експериментувати з гормонами (20 мг преднізолону). Начебто додало життя: тіло знову стало легким, суглоби - рухомими. Але не можна застосовувати гормони довго, довелося зменшити дозу до 5 мг, і ефект зник.

Середня тривалість майбутнього життя у нас для 70-літнього становить 13 років, 80-літнього - 6,5, для 90-літнього - 2 роки. Столітні в середньому мають у запасі близько півроку. І ще цифри: із 100 чоловік, що пережили рубіж 80 років (як я), до 90 доживають 10, а із сотні дев'яностолітніх до ста років залишається шість. За переписом 1970 року в СРСР осіб віком за 90 налічувалося 300000, а старших 100 років лише - 19000.

Було цікаво подивитися "свою компанію" - членів Академії наук. Погортав довідники. Виявилося, що 86 чоловік із ста живуть 80 і більше років, 40 чоловік - за 85 і лише 8 - за 90 років. Столітніх не виявилося. Тобто вимирання академіків іде за середньостатичними пропорціями. Це означає, що тривалість майбутнього життя після 80 років - у середньому близько семи років. Та й яке то життя...

Надивився я на академіків за свої 30 років академічного стажу. До 80 років вони доживають добре, втрачаючи, правда, значну частину фізичного здоров'я, але зберігають інтелект. У наступні п'ять років здоров'я дуже погіршується, хоча інерція розуму ще тримається. Далі йде відверте постаріння.

Зверніть увагу на те, як рухаються люди різного віку. Маленькі діти бігають вискоком, як в невагомості, а старі ледве "відліплюють" підошви від землі, начебто несуть велику ношу. На жаль, "обважніння" я помітив на собі.

І ось, коли пишно відсвяткували мій ювілей (говорилося: "ще на багато років..."), картина майбутнього доживання стала переді мною в усій красі. Жити залишилося 5-7 років з хворобами, немічно, та не дай Боже ще й із збідненим розумом.

Ні. Я не згоден.

Так почалися роздуми, пошуки. І цей експеримент.

Експеримент

Всі ці міркування стали основою для конструювання методики експерименту. Ось її пункти, що визначилися наприкінці першого місяця його проведення.

1. Фізичні вправи:

а)ранковий біг 5-6 км за 50-60 хвилин;

б)гімнастика з п'ятикілограмовими гантелями у руках, шість вправ (перегинання назад, нахили убік, вперед, повороти корпуса, рухи рук вгору і вперед) - усього 2500 рухів.

Мої колишні 1000 рухів без гантелей, але у швидкому темпі; гімнастика робиться у 3‑4 заходи (як правило, у поєднанні з одночасним переглядом телепередач, прослуховувакням новин, аби не гаяти часу) займає 1,5-2 години; на додаток до вправ ходжу у справах 30-40 хвилин, дуже швидко; разом виходить 3-3,5 години доброго навантаження.

2. Дієта з обмеженням жирів і цукру. Це приблизно 300 г сирих овочів і фруктів на день за принципом "листя, плоди, корені" (капуста, буряк, морква, огірки, помідори, яблука, сухофрукти). Хліба не уникаю з'їдаю приблизно 300 г (краще український, але можна й будь-який інший). Молоко 0,5 літра, на ньому вариться вранішня кава. Цукор за смаком. М'ясо, ковбаса 70-100 г. Жири ложка олії в кашу або салат, плюс шматочок сиру. Суворого педантизму в дієті немає, кількість їжі регулюється по вагах. Уже давно в мене постійна вага 52-53 кг. Це на 5 кг менше мінімуму і на 3 кг максимуму, рекомендованих американцями для мого зросту (168 см). При цьому шкірна складка на животі 1 см, а талія, судячи по старому ременю, не змінюється 30 років.

3. Дихання з обмеженням газообміну (методика Бутейка) вважаю дуже важливим.Підтримання підвищеного вмісту вуглекислоти в крові збільшує використання кисню крові тканинами та економить 5-10 відсотків продуктивності серця або відповідно дозволяє підвищувати навантаження. Найголовніше ж у тому, що вуглекислота рятує від усякого роду спазмів: коронарних і мозкових артерій, бронхів, шлунка й кишківника. Спазми часто е наслідком психологічних стресів, не "відпрацьованих" фізичними навантаженнями. Крім того, мінімальне дихання повинно бути обов'язковим елементом психічного і фізичного розслаблення. Я переконаний, що людина весь час повинна "недодихати", щоб натренувати дихальний центр на підвищений вміст вуглекислоти. Це перевіряється дихальною паузою: вона повинна бути не менше 40 секунд.

4. Загартування тренує терморегуляцію. Це не лише профілактика простуди, а й зміцнення регуляторів "стресорної системи". На жаль, у цій системі я новачок, холодну воду завжди не любив, хоча одягався легко, тому що швидко рухався. Тепер до системи входить щоденна холодна ванна влітку. Взимку, на жаль, тепла, мерзну під час бігу.

Якщо спробувати оцінити значимість кожного пункту програми, то на перше місце я поставлю фізичні навантаження, на друге дієту, на третє дихання і розслаблення і на останнє загартування.

Надії і побоювання

Звичайно, не можна розраховувати на справжнє омолодження, якщо припустити, що старіння запрограмоване в генах. Реальні можливі ступені омолодження для кожного віку визначаються за співвідношенням факторів старіння: скільки від програми, тобто від вичерпання енергії Х або нагромадження фактора У, скільки від хімічних "перешкод" і скільки від детренованості, пов'язаної із зменшенням потреб і соціальних мотивів активності. Співвідношення цих компонентів невідоме, хоча всі вони, без сумніву, відіграють істотну роль. Експеримент може прямо вплинути лише на третій фактор, додавши до потреб волю та ідею тренування. Втім, можливий посередній вплив як на енергію X, так і на виведення "шкідливої хімії". Так чи інакше, треба спробувати розірвати порочне коло.

Отже, немає надії, що я помолодшаю і проживу зайвих 15-20 років. Важко сказати, чи здійсняться мої надії на 10 років (вони грунтуються на уявленні про ідеальну криву старіння). Але впевнений (майже!), що ефект повинен бути: можливо, він полягатиме в кількох зайвих роках життя і (це вже неодмінно) в його якості.

Найближчі результати

Експеримент розпочато у квітні 1994 року. Відтоді минуло два роки. Небагато порівняно із старістю, але уже можна говорити про результати. Ейфорія, яка може впливати на самопочуття через психіку, не триває так довго.

Тепер наважусь сказати: омолодження можливе. Звичайно, це не зворотне прокручування програми, а всього лише тренування, але не тільки м'язів, а й регуляторів. Воно дає змогу розірвати або хоча б загальмувати порочні зворотні зв'язки, що прискорюють старіння: детренованість, хвороби.

Кілька слів про методику. Тренування м'язів йшло важко і сила ще продовжує додаватися. Кількість вправ з гантелями збільшив з 1500 до 2500, причому використовую і десятикілограмову гантель. Крім того, роблю мої колишні 1000 вправ без гантелей, але в темпі. І ще 200 підскоків на одній нозі, 5 підтягувань на перекладині. На жаль, увесь експеримент не надійний: стимулятор і порок аортального клапана серця можуть підвести у будь-яку хвилину. То я із страхом чекаю на наступну перевірку і боюся, що доведеться біг замінити на ходьбу, а, може, і гірше... Стимулятор і стеноз сидять, як бомби. Дієта і дихання ті ж самі. Загартування у холодній ванні. Все разом займає 3 години, з них половина у супроводі телеабо радіопередач, Фактично я втрачаю одну годину, бо інформацію однаково одержую сидячи у кріслі.

Перелічу попередні результати по пунктах.

1. Хвороб не було.

Ознаки стенокардії, що з'явилися в останній рік, зникли. Кілька легких приступів болю вдалося зупинити затримкою дихання. Звичайно, це не виключає повернення хвороби. Навіть мій давній ворог - хребет - поводив себе добре.

Загалом я почуваю себе зовсім здоровим. За винятком невеликих ознак старості і... сумнівів щодо потрібності мого експерименту. Але про це потім.

2. Уточню стан органів:

а)серце регулювалося стимулятором, частота пульсу від 70 до 130 (постійно відчуваю вдячність до фірми "Інтермедикс" та її представника В.В. Архипова, що подарували мені такий чудовий апарат, без нього б експеримент не відбувся б; зрідка прориваються екстрасистоли; стан серця контролюється ЕКГ, УЗД, рентгеном один раз на півроку; під час інтенсивних вправ з'являється задишка, тоді роблю паузу для заспокоєння дихання;

б)артеріальний тиск 120 на 70 після вправ підвищується до 140-150, нормалізується через 1-2 хвилини відпочинку;

в)всі великі артерії перевірено звужень немає (особливо важливі артерії шиї, що живлять мозок), недарма я 40 років кручу головою (понад усе боюсь склерозу, поки що його, здається, немає: аналізи крові на холестерин завжди були нормальні, і взагалі всі аналізи нормальні);

г)все гаразд і з іншими внутрішніми органами: об'єм легенів відповідає вікові 45 років, шлунок, кишківник і печінка діють безвідмовно; були побоювання за передміхурову залозу, що підстерігає всіх чоловіків, але і з нею, здається, все налагодилось.

3.Апетит завжди був добрий, доводилося трохи стримуватися.

Тепер, коли витрачання енергії зросло, можу не хвилюватися. Але контроль за вагою зберігаю вона залишилася незмінною 53-55 кг. Жирова підкладка зовсім мізерна, а м'язи все ж таки додалися, хоча й непомітно.

4.Психічний тонус підвищився.

Нічний сон поліпшився. Пам'ять, яка за останні роки дещо погіршилась (на найближчі події), в ході експерименту не змінилася. Мабуть, доведеться змиритися з цією втратою, тим більше, що вона неістотна. Те ж саме і з погіршенням слуху на одне вухо: лікарі кажуть невиправне.

5.Основні зрушення у відчутті фізичної міцності.

6. Не все, однак, виглядає блискуче.

Саме в руховій сфері залишилися труднощі: відчуття скутості та інерційності при переході від спокою до рухів, невеликі порушення координації, нетверда хода, особливо в темряві. Однак е безперечний прогрес. Спочатку я зовсім не міг стояти на одній нозі і тим більше стрибати. Зараз із заплющеними очима витримую 10 секунд.

Якби не ці порушення, то взагалі не відчував би старості, як було це в 65 років. Повністю їх, звісно, не позбутися, але на поліпшення ще сподіваюсь. Старів 81 рік, неможливо ж помолодшати навіть за якихось два роки.

Цікаво, що сила в гімнастиці все ще додається, а біг форсувати боюсь через серце. Розміри серця трохи збільшились, і це лякає.

Деталізація рекомендацій

Після 40 років всім необхідна фізкультура та обмеження в їжі за вагою (зріст мінус 100). 1000 рухів за 20-30 хвилин я про це писав, не буду уточнювати. Проте, у світлі нового досвіду, додам: бажано ускладнити гімнастику ' гантелями, хто скільки потягне (важливі тільки поступовість і самоконтроль за пульсом). Бігати або швидко ходити на роботу за вибором. До пенсійного віку всього цього досить: можна залишитися здоровим і одночасно вилікувати хвороби, якщо вони вже з'явилися. Хоча при цьому важко уникнути конфліктів з лікарями.

Так можна продовжувати і далі, до ознак старіння, якщо людина має заняття - на роботі або вдома. Але переривати не можна ні в якому разі: перерва на 3 місяці детренує м'язи і волю можна і не піднятися. І ще одне: символічна фізкультура на 5 хвилин - безглузда.

Якщо старість уже на порозі (свій досвід я описав), треба "лікуватися" - збільшувати кількість фізичної роботи. Культурно це робиться з підрахуванням калорій за таблицями - за годинами праці і відчуттям утоми після навантажень. Звичайно, найкраще, коли є корисна праця в саду, в домашній майстерні. Але щоб довести навантаження до 3000 калорій, найчастіше треба давати фізкультуру. Особливо детренують зимові перерви навантажень.