100. Самозаймання нікелю на повітрі
Нікель – це міцний, стійкий до корозії метал, який не змінюється під дією кисню повітря і вологи. Нікелем покривають деталі приладів і машин для додання декоративного виду і захисту від корозії. Але подрібнені метали, в тому числі і нікель, за своїми властивостями відрізняються від металів, що знаходяться в монолітному вигляді. Виділимо нікель зі сплаву нікель–алюміній, помістивши порошок сплаву в розчин лугу.
Алюміній активно реагує з лугом, розчиняючись в ньому, реакція йде з виділенням водню. Для збільшення швидкості розчинення алюмінію нагріваємо розчин. Коли реакція закінчиться, і весь алюміній перейде в розчин, промиємо отриману крихту нікелю спочатку водою, а потім етиловим спиртом – для видалення залишків вологи. Винесемо трохи нікелю зі спирту на фільтрувальний папір. Коли спирт випарується, нікель починає реагувати з киснем повітря, поступово розігрівається і згоряє з утворенням нікол(ІІ) оксиду.
2Ni + O2 = 2NiO
Подібними властивостями володіє і дрібнодисперсне залізо. Подрібнені нікель і залізо – пірофори. Пірофорами називають речовини або суміші речовин, які самозаймисті на повітрі.
Обладнання: стакан хімічний, фільтрувальна папір, штатив з сіткою, скляна паличка.
Техніка безпеки. Дотримуватися правил роботи з лугами і правила пожежної безпеки. Всі залишки пірофорного нікелю знищити, розчинивши їх у розведеній кислоті.
Постановка досліду і текст – к.п.н. Павло Беспалов.