Електропровідність речовин можна випробувати за допомогою приладу. Між електродами приладу – напруга 36 вольт. Коли електроди поміщають в речовину, стає ясно, чи проводить ця речовина струм. Якщо речовина проводить електричний струм, ланцюг замикається, і лампочка загоряється. Якщо речовина неелектропровідна, ланцюг залишається розімкнутим, і лампочка не горить.

Випробування твердих речовин. Насипаємо цукор в чашку Петрі і підносимо до електродів. Лампочка не горить, значить цукор (органічна речовина) не проводить електричний струм. Луг – твердий натрій гідроксид NaOH, теж не проводить струм. Візьмемо кухонну сіль – кристалічний натрій хлорид NaCl. Лампочка не горить. Всі випробувані тверді речовини не проводять електричний струм. Чи електропровідні розчини цих речовин?

Випробування рідин. Розчин натрій гідроксиду електропровідний: лампочка загоряється. Лампочка горить і при випробуванні розчину кухонної солі. Електропровідний також розчин хлоридної кислоти (HCl). Рідини, які проводять електричний струм, називаються електролітами. Всі випробувані розчини виявилися електролітами. Електропровідність електролітів забезпечують іони. Перевіримо, чи є електролітом дистильована вода. Лампочка не горить. Іонів в дистильованої воді зовсім небагато, тому електропровідність води низька. Дистильована вода – дуже слабкий електроліт. У розчині цукру немає рухомих заряджених частинок.

Струм в ланцюзі не йде. Розчин цукру – НЕ електроліт. Спирт, як і розчин цукру, не є електролітом.

Обладнання: установка для випробувань речовин на електропровідність (випрямляч, електроди, лампа розжарювання), чашки Петрі, стакани.

Техніка безпеки. Слід дотримуватися правил роботи з кислотами і лугами, правил роботи з електроприладами. Дослід проводити з напругою не більше 42 В.

Постановка досліду – Олена Махіненко, текст – к.п.н. Павло Беспалов.