Сірководень – токсичний безбарвний газ із запахом тухлих яєць. Сірководень (H₂S) в лабораторії можна отримати нагріванням суміші парафіну з сіркою. В пробірку поміщаємо шматочок парафіну і жовтий порошок сірки, закриваємо пробкою з газовідвідною трубкою і нагріваємо на полум'ї спиртівки. Виділений сірководень можна виявити за допомогою вологого універсального індикаторного паперу: під дією сірководню він червоніє. Розчин сірководню у воді – дуже слабка кислота.

Пропускаємо сірководень через холодну дистильовану воду. Сірководень частково розчиняється, утворюється сульфідна кислота. Лакмус червоніє, сульфідна кислота – це слабка кислота. Якісна реакція на сульфід іон – реакція з іонами плюмбуму, ми проведемо схожу реакцію з іонами купруму. При додаванні купрум(ІІ) сульфату до сульфідної кислоти випадає чорний осад купрум(ІІ) сульфіду.

CuSO₄ + H₂S = CuS↓+ H₂SO₄

Так само виглядає осад плюмбум сульфіду. По чорному осадку плюмбум сульфіду можна виявити сульфід-іон.

Обладнання: пробірки, газовідвідна трубка, штатив, штатив для пробірок, шпатель, щипці, порцелянові тиглі, спиртівка, пробіркотримач.

Техніка безпеки. Слід дотримуватися правил поводження з отруйними газами. Дослід необхідно проводити у витяжній шафі. Дотримуватися правил поводження з нагрівальними приладами.

Постановка досліду – Олена Махіненко, текст – к.п.н. Павло Беспалов.