План

1. Хімія та побут
2. Хімія на кухні
3. Хімія у ванній кімнаті
4. Хімія в косметиці

1. Хімія та побут

Хімія — постійний супутник людини. У побуті ми практично щоденно зустрічаємося з продуктами хімічної промисловості та з хімічними процесами. Це прання білизни, миття посуду, доглядання за підлогою та меблями застосування клею, а також готування їжі, умивання з милом, догляд за шкірою обличчя та інша особиста гігієна тощо.

Нині побутова хімія — це самостійна галузь промисловості. Щороку у світі виробляється майже 30 млн. тон товарів побутової хімії. Це мийні, чистячі, дезінфікуючі засоби, засоби догляду за меблями й підлогою, для боротьби з комахами і захисту рослин, засоби для вибілювання, підкрохмалювання, підсинювання, різноманітні фарби, клеї, автокосметика тощо.

На початку нашої ери люди використовували в побуті близько 100 хімічних речовин як органічного походження (бджолиний віск, крохмаль, жири, оливкову та кокосову олію, оцтову кислоту тощо) так і неорганічного (пемза, кухонна сіль тощо).

У наш час багато вчених, інженерів, хіміків постійно поповнюють асортимент хімічних засобів, намагаючись винайти такі, які б не були шкідливими для здоров’я людини, екологічно чистими та не потребували для свого виробництва великих енергетичних витрат.

Товари побутової хімії стають усе більш популярними, розширюються області їх застосування, росте річний обсяг виробництва.

2. Хімія на кухні

Міцне місце в нашому побуті займає тепер хімія. Вона пере білизну і чистить кухонне начиння, фарбує стіни і доводить до блиску підлоги, обновляє килими й одяг і допомагає доглядати за рослинами. Але ж усе це – звільнення від багатьох турбот, заощаджені години, які можна присвятити улюбленій справі чи відпочинку. Товари побутової хімії стають усе більш популярними, розширюються області їхнього застосування, росте річний обсяг їхнього виробництва.

Говорячи про те, що робить хімія для нашої зручності роботи на кухні, необхідно насамперед віддати данину полімерам. Їх роль у сучасному житті просто неможливо переоцінити. Давайте заглянемо в сучасну квартиру. Тут усе, починаючи із синтетичного дверного дзвоника і блискучої білої дверної ручки, і, кінчаючи пластмасовими плитами і кольоровим огородженням зі склопластику на балконі, зв'язане з ними. На підлогах — синтетичні килими, на вікнах — портьєри із синтетичної тканини. На кухні — стіл і табуретки з полімерів, холодильник зі стінками з органічного скла, пластмасовий посуд і багато чого іншого.

Досить поглянути на цей малюнок, щоб побачити явну схожість між кухонним і лабораторним інвентарем. Всі ці знаряддя праці призначені для виконання однакових операцій, таких, як вимір, нагрівання, випаровування, подрібнення і перемішування.

Можна стверджувати, що кухар, сам того не відаючи, використовує багато наук: фізику, хімію, мікробіологію і навіть психологію.

Запитання

1. Одержання нашої їжі тісно пов'язано з хімічними перетвореннями речовин. Про який харчовий продукт говорив академік А.Н.Бах "Його виробництво - найважливіше хімічне виробництво у світі". Чим може бути небезпечним для людини цей продукт?

2. Замішування, бродіння, випікання — такі, здається, знайомі речі, але якщо зануритися в «хімію» пекарської справи, виникає відчуття магії, дива, мистецтва. Це чародійство приводить до появи багатьох речовин, що забезпечують унікальний смак та запах хліба. Чому печені вироби мають такий приємний вигляд та аромат?

3. Коли ми збираємося купувати чай, дуже просто розгубитися. Таке враження, що потрапив на бразильський карнавал: картонні, металеві, керамічні, скляні коробочки-чайниці з примхливими китайськими драконами є сусідами яскраво-жовтих пакунків «Ліптону», червоно-білих «Брук-Бонду», строкатої шотландської клітинки коробочок чаю «Хейліс», витончених мініатюр старовинного життя, якими вирізняються пакунки «Ахмаду». Тут і фруктові чайні суміші, і сучасні пропозиції — чаї за знаками Зодіаку. А скільки насправді існує сортів чаю? Які речовини надають чаю смаку, кольору та чайного аромату?

4. У цьому харчовому продукті зібрано всі елементи таблиці Менделєєва. В китайській кухні взагалі немає цього продукту. "Його створив хімік, який вище нас", - так писав про нього Едісон. А тому, хто хоче дожити до 100 років потрібно випити його півлітра на добу. Про який продукт деться мова?

5. У кожного вдома є справжня хімічна лабораторія – кухня. Дуже часто там щось кипить, булькає, іноді горить або димить. Твоя мама або бабуся щось вимірює, змішує, перетирає, ріже, подрібнює, фільтрує, випарює, готує різноманітні розчини та суміші. Дослідіть вашу домашню кухню та знайдіть кислоти і солі, які ваші мами та бабусі використовують для приготування їжі. Вкажіть побутові назви цих речовин та можливе їх використання у побуті.

6. В якій капусті багато йоду?

7. Як зробити так, щоб свіже молоко в жаркий день не скисло і було холодним?

8. Яка обробка м'яса (копчення, тушкування, жаріння, варіння) є для людини небезпечною і чому?

9. Раніше питанням безпекою посуду не задавалися: чи то вся продукція була якісною і нешкідливою, чи то не проводилося відповідних санітарно-гігієнічних експертиз. В даний час широко поширений посуд низької якості, виготовлений в азіатських країнах. Саме цей посуд найчастіше потрапляє в категорію шкідливої і небезпечної для здоров'я людини. Який або в яких випадках посуд вважається шкідливим? (дослідіть один вид посуду)

10. Сьогодні навряд чи можна зустріти людину, яка не користувалая б продуктами побутової хімії. Миючі засоби – це досягнення науково-технічного прогресу, що володіє безліччю корисних властивостей, що допомагає економити час. Проте в першу чергу це все ж хімія, і тому не можна точно сказати, що миючі засоби не володіють ніяким шкідливим впливом на організм людини. Швидше навпаки: вся побутова хімія негативно впливає на здоров’я. Перегляньте склад будь-якого миючого засобу, який знаходиться на вашій кухні. Дослідіть речовини, що входять до складу миючого засобу на можливість негативно впливати на організм людини та оточуюче середовище. У відповіді вкажіть складовий елемент засобу та його негативний вплив.

Відповіді

1. Академік А.Н.Бах писав, що виробництво печеного хліба — найважливіше хімічне виробництво у світі. У виробництві хліба використовують дріжджі. Дріжджі роблять білок із сільськогосподарської сировини, з парафінів нафти. Дріжджові організми ростуть дуже швидко, приблизно через кожні п'ять годин їх вага подвоюється, а це значить, що вони синтезують білок у кілька тисяч разів швидше, ніж тварини. Кілограм нафти може дати кілограм дріжджів. Можна тільки уявити, яку шкоду може принести людському організму постійне вживання нафти.

2. Нагрівання дає життя невимовно складним сумішам речовин. Коли ми говоримо: «Як пахне хлібом!», це означає, що наша нюхова сенсорна система отримала інформацію аж про 159 сполук.

3. Сортів чаїв усього чотири: зелений, червоний, жовтий та чорний. Червоні та жовті чаї випускають тільки в Китаї та Тайвані.

Дубильні речовини — таніни та катехіни.

Таніни надають чаю приємного терпкого смаку, а катехіни — певного кольору. Від довгого настоювання дубильні речовини полімеризуються і настій чаю темнішає, а інколи — мутніє. Алкалоїди — теїн, теобромін, теофілін.

Теїн — це чайний кофеїн, який, на думку людей, далеких від хімії, прописаний винятково в каві. Теїн і кофеїн — рідні брати, але не близнюки. Кофеїн більш активний, де в чому навіть агресивний, а теїн — лагідний його варіант.

Ефірні олії — надають чайному напою аромату. Вони містять понад 500 хімічних сполук, хоча масова частка їх незначна — лише 0,02 %. Вони мають запах троянд, меду, ванілі, цитрусових, бузку, кориці тощо. Вважається, що саме суміш такого асортименту ароматичних речовин створює неповторний «букет» чаю.

4. Мова йде про молоко. Адже молочні білки більш цінні, ніж білки м'яса й риби. Виявляється, що в організмах китайців генетично відсутній фермент лактози, який розщеплює молочний цукор. Проте це аж ніяк не зменшує цінність молока і продуктів з нього. В молоці в усі пори року в молоці зберігається комплекс вітамінів, фермен­тів, гормонів, а також імунних тілець, що є дуже ефективними й ведуть боротьбу з хвороботворними бактеріями.

5. Відповіді учасників:

• Натрій карбонат Nа2СО3 більш відомий як сода, у природі трапляється у вигляді кристалогідрату Na2CО3 ∙ 10Н2О (кристалічної соди), з неї добувають безводну сіль — кальциновану соду. Сода є ефективним засобом для миття та чищення посуду, прання білизни.
• Калій карбонат К2СО3 (поташ) також використовують для прання, оскільки наявність його в розчині обумовлює в ньому лужне середовище, що полегшує прання.
• Калій перманганат КМnO4, у побуті відомий як марганцівка, є цінною речовиною, яку використовують як засіб для дезінфекції, а також для промивання шлунка при отруєннях. Калій перманганат є важливим реактивом у лабораторній практиці.
• Лимонна кислота міститься не тільки в лимонах, але й у земляниці, смородині, ананасах та інших фруктах, а також у молоці та в крові. Лимонна кислота - трьохосновна. Формула її така: (НООССН2)2С(ОН)СООН. Солі лимонної кислоти називаються цитратами. Лимонна кислота утворює великі безбарвні і прозорі кристали, розчинні у воді, в етиловому спирті. На смак вона дуже кисла. Найчастіше лимонну кислоту використовують як смакову речовину, щоб додати потрібний смак напоям чи кондитерським виробам.
• Щавлева кислота Н2С2О4 дійсно була спочатку отримана з зелених листів щавлю. Але там вона міститься у вигляді калієвої солі - оксалату калію: К2С2О4. Крім щавлю, солі цієї кислоти містять і шпинат, і ревінь, і конюшина, і навіть помідори. Шведський хімік Карл Шеєле в 1784 році встановив, що невідома речовина, раніше виділена із соку щавлю і лісової травички кислиці ("заячої капусти") німецьким хіміком і аптекарем Йоганном Виглебом, - це кислота, і дав їй назву "щавлева". У молекулі щавлевої кислоти дві карбоксильні групи, її формулу можна зобразити так: НООС-СООН. Виходить, щавлева кислота двухосновна. Ця кислота середньої сили.
• Щавлева кислота утворює білі кристали, добре розчинні в гарячій воді і схожі на цукор (раніш у неї була ще назва «цукрова сіль»). Але зовнішній вигляд оманний: кислота ця досить отрутна. Якщо її одержують кристалізацією з водяного розчину, то звичайно в осад випадає гідрат наступного складу: Н2С2О4 * 2 Н2О. Для чого потрібна в господарстві ця кислота? Більш за все вона використовується при фарбуванні тканин, там її застосовують як протравлення, що створює кисле середовище. Щавлева кислота є в складі багатьох препаратів побутової хімії, що призначені для видалення іржі з металевих чи емальованих поверхонь. Справа в тім, що оксалати-іони С2О42- утворюють безбарвні, міцні і добре розчинні комплекси з катіонами заліза.
• Натрій хлорид (СІЛЬ КАМ*ЯНА) - незамінний для приготуванні їжі.
• Мурашина кислота Н-СООН міститься в незначній кількості в малині, черешні і має сильні антисептичні властивості. Ця кислота в зарубіжних країнах використовується для консервування фруктових соків та пюре в кількості 0,15 – 0,25%їх маси.
• Оцтова кислота СН3-СООН широко використовується в консервній промисловості. Слабкий розчин оцтової кислоти (оцет) використовують для приготування маринадів,пресервів та інших продуктів. Оцтова кислота також утворюється при оцтовокислому бродінні, яке викликане оцтовокислими бактеріями, в невеликій кількості він міститься в продуктах квашення.
• Яблучна кислота СООН-СНОН-СН2-СООН не додається як компонент при консервуванні.
• Молочна кислота СН3-СНОН-СООН широко поширена в харчових продуктах. В малій кількості вона сприятливо впливає на їх якість і не подразнює слизову оболонку шлунково – кишкового тракту. В квашених плодах та овочах молочна кислота накопичується в процесі бродіння. В квашених, солених та мочених продуктах молочна кислота накопичується в наступних кількостях (%): у квашеній капусті – 0,7-2,0; у солених огірках – 0,6 – 1,2. Молочна кислота проявляє бактерицидну дію і в більшій концентрації пригнічує життєдіяльність гнильних бактерій.
• Винна кислота СООН-СНОН-СНОН-СООН у харчовій промисловості використовується в якості регулятора кислотності та антиоксиданта при виробництві консервів, джемів, желе, а також додається при виготовленні напитків, столової води, у виноробстві.
• Бурштинова кислота СООН-СН2-СН2-СООН міститься в багатьох плодах та овочах, особливо її багато в недозрілих плодах агруса, вишні, винограді, червоній смородині, в буряку. Невелика кількість бурштинової кислоти утворюється при спиртовому бродінні.
• Адипінова кислота СООН-(СН2)4-СООН не зустрічається в природі, а получають її штучно із фенолів. Ця кислота використовується в харчовій промисловості, в тому числі в консервній, замість винної та лимонної.
• Бензойна кислота С6Н5-СООН зустрічається в брусниці та журавлині у вільному та зв’язаному стані у вигляді глікозиду вакциніїну (С6Н5СООН* С6Н5СО). Бензойна кислота має антисептичні властивості, тому брусниця та журавлина добре зберігаються у свіжому вигляді. Під час зберігання брусниці та журавлини вакциніїн частково гідролізується і утворюється вільна бензойна кислота. В невеликих кількостях бензойна кислота використовується для консервування фруктових пюре, соків та інших продуктів.
• Саліцилова кислота НО-С6Н4-СООН зустрічається в незначній кількості в ягодах малини, суниці, а ще менше у винограді, вишні, смородині та ін..
• Сорбінова кислота (гекасадієнова) СН3-СН=СН-СН=СН-СООН використовується в якості консерванту при виробництві харчових продуктів. Ця кислота пригнічує життєдіяльність цвілі та дріжджів. Її використовують для консервування соків, плодово-ягідних пюре.

6. У морській капусті - так називають морську водорість ламінарію, з золи якої видобувають йод.

7. Молоко ставлять в миску з водою і покривають серветкою так, щоб края серветки опускалися у воду. Вода буде підніматися по серветці, як по гноті, і випаровуватися. На випаровування води потрібна теплота. Чим більше буде випаровуватися вода, тим нижче буде температура молока.

Для запобігання скисання молока під час спеки в горщик з молоком потрібно покласти кілька листків хрону, і молоко збереже свою свіжість впродовж декількох днів

8. Копчення вважається одним з найнебезпечніших для здоров'я людини способів приготування їжі. На жаль, але саме в димі, швидко і ефективно позбавляється продукт від хвороботворних мікробів, містяться деякі речовини, здатні привести до розвитку ракових пухлин в організмі. Пересмажена або навіть трохи підгоріла їжа також небезпечна для здоров'я людини, а димок від розпеченого масла може привести до раку легенів і гортані.

9. 100% шкідливий меламіновий посуд.

При приготуванні гарячих напоїв в посуді з міді в рідину виділяються металеві іони. Те ж саме відбувається і при приготуванні гарячих страв. Не рекомендується зберігати в металевому посуді приготовлену їжу, дряпати внутрішню поверхню каструль. Так як в іншому випадку метали можуть проникнути в продукти харчування і, відповідно, потім в організм. Будь-які металеві каструлі та сковорідки в більшій чи меншій мірі виділяють небезпечні іони нікелю і хрому. Особливо небезпечно залишати кислу і солону їжу в металевому посуді: вона обов'язково вбере в себе величезну кількість виділених іонів.

В даний час алюмінієвий посуд негласно визнана найбільш шкідливою для здоров'я людини металевим посудом. Встановлено, що алюмінієвий посуд змінює свої хімічні властивості при взаємодії з сіллю, содою і різними кислотами. Алюміній має нехорошу властивість накопичуватися в організмі людини, що може з часом привести до розвитку важкого захворювання.

Особливу небезпеку становить зношене антипригарне покриття. Не можна використовувати посуд з антипригарним покриттям, якщо вона має пошкодження на внутрішній поверхні. Вчені з'ясували, що при нагріванні до 220 градусів тефлонове покриття виділяє бензол та інші шкідливі речовини.

Самі по собі фарфор, скло і кераміка нешкідливі. Ну, хіба що при серйозному пошкодженні поверхні з товщі спеченої глини керамічного посуду в їжу почнуть проникати солі важких металів.

Небезпека може представляти декоративний розпис на посуді з порцеляни, скла та кераміки. Головне, щоб наявні в фарбах метали: кадмій і свинець - не попали в їжу.

На жаль, небезпечний кришталевий посуд, так як в його складі присутній свинець. Пити з нього, звичайно, можна, але ось зберігати напої не варто.

Пластиковий посуд може бути шкідливим в тому випадку, якщо використовується не за призначенням. Є спеціальний пластмасовий посуд для холодних продуктів, є - для гарячих страв. І не можна використовувати той, що призначений для холодних продуктів, під гарячі страви. Інакше їжа збагатиться шкідливими органічними сполуками, здатними негативно вплинути на стан здоров'я людини.

10. Відповіді учасників

• Хлор є причиною захворювань серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій. Хлор руйнує білки, негативно впливає на волосся, шкіру, підвищує ризик захворювання на рак. Хоча хлор міститься в побутовій хімії в малих кількостях, але все таки він шкодить з кожним разом, коли використовуються засоби з ним, і навіть тоді, коли ці засоби не використовуються, усі, хто знаходяться поруч, постійно його вдихають.
• Аніонні ПАР - це найбільш агресивні з поверхнево-активних речовин. Вони викликають порушення імунітету, алергію, можуть уражати мозок, печінку, легені. Найгірше те, що ПАРи здатні накопичуватися в органах, і сприяють цьому фосфати, які посилюють проникнення ПАР через шкіру і сприяють накопиченню цих речовин на волокнах тканин. Навіть 10-кратне полоскання в гарячій воді повністю не звільняє від хімікатів. У пральних машинках здебільшого використовується всього три цикли полоскання. Найсильніше утримують речовини вовняні, напіввовняні і бавовняні (дитячі!) тканини. Небезпечні концентрації ПАР зберігаються до чотирьох діб. Так створюється вогнище постійної інтоксикації усередині самого організму.
• Фосфати також приносять велику шкоду організму людини. Проникаючи через шкіру і слизові оболонки, ПАРи призводять до посиленого знежирення шкіри, і навіть до порушення властивостей крові, розвитку ракових клітин.
• Гідрохлорід натрію, який спричиняє захворювання серцево-судинної системи, негативно впливає на шкіру і волосся, підвищує ризик захворювання на рак!
• Нафтові дистиляти. Входять до складу поліролів і негативно впливають на зір та нервову систему людини.
• Феноли та крезоли. Їдкі бактерицидні речовини, які можуть викликати діарею, втрату свідомості та порушення функцій печінки та нирок.
• Нітробензол. Міститься у поліролі для підлоги та меблів, викликає знебарвлення шкіри, задишку, блювоту і навіть смерть.
• Формальдегід. Сильний канцероген, який спричиняє подразнення очей, горла, шкіри та органів дихання.
• "Фейрі": Річ у тім, що англійці винайшли "Фейрі" для миття...танкерів, під час плавання яких, нафта, коливаючись, забиває отвори, через які потрібно буде знову наливати цю продукцію. Так от, люди, котрі там працюють, отримують доплату до зарплати. А ті, хто виготовляє цей миючий засіб, в сорок років ідуть на пенсію. Це дуже отруйна речовина. У статті було написано, що у підприємців вистачило нахабства додати до миючого засобу фруктових ароматів й виставити „Фейрі” на кухні. Ним не можна не те що мити, а навіть заносити його в приміщення, де живуть люди. Отруту, яка міститься у „Фейрі” можна змити тільки за...98 разів. Це дослідили у Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті.

3. Хімія у ванній кімнаті

Якість нашого життя складається з дрібниць, інколи непомітних в повсякденності. Зубна паста, туалетний папір, дезодорант, пральний порошок... Від цих речей залежить не лише наш настрій, але і наше здоров'я.

Усе більш очевидним стає той факт, що боротьба за чистоту в нашому будинку часто обертається збитком здоров'ю, і провиною цьому є численні миючі засоби, до складу яких входять сильнодіючі, а іноді і шкідливі для здоров'я людини і довкілля речовини.

Давайте заглянемо у минуле та дізнаємося історію виникнення засобів, які ми використовуємо у ванній кімнаті.

Без яких предметів догляду за собою немислима жодна святая святих - ванна кімната? Звичайно ж, без шампуню і гелю для душу. А чи замислювалися ви коли-небудь, як людству прийшла в голову ідея створення подібних засобів? Поринути в "косметичну" історію - заняття вельми цікаве і захопливе.

Запитання

1. Хто і коли створив шампунь? З чого саме було створено перший шампунь?

Ви не повірите, але гелі для душу, без яких ми сьогодні не мислимо життя, були створені лише в 70-х рр минулого століття.

2. З чого почалась "гелева" історія?

Однозначної відповіді на питання, хто подарував цей незамінний продукт людству, не існує. Важко навіть вказати частину світу, звідки мило початок свою переможну ходу.

3. В честь кого (чого) мило має назву "мило"?

Історія виненкнення прального порошку бере початок у далекому 19 столітті.

4. Вкажіть автора першого прального порошку. На основі якої речовини було створено перший пральний порошок?

5. Яке перше призначення було прального порошку?

Згадка про догляд за зубами і відповідні засоби зустрічається вже в письмових джерелах Давнього Єгипту. Так, наприклад, в одному із знайдених манускриптів описується рецепт якогось засобу, до складу якого входили наступні інгредієнти: попіл нутрощів бика, мирра, розтерта яєчна шкаралупа і пемза. На жаль, спосіб застосування даного засобу залишився загадкою, але за припущеннями вчених, отримана суміш повинна була втиратися в зуби пальцями, так як, наскільки відомо, спеціальні палички, попередниці зубних щіток, до того часу ще не були винайдені. Але початок було покладено.

6. Історія зубної пасти (зубного порошку) досить різноманітна. Які рекомендації щодо догляду за зубами давали греки та римляни?

7. Відомо, що наші предки використовували для чищення зубів порошок. Коли з'явилася перша зубна паста? Хто був автором винаходу?

8. Дослідіть засоби гігієни вашої ванної кімнати та знайдіть шкідливі для людини хімічні речовини, які входять до цих засобів. У відповіді вкажіть миючий засіб, шкідливу хімічну речовину та яким чином вона негативно впливає на людину.

Відповіді

1. На рубежі 19-20 століть англічанин Кейсі Херберт винайшов порошок, який складався з мильної пудри та трави і назвав його Shaempoo.

2. А почалася «гелева» історія, як і шампунів, з мила. Вірніше, спочатку замість гелю люди активно користувалися мильним коренем, а вже пізніше перейшли на «культурні» засоби, основою яких були тваринні жири і зола.

3. Sаро (мило) було названо в честь однойменної гори римлянами. На ній відбувалися жертвоприношення, а біля підніжжя жінки полоскали білизну. Залишки жертовного вогнища змивалися дощами в річку. Розтоплений тваринний жир упереміш із золою утворював якусь подобу мила – кмітливі прачки помітили, наскільки швидше відпирається одяг за допомогою цього «дару богів”, а згодом і самі стали приймати водні процедури у підніжжя гори.

4. Початок історії було покладено 28-річним Фрітцем Хенкелем. 26 вересня 1876 він разом з партнерами заснував компаню Henkel & Cie в місті Ааах.Першим продуктом, який був створений в стінах підприємства, стає пральний порошок на основі силікату натрію. З появою нового товару був застосований новаторський підхід для того часу - в той час аналогічні товари продавалися тільки на вагу, а порошок Хенкеля фасували в зручні пакети.

5. Під час Першої Світової війни різко збільшилася потреба в миючих і чистячих засобах, в тому числі і у пральному порошку, але сировини не вистачало. Тоді німецькі хіміки знову вчинили чудо, в 1916 р. Понтер винайшов пральний порошок на синтетичній основі. Це миючий засіб планували використовувати у виробництві і навіть не припускали, що його стануть використовувати дома.

6. 23-79 н.е. Але заслуга подальшого вдосконалення безпосередньо зубної пасти належить самим просунутим у той час народам грекам і римлянам. Про просунутість римлян в питаннях стоматології говорить, наприклад, винахід свинцевого інструменту для видалення зубів. Грецькі і римські лікарі першими навчилися зв'язувати разом розхитані зуби і утримувати штучні за допомогою золотого дроту. Увага приділялася і таким моментам, як свіжість дихання, для підтримки якої рекомендувалося вживати козине молоко.

Але ефективність деяких з рекомендацій по догляду за зубами викликала б сьогодні великі сумніви:

1) Втирання попелу спалених частин тварин (мишей, кроликів, вовків, биків і кіз) в ясна допоможе зробити їх здоровими.

2) Намисто з вовчої кістки вважалося талісманом, що захищає від зубного болю.

3) Полоскання зубів кров'ю черепахи три рази в рік напевно позбавить вас від всіх зубних хвороб.

4) Для полоскання рота застосовувалося чисте біле вино або настій сечі, що зберігається спеціально для цієї мети.

7. У 1873 році компанія Колгейт представила на американському ринку ароматизовану зубну пасту в банці. А в 1892 році був винайдений розкладний тюбик, а в 1984 – тюбик з насосною подачею, дуже схожий на ті, якими ми користуємося сьогодні.

8. Відповіді учасників:

• Шампунь. Кумарин (Coumarin, Cumarin, Benzopyrone). Його аромат є нейротоксичним, тобто діє на центральну нервову систему, впливаючи на клітини мозку.
• Шампунь і гелі (SLS — Sodium Laureth Sulfate, BHT — Butylated Hydroxytoluene, Sodium Lauruulaureth Sulfate, TEA, DEA, SLES — лауретсульфата натрію)
• Зубна паста (Фтор, бікарбонат натрію, лаурилсульфат, антибіотиками і антисептики), пральний порошок (фосфати, відбілювачі, карбонати, ензими (ферменти), барвники, ароматизатори)
• У ванній кімнаті ми виявили шампунь від лупи «Вio Arctic»» виробництво faberlic. При перечитуванні складу цього миючого засобу ми виявили шкідливу речовину, яка шкодить нашому волоссю : SLS — Sodium Laureth Sulfate. Спочатку SLS використовувася для чищення механізмів, машин. У шампуні ж він відповідає за піноутворення. Хімічний склад даного компонента дозволяє йому потрапляти в кров через пори шкіри і накопичуватися в тканинах печінки, серця та очей. Це токсичний мутаген, який може порушувати процеси метаболізму. Сульфанат натрію дійсно позбавляє волосся від жиру, але також сушить шкіру голови. Якісні шампуні практично не містять цієї речовини.
• Пральний порошок Tide, шкідлива речовина поверхнево-активні речовини (ПАР). ПАР можуть накопичуватися в організмах в неприпустимих концентраціях. У людини можуть викликати порушення імунітету, алергію, ураження мозку, печінки, нирок, легенів.
• Шампунь " Сто рецептов красоты" Лауретсульфат Натрію і лауретсульфат Амонію є косметичними миючими засобами (детергенти), які проявляють емульгуючу дію, видаляючи жир і забруднення з волосся і шкіри. Група (експертна комісія) відзначають, що ці два компоненти надають подразнюючу дію на очі і / або шкіру, що показано на експериментальних тварин і на волонтерах; можливе подразнення при використанні продуктів, що містять ці розглядаються інгредієнти. Подразнюючі ефекти подібні ефектів, виробленими іншими миючими засобами, і ступінь роздратування збільшується безпосередньо зі збільшенням концентрації. Однак лауретсульфат натрію і амонію не спричинили несприятливих відповідей ні в одному з інших токсикологічних тестів.
• Зубна паста Colgate - наявність у складі лаурилсульфат натрію. Лаурилсульфат натрію як компонент зубної пасти може викликати стоматит.
• У складі маминого шампуню «Шампунь Dove Repair therapy Інтенсивне відновлення» я побачив безліч силіконів, які звичайно ж роблять її волосся візуально красивішими і здоровішими. Але, виявляється, такі силіконні шампуні неприпустимі для регулярного застосування, особливо для тих хто миє волосся щодня або через день. Силікони позитивно діють на довжину волосся, але на корені волосся їх наносити небажано. Після регулярного застосування такого шампуню волосся виглядатиме не самим кращим чином, тому шампуні, у складі яких є так багато силиконов, треба використати періодично.

4. Хімія в косметиці

Косметика (від грец. — мистецтво прикрашати) — речовина, що використовується для поліпшення зовнішнього вигляду або запаху людського тіла. Таке визначення пропонує нам віртуальна енциклопедія Вікіпедія. До косметики входять: креми для тіла, лосьйони, порошки, парфуми, помади, лаки для нігтів, туш для вій, тіні для повік, кольорові контактні лінзи, фарби для волосся, лак і гелі для волосся, дезодоранти, дитячі засоби, масла, солі для ванн і багато інших видів продукції. Виробники розрізняють декоративну косметику та косметику для догляду за шкірою тіла.

Історія створення косметики йде з глибокої давнини. Перші згадки приходяться на ІІІ-ІІ тисячоліття до н.е. У Єгипті, під час розкопок, були знайдені перші креми, а також фарби із сурми й сажі для повік. У гробницях фараонів зберігалися туалетні коробочки з повним набором баночок, тарілочок, ложечок. Багато

косметичних засобів були не лише декоративними, але й мали лікувальні властивості. Відома цариця Клеопатра написала книгу про косметику і заснувала для виробництва парфумерних виробів цілу фабрику. Так, для запобігання сивини використовували жир чорних змій, кров чорних биків та яйця сорок і ворон. Стародавні перукарі були впевнені, що мазі, виготовлені на основі лев’ячого жиру, сприяють густоті і росту волосся. Цінувалися мазі, до складу яких входили риб’ячий жир, порошок із копит ослів. Ці засоби були предметами експорту й продавалися за великі гроші.

На сьогоднішній день ринок продукції в Україні представляє дуже широкий вибір косметики. Косметична продукція – це не тільки удосконалення своєї зовнішності, але й ризик, тому, що вона дає побічні ефекти. Давайте спробуємо вияснити на скільки небезпечна наша косметичка.

Запитання

1. Які фактори впливають на безпеку косметики?

2. Які основні інгрідієнти містять косметичні засоби?

3. Назвіть три найбільш небезпечні компоненти косметичної продукції.

4. Над француженкою Нінон де Ланкло, яка славилася красою і магічною дією на чоловіків, як свідчили її сучасники, час був не підвладний. Мадам де Ланкло не приховувала своїх секретів молодості, показуючи шматок замші і кип'ячену воду, промовляючи: "Ось моя косметика". І вона говорила правду. У чому правда?

5. У більшості вдома є величезна кількість всіляких баночок, тюбиків та спреїв з різноманітними кремами, мусами, масками, бальзамами, лосьйонами і так далі. Частина з цих речей дійсно необхідні для підтримки природної краси. Деякі ж, за великим рахунком, не потрібні і, найчастіше, ми викидаємо їх, так і не використавши до кінця. Перегляньте вашу домашню косметичку і визначте, який косметичний засіб даремно займає місце і його варто викинути до смітника. Обгрунтуйте відповідь.

6. Невід’ємними сучасними атрибутами догляду за тілом є дезодоранти і антиперспіранти. Відомо, що піт – це безбарвна речовина, яка не має запаху. Запах з’являється через дію бактерій, що живуть на шкірі. Відповідно, деякі дезодоранти мають бактерицидний ефект і перешкоджають розмноженню мікроорганізмів. Віднедавна у засобах масової інформації з’явилися відомості про шкідливий вплив цих продуктів, який проявляється у дисбактеріозі шкіри, перешкоджанню виведення шлаків і навіть канцерогенності. Запропонуйте альтернативу дезодоранту.

7. Окремо треба згадати про косметику по догляду за шкірою малюків. Дитячі косметичні засоби в основному використовуються для очищення шкіри і захисту її від несприятливих зовнішніх чинників – сонця, морозу, дуже сухого або забрудненого повітря. Якою повинна бути косметика для малят?

8. Складіть власні ТОП-5 правил користуванням косметичними засобами

Відповіді

1. На безпеку косметики впливають такі фактори: склад, якість компонентів, технологічний процес отримання, розфасовка та упаковка, умови зберігання і продажу, умови споживання. На кожному з цих етапів можуть виникати зміни, небезпечні для здоров’я людини.

2. Всі косметичні засоби у своєму складі містять п’ять основних інгредієнтів:

Основа – натуральні жири і масла (наприклад, масло какао, жири тріскових риб, ланолін), синтетичні або напівсинтетичні жири (желатин, касторова олія, карбопол, хітозан). Жири підтримують ліпідний* баланс, сприяють збереженню вологи в шкірі та живлять її. Проте, у великій кількості вони перешкоджають диханню шкіри і виділенню продуктів життєдіяльності клітин.

Емульгатори – речовини, що підвищують розчинність жирів у воді, пропорційно змішують всі компоненти. Але їх зайвий вміст у косметичних засобах порушує функцію шкіри, сушить її.

Консерванти – складові частини, необхідні для тривалого зберігання косметичних засобів. Вони пригнічують розвиток бактерій, але одночасно є отруйними для клітин організму.

Аромати – речовини, що додають косметичним засобам приємного запаху. Саме вони найчастіше викликають алергічну реакцію шкіри на косметику.

Біологічно активні речовини – вітаміни, настої лікарських трав, ферменти, ензими і т.п. Ферменти або ензими – це біологічні каталізатори**, присутні у всіх живих клітинах. З латини перекладається як "закваска, бродіння".

3. Дослідники косметичної продукції виділили найбільш небезпечні компоненти:

Барвники на основі дьогтю, які істотно збільшують небезпеку розвитку раку. Такі барвники містяться в туші, тінях для повік і олівцях для очей та брів.

Формальдегід, який входить до складу лаків для нігтів, шампунів та інших парфумованих косметичних засобів. Він викликає подразнення дихальних шляхів, алергію, може стати причиною раку шкіри. Крім того, знищує деякі консерванти, що скорочує термін зберігання косметики.

Дибутилфталат, що міститься у парфумах, дезодорантах, лаках для нігтів, гелях для волосся, є одним із винуватців спадкових мутацій, а також шкідливо впливає на печінку і нирки.

Мінеральне масло. В цілому нейтральна речовина, що виходить в процесі переробки нафтопродуктів, у великих обсягах може закупорювати пори і тим самим викликати роздратування на шкірі, утворення вугрової висипки.

Поліетилен гліколь. Зволожуючий полімер, в якому при виробництві можуть залишатися канцерогенні речовини. Ні це твердження, ні спростування не доведені, тому його безпеку залишається під питанням.

Бензофенон. З одного боку, захищає шкіру від ультрафіолету, з іншого - може бути причиною подразнень шкіри.

Феноксіетанол. Консервант, може негативно впливати на репродуктивну і особливо нервову системи організму. Зазвичай міститься в невеликих кількостях, але зате досить поширений.

Петролатум. Нечасто зустрічається в складі косметичних препаратів речовина, що отримується з нафти, може містити концерогени.

Тімеросал. Зустрічається в тональних кремах, дослідниками вважається підозрілим, так як може бути алергеном і негативно позначатися на нервовій системі людини.

триклозан. Антибактеріальну речовину, яку можна зустріти в кожному третьому косметичному засобі, також викликає у вчених величезні сумніви. В процесі реакції з хлорованою водою і розкладання триклозан може давати канцерогени, крім того, він накопичується в організмі людини.

Метилпарабен. Консервант, який може негативно впливати на гормональний фон людини.

4. Справа в тому, що при терті між замшею і шкірою обличчя виникає електрика, яка, збуджуючи м'язи, робить їх твердіше, надає шкірі пружність. По суті це примітивний електростимулятор, аналоги якого широко використовують в сучасній косметології.

5. Відповіді учасників

• Я вважаю що потрібно викинути помаду, тому що вона має: 1) термін придатності який закінчився, 2) Вазелін та Кармін, що є шкідливими для здоров'я.
• Зайвих засобі в косметичці не буває, бувають такі, які не підходять конкретно вам.
• Піна для ванни Avon "Півонія і гранат". Після використання даного засобу за призначенням деякі члени родини відчували сухість шкіри. Зараз даний засіб практично не використовується і тому даремно займає місце. У його склад входить лаурилсульфат натрію (може бути сильним алергентом для людини), що і могло спричинити такі відчуття.

6. Альтернатива дезодорантам:

ХАРЧОВА СОДА. Розчиніть у воді трохи харчової соди і протріть цією сумішшю пахви. Вам знадобиться лише половину чайної ложки харчової соди, щоб нейтралізувати бактерії на цілий день.

ЕФІРНІ МАСЛА. Для стабілізації ефірне масло змішують з невеликою кількістю спирту. Таку суміш можна легко приготувати вдома і перелити її у флакончик зі спреєм, що залишився від якогось іншого товару. Ефірних масел дуже багато, так що ви зможете підібрати для себе унікальне поєднання ароматів. Часто ефірні масла, наприклад, кипарисове, лавандова, апельсинове або перцевої м'яти, змішують з бджолиним воском і какао-маслом, в результаті чого виходить твердий дезодорант. Какао-масло і бджолиний віск пом'якшують шкіру, а аромат приховує запах поту.

КАМ'ЯНА СІЛЬ. Ще один часто використовуваний компонент для виготовлення натурального дезодоранту. Вона дуже ефективно усуває запах поту на цілий день, а купити кам'яну сіль можна як в звичайному вигляді, так і ароматизовану. Кам'яна сіль містить натуральні сполуки алюмінію, які знищують бактерії під пахвами.

7. Косметика для малят повинна бути рН-нейтральною, гіпоалергенною, не перевищувати допустимі норми консервантів, барвників, ароматизаторів. Допускається використання невеликої кількості ароматичних речовин (як синтетичних, так і натуральних у вигляді ефірної олії), щоб гігієнічні процедури викликали у дитини позитивні емоції. При виборі засобів для малюків потрібно керуватися не стільки модними рекламними пропозиціями, скільки розумом і відчуттям міри. Адже шкіра дитини має бути настільки чистою, наскільки це потрібно для її здоров’я. Тому найкраще користуватися перевіреними часом кремами, настоями, рослинними оліями та присипками.

8. Правила користування косметичними засобами

• Не варто користуватися косметикою, яка має різкий запах, присмак або пошкоджена.
• Косметичний засіб, придбаний на ринку або з рук, не гарантує його якості та ефективності.
• Купувати декоративну косметику потрібно тільки в спеціалізованих магазинах.
• Ретельно вивчити на упаковці склад продукту.
• Перед вживанням товар потрібно протестувати на маленькій ділянці шкіри і прослідкувати за реакцією організму.
• Зберігайте косметику в темному і прохолодному місці. Світло і тепло розкладають антибактеріальні речовини, зазвичай входять до складу косметики, і розвиток бактерій починає відбуватися із страхітливою швидкістю. Те ж саме відбувається, якщо ви зберігаєте косметику у ванній, де вона піддається впливу спеки і підвищеної вологості. У цьому випадку сміливо діліть термін зберігання косметики на два.
• -Періодично (хоча б раз на місяць) переглядайте косметичку і перевіряйте, чи не минув термін придатності у будь-які засоби. Викидайте відразу будь-яку косметику, що змінила колір, запах або консистенцію.
• Тримайте косметику, якою ви не користуєтеся щодня, щільно закритою.
• Ніколи не розбавляйте косметику ніякими рідинами, навіть водою. Будь-яка рідина сприяє зростанню числа бактерій.
• Не спокушайтеся на рекламні написи «На 200 мл більше!», Якщо ви не будете користуватися цим засобом щодня. Також не варто купувати великих косметичних наборів, якщо ви не наважитеся потім викинути наполовину використаний набір для макіяжу.
• Обережно використовуйте спреї і розсипчасті пудри, так як їх вдихання здатне викликати пошкодження легенів.
• Не можна користуватися чужою косметикою і не потрібно дозволяти іншим користуватися своєю. Є шанс захворіти на герпес, кон’юктивіт, грибок чи іншу шкірну хворобу. Не слід змочувати власну косметику слиною, де безліч шкідливих бактерій.
• Використовуйте відповідну косметику. Влітку вибирайте тональні креми і пудри з SPF, взимку не забувайте про поживні крема, в спеку використовуйте легкі засоби, які не створять на шкірі ефекту "парової лазні". Намагайтеся застосовувати найбільш комфортні для шкіри засоби.
• Якісна косметика. Користуйся косметичними засобами, призначеними для твого типу шкіри. Уникай "стихійної" косметики, тобто дешевих засобів сумнівної якості. Це стосується як декоративної косметики, так і засобів для щоденного догляду за шкірою.
• Боротьба з акне. Якщо шкіра схильна до прищів і вугрів, відмовся від спиртових лосьйонів. Роби вибір на користь протизапальних тоніків. При акне не можна користуватися жирною декоративною косметикою та кремами. Дуже корисні маски з каоліном – вони підсушують, добре адсорбують жир.

Джерело: https://sites.google.com/site/planetavebkvestiv/prirodoznavstvo/himia-v-pobuti