План

1. Кислоти, їх класифікація та номенклатура
2. Фізичні властивості кислот
3. Хімічні властивості кислот
4. Кислоти — сильні окисники

1. Кислоти, їх класифікація та номенклатура

Кислоти — речовини, розчини яких дисоціюють з утворенням йонів Гідрогену Н+ і мають pH < 7,0.

Класифікація кислот

1. За наявністю у складі кислотного залишку Оксигену кислоти поділяють на оксигеновмісні (кисневі) і безоксигенові (безкисневі).

Приклади оксигеновмісних кислот: сульфатна (сірчана) кислота H₂SO₄, нітратна (азотна) кислота HNO₃ і фосфатна (фосфорна) кислота H₃PO_4.

Приклади безоксигенових кислот: хлоридна (хлороводнева, або соляна) кислота HCl, бромідна кислота HBr, сульфідна (сірководнева) Н₂S.

2. За кількістю атомів Гідрогену кислоти поділяються на одноосновні, двоосновні, триосновні тощо.

Наприклад, хлоридна кислота HCl — одноосновна, сульфатна кислота H₂SO₄ — двоосновна, фосфатна кислота H₃PO₄ — триосновна.

Номенклатура кислот

Назви кислот походять від назви кислотоутворюючого елементу. Якщо кислотоутворюючий елемент оксигеновмісних кислот проявляє найвищу можливу валентність, назва кислоти має закінчення -атна, наприклад:

• HNO₃ — нітратна кислота (азотна)
• Н₂SO₄ — сульфатна кислота (сірчана)
• Н₃РО₄ — ортофосфатна кислота (фосфорна)
• НРО₃ — метафосфатна кислота
• Н₂СО₃ — карбонатна кислота (вугільна)
• Н₃ВО₃ — боратна кислота (борна)

Якщо кислотоутворюючий елемент оксигеновмісних кислот проявляє нижчу позитивну валентність, назва кислоти має закінчення -итна, наприклад:

• HNO₂ — нітритна кислота (азотиста)
• Н₂SO₃ — сульфітна кислота (сірчиста)

Назви безкисневих кислот мають закінчення -идна або -ідна. Наприклад:

• HCl — хлоридна кислота (хлороводнева, або соляна)
• HI — йодидна кислота (йодоводнева)
• HBr — бромідна кислота (бромоводнева)
• H₂S — сульфідна кислота (сірководнева)

2. Фізичні властивості кислот

Більшість кислот — рідини, наприклад нітратна HNO₃ і сульфатна Н₂SO₄ кислоти.

Деякі кислоти — тверді речовини, наприклад фосфатна Н₃РО₄ і боратна Н₃ВО₃ кислоти.

Більшість кислот добре розчинні у воді. Виняток — силікатна кислота H₂SiO₃, яка практично нерозчинна.

Водні розчини кислот відзначаються кислим смаком, руйнують рослинні і тваринні тканини.

3. Хімічні властивості кислот

1. Кислоти змінюють забарвлення індикаторів:

2. Кислоти реагують з металами , які в ряду напруг металів розміщені до Н (усі крім Сu , Нg , Аg , Рt , Аu)

Zn + Н₂SО₄ = ZnSО₄ + Н₂ ­

2Аl + 6НСl = 2АlСl₃ + 3Н₂ ­

3. Кислоти реагують з оксидами металів

СuО + Н₂SО₄ = СuSО₄ + Н₂О

Fе₂О₃ + 6НСl = 2FеСl₃ + 3Н₂О

4. Кислоти реагують з основами ( реакція нейтралізації)

NаОН + НСl = NаСl + Н₂О

Сu(ОН)₂ + Н₂SО₄ = СuSО₄ + 2 Н₂О

5. Кислоти реагують з деякими солями , якщо в результаті реакції утворюється газ або осад

СаСО₃ + 2НСl = СаСl₂ + Н₂О + СО₂

АgNО₃ + НСl = АgСl + НNО₃

4. Кислоти — сильні окисники

Концентрована сульфатна кислота а також нітратна кислота будь-якої концентрації є сильними окисниками. Вони взаємодіють з метелами, які в ряду напруг розміщені після Н, обвуглюють органічні речовини.

Реакція з металами:

Cu + 2Н₂SО_{4 концентрована} = CuSО₄ + SО₂ + Н₂О

Cu + 4HNO₃ = Cu(NO₃)₂ + 2NO₂ + 2H₂O

Окиснення (обвуглювання) органічних речовин

Віртуальна лабораторна робота

Визначення рН середовища за допомогою універсального індикатора