Нітратна кислота реагує майже з усіма металами, за винятком золота і платини. Це кислота з яскраво вираженими властивостями окисника. Приготуємо дві пробірки з розчином нітратної кислоти. Покладемо в першу цинк, в другу – мідь. Цинк реагує з сильно розведеною нітратною кислотою з виділенням амоніаку.

4Zn + 9HNO₃ = NH₃↑ + 4Zn(NO₃)₂ + 3H₂O

Вологий лакмусовий папірець синіє біля отвору пробірки, вказуючи на присутність амоніаку. Мідь реагує з розчином нітратної кислоти з виділенням нітроген(ІІ) оксиду.

3Cu + 8HNO₃ = NO↑ + 3Cu(NO₃)₂+ 4H₂O

Концентрована нітратна кислота – ще сильніший окисник. В пробірки з концентрованою нітратною кислотою помістимо цинк і мідь. Цинк і мідь бурхливо реагують з концентрованою нітратною кислотою з утворенням розчинних солей і виділенням бурого газу – нітроген(ІV) оксиду.

Zn + 4HNO₃ = 2NO₂↑ + 2H₂O + Zn(NO₃)₂

Cu + 4HNO₃ = 2NO₂↑ + 2H₂O + Cu(NO₃)₂

При взаємодії з більшістю металів концентрована нітратна кислота відновлюється до нітроген(ІV) оксиду. Деякі активні метали, наприклад алюміній, не реагують з нітратною кислотою через щільну оксидну плівку, що утворюється на поверхні металу. Для того, щоб показати активність алюмінію, опустимо алюмінієвий дріт в розчин хлоридної кислоти. Алюміній енергійно взаємодіє з хлоридною кислотою з виділенням водню.

2Al + 6HCl = 3H₂↑ + 2AlCl₃

Потім цей же дріт опускаємо в концентровану нітратну кислоту. Одразу ж на поверхні алюмінію утворюється найтонша оксидна плівка, яка перешкоджає взаємодії металу з кислотою.

Обладнання: пробірки, штатив для пробірок, лакмусовий папір.

Техніка безпеки. Дотримуватися правил роботи з нітратною кислотою, не допускати попадання кислоти на шкіру і слизові оболонки. Оксиди нітрогену, що виділяються, – отруйні, дослід слід проводити під тягою.

Постановка досліду – Олена Махіненко, текст – к.п.н. Павло Беспалов.