Multimedia - (англ.) багатокомпонентне середовище, що дозволяє використовувати текст, графіку, відео та мультиплікацію. Мультимедіа означає можливість роботи з інформацією у різних видах, а не лише у цифровому вигляді, як у звичайних комп'ютерів. Мультимедіа-комп'ютери дозволяють відтворювати звукову (музика, мова та ін.), а також відеоінформацію (відеоролики, анімаційні фільми та ін.). Відеоефекти можуть бути представлені показом змінних комп'ютерних слайдів, мультфільмів, відеокліпів, переміщенням зображень і текстів, зміною кольору і масштабу зображення, його мерехтінням, поступовим зникненням та ін.

Важливо розуміти, що, як і багато інших мовних слів, слово «мультимедіа» також має відразу кілька різних значень.

Мультимедіа – це:

• технологія, що описує порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних типів;

• інформаційний ресурс, створений на основі технологій обробки та подання інформації різних типів;

• комп'ютерне програмне забезпечення, функціонування якого пов'язане з обробкою та поданням інформації різних типів;

• особливий узагальнюючий вид інформації, що об'єднує як традиційну статичну візуальну (текст, графіку), і динамічну інформацію різних типів (мова, музику, відеофрагменти, анімацію тощо.).

Завдяки застосуванню мультимедіа в засобах інформатизації за рахунок одночасного впливу графічної, звукової, фото- та відеоінформації такі засоби мають великий емоційний заряд і активно включаються в індустрію розваг, практику роботи різних установ, домашнє дозвілля, освіту.

Технології мультимедіа дозволяють осмислено та гармонійно інтегрувати багато видів інформації. Це дає можливість за допомогою комп'ютера подавати інформацію в різних формах, які часто використовуються в шкільному навчанні, таких як:

• зображення, включаючи відскановані фотографії, креслення, карти та слайди;

• звукозаписи голосу, звукові ефекти та музика;

• відео, складні відеоефекти;

• анімації та анімаційне імітування.

У мультимедійних програмах використовується певний спосіб передачі:

• взаємодія різних інформаційних блоків (тексту, графіки, відеофрагментів) за допомогою гіперпосилань. Гіперпосилання представлені у вигляді спеціально оформленого тексту або у вигляді певного графічного зображення. Одночасно на екрані може розташовуватися кілька гіперпосилань і кожна їх визначає свій маршрут прямування;

• інтерактивність, тобто діалоговий режим роботи користувача з джерелом, при якому він може самостійно вибирати інформацію, що його цікавить швидкість і послідовність її передачі.

Завдяки сучасним технологіям відеофайли можна «стискати» прак­тично без втрати якості, що робить їх обсяг у сотні разів меншим, ніж при збереженні фільму в покадровому режимі. Для стиснення і від­творення такого відео потрібні спеціальні програми — кодеки (від слів кодувати — декодувати).

Які існують формати файлів звукозапису?

Ви вже знаєте, що об’єкти мультимедіа (мал. 11.1) зберігаються у вигляді файлів, що містять мультимедійні дані. Формати аудіо- та відеофайлів визначають їхні структу­ру та способи кодування. Способи кодування звукових та відеоданих у різних форматах визначають якість звуку чи відтворення ві­део та ступінь стиснення даних, що впливає на обсяг файлів.

Існують такі найпоширеніші формати звукозапису

Формати аудіо без стиснення:

• CDDA (англійською Compact Disc Digital Audio), CD-Audio, Audio-CD — найпоширеніший стандарт цифрового запису звуку на компакт-диск без стиснення;

• WAV (англійською waveform audio format), розроблений компаніями Microsoft та IBM;

зі стисненням: без втрат:

• WMA — Windows Media Audio 9.1 Lossless — ліцензований формат файла, розроблений компанією Microsoft для зберігання і трансляції аудіо-інформації;

з втратами:

• AAC (.m4a, .mp4, .m4p, .aac) — Advanced Audio Coding — стандартна схема стиснення із втратами для аудіоданих, розроблена у 1997 році Fraunhofer IIS як альтернатива форматам mp3. Наразі поширена менше ніж mp3 і ogg vorbis;

• MP3 (MPEG Layer 3) — найпоширеніший і найпопулярніший формат, що відтворює звук наблежено до реального при сильному стисканні;

• WMA — Windows Media Audio — ліцензований формат файла компанії Microsoft для зберігання і трансляції аудіо-інформації;

• MIDI — Musical Instrument Digital Interface — для обміну даними між музичними інструментами;

Які формати відеофайлів є найбільш поширеними?

Формати відео є медіа-контейнерами, тобто можуть містити дані різних типів, стиснені різними кодеками, і дають змогу зберігати аудіо-, відео- і текстові дані (зокрема, субтитри) в одному файлі. Медіа-контейнер не лише надає можливість зберігати аудіо- й відеозаписи, а й забез­печує синхронізацію аудіо- та відеопотоків під час відтворення.

Відео може бути збережене на різних носіях. Як правило, відео висо­кої якості має значний обсяг. Наприклад, музична комедія «Сорочинський ярмарок», записана на DVD, має обсяг 6,71 Гб.

Як і формати звукозапису, різні формати відеофайлів передбачають різні способи кодування даних, що визначають якість відео, ступінь стис­нення даних та обсяг файла. Деякі формати можуть містити потокове відео, що використовується для передавання даних через Інтернет у режимі реального часу.

Існують такі поширені формати відео:

• • 3gp — мультимедійний контейнер, невеликі розміри файлів з неякісним відео;

  • flv — використовують для передавання відео мережею;

  • avi — мультимедійний контейнер для аудіо-відео даних, впроваджений 1992 року компанією Microsoft для пристосування системи Windows для обслуговування мультимедіа як складова технології Video for Windows;

  • mpg — стандарт цифрового стиснення і забезпечення якісного відео;

  • mov — формат для считування програмою QuickTime;

  • swf — невеликий розмір відеофайлів з гарною якістю і швидким завантаженням, використовують найчастіше в Інтернеті;

  • asf — потокове відео і аудіо, є частиною Windows Media;

  • mp4 — уможливлює контроль швидкості пересилання і положення спектру сигналу, а також виправлення помилок;

  • wmv — для збереження і трансляції відеоінформації у форматах Microsoft.