Строка 3. Задаємо фукнцію.

Строка 4. Очищуємо поле Entry2 після попередніх циклів роботи програми.

Строка 5. Зитуємо змінну з поля Entry1 та переводимо в числовий формат.

Строки 6-8. Перевіряємо яке число ввів користувач. Якщо введено число, що не є натуральнми, виводимо відповідне повідомлення. Якщо введено натуральне число починаємо розрахунок.

Строка 9. Створюємо змінну, в якій будуть міститись можливі дільники числа.

Строка 10. Створюємо змінну, в якій буде міститись кількість знайдених дільників числа.

Строка 11. Починаємо цикл, який працюватиме поки дільники не досягнуть самого числа.

Строка 12. Знаходимо остачу від ділення числа на омжливий дільник. пам’ятаємо правило, що коли число ділиться націло, то остача від ділення дорівнює нулю.

Строки 13-14. Перевіряємо остачу. Якщо отримали 0, додаємо дільник в поле виводу Entry2.

Строки 15-16. Потрібні, щоб розділити числа комою, але з умовою, що після останнього числа виводилась кома не ставиться.

Строка 17. Збільшуємо лічильник дільників на 1, якщо спрацювала умова.

Строка 18. Збільшуємо змінну, що містить можливий дільник на 1 та повторюємо цикл 11-18 строки.

Строки 19-24. Спрацюьть тільки коли виконання циклу закінчиться. Отже, на цьому етапі ми вже маємо чітко визначену кількість дільників числа і можемо скористатися методом вибору для можливих трьох випадків:

1. Якщо у числа тільки 1 дільник, то це просте число «1».

2. Якщо у числа лише 2 дільника, то це будь-яке просте число окрім «1».

3. Якщо у числа більше 2-х дільників, то воно не є простим. Виводимо повідомлення про кількість дільників. Самі дільники на цьому кроці вже виведено в поле Entry2.

Збережіть програму та перевірте як вона працює для чисел: -100, -5, 0, 1, 2, 3, 5, 10, 100, 1235, 1297, 12459875320 та інших.