Комп’ютерні мережі

email: voronenko@54.edu.ks.ua

Мета уроку:

навчальна: формувати поняття комп’ютерної мережі; пояснити відмінність між глобальною та локальною комп’ютерними мережами; формувати вміння використовувати мережеві папки для обміну файлами та їх зберігання;
розвивальна: розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати вміння узагальнювати;
виховна: виховувати інформаційну культуру, виховання уміння працювати в групі; формування позитивного ставлення до навчання.

Пригадай, які інформаційні процеси тобі відомі.
Назви сучасні носії даних.
Яким чином можна передати дані від одного користувача до іншого, якщо вони працюють в одному комп’ютерному класі? В одному офісі? У різних будівлях? У різних містах?

Нагальна потреба в розв’язанні широкого кола завдань підштовхнула людей до ідеї об’єднання ресурсів різних комп’ютерів. Так утворилися комп’ютерні мережі. Комп’ютерна мережа складається з двох або більше комп’ютерів, з’єднаних каналами зв’язку, якими передаються дані.

Залежно від охоплюваної території комп’ютерні мережі бувають двох типів: локальні та глобальні.

Комп’ютерна мережа — це сукупність комп’ютерів, які з’єднані між собою для обміну даними і спільного використання пристроїв (принтерів, сканерів тощо) під керування спеціального програмного забезпечення.

Локальна комп’ютерна мережа — це мережа, що об’єднує комп’ютери й інші пристрої на обмеженій площі, наприклад, локальна мережа у школі, будинку, офісі.

Якщо комп’ютери об’єднано в локальну мережу, користувачі можуть переглядати об’єкти файлової системи кожного з комп’ютерів мережі; переміщувати дані з одного комп’ютера на інший; отримувати доступ до мереж

У локальній мережі може бути від двох до кількох тисяч комп'ютерів.

Для побудови локальної мережі потрібно кожен комп'ютер з'єднати зі спеціальним пристроєм, який призначено для пересилання даних між комп'ютерами.

Такі пристрої називають комунікаційними.

Наприклад:

модем (зовнішній або внутрішній);
роутер;
комутатор;
мережевий кабель тощо.

З’єднання комп’ютерів у мережу може бути дротовим і бездротовим.

Бездротове з'єднання забезпечує передачу даних без допомоги дротів. Найбільш поширені:

Wi-Fi
Bluetooth
Стільникові мережі

Bluetooth — технологія бездротового зв’язку, що забезпечує безкоштовний і надійний обмін даними між персональними комп’ютерами, мобільними телефонами, принтерами, цифровими фотоапаратами, мишами, клавіатурами, навушниками тощо в радіусі до 10 м.

Зв'язок Wi-Fi діє на відстані кількох десятків метрів і використовується для організації бездротових локальних мереж вдома, у класі, в офісі.

Щоб комп’ютер міг передавати або отримувати дані з локальної мережі, він має бути оснащений мережевою картою.

Мережева взаємодія — обмін повідомленнями між пристроями мережі. При об’єднанні комп’ютерів у мережі всі об’єкти можуть бути рівноправними учасниками мережевої взаємодії.

Існує також інший спосіб створення мережі, за якого окремі комп’ютери використовують для обслуговування інших. Такі спеціальні комп’ютери називають серверами.

Мережа типу «шина» передбачає використання спільного кабелю, до якого під’єднані всі комп’ютери.

Якщо один з комп’ютерів вийшов з ладу, то решта можуть працювати в мережі, а якщо пошкоджено кабель, то це виведе з ладу всю мережу.

Мережа типу «кільце» — це така структура, коли кожен комп’ютер у мережі з’єднано з двома сусідніми пристроями: від одного він отримує інформацію, а іншому передає.

Кільцева мережа чутлива до обривів кабелю. Для підвищення живучості мережі в ній передбачений режим, що дає змогу обійти місце обриву.

Мережа типу «зірка» — це структура мережі з чітко виділеним центральним комп’ютером чи комутатором, до якого під’єднується решта пристроїв.

Обмін даними відбувається лише через центральний комп’ютер, тому будь-яка його неполадка виводить з ладу всю мережу. Проте вихід з ладу периферійного комп’ютера або його мережевого устаткування жодним чином не впливає на функціонування мережі.

Локальну мережу створюють для обміну даними між комп’ютерами і спільного використання ресурсів мережі.

Ресурсами мережі є принтери, сканери, дискові накопичувачі великої ємності, а також дані та програми.

Сервером називають комп’ютер, який забезпечує зберігання і передавання даних до комп’ютерів локальної мережі та надає відповідні послуги іншим об’єктам мережі.

Клієнтами називають комп’ютери, що використовують ресурси сервера.

Якщо комп’ютер підключено до локальної мережі, то у вікнах папок під час роботи з операційною системою Windows відображуються розташовані на інших комп’ютерах об’єкти, до яких надано спільний доступ.

Усі ресурси локальної мережі, до яких можна отримати доступ з певного комп’ютера, відображуються в папці Комп’ютер. За замовчуванням при виборі системної папки Мережа в робочій області вікна папки Комп’ютер відображуються всі відкриті для спільного доступу диски й папки на комп’ютерах локальної мережі.

Мережева папка — це папка, до якої відкритий спільний доступ користувачам мережі.

? Як можна відкрити список папок мережевого комп’ютера, до яких встановлено спільний доступ?

Для вибору об'єкта мережі, треба двічі клікнути на ярлику потрібного об'єкта мережі.

Операційна система Windows автоматично налаштовує домашню групу, але лише з комп’ютерами, на яких встановлено операційну систему Windows.

ІНТЕРАКТИВНА ВПРАВА

РОБОТА ЗА КОМП'ЮТЕРОМ

Що таке IP адреса пристрою в мережі?

IP-адреса (Internet Protocol Address) — це унікальний цифровий код, який використовується для ідентифікації кожного пристрою в мережі Інтернет або локальній мережі. Вона виконує функцію адреси, за допомогою якої дані можуть передаватися від одного пристрою до іншого.

Основні типи IP-адрес:

IPv4 (Internet Protocol version 4) — це більш поширений тип IP-адреси, який складається з чотирьох груп чисел (наприклад, 192.168.1.1). Кожна група може мати значення від 0 до 255. Усього таких адрес є близько 4 мільярдів, але через те, що кількість пристроїв постійно зростає, цього недостатньо.
IPv6 (Internet Protocol version 6) — новіший стандарт, який дозволяє створювати значно більше адрес. Він складається з більш складної комбінації букв і цифр, наприклад: 2001:0db8:85a3:0000:0000:8a2e:0370:7334.

Що робить IP-адреса?

IP-адреса допомагає:

Знаходити пристрої в мережі: Кожен пристрій, як комп'ютер, телефон або навіть телевізор, підключений до мережі, отримує свою унікальну IP-адресу. Коли ти відкриваєш вебсайт, твій комп'ютер відправляє запит на сервер, де зберігається сайт, і цей запит містить твою IP-адресу, щоб сервер знав, куди надсилати відповідь.
Передавати дані між пристроями: IP-адреса працює як поштовий індекс — вона вказує, куди саме повинні надходити дані (наприклад, зображення чи текст) і звідки їх забирати.

Важливі поняття:

Статична IP-адреса — це постійна адреса, яка не змінюється з часом. Її зазвичай використовують для серверів або інших важливих пристроїв.
Динамічна IP-адреса — це адреса, яка змінюється кожного разу, коли ти підключаєшся до мережі. Більшість пристроїв використовують саме такі адреси.

Локальні і зовнішні IP-адреси:

Локальна (внутрішня) IP-адреса використовується всередині домашньої чи шкільної мережі. Наприклад, коли пристрої вдома підключені до одного Wi-Fi роутера, вони мають локальні IP-адреси для спілкування між собою.
Зовнішня IP-адреса — це адреса, яку бачать інші пристрої в Інтернеті. Вона належить твоєму роутеру і використовується для взаємодії з глобальною мережею.

Оберіть в меню Пуск розділ Налаштування.
В однойменному вікні Налаштування оберіть Мережа та Інтернет.
Якщо використовується Wi-Fi, то оберіть мережу Wi-Fi до якої ви підключені. Якщо ви в локальній мережі, то оберіть Ethernet.
У розділі Властивості знайдіть свою IP-адресу в списку біля пункту IPv4-адреса.
Перевірте, чи відображається таж адреса в сервісі https://2ip.ua/ua/

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал підручника ст. 5-10 "Використовуємо мережі".
Виконати практичну роботу.
Пройти тест https://onlinetestpad.com/eskcco5fdfwik

Page updated

Google Sites

Report abuse