Добрий день, любі діти.  Тему сьогоднішнього уроку ви опрацюєте в асинхронному режимі.

Тема уроку. Участь українських письменників у Другій світовій війні. Трагічна творча біографія Олександра Довженка. Джерело вивчення історії його життя і трагічної доби – «Щоденник»

   ХХI століття до сьогодні нараховує чи не найбільше білих плям у дослідженні тих чи інших історичних подій. Не виняток й українська література…

   Українські письменники не могли стояти осторонь, коли загарбники напали на нашу землю. І кров, і сльози народу закарбувались в слові, яке кликало до бою, вселяло віру й надію у перемогу над ворогом. 

Чорною хмарою прокотилося фашистське лихоліття через Україну. Неймовірних втрат зазнали наукові, культурно-освітні, медичні установи, вузи, школи. Величезних масштабів набуло пограбування окупантами мистецьких та історичних цінностей українського народу, відчутних втрат зазнали історичні та краєзнавчі музеї, бібліотеки, картинні галереї. У роки війни понад 30 українських вузів працювали в евакуації. Великим був внесок літераторів у мобілізацію людей на боротьбу з фашизмом. Близько 80 письменників, майже третина членів Спілки письменників України, пішли в діючу армію. Серед них М. Бажан, С. Голованівський, І. Гончаренко, Л. Дмитерко, А. Малишко, І. Муратов, І. Нехода, Л. Первомайський, М. Рудь, М. Стельмах, М. Упеник, П. Усенко та ін. Смертю хоробрих загинули 25 письменників, серед них О. Десняк, Я. Качура, К. Герасименко, М. Трублаїні, Д. Каневський, М. Шпак, Ю. Черкаський та ін.

Важливу роль у мобілізації народу на боротьбу з фашистськими загарбниками відігравали засоби масової інформації, що вже наприкінці 1941 р. були евакуйовані . Багато літературних творів було надруковано у громадсько-політичних журналах "Українська література", "Україна" та "Перець".

    Друга світова війна була серйозним екзаменом для української культури. Ніколи до того перед наукою, освітою, літературою, мистецтвом, культосвітніми закладами, пресою, радіо не стояли такі складні й відповідальні завдання. Ніколи ще діячам культури і науки не доводилося працювати в таких тяжких і несприятливих умовах, у які поставила їх війна. І слід зазначити, що українська культура і її творці виявилися на висоті свого покликання: вони все підпорядкували завданням розгрому ворога. В складних умовах війни культура стала могутнім знаряддям у боротьбі проти фашизму та його людиноненависницької ідеології.

109 літераторів тодішнього складу Спілки письменників України протягом війни перебували в діючій армії та партизанських загонах. Понад 40 чоловік полягли смертю хоробрих, 19 з них стали героями Радянського Союзу. Звичайно, тоталітаризм і соцреалізм нікуди в цей період не зникли, тому більшість творів були  патріотичними, що продовжували славити вождів, без яких наш народ самостійно «і кроку не міг ступити». Але жива правда все ж пробивала собі дорогу в мистецтво.

Письменники, які з різних причин і в різний час опинилися за кордоном, мали змогу говорити відкрито, на повний голос.  Головні теми їхніх творів — викриття сталінського тоталітарного режиму.   

 Хвиля українських письменників-емігрантів була спричинена Другою світовою війною. 

 Завдяки свободі самови­раження в еміграції з’явилося багато оригінальних літератур­них творів. 

             Так, у післявоєнній Німеччині від 1945 до 1948 р. активно діяла організація українських пись­менників «Мистецький український рух» (Іван Багряний, Віктор Петров, Юрій Косач, Ігор Костецький та ін.), очолювана Уласом Самчуком. 

             У МУРІ були й літературні критики, серед яких Юрій Шевельов, Володимир Державин та Віктор Петров. 

                Важливим зав­данням для себе письменники діаспори бачили також переклади сучасних їм літературних творів. Активними перекладачами були Ігор Костецький, Олег Зуєвський та Михайло Орест. 

                 Після переселення значної частини українських емігрантів за межі Німеччини літературні об’єднання виникали в англомов­них країнах. 

                 Так, у 1954 р. аналогом МУРу постало об’єднання письменників «Слово», у якому згуртувалися прозаїки, поети, драматурги, літературознавці (Григорій Костюк, Юрій Шерех, Василь Барка, Тодось Осьмачка, Улас Самчук, Докія Гуменна та ін.). 

                   Особливо яскравою була творчість неформального об’єднання поетів під назвою Нью-Йоркська група (Юрій Тарнавський, Емма Андієвська, Богдан Рубчак, Богдан Бойчук, Марія Ревакович, Роман Бабовал та ін.). Характерною особливістю емігрантської творчості першого повоєнного десятиліття були спогади про героїчне минуле українського народу (період Першої та Другої світових воєн), віра в можливість здобуття Україною незалежності, але на швидке повернення на батьківщину вже практично ніхто не сподівався.

Діти, ми проаналізуємо «Щоденник» Гомера українського кіно як джерело правдивого відображення дійсності часів письменника. 

1 "Щоденник" О.Довженка - документ доби.  👈(перегляньте навчальне відео)

Запишіть:

• чому Довженко знищив три зошити свого щоденника;

• які теми розглядалися в "Щоденнику";

• у якому році було опубліковано перше академічне видання щоденників Довженка.

2 Опрацювати біографію митця за підручником.

Завдання для самопідготовки в позанавчальний час. Знайти самостійно інформацію про українських письменників, що брали участь у Другій світовій війні (на вибір, коротко). Прочитати кіноповість "Зачарована Десна"