Вірус передається:
статевим шляхом (при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою);
парентеральним шляхом (через кров, насамперед, через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин; через забруднений кров’ю, нестерильний медичний інструмент);
від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів чи годування грудним молоком).
ВІЛ-інфекція не передається:
через піт, сечу, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала для зараження;
побутовим шляхом: через повітря (при чханні, кашлі), при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану людину, не страшні й дружні поцілунки;
при спільному відвідуванні місць громадського користування (бані, сауни, басейну, туалету). ВІЛ-інфекцією не можна заразитись в громадському транспорті;
через укуси комарів чи інших комах, адже в організмі комахи вірус не здатен розмножуватись
спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом;
рукостискання;
спільне користування “фонтанчиком” для питної води;
посуд, їжу;
домашніх тварин;
туалети (унітази);
чхання та кашель;
контакти в громадському транспорті (наприклад, у години “пік”);
обійми;
монети та паперові гроші;
постільну та натільну білизну, рушники, мило, мочалку;
укуси комарів та інших комах;
плавання в басейні;
дверні ручки та спортивні снаряди;
дружні поцілунки.