Рельєф Євразії. Корисні копалини.

Внаслідок процесів вивітрювання і денудації древня гірська країна набула сучасного стану, яких поєднує низькогір'я, дрібносопковик і рівнинні території. 

Складений загалом метаморфічними, інтрузивними і ефузивними породами, з якими пов'язані родовища численних руд корисних копалин: залізних, мідних, марганцевих, поліметалів, золота, вугілля (Карагандинський та Екібастузький вугільні басейни). 

Кімберлітові трубки містять алмази, які видобувають в ПАР, Індії, в Якутії. 

Термін утворено від назви міста Кімберлі в ПАР, де це геологічне тіло вперше було описано і почалась його промислова розробка у 1866 році. 

Операція "Факел" - це промисловий ядерний вибух на території Української РСР, проведений 9 липня 1972 року за три кілометри від села Хрестище Красноградського району Харківської області з метою закриття аварійного газового викиду. У 1970 році неподалік від села Хрестище було виявлено потужне газоконденсатне родовище, запаси якого оцінювалися в 700 мільярдів кубометрів природного газу. Уже до кінця 1971 року на його території діяло 17 свердловин. У липні того ж року при бурінні нової свердловини несподівано стався викид газоконденсату, тиск якого був аномальним і досягав близько 400 атмосфер. У результаті трагедії загинули два інженери, які впали з верхнього майданчика бурової вежі. 9 липня 1972 року, рівно о 10 годині ранку за місцевим часом ядерний пристрій здетонував. Через 20 секунд з аварійної свердловини на висоту 1 кілометра вирвався потужний газовий фонтан, змішаний із породою, через хвилину утворилася характерна грибоподібна хмара ядерного вибуху. Попри усі сподівання, експеримент не мав успіху: закрити викид за допомогою вибуху не вдалося.

Московські експерти, які на той момент працювали на родовищі, не змогли запропонувати нового варіанту гасіння, а тому поїхали назад до столиці. Місцеві інженери прийняли рішення розкопати свердловину та заглушити «факел». Роботи з ліквідації викидів газоконденсату тривали ще рік, після чого для мешканців прилеглих територій настав довгоочікуваний спокій. Принаймні тоді це здавалося правдою.Через декілька років наслідки вибуху «вдарили» й по людях. Через чисельні випадки онкологічних захворювань, жителі Хрестища, Першотравневого та інших сіл неодноразово зверталися до влади з проханням визнати їх потерпілими від впливу «мирного» атому. Проте їх запити були проігноровані як владою СРСР, так і керівництвом незалежної України.

Зараз фон на місці вибуху не перевищує норми, а історична свердловина, яка за час свого існування не дала господарству жодного кубометра газу, стоїть запаяна в полі.