Національна економіка — складна господарська система
Ви дізнаєтесь
що таке національна економіка
про показники економічного розвитку
і навчитесь
розрізняти сектори національної економіки
пояснювати вплив природних і суспільних чинників на розміщення виробництва
характеризувати форми суспільної організації виробництва
Як ви розумієте слова Аристотеля: «Багатство — це те, що ми і витрачаємо, а не те, що зберігаємо»? Як створюють і вимірюють багатство країни?
ЩО ТАКЕ НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ?
Для задоволення своїх щоденних потреб людина виробляє різноманітні матеріальні та нематеріальні блага. Створюючи певні блага, люди вступають у зв’язки і взаємодію з навколишнім середовищем та між собою.
Господарство – сукупність усіх видів людської діяльності, які дають змогу задовольняти матеріальні та нематеріальні потреби суспільства, а також забезпечують його розвиток.
Господарська діяльність людини здійснюється як окремими людьми або колективами, так і всім населенням країни або світу. Через те розрізняють кілька рівнів господарства.
Найнижчим є домашнє господарство – приватне господарство окремої родини.
Національна економіка (національне господарство) – сукупність взаємопов’язаних видів людської діяльності в межах певної країни, яка сформувалася у зв’язку з особливостями її географічного положення протягом певного періоду історичного розвитку.
Національні господарства країн світу, що об’єднані економічними та політичними відносинами, формують світове (глобальне) господарство.
Національне господарство охоплює кілька послідовних стадій: виробництво товарів та послуг, обмін ними, а також розподіл і споживання створених благ.
Виробництво – процес створення матеріальних духовних благ, необхідних для існування і розвитку країни.
Національна економіка — це система економічних суб’єктів і зв’язків між ними з виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів і послуг. У її складі виділяють просторову та видову структури. Сучасна національна економіка характеризується певними ознаками
Найважливішими показниками, що характеризують економічний розвиток господарства країни, є валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП). Їх визначають як у абсолютних і відносних показниках (у розрахунку на душу населення, тобто в середньому на одну особу).
Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сукупна ринкова вартість річного обсягу кінцевої продукції та послуг, що їх вироблено на території країни. Національними та іноземними виробниками.
• Користуючись базою даних МВФ, з’ясуйте, до якої групи за обсягом ВВП належить Україна.
ВВП провідних країн світу у 2019 р., трлн дол. США
Стан економіки країни за умов тривалого спаду виробництва називається економічною депресією. Це може бути викликано серйозними прорахунками в економічній стратегії, загостренням внутрішньополітичної ситуації, внутрішніми та зовнішніми військовими конфліктами тощо.
Кризовий стан економіки виявляється в коливанні темпів розвитку або чергуванні підйомів і спадів. Це перехідний стан, який може привести або до поступового оздоровлення, або до економічного занепаду країни.
Економіка розвинених країн
Характеризується не обов’язково високими, але стабільними темпами розвитку. Тривалі й різкі економічні підйоми можуть «підірвати» національну економіку.
Для повної характеристики рівня економічного розвитку країни доцільно зважати на різні показники. Найважливіші з них подано на малюнку
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ЙОГО ПОКАЗНИКИ.
Економічний розвиток відображає зміни в усіх сферах господарського життя країни. Він є складним процесом, у якому взаємодіють позитивні та негативні чинники. Політичні й військові потрясіння, соціальні конфлікти, екологічні катастрофи можуть призупинити розвиток економіки будь-якої країни, відкинути її на кілька десятиліть назад. (Використовуючи знання з історії, наведіть відповідні приклади.)
Для визначення рівня економічного розвитку країни використовують систему показників. Основним показником є ВВП та його вартість на душу населення. Залежно від його значення країни поділяють на розвинені та країни, що розвиваються
Про рівень економічного розвитку країни свідчать показники виробництва та споживання базових видів продукції на душу населення — енергії, автомобілів, паперу, зерна, м’яса тощо.
Рівень і якість життя населення визначають за такими показниками: середня тривалість життя, рівень освіти, тривалість робочого дня, забезпеченість житлом, кількість лікарів, учителів на 1000 осіб, величина добового бюджету особи тощо.
Індекс розвитку людини (ІРЛ) — інтегральний показник, що обчислюють для порівняння країн й виміру рівня життя, письменності, освіти та довголіття як основних характеристик людського розвитку. Індекс публікує ООН у щорічному звіті про розвиток людства від 1990 р. Для України його почали визначати від 1993 р. Для обчислення ІРЛ враховують такі показники:
очікувана середня тривалість життя (фізичний стан людей);
рівень писемності населення країни (середня кількість років, витрачених на навчання) й очікувана тривалість навчання (духовний та інтелектуальний розвиток);
матеріальне забезпечення населення (рівень реального доходу на душу населення, оцінений через ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності в доларах США).
У найбільш розвинених країнах ІРЛ наближається до 1, мінімальні показники — майже 0,4 (мал. 8). Показники рівня і якості життя населення взаємопов’язані.
П’ятірка країн-лідерів за ІРЛ в 2019 р.: Норвегія, Ірландія, Швейцарія, Гонконг, Ісландія.
Відкриваємо Україну
Українці належать до найбільш освічених націй. Кількість осіб з вищою освітою в державі вища за середньоєвропейський рівень. Україна посідає четверте місце у світі за цим показником.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне
• Національна економіка є системою економічних суб’єктів і зв’язків між ними, яка має просторово визначену організаційну структуру.
• Для визначення ступеня розвитку національної економіки використовують показник ВВП.
• Основним показником економічного розвитку країни є розмір ВВП на душу населення.
• Для зіставлення рівня життя населення різних країн і регіонів використовують індекс розвитку людини (ІРЛ).