Опрацьовуємо параграф: 20

Багато мінералів і гірських порід, що містяться в земній корі, є корисними копалинами, тобто завдяки своїм властивостям можуть ефективно використовуватися у різних галузях господарства. Велике значення копалини мають для енергетики, металургійної та хімічної промисловості, будівництва. Окремі їх види широко застосовують для лікування (озокерит, мінеральні води, грязі), у сфері науки і техніки (алмази, графіт, радіоактивні, рідкісні й рідкісноземельні метали), у побуті (кам’яна сіль) та ювелірній справі (коштовне, напівкоштовне каміння, благородні метали).

Багатства надр зумовлені поширенням різних тектонічних структур, що їх заповнювали породи різного походження і віку протягом тривалого геологічного часу. З Українським щитом пов’язана більшість родовищ рудних і нерудних корисних копалин магматичного й метаморфічного походження (залізні, нікелеві та уранові руди, граніти, базальти, лабрадорити, гнейси, графіт). У платформному чохлі зосереджено осадові породи, що утворилися в результаті відкладання зруйнованих кристалічних порід щита (марганцеві й титанові руди, каоліни), а також внаслідок нагромадження уламкових та органічних відкладів на дні колишніх морів (вапняки, крейда, пісковики, глини). До тектонічних западин і прогинів приурочені здебільшого родовища паливних і нерудних копалин (вугілля, нафта, природний газ, солі, сірка, будівельні матеріали). А складчасті споруди та їх передгірні окраїни мають у надрах різноманітні за походженням мінеральні ресурси.

Є різні види кам’яного вугілля: енергетичне (що його використовують як паливо на теплоелектростанціях (ТЕС) для одержання електроенергії), антрацит (що має найбільшу теплотворну здатність), коксівне (що слугує паливом для металургійної промисловості).

Вугілля в басейні залягає сотнями пластів.

Нині, в умовах збройного протистояння, що виникло на сході України, видобуток кам’яного вугілля різко скоротився, чимало шахт занедбано чи знищено, їхні вирубки затоплено підземними водами. Певні перспективи розвитку вуглевидобутку має Західний Донбас (Дніпропетровська область).

В Україні існує понад 300 родовищ нафти і природного газу, які зосереджені у трьох нафтогазоносних регіонах на заході, сході та півдні країни. Однак їх сумарні запаси відносно невеликі. Основні ресурси нафти й газу зосереджені в Східному нафтогазоносному регіоні. Його активна розробка розпочалася із середини XX ст. Родовища нафти і попутного газу виявлено в Чернігівській, Сумській і Полтавській областях, а природного газу - в Харківській області. Найбільшими нафтовими і нафтогазовими родовищами є Леляківське, Гнідинцівське (Чернігівська область), Глинсько-Розбишівське (Полтавська область), газовими - Західнохрестищенське (Полтавська область), Шебелинське, Єфремівське (Харківська область).

Якщо Україна збереже поточний рівень видобутку, то добувати газ вона зможе ще 40 років, і це якщо не відкривати нових родовищ, а їх знаходять.

Крім "звичайного" газу, Україна може розраховувати на трильйони кубічних метрів "нетрадиційного" газу — сланцевого, газу щільних порід, метану вугільних пластів, але для їхньої розробки необхідні великі інвестиції, технології, а собівартість такого газу буде досить великою.

Горючі сланці використовують як паливо для ТЕС, сировину для виробництва пластмас, цегли і цементу, стимулятор росту сільськогосподарських рослин. В Україні розвідано їх запаси у Придніпров’ї - Бовтиське родовище (Кіровоградська область), Карпатах і на Поділлі. Однак промислову розробку горючих сланців в Україні поки що не проводять.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

• Україна вирізняється серед європейських країн запасами кам’яного вугілля, залізних, марганцевих, титанових і уранових руд, сірки, графіту, облицювального каміння, мінеральних вод.

• На території України є кам’яновугільні басейни (Донецький і Львівсько-Волинський), буровугільний басейн (Дніпровський), нафтогазоносні регіони (Західний, Східний, Південний).