Рекреація – це система заходів, пов’язана з використаннямвільного часу людей для їхньої оздоровчої, культурної та спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, що розташовані поза їх постійним помешканням 

Туризм – вид послуг, який пов’язаний з тимчасовим виїздом особиз місця її постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною, діловою або іншою метою без здійснення оплачуваної діяльності у місці перебування. Особа, яка подорожує в місцях поза межами її постійного перебування впродовж періоду, що не перевищує одного року, з метою дозвілля і відпочинку, лікування, спорту та оздоровлення, відвідання знайомих і родичів, вирішення службових питань без здійснення будь-­якої оплачуваної діяль­ності, вважається туристом (відфр. tour – прогулянка) 

Рекреаційні ресурси використовуються для відпочинку, туризму та охорони здоров’я. 

До природно-рекреаційних ре­сурсів належать морські та озерні узбережжя, гірські області, території з комфортним температурним режимом. 

Важливе значення у використанні рекреаційних ресурсів в наш час має економічний потенціал території, включаючи розвинуту інфраструк­туру та наявність спеціально підготовлених для обслуговування туристів трудових ресурсів. 

Рекреаційна інфраструктура передбачає наявність до­рожньо­-транспортної мережі, культурно­- розважальних закладів (клубів, спортивних майданчиків, ресторанів). Обслуговувати туристів покликані медичний та технічний персонал, екскурсоводи, а також системи банків, магазинів, салонів краси, ательє. Важливі засоби комунікації: зв’язок, те­лебачення, Інтернет 

Куль­турні (відвідування екскурсій, музеїв, театрів), спортивні, банківські (об­мін валют, одержання готівки), торговельні (продаж сувенірів, супутніх побутових товарів), індустрію розваг (нічні клуби, казино), громадське харчування (ресторани, бари, кав’ярні, їдальні). 

Увесь цей комплекс послуг називають туристичним продуктом, який реалізується за зумовлену суму коштів. 

Нині також існують спеціальні навчальні заклади, де готують фа­хівців з туризму та готельної справи. 

Важливою ознакою туризму є мета поїздки. Найбільш масовою формою туризму є рекреаційна, тобто з метою відпочинку. Він характеризується тривалістю подорожі, невеликою кількістю міст, що входять до маршруту, широким використанням авіаційного транспорту і насамперед чартерних рейсів. 

Мета такого туризму може бути різною: відвідування театру, фести­валів, полювання, ознайомлення з пам’ятками архітектури, заняття спор­том, здійснення походів, екзотичний відпочинок тощо.

Оздоровчий (санаторно-курортний) відпочинок має, як правило, інди­відуальний характер. Курортом (віднім. kurort – місце лікування) назива­ється природна територія, яка має певні лікувальні ресурси, що їх можна використати з метою лікування та профілактики певних хвороб. Залежно від напряму лікування курорти можуть бути кліматичними, бальнеологічними або spa­ курорти (лікування мінеральними водами та грязями), морськими, гірськими та іншими. Зазвичай тривалість оздоровчого туру знач­но більша, ніж інших видів туризму. 

Подорожі з метою розширення кругозору й поглиблення знань передба­чає пізнавальний туризм. Його провідною формою є екскурсія. Основним  транспортом для такого виду туризму слугують приватні автомобілі та ав­тобуси, що надає більші пізнавальні можливості. 

Поїздки представників ділових кіл у справах бізнесу на міжнародні фо­руми передбачає діловий туризм. Існують спеціальні туристичні фірми, які спеціалізуються на пошуку інформації про торгових партнерів, надають послуги перекладачів, організовують ділові зустрічі. Спеціально для цього створюються великі конгрес-­центри, які мають зали для засідань і засоби для розміщення відвідувачів 

Мета наукового туризму полягає в участі людей (як учених, так і ін­ших людей) у роботі науково-­практичних семінарів, конференцій, з’їздів, експедицій тощо. Нині його поділяють на три види: ознайомлювальний (ту­ристів-­аматорів ознайомлюють з науковими знаннями), допоміжний (турис­тів залучають як обслуговуючий персонал до виконання певних наукових робіт) та самостійний (туристи особисто залучаються до наукової роботи) 

Великою популярністю користується спортивний туризм, мета якого – забезпечення можливості туристам займатися обраним видом спорту. Такий вид туризму вимагає наявності необхідної матеріальної бази: спортивного інвентарю, спеціальних трас, підйомників, спортивних майданчиків, басей­нів. Спортивні тури залежно від мети подорожі бувають активними та пасив­ними. Перші здійснюються заради особистих занять певним видом спорту, другі – для відвідування спортивних змагань: чемпіонатів, олімпіад, матчів. 

Якщо метою подорожі за кордон або до іншого міста в межах країни є придбання товарів народного споживання для їхньої подальшої реалізації або власного споживання, ці поїздки називаються шоп-турами, або «човниковим туризмом». Він відчутно збагачує бюджет країн, з яких вивозять товари, залишаючи там мільярди доларів. Тому уряди цих країн усіляко підтримують шоп­туризм 

Пригодницький туризм забезпечує не лише перебування туристів у при­вабливому місці, а й заняття незвичайним видом діяльності: сафарі (полю­вання надиких тварин), риболовлею, яхтингом (морськими або річковими подорожами на невеликих суднах), тематичними походами тощо. Цей вид туризму належить до дорогих розваг, і його можна віднести до розряду елі­тарного відпочинку. Зазвичай пригодницькі тури є груповими. Їх географія і тематика досить різноманітні. Для пригодницького туризму необхідний штат висококваліфікованих інструкторів, оскільки він пов’язаний з ризи­ком для життя туристів. 

Зростає зацікавленість до паломницького туризму. Паломником, або прочанином, називають віруючу людину, яка мандрує до місць, які вважає святими. Мета такої подорожі – поклоніння релігійним реліквіям. Крім того, організують пізнавальні поїздки для ознайомлення з релігійними пам’ятками, , історією релігії, культурою. Існують і наукові поїздки фахів­ців, які займаються питаннями релігії. 

Ностальгійний вид туризму ґрунтується на потребі людей у відвіду­ванні родичів, місць народження і проживання. Ностальгією вважають від­чуття туги за рідною землею. Такий вид туризму поширений у ряді країн світу з численною діаспорою, зокрема Ізраїлі, Вірменії, Греції, Україні, Італії. Нашу державу часто відвідують представники української  діаспори. Це займає важливе місце в міжнародному туристичному обміні України з країнами Америки, Європи, Австралією. 

До ек­зотичного також належить космічний туризм – польоти у космос або на навколоземну орбіту з розважальною або науково­-дослідною метою власним коштом. Вартість туру на орбіту становить 30 – 40 млн доларів США. Оприлюднено ціну нової послуги– виходу космічного туриста у відкритий кос­мос– 15 млн доларів США. Європейське космічне агентство (ESA) вважає, що подорожі в космос найближчим часом стануть доступнішими 

1. Львівська область: лідер екскурсійного туризму

На першому місці по доходах від туризму (після беззаперечного лідера – міста Києва з його 33 мільйонами турзбору) стоїть Львівська область. Вона приваблює туристів будь-якої пори року європейською атмосферою міст, гарною природою та розвиненою інфраструктурою. Якщо цікавлять замки, є маршрут "Золота підкова Львівщини". Хочете на природу – будь ласка: парк "Сколівські Бескиди" та заповідник "Розточчя", а також гірськолижне Славське та оздоровчий Трускавець. Останнім часом тут активно розвивають гастрономічний туризм – минулого року відкрили для гостей 17 фермерських господарств, які пропонують туристичні послуги. Крім того, Львівська область лідирує за кількістю готелів – їх тут понад 1100. Бюджетні надходження від туризму в області протягом року зросли на 22 %.Туристичний збір за 2018 рік: 13,4 млн грн  

2. Одеська область: лідер пляжного туризму 

Теплий клімат, море та сотні піщаних пляжів останніми роками тримають Одещину в лідерах пляжного туризму в Україні. Популярними є одеські райони Аркадія та Великий Фонтан, а також найвідоміші приморські курорти Затока і Кароліно-Бугаз. Влітку минулого року саме Затока та Одеса опинилися у першій трійці популярності за кількістю запитів у Google щодо відпочинку на морі. Крім пляжів, туристів цікавить Білгород-Дністровська фортеця Аккерман, яку продовжують реставрувати для включення до списків ЮНЕСКО, село Шабо з Центром культури вина і так звана українська Венеція – село Вилкове в Дунайських плавнях, де почали проводити смачний гастрономічний фестиваль. Протягом минулого року туристичний потік в області зріс на 28 %.

Туристичний збір за 2018 рік: 11,5 млн грн

3. Закарпатська область: лідер гастрономічного туризму

Вікно Європи – Закарпаття – приваблює туристів строкатою сумішшю культур різних народів, термальними джерелами та сезонним цвітінням нарцисів і сакур. Чи не найвідомішим місцем області є Національний природний парк "Синевир" з найбільшим озером Українських Карпат. Проте найбільше Закарпаття вражає оригінальними смаками місцевої кухні. Бограч, гурка, банош, рокот-крумплі – інтригують навіть назви, не кажучи про смак. Тут проводять найбільшу в Україні кількість гастрономічних фестивалів на рік, а наймасовішими з них є фестивалі "Гуцульська бриндзя" у Рахові та "Червене вино" в Мукачеві. А цього року область зосередиться на реконструкції туристичних об’єктів, серед яких Боржавська вузькоколійка, Невицький замок та Музей лісу і сплаву. Таким чином хочуть зберегти тенденцію до зростання туристичного потоку, який минулого року зріс на третину. 

4. Івано-Франківська область: лідер активного відпочинку

Івано-Франківщина – це не лише атмосфера вікових гуцульських традицій серед суворих Карпатських гір. Взимку ледь не в кожному селі регіону можна покататися на лижах та сноубордах. Безумовно й цілком заслужено найвідоміший гірськолижний курорт Прикарпаття та й усієї України – це "Буковель". Не без його допомоги область тримає за собою статус лідера активного відпочинку. Такі ж незабутні емоції можна отримати і під час сходження на найвищу гору України – Говерлу або під час джип-туру екстремальними лісовозними дорогами. Минулого року на Верховинщині вперше провели міжнародний форум Центральної та Східної Європи Via Carpatia. Індекс туристичної привабливості Івано-Франківської області минулого року склав 4,1 бала з 5, а туристичний потік збільшився на 5,5 %. Туристичний збір за 2018 рік: 3,7 млн грн 

5. Херсонська область: край заповідної природи

Херсонщина – єдина область материкової України, яку омивають два моря. Краєм заповідної природи ми називаємо цей регіон насамперед через унікальний піщаний масив "Олешківські піски" – один із найдивовижніших ландшафтів нашої країни. Крім того, на Херсонщині є не менш унікальна піщана коса Арабатська стрілка, заповідний Бирючий острів, безлюдний острів Джарилгач, заповідник "Асканія-Нова" з африканськими тваринами та хіт останніх туристичних сезонів – Рожеві озера. У 2018 році Херсонщина прийняла 3,5 мільйона туристів, причому відвідуваність деяких національних парків зросла вдвічі. А вже на початку року в обласній адміністрації створили окремий департамент туризму і курортів, щоб ще підсилити туристичний напрямок. Туристичний збір за 2018 рік: 3,69 млн грн 

6. Запорізька область: лідер сімейного відпочинку

Запорізька область – не лише колиска козацтва, а й гарне місце для відпочинку з дітьми. Бердянськ, Приморськ, Кирилівка вже понад 50 років приймають тисячі відпочивальників на численних базах відпочинку та у дитячих оздоровчих таборах. Минулого року Бердянськ став одним із лідерів серед українських користувачів Інтернету за пошуком варіантів літнього відпочинку в Україні. Та й серед "семи шляхів до пригод" у місті Запоріжжя кожен туристичний напрямок може бути цікавим для сімейних вікендів. Туристичний збір за 2018 рік: 3,61 млн грн

7. Тернопільська область: лідер замкового туризму

З понад сотні середньовічних замків, що збереглися в Україні, 34 розташовані на Тернопільщині. 11 із них входять до складу Національного заповідника "Замки Тернопілля". Візитівками краю є Збаразький замок, де нещодавно відкрили нові експозиції, а також палац Вишневецьких, який з минулого року пишається реконструйованою Дзеркальною залою. Саме тому Тернопільщина – лідер замкового туризму. Щоб утримати цей статус, область активно працює над покращенням туристичної інфраструктури навколо найцікавіших історичних пам’яток. В Бучачі триває реставрація ратуші зі скульптурами Івана Пінзеля, а Чортків вже презентував календар фестивалів на цей рік. Хоч показники відвідуваності та надходження від турзбору поки що не вражають, цього року туризм в Тернопільській області визначили як пріоритетну галузь для розвитку та інвестування. Туристичний збір за 2018 рік: 0,4 млн грн