Опрацьовуємо параграф №8

 Географічна карта - зменшене узагальнене зображення Землі зроблене за допомогою умовних знаків та з використанням масштабу. На географічних картах показують усю поверхню Землі або окремі її частини: материки, океани, країни.  

Географічна карта має багато спільного з глобусом. Усі зображення на ній також зменшені та виконані умовними знаками. Але, на відміну від глобуса, карта є плоскою. А чи можна перенести зображення з поверхні кулі (глобуса) на площину (карту) без складок та розривів? Подивіться на малюнок 26. Звичайно, що це неможливо. Тому на картах в одних місцях зображення доводиться розтягувати, а в інших - стискати. Виникають спотворення. Зазвичай спотворюються відстані між об’єктами, а також їх площі та форми. 

На цьому сайті можна побачити справжні розміри географічних об'єктів

Слово карта (від лат. charta - аркуш, папір) з'явилося в XIV-XVI ст., до цього вживали слова зображення (tabula або descriptionis) і креслення. В Україні віддавна користувалися словом мапа (можливо, через посередництво польської і німецької мов: тарра - карта). 

Як і на карті, на плані для зображення місцевості використовують умовні знаки. Щоб вони були зрозумілими, їх малюють схожими на справжні предмети. 

Плани місцевості завжди орієнтовані за сторонами горизонту. Стрілка на плані показує напрямок: північ зверху - південь унизу. Відповідно, схід буде праворуч, а захід - ліворуч. Якщо на плані стрілки немає, то вважається, що верхній край плану - північний.

Уміння знаходити сторони горизонту за планом потрібне для того, щоб визначати напрямок від одного місця до іншого.