Хімічна промисловість та її значення

Ви дізнаєтесь

і навчитесь

Опрацьовуємо § 27. Хімічна промисловість та її значення


Хі́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями. 

Спеціально добу­ті хімічні речовини люди почали використовувати в епоху Середньовіччя, коли лікарі застосовували різні настоянки, порошки та мазі.  

У ХVІІ ст. промислових масштабів у Європі набуло виробництво парфумів. 

У ХІХ ст. у зв’язку з бурхливим ростом виробництва, зріс попит на мінеральні добрива, фарби, соду. 

Але небувалих масштабів розвиток хімічних виробництв набув у ХХ ст. За цей проміжок часу було синтезовано понад 400 тисяч хімічних речовин, яких не існує у природі. 

На диво, потреба у продукції хімічної промисловості не зменшується, а весь час зростає. Щороку з’являється понад 3 тисячі нових речовин. Одержані речовини настільки різні за своїм скла­дом та технологією виробництва, що промислова хімія нині – це складана індустрія, яку називають комплексом хімічних виробництв. 

Що є продукцією хімічної промисловості?

 Хімія є дуже наукомістким виробництвом. Завдяки науковим дослі­дженням одержують матеріали із заздалегідь заданими властивостями, які за своїми якостями перевершують натуральні продукти.  

З одного боку, ши­рока хімізація господарства дає змогу заощаджувати природні матеріали, але з іншого, речовини, яких не існує у природі, не розкладаються. Тому не лише відходи хімічного виробни­цтва, а й його продукція є значними забруднювачами довкілля. 

Нині речовини, добуті хімічним шляхом, так тісно увійшли у наше життя, що уявити сучасний світ без продукції хімічної промисловості вже не можливо. Їх застосовують що­денно і практично скрізь: у сільсько­му господарстві, енергетиці, легкій та харчовій промисловості, будівництві, медицині, виробництві космічної техніки, у сфері послуг та побуті.  

І це лише невеличка частинка продукції.

Чинники розміщення хімічного виробництва

Основний чинник розміщення хімічного виробництва - сировинний. 

Що є сировиною?

Вироби з гуми та каучуку, виробництво сірчаної кислоти орієнтуються  на споживача.


Основна хімія орієнтується на сировину.

Хімічна промисловість України

Опрацьовуємо параграф 28.

Значний розвиток хімічної промисловості в Україні зумовлений трьо­ма основними чинниками: природним (наявність різноманітної сировинної бази), економічним (необхідності повної переробки відходів, наявність спо­живача хімічної продукції) і соціальним (наявність наукової бази та кваліфі­кованої робочої сили). 

Наявність у надрах нашої землі цінної гірничо-хімічної сировини сприяло розбудові великих хімічних підприємств. Нині найактивніше, як і сто років тому, використовують місцеву кам’яновугільну сировину й продукти вуглепереробки (коксовий газ, кам’яновугільну смолу, бензольні вуглеводні, сірчані сполуки тощо), також — імпортовану сиру нафту, природний і попутний газ, продукти їхнього перероблення. 

В Україні розвивається переважно основна хімія, виробництво пластмас і коксу, перероблення нафти й газу, фармацевтична промисловість. 

Галузева структура хімічного виробництва

В Україні є унікальні поклади гірни­чо-хімічної сировини, з яких нині видобувається лише незначна їх частина. Внаслідок різкого скорочення споживання калійних солей та самородної сірки у світі їх видобуток в Україні нині повністю припинений.

   Видобу­ток кухонної солі останнім часом скоротився вдвічі. Найбільшим районом її видобутку є Донбас. Там працюють соляні копальні Бахмутівського та Слов’янського родовищ. Частину солі в Україні видобувають з морських роз­солів затоки Сиваш Азовського моря.

   Для потреб хімічного виробництва розробляються родовища вапняків на Донбасі та у Криму.

Основна хімія

Виробництво неорганічних хімічних речовин. В Україні синтез неорга­нічних хімічних речовин набув значного рівня розвитку, хоча останнім ча­сом його виробництва скоротили обсяги випуску своєї продукції у 2–3 рази. 

  Деякі виробництва були повністю зупинені.

ОСНОВНА ХІМІЯ представлена підприємствами з виробництва мінеральних добрив. У їхній структурі першість займає виробництво азотних добрив.

Азот — один з найбільш важливих макроелементів в складі будь-якої рослини. Хлорофіл включає в себе серед інших складових саме азот, який відповідає за функцію фотосинтезу. Макроелемент легко вимивається з грунту, а його недолік не дозволяє повноцінно розвиватися рослинам. 

Виробництво азотних добрив  розміщене в центрах виробництва коксу й перероблення природного газу. Уздовж магістральних транс’європейських газопроводів у містах Рівне й Черкаси діють великі підприємства, орієнтовані переважно на збут своєї продукції за кордон. Вони належать холдингу «Остхем». 

Калійні добрива  в Україні не вироблять. Їх імпортують з Білорусі, Німеччини, Іспанії.


Калій разом з азотом і фосфором входить до групи NPK, яку, зазвичай, агрономи вносять з добривами для отримання високого та стабільного врожаю 

Фосфатні добрива – в районах споживання із привізних апатитів та відходах місцевого доменного виробництва м. Суми – ВАТ “СумиХімПром”, м. Кам’янське


Під час воєнних дій, обстрілу зазнав завод«Сумихімпром», що призвело до витоку аміаку. 

Війна становить велику небезпеку для виробників добрив, оскільки такі заводи працюють із вибухонебезпечними та отруйними матеріалами. Багато українських виробників добрив знаходяться поблизу бойових дій, а тому ставлять на паузу виробництво. 

Сєвєродонецьке об'єднання «Азот»  знаходиться на лінії вогню поблизу непідконтрольних територій — відтак, не працює.

 Одеський припортовий завод  було зупинено на початку війни.

 «Рівнеазот» знаходиться в потенційно небезпечній зоні, де можливі ракетні обстріли.

Додається, що 12 березня 2022 року Україна запровадила заборону на експорт добрив, щоб зберегти ринковий баланс під час війни. До цього майже 45% українського експорту азотних добрив у 2021 році припадало на ЄС.


Незначні обсяги соди в Україні виробляє лише завод у м. Красноперекопськ (Яни Капу) і бром у м. Саки (АР Крим). 

У жовтні 2017 року ПАТ «Кримський содовий завод», що належить українському проросійському бізнесменові Дмитру Фірташу, заявило про рейдерську атаку «невстановленими особами з Москви та Криму». Продукція Кримського содового заводу незаконно експортується через закриті порти з окупованого Криму.

ВИРОБНИЦТВО ПЛАСТМАС І ВИРОБІВ З НИХ  

Пластмасові вироби створюють з поліетилену, полістиролу, поліпропілену.  Більшість сировини завозять із-за кордону, частково отримують під час перероблення пластикового брухту. Переважно ці невеликі за обсягом виробництва підприємства були створені за роки незалежності з приватної ініціативи. Виняток становлять підприємства, засновані в 60-і роки XX ст. у містах Київ, Бердянськ, Бровари, Виноградів, Світловодськ. 

поліетилен

полістирол

поліпропілен

КОКСОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ тісно пов’язана із чорною металургією, яка є основним споживачем коксу. Тому у складі металургійних комбінатів «Азовсталь» й «АрселорМіттал Кривий Ріг» діяли окремі великі цехи — колишні підприємства цього виробництва в хімічній промисловості. В Україні працювало десять підприємств коксохімічної промисловості в містах Авдіївка, Алчевськ, Горлівка, Донецьк, Єнакієве, Запоріжжя, Кам’янське, Макіївка, Харків. Здебільшого вони входили до складу вітчизняних металургійних холдингів. 

Коксування вугілля — метод термічної переробки переважно кам'яного вугілля, що полягає в його нагріванні без доступу повітря до 1000–1100 °С і витримки, при цій температурі, внаслідок чого паливо розкладається з утворенням летких продуктів і твердого залишку коксу.

Основним цільовим продуктом цього процесу є кокс, що використовується головним чином як відновник і паливо в металургійній промисловості.


ФАРМАЦЕВТИЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ 

України успішно адаптувалась до ринкових умов. Більшість вітчизняних ліків йде на експорт. Лідерами з виробництва є три підприємства в Києві: «Фармак», Фармацевтична фірма «Дарниця» та Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод». Виробництво ліків і медичних препаратів налагоджено в містах Львів, Одеса, Суми, Харків, Черкаси 

ІНШІ ВИДИ ХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА. 

 В Україні розвинено виробництво побутової хімії, орієнтоване переважно на внутрішній ринок. Наприклад, найбільше миючих і чистячих засобів випускають підприємства в містах Бровари (Київська), Покров, Кам’янське (обидва — Дніпропетровська область), Вінниця. 

Українські виробники

В Україні розвивається лакофарба промисловість. Майже вся продукція збувається на внутрішньому ринку. 

ТОВ Волф - лакофарбові матеріали (емаль, грунтівка, антикорозійна грунтівка) м. Київ


Сорбіхім - один з провідних вітчизняних виробників широкого асортименту лакофарбових матеріалів (лаки, грунтовки, шпаклівка, спецемаль тощо), що виготовляються на основі сополімерів вінілхлориду, алкідних, епоксидних, фенолоалкидных і кремнійорганічних смол, поливинилацетатов, поливинилбутиралей та інші. 

м. Одеса

«Снєжка-Україна» (м. Яворів Львівської області) 

Окремими великими центрами хімічної промисловості України є міста: Біла Церква (підприємства «Росава», «Інтер-РТІ», «Біофарм-Інвест», «Білоцерківський завод “Трібо”»), Рівне («Рівнеазот»), Суми («Сумихімпром», «Кусум-Фарм», «Виробниче підприємство “Полісан”», «РИФ-03»), Черкаси («Азот», «Лакофарбний завод “Аврора”», «Юрія-Фарм», «Черкаський завод автохімії»). 

Приводний ремінь для авто. Білоцерківський гумовий завод

Фрикційні та гальмівні вироби для авто

Рівне («Рівнеазот»)

 Суми

ПАТ «Сумихімпром» – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів продукції неорганічної хімії.  Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств міста Суми та області, та виробляє понад 30 марок NPK-добрив з різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових та кліматичних зон. 

28 лютого, 2023. Суми. Україна. – ПАТ «Сумихімпром» розпочав поетапне відновлення після вимушеної зупинки діяльності підприємства з минулого року. Через початок повномасштабної війни, потрапляння снарядів на територію заводу та пошкодження окремих об’єктів підприємство простоювало майже пів року. 

у 2010 році Фірташ отримав у власність 0,005% пакету акцій підприємства. Решта акцій перебувають у власності держави. Незважаючи на це, йому вдалося призначити керівником підприємства колишнього менеджера однієї зі своїх компаній – “Кримський титан”. Через неефективні управлінські дії за рік підприємство накопичило 1,4 млрд грн боргів. У 2016 році Україна повернула собі завод в судовому порядку.


 «Кусум-Фарм»

«Виробниче підприємство “Полісан»

Черкаси

 «Лакофарбний завод “Аврора”»

 «Юрія-Фарм»

«Черкаський завод автохімії»

За даними Opendatabot, на початок повномасштабної війни в Україні діяли майже 17 тисяч підприємств із російським корінням. Серед них – стратегічний Черкаський завод автохімії, до складу засновників якого входив громадянин рф Михайло Вашуркін. Росіянин Михайло Вашуркін, який співпрацює з ракетною галуззю рф, імовірно, досі зберігає фактичний контроль над стратегічним заводом у Черкасах . За даними експертизи, гальмівна рідина під брендом "ВАМП" Черкаського заводу автохімії, історичним засновником якого є росіянин, не відповідає міжнародним стандартам якості 

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ 

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про основне

• В Україні переважно розвивається основна хімія. Міжнародною спеціалізацією є виробництво азотних добрив.

• Виробництво пластмас і виробів з них поширене майже в усіх регіонах України.

• Коксохімічна промисловість держави здебільшого постачає свою продукцію на вітчизняні металургійні підприємства.

• Нафтохімічна промисловість України працює зазвичай на імпортній сировині.

• Фармацевтична промисловість держави орієнтована на поставки більшості продукції за кордон.

• В Україні створено нові великі підприємства лакофарбної промисловості.

• В Україні виділяють Придніпровський і Донецький райони хімічної промисловості, у складі яких головними є Дніпро-Кам’янський і Рубіжансько-Сєвєродонецький промислові вузли.