Закономірності географічної оболонки
§ 8. Закономірності географічної оболонки
Географічна оболонка — частина Землі, у межах якої взаємодіють верхня частина літосфери, нижня частина атмосфери, гідросфера та біосфера.
Географічну оболонку поділяють на чотири сфери: атмосферу, літосферу, гідросферу, біосферу
Географічна оболонка складається зі структурних частин (компонентів). Це гірські породи, вода, повітря, рослини, тварини та ґрунт. Їх розрізняють за агрегатним (фізичним) станом (тверде, рідке, газоподібне), рівнем організації (неживе, живе, біокосне), хімічним складом, активністю (інертні — гірські породи; мобільні — вода, повітря; активні — жива речовина).
Цілісність географічної оболонки проявляється в тому, що зміна одного компонента природного комплексу зумовлює зміну інших або всієї системи як цілого.
Зміна дня і ночі
Зміна пір року
Припливи та відпливи
Фази місяця
Ритмічними називають явища, які повторюються з певною періодичністю. За тривалістю розрізняють ритми: добові, річні, внутрішньовікові (від кількох років до десятиліть), багатовікові, геологічні (коли явища повторюються через мільйони років). Ритми можна спостерігати як у живій, так і в неживій природі. Важливо відзначити, що ритми живої природи стали можливі лише завдяки ритмічності неживої природи.
Так, добовий ритм зумовлений обертанням Землі навколо своєї осі. Він проявляється у зміні температури, атмосферного тиску, вологості повітря, припливах і відпливах, активності в житті тварин, інтенсивності фотосинтезу в рослин.
Річні ритми полягають у повторюваності явищ у географічній оболонці, пов'язаних зі зміною пір року (передусім, у помірних і полярних широтах). Відбувається зміна пір року, яка супроводжується зміною температурного режиму, збільшенням або зменшенням кількості опадів, сили вітру тощо. Зниження температури в зимовий період зумовлює уповільнення багатьох процесів у природі: рослини перебувають у стані відносного спокою, деякі тварини впадають у сплячку, у воді зменшується кількість кисню, а вуглекислого газу, навпаки, збільшується, знижуючи життєдіяльність живих організмів.
СУЧАСНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. АНТРОПОСФЕРА.
Антропосфера — це особлива сфера, яка формується в географічній оболонці шляхом зміни її складових. Вона розвивається головним чином у біосфері (у її широкому розумінні) за активного впливу людини
Науки, що вивчають антропосферу
Географічну оболонку, змінену господарською діяльністю людини, називають географічним середовищем. Уже в недалекому майбутньому поняття географічної оболонки й географічного середовища можуть стати синонімами. (Поясніть чому.) Усю відому й освоєну людиною частину Землі називають ойкуменою.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне
Усі оболонки Землі перебувають у постійній взаємодії та взаємозв'язку, вони утворюють єдину географічну оболонку, верхня межа якої проходить в атмосфері на висоті 20-30, нижня — на глибині 6-50 км у літосфері.
До найважливіших властивостей географічної оболонки належать: перебування речовин у трьох агрегатних станах; кругообіги речовин та енергії; наявність життя.
Основними закономірностями географічної оболонки є: ритмічність, циклічність, не замкнені кругообіги, цілісність і єдність, зональність, саморегулювання.