Острівні країни Океанії

Пригадайте


Особливості географічного положення. Склад регіону. 

Крім Австралії, до макрорегіону Океанія належать численні острови в центральній та південно-західній частинах Тихого океану. 

Природно-ресурсний потенціал країн Океанії. 

 Працересурсний потенціал країн Океанії. 

 Види діяльності, що визначають міжнародну спеціалізацію країн. 

Усі острівні країни Океанії, крім Нової Зеландії, за рівнем економічного розвитку належать до групи країн, що розвиваються. Серед них можна виділити держави з розвиненою добувною промисловістю (мал. 4, а), що має експортне значення, та держави, де переважають сільське господарство та дрібнотоварне виробництво (мал. 4, б, в). Це найменш розвинені країни світу. 

Економіка Нової Зеландії ґрунтується на високотоварному сільському господарстві та харчовій промисловості. За вивезенням на світовий ринок вершкового масла, сиру, м’яса, вовни країна посідає провідні позиції у світі. 

Також вирощують інші тропічні культури — каву, какао, цукрову тростину, батат. Товарне значення мають цитрусові, папайя, манго, банани, спеції. 

Тваринництво відіграє другорядну роль. Розводять овець, кіз, буйволів. 

До традиційних занять населення також належать рибальство, збір молюсків і ракоподібних. 

У промисловості найбільше значення мають переробка риби й рослинної сировини (копра, кокосова олія, борошно), виробництво будівельних матеріалів. Зберігає своє значення кустарне виготовлення сувенірів із морських мушель і дерева. 

Перспективними напрямами сфери послуг, що динамічно розвиваються, є туризм та фінансова діяльність. 

Перспективними напрямами сфери послуг, що динамічно розвиваються, є туризм та фінансова діяльність. Фіджі, Тонга, Нова Каледонія, Вануату, Західне Самоа, Острови Кука отримують до 20-30 % національного доходу від надання туристичних послуг (у 2020-2021 рр. ця галузь зазнала значного спаду внаслідок пандемії Covid-19). Найбільшою популярністю користуються пляжний та екологічний туризм, рибальство, дайвінг, знайомство із життям аборигенів. Стримують приплив туристів віддаленість регіону та недостатньо розвинена інфраструктура транспорту. 

На островах, які мають зручне географічне положення та розвинене авіасполучення, досить поширеною стала практика реєстрації офшорних компаній. 

 Зовнішньоекономічні зв'язки країн Океанії. 

Експорт більшості острівних країн складає продукція сільського господарства та харчової промисловості: копра (висушена м’якоть кокосового горіха), фрукти, кава, какао, спеції. Науру, Папуа Нова Гвінея, Нова Каледонія спеціалізуються на видобутку та експорті мінеральної сировини. В імпорті переважають машини та обладнання, паливо, хімікати, споживчі товари, медикаменти.

Економіки острівних країн значною мірою залежать від фінансової допомоги зі своїх колишніх або теперішніх метрополій. Іноземні інвестиції здебільшого спрямовані на розвиток туристичної інфраструктури та гірничодобувної промисловості.


Домашнє завдання