§ 25. Виробництво чавуну, сталі, прокату та кольорових металів в Україні

Які чавунні вироби є у вас удома? Як ви їх використовуєте?

Чорна металургія в нашій країні є однією з основних видів промислового виробництва й товарного експорту. У ній діють великі корпорації, що визначають господарський розвиток держави: 

Здебільшого на світовий ринок постачають напівфабрикати, з яких уже на іноземних заводах виробляють більш вартісну продукцію. До війни стальні сляби виробництва металургійного комбінату «Азовсталь» (м. Маріуполь) постачалися на «Феррьєра Вальсідер» (м. Валлезе-ді-Оппеано, провінція Верона, Італія) для випуску конструкційного стального прокату. Це давало змогу зберігати високі показники експорту чорних металів до Італії. 

НОВІТНІЙ КОРВЕТ УКРАЇНСЬКОГО ФЛОТУ ЗРОБЛЕНИЙ ІЗ МАРІУПОЛЬСЬКОЇ СТАЛІ МЕТІНВЕСТУ

 У лютому 2022 року маріупольські комбінати припинили роботу. Далі пішли місяці ворожої облоги, щоденні бомбардування та обстріли. Азовсталь перетворився на символ незламності й стійкості українців, а довоєнна сталь маріупольських комбінатів отримала нове життя.  

Зі сталі Азовсталі було зведено безліч визначних споруд – новітнє укриття над ЧАЕС, один із найвищих хмарочосів Європи, захисні шлюзи для Венеції. Левова частина української армії – теж наша сталь. І сучасний корвет «Гетьман Іван Мазепа» також зроблений із маріупольської сталі. Це справді неймовірно, що металургійні комбінати Маріуполя навіть зараз, після руйнування, продовжують працювати на перемогу України.  -                 Юрій РИЖЕНКОВ,  генеральний директор Групи Метінвест 

Підприємства чорної металургії значною мірою визначають господарський розвиток держави. Основну продукцію випускають металургійні комбінати повного циклу з обсягом щорічного виробництва понад 1 млн т. 

Вітчизняні підприємства чорної металургії орієнтовані переважно на збут своєї продукції за кордоном. Так, компанія «АрселорМіттал Кривий Ріг» експортує більш як 80 % своєї продукції. 

До війни В Україні 20 % усієї продукції випускали агрегати, які експлуатувались вже понад 30 років. За місяці війни частина підприємств зруйновано, а частина пошкоджена. Тому вітчизняна чорна металургія буде потребувати модернізації, реконструкції та відбудови, щоб привести її структуру виробництва та обсяги витрат сировини, енергії, води до рівня розвинених країн світу. 

«Азовсталь»: підірваний 1943-го німцями, зруйнований 2022-го росіянами 

Виробничий ланцюг «вугілля—руда—чавун—сталь» привів до формування на обмеженій частині території України найбільших центрів чорної металургії на базі металургійних комбінатів повного циклу. На незначній за площею території поєднано одночасно мінеральні ресурси, які використовують у виробництві чорних металів, із щільною розгалуженою залізничною мережею, що має вихід до морських портів і великих міст Східної Європи. 

Які чинники стали основними для організації металургійного виробництва:

Відсутність значних промислових покладів більшості видів кольорових металів не дозволяє розвивати цей напрям металургії. Тому діють одне-два підприємства з виробництва певних видів металів та сплавів з них. Вони переважно орієнтуються на експорт 

Найбільшим центром вітчизняної кольорової металургії є м. Запоріжжя, де зосереджено виробництво: графіту, кремнію, магнію, титану та сплавів кольорових металів . Ці великі промислові підприємства зведено, зважаючи на наявність у цьому місті значних електрогенеруючих потужностей. 

Запорі́зький виробничий алюмі́нієвий комбіна́т (Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», «ЗАлК») — українське підприємство, до фактичного припинення діяльності — єдиний виробник первинного алюмінію в Україні. 

У 2000 році Фонд державного майна України провів відкриті торги з продажу контрольного пакета акцій ПАТ «ЗАлК» у розмірі 68,01 % статутного фонду. Новим власником стало російське підприємство «АвтоВАЗ-Інвест. В наступні роки змінилося кілька власників. Всі вони були російськими. У 2012 році у судовому порядку була здійснена невдала спроба з повернення підприємства у державний фонд. У 2015 році була повторна спроба, яка на цей раз була вдалою.

Виробництво первинного алюмінію було зруйновано російським власником «Русал»: «Було вирізано 8 тис. тонн алюмінієвих шин і понад 10 тис. тонн алюмінієвих сплавів — анодний і катодний електроди — вирізані і продані, виробництво було зруйновано». У 2016 році відновлено виробництво алюмінієвої катанки, що дозволяє виробляти 1,5—1,7 тис. тонн продукції на місяць. Після відновлення виробництва алюмінієвої катанки було випущено 630 тонн продукції. Однак через відсутність у комбінату статусу платника ПДВ (станом на 2016 рік) реалізація продукції була неможливою. Причина відсутності статусу — рішення попереднього керівництва і російських акціонерів про ліквідацію підприємства. При цьому 200 тонн катанки було вироблено з давальницької сировини, а понад 400 тонн катанки знаходилося на складі. На ЗАлКу випускали не тільки алюміній, але і кремній. Єдиний в Україні цех з виробництва кремнію на 80 % «живий». При належному фінансуванні і наявності сировини дві печі для виплавки кремнію зможуть заробити. Зараз цех посилено охороняють. 

Запорізький титано-магнієвий комбінат

Запорíзький титáно-мáгнієвий комбінáт — українська компанія, що входила до Групи компаній Group DF Дмитра Фірташа (проросійського олігарха). Штаб-квартира компанії розташована в місті Запоріжжя. 

На сьогодні «ЗТМК» — єдиний виробник титанової губки в Європі, а нова продукція — результат глибокої переробки титану, яка відкриває для підприємства нові ринки збуту в Європі та Азії. У другій половині 2021 року, центральний апеляційний господарський суд підтвердив рішення суду першої інстанції щодо повернення Запорізького титано-магнієвого комбінату у власність держави. Власник(и): держава Україна через Фонд держмайна (51 %); Tolexis Trading Ltd (Кіпр) (49 %) 

          Продукція комбінату

В Україні розвивається експортоорієнтоване виробництво вторинного металевого алюмінію та сплавів з нього. Первинний металевий алюміній в Україні від 2010 р. не виплавляють. Діє лише підприємство з виробництва глинозему в м. Миколаєві, що повністю експортує свою продукцію. 

Саме 2000 року на завод прийшов стратегічний інвестор, фактично новий власник, — російська група компаній «РУСАЛ» («Русский Аллюминий»), який за договором приватизації був зобов'язаний здійснити комплекс заходів з модернізації старих і запровадження в дію нових потужностей. У 2017 році повідомлялося, що контрольний пакет підприємства викупила компанія Glencore. Проте у квітні 2018 року Glencore відмовилася виконувати контракт про купівлю через фінансові санкції, які 6 квітня 2018 року застосували США щодо російського власника компанії Олега Дерипаски. 

Титанова промисловість України майже повністю контролювалася групою компаній «Груп ДФ». До 2014 року вона володіла підприємством «Юкрейніан Кемікал Продактс» (м. Армянськ) — найпотужнішим у Східній Європі виробником діоксиду титану. Майже 90 % усієї продукції цього підприємства йшло на експорт.  У березні 2014 року м. Армянськ анексовано російською федерацією. Наприкінці 2021 року група Фірташа продала «Кримський титан» російській компанії «російський титан».

Державне підприємство «Сумихімпром» (м. Суми) виробляє діоксид титану з ільменітового концентрату, який постачає Державне підприємство «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». Більшість відповідної сировини видобувають у його Іршанській філії. Переважна частина продукції підприємства йде на експорт 

«У 2010 році, як тільки Янукович став президентом України, завод відразу був відданий на розпил угрупуванню Фірташа». Дмитро́ Фі́рташ — український проросійський олігарх, бізнесмен, інвестор, співвласник збанкрутілого та ліквідованого Надра Банку та проросійського телеканалу «Інтер», меценат, голова Ради директорів Group DF. З 18 червня 2021 року перебуває під санкціями, запровадженими РНБО України.  

Мідь і сплави на її основі з металобрухту виробляють два підприємства в м. Бахмут (Донецька) та по одному — у містах Запоріжжя, Костянтинівка (Донецька), смт Печеніги (Харківська область). Наявність підприємств під питанням. 

Підприємства графітової промисловості належать до переробної промисловості й обслуговують потреби різноманітних виробництв у ізоляційних матеріалах, електродах, ущільнювачах тощо. Такі підприємства діють у містах Запоріжжя й Маріуполь. 

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне

• Вітчизняна металургія має виразну експортну орієнтацію. У структурі експорту чорних металів переважають напівфабрикати та продукція передільної металургії з низькою вартістю.

• Україна є лідером у світі з виробництва сталі мартенівським способом.

• Провідні металургійні корпорації створили вертикальні виробничо-територіальні комплекси від видобування сировини до виробництва готової продукції.

• Виділяють такі головні центри чорної металургії: Дніпро, Запоріжжя, Кам’янське, Кривий Ріг, Кременчук, Курахове, Маріуполь.

• Кольорова металургія менше розвинена в Україні через відсутність промислових покладів більшості відповідних металів.

• Провідний металургійний центр держави — м. Запоріжжя.

• Титанова промисловість є основним видом економічної діяльності України в кольоровій металургії. У решті напрямів кольорової металургії переважає вторинне виробництво відповідних металів з місцевого металевого брухту.