• Пригадайте, які корисні копалини належать до нерудних.
• Назвіть нерудні корисні копалини, що мають осадове і магматичне походження.
Нерудні корисні копалини є найбільш поширеними в Україні як за кількістю видів, так і за кількістю відкритих та освоєних родовищ. Пояснюється це тим, що до них належать надзвичайно різноманітні за походженням породи й мінерали
Нерудні копалини мають дуже широке застосування. Вони слугують сировиною для галузей промисловості, їх використовують у будівництві, науці й техніці, побуті та медицині. За запасами окремих нерудних корисних копалин (сірки, облицювального каміння, каоліну) Україна посідає провідне місце в Європі, а за запасами графіту - 2-ге в світі (поступається лише Китаю).
Сировиною для хімічної промисловості є сірка, кам’яна і калійні солі, фосфорити, апатити.
Сірка
Кам'яна сіль
Калійна сіль
Фосфорити
Апатити
Україна володіє великими запасами сірки. Сірка, що має осадове походження, нагромадилася в Передкарпатському крайовому прогині. Передкарпатський сірконосний басейн (який заходить у межі сусідніх країн - Польщі та Румунії) належить до найбільших у Європі й світі. Там виявлено понад 20 родовищ самородної сірки (Новояворівське, Немирівське та ін.). Її розробляли в кар’єрах і підземним способом у Львівській області. Однак внаслідок видобутку у великих кількостях родовища сильно виснажено, а подальша їх експлуатація невигідна через конкуренцію дешевшої продукції, отриманої попутно з природного газу.
Я́ворівський кар'є́р — найбільше в Україні за глибиною (до 70 м) та об'ємом води (понад 200 млн м³) штучне озеро. Розташоване неподалік Яворова Львівської област. Створене за проектом Львівського інституту «Гідрохімпром». Постало на місці колишнього кар'єру («Яворівська Сірка») із видобування сірки. Заповнення кар'єру водою відбувалось в 2002–2006 роках.
Видобування сірки на Львівщині, розпочалося ще у 50-х роках минулого століття. Перспективна оцінка запасів - 100 років. Ще за тих часів тут було створений найбільший в країні комбінат з видобутку сірки, який видавав на гора до мільйона тонн щороку. Саме задля обслуговування потреб комбінату збудували ціле невеличке місто Новий Розділ. З огляду на ударні темпи добування, сторічний запас сірки закінчився набагато швидше. Фактично видобування в Новому Роздолі було припинене 1992 року, до 1996 року комбінат ще сяк-так працював за рахунок супутніх виробництв. Але згодом підприємство зупинилося і почало вмирати.
Родовища калійних солей в Україні так само сильно виснажено внаслідок тривалого видобутку. З Передкарпатським прогином пов’язаний єдиний в Україні басейн калійних солей. Їх у великих обсягах видобували у Калуському (Івано-Франківська область) і Стебниківському (Львівська область) родовищах.
Панорама затопленого Домбровського кар'єру. Затоплене родовище калійної солі.
Десятки років у регіоні добували калійну сіль, але на початку 2000-их роботи у шахтах припинили і не спромоглись законсервувати копальні. Бомба уповільненої дії – велетенські порожнини, які утворилися під землею – розмиваються і повзуть під городи, будинки, дитячі садочки. Ґрунт може піти з-під ніг будь-якої миті, потягнувши під землю цілий регіон.
Потужні поклади кам’яної солі залягають на Донбасі й Закарпатті, в Дніпровсько-Донецькій западині, а у вигляді природних підземних розсолів - у Передкарпатті. Найбільшими родовищами кам’яної солі є Бахмутське і Слов’янське (Донецька область). У Солотвинському родовищі (Закарпатська область) її видобуток припинено. Значні запаси солі містяться у ропі водойм Азово-Чорноморського узбережжя та Криму. Зокрема її видобувають з озера Сиваш.
В Україні припинило роботу ДП «Артемсіль» – усе через бойові дії. Це найбільше у Європі підприємство з солевидобутку.
Солотвинське родовище кам’яної солі – знаходиться поблизу с. Солотвино (Закарпаття). Тут почали добувати сіль ще у І-ІІ столітті до н. е., за часів правління Траяна (є залишки шахти та римські монети). Солотвинське родовище стало промисловим об’єктом у XVIII-XIX століттях. На жаль, після повеней у 1998 та 2001 роках почалося розмивання соляних відкладень та просідання ґрунту. Видобуток припинено
Фосфорити й апатити - сировина для виробництва хімічних добрив. Їх поклади, що приурочені до магматичних і метаморфічних порід Українського щита, загалом незначні й поки що не розробляються.
Надзвичайно багаті надра України на природні матеріали, що їх використовують у будівельній галузі. Одні з них попередньо зазнають суттєвої промислової переробки, інші безпосередньо спрямовуються на будівництво.
Мергель, крейда, вапняк, глина — сировина для виробництва цементу
Лес і глини - для виробництва цегли і черепиці.
Гіпс, суглинки і вапняк йдуть на виготовлення так званих в’яжучих матеріалів
Пісок - як наповнювач до бетону
Родовищ цих порід в Україні багато, і вони поширені повсюдно. Це стосується також родовищ кам’яних будівельних матеріалів :
Природний стіновий камінь:
Туфи
Вапняк
Будівельний камінь:
Пісковик
Базальт
Граніт
Декоративно-облицювальний камінь:
Граніт
Габро
Лабродорит
Мармур
Базальт
Більшість родовищ облицювального каміння приурочена до Українського щита. Найцінніші його види залягають у Житомирській, Рівненській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській областях. За запасами базальтів Україна посідає провідне місце в Європі. Мармур розробляють на Закарпатті, Донбасі та в Криму.
Базальтові стовпи - різновид базальтів, що мають у поперечному перерізі форму від чотири- до семигранників. Завтовшки вони до 1,2 м, заввишки - від 3 до 30 м. Їх відслонення протяжністю 230 м охороняють у геологічному заказнику, що розташований у Івано-Долинському родовищі базальтів на Рівненщині.
Багато нерудних корисних копалин є сировиною для різних галузей промисловості. Вогнетривкі глини, флюсові вапняки, доломіти, формувальні піски в металургії слугують нерудною сировиною, що використовується під час виплавлення чорних металів. Їх видобувають здебільшого на Донбасі, Придніпров'ї, у Криму.
Вогнетривка глина
Флюсовий вапняк
Доломіт
Продукція чорної металургії
Скляні піски, керамічні глини, каолін, що мають в Україні значне поширення, є сировиною для виробництва скла, керамічних виробів, порцеляни і фаянсу. Україна володіє значними запасами каоліну, а за його видобутком (18 % світового) поступається лише США і Колумбії. Запаси високоякісних каолінів зосереджено в областях, які розташовані на Українському щиті.
Каолін - біла глина, яка отримала свою назву від містечка Каолін у Китаї, де вперше була знайдена. Вона утворюється внаслідок вивітрювання гранітів та інших порід, тому найбільше її видобувають по краях Українського кристалічного щита. Каолін має широке застосування в гончарному виробництві та порцеляново-фаянсовій промисловості. Він незамінний у виготовленні паперу, мила, вогнетривкої цегли, косметичних і медичних засобів, пластмас.
Просянівське родовище каолінів — родовище каолінів у Покровському районі Дніпропетровської області. Площа близько 80 км². Промислові запаси каолінів 88 771 тисяч тонн
Каолін
Багатоцільове призначення має графіт. Його родовища також пов’язані з Українським щитом. Найбільше з них - Заваллівське (Кіровоградська область).
У надрах України сконцентрована 1/5 частина світових запасів графіту - понад 1 млрд тонн. Із 300 місць залягання графіту добре досліджено лише 5 родовищ, одне з яких експлуатується.
Озокерит - горюча корисна копалина, близький «родич» нафти. За воскоподібний стан його ще називають гірським воском. Озокерит використовують для виробництва лаків, у парфумерії та медицині. Родовища озокериту на Прикарпатті, що належать до найбільших у світі, розробляють ще з XIX ст.
Озокерит здавна відомий у Передкарпатті, де тривалий час видобувався на великому Бориславському родовищі (Львівська область).
Озокеритотерапія в медицині та косметології
Воно залягає в Українських Карпатах і Кримських горах, Дніпровсько-Донецькій западині. А найбільш унікальні родовища розташовані в межах Українського щита.
Димчастий кварц
Гірський кришталь
Топаз
Берил
Аметист
Агат
Яшма
Доволі значні запаси бурштину є на Поліссі. Останнім часом його видобуток став неконтрольованим державою і дуже масштабним як за обсягами, так і за територією поширення.
2,4 – державні родовища, легальний видобуток
3, 1 – нелегальний видобуток
6,7,8,9 – можливі родовища
Бурштинові війни
Копач бурштину на теренах України, у Волинській, Рівненській або Житомирській областях за день заробляє 50-100 доларів, найманий працівник - 20-40. У цьому нелегальному бізнесі задіяно, за різними оцінками, від 15 до 30 тисяч осіб. В Україні нелегально видобувають бурштину на 3,6 мільярда гривень.
До них належать прісні, мінеральні й термальні підземні води, а також грязі, що їх можна використовувати з лікувальною метою.
У нашій країні виявлено досить значні ресурси різних мінеральних вод - вуглекислих, сульфідних, радонових та інших. За їх загальними запасами Україна перебуває в числі провідних країн Європи. Найбільше їх розмаїття - на Закарпатті, відомими джерелами там славляться населені пункти Свалява, Поляна, Синяк, Кваси, Шаян. У Передкарпатті такими є Трускавець, Східниця, Моршин (мал. 81), на Поділлі - Сатанів, Хмільник, у Причорномор’ї і Криму - Куяльник, Євпаторія, Саки, Феодосія. Найбільш відомими джерелами мінеральних вод в інших регіонах є Миргородське на Полтавщині, Березівське на Харківщині, Слов’янське на Донеччині.
Термальні води в Україні виявлено на різних територіях, крім Українського щита. Досліджують можливість їх використання як джерела енергії. Перспективними для промислового освоєння є гарячі й теплі підземні води рівнинної частини Криму і Херсонської області, а також Закарпаття.
Розташований неподалік Берегово, в селі Косонь на самому кордоні з Угорщиною.
Санаторний комплекс «Теплі води» знаходиться в Закарпатській області, Хустському районі, в селі Велятино.
Геологи підрахували, що за різноманітністю та сумарним обсягом запасів і прогнозних ресурсів корисних копалин Україна входить до першої десятки країн світу. Подальше проведення геологорозвідувальних робіт може суттєво зменшити залежність української економіки від імпорту сировини. Проте проведенню необхідних пошукових робіт часто перешкоджає брак коштів у країні.
Тривале споживацьке ставлення до корисних копалин призвело до різкого скорочення їх запасів, занедбаності місць видобутку, перетворення їх на території екологічного лиха. У зв’язку з порушенням природного довкілля особливої актуальності набувають питання охорони надр і раціонального використання мінеральних природних багатств. їх вирішенню мали б сприяти такі заходи:
повне й усебічне геологічне вивчення надр;
найповніше вилучення з надр і раціональне використання як основних, так і супутніх копалин;
недопущення самовільного користування надрами;
охорона родовищ від затоплення, обводнення, забруднення тощо.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ
• Україна володіє великим набором нерудних корисних копалин, що приурочені до різних тектонічних структур.
• За запасами сірки, кам’яної солі, облицювального каміння, каоліну, графіту, мінеральних вод Україна входить до числа провідних країн Європи і світу.