• 1. Наведи кілька прикладів взаємозв’язків між організмами та середовищем життя. Чим вони відрізняються від взаємодії людини з природою?

• 2. Яку функцію виконують сонячні панелі, встановлені на дахах будинків?

ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ 

Все необхідне для життя організми отримують з природного середовища: повітря, світло, поживні речовини, воду, тепло. Завдяки цьому на Землі існують живі істоти. 

Для первісних людей, що з’явились кілька мільйонів років тому, природа була єдиним джерелом їжі, прихистку, одягу. Люди використовували природні матеріали, пристосовуючись до середовища свого життя. 

Людство пізнавало природу й поступово навчилося не лише користуватись її дарами, але й змінювати атмосферу, літосферу, гідросферу. Наприклад, ще кілька століть тому люди будували поселення поблизу річок, щоб мати воду для приготування їжі, господарювання (колаж). 

Такі території були придатними для випасання худоби й вирощування рослин завдяки родючим і зволоженим ґрунтам. Але всім охочим місця на узбережжях не вистачало, тож оселялися люди на різних відстанях від водойм. Щоб забезпечити себе водою, прокладали канали, копали криниці, згодом винайшли технології буріння глибоких свердловин для добування води. Такі дії людини змінювали земну поверхню. Вплив на неї став відчутним, коли люди дізналися про корисні копалини. Відтоді й дотепер їх видобування з надр Землі призводить до різних змін у літосфері, атмосфері, гідросфері. 

Завдання 1. На колажі відшукай прості механізми. Розкажи про їх призначення. Що тобі відомо про використання таких механізмів українцями? 

Коли тверді корисні копалини видобувають, переміщують і переробляють на спеціальних заводах, в атмосферне повітря потрапляють різні гази й багато часточок пилу. Пил забруднює атмосферу, осідає й потрапляє у водойми й ґрунт, а його регулярне вдихання призводить до захворювань дихальної системи людини. Внаслідок надмірного видобутку корисних копалин настають такі зміни земної поверхні, які потім неможливо виправити 

Ландшафт внаслідок видобування: 1 — залізної руди; 2 — кам’яного вугілля; 3 — бурштину 

На місці видобування руд, вугілля та інших корисних копалин утворюються пустоти, заглибини, залишаються купи відпрацьованої гірської породи. У поверхневі й ґрунтові води поблизу видобутку корисних копалин часто потрапляють шкідливі речовини, які роблять воду непридатною для споживання людиною й використання в сільському господарстві. Така вода є згубною для живих істот. 

Найбільший в Україні басейн з покладами залізної руди — Криворізький залізорудний басейн. 

Крок 1. Перегляньте відео видобування руди в Криворізькому басейні за посиланням: 

Крок 2. Виконайте завдання:  Які проблеми створює видобування залізної руди для: а) літосфери; б) гідросфери; в) атмосфери; г) рослин і тварин, які мешкають поблизу видобутку? Поясніть, які наслідки мають такі зміни для людини. 

Крок 3.Обговоріть, як використовується залізна руда. Чи можна її замінити іншими матеріалами, щоб зменшити видобування руди? Запропонуйте спосіб розв’язання цієї проблеми. 

Чимало сучасних приладів та обладнання працюють від електричного струму, який виробляють різні електростанції. Щоб теплова електростанція (ТЕС)  виробляла електроенергію, потрібно спалювати паливо, наприклад кам’яне чи буре вугілля. Спалювання супроводжується утворенням шкідливих газів, виділенням сажі й пилу, які забруднюють ґрунт. Такі забруднювачі з вітром можуть переміщуватися на інші території й разом з опадами потрапити на землю. 

Якщо для отримання електрики використовують енергію Сонця чи вітру, то подібні зміни в атмосфері не спостерігаються. Натомість спорудження сонячних і вітрових електростанцій потребує значних земельних ділянок. Крім того, сучасні вітряки створюють сильний шум. Сотні птахів і кажанів гинуть, стикаючись із лопатями вітряків. 

Завдання 2. Багато сонячних електростанцій споруджують у пустелях, а для вітрових обирають відкриті місцевості. Вислови свою думку, з чим це пов’язано. 

Аварії, що трапляються під час видобутку й перевезення нафти, стають причиною забруднення водного середовища. Нафта не розчиняється у воді, утворює повітронепроникну плівку на її поверхні. Тварини потерпають від отруєння речовинами у складі нафти, а її плівка склеює пір’я водоплавних птахів, які потрапили в місце розливу нафти 

На Землі прісної води в десятки разів менше, ніж морської, та саме вона необхідна для життя всім живим організмам. Обсяги водозабору для різних потреб людини різні 

Завдання 3. Розглянь малюнок і зроби висновок, для яких потреб людина використовує найбільше прісної води. Спрогнозуй, як зміниться споживання води, якщо домогосподарства збільшать свої потреби у прісній воді вдвічі. 

З давніх часів у кожному українському селі стояла криниця. Щодня з неї брали воду для пиття, приготування їжі, купання. Криницю оберігали, чистили, оздоблювали розписами, а поруч висаджували вербу чи калину й ставили лавку. Для подорожнього біля криниці завжди стояв посуд, з якого можна було напитися води. Навіть у спеку вода в криниці була прохолодною. Тож господині зберігали в криниці посудини з молоком і маслом, опускаючи їх на мотузці. 

Часто криниця була одна на цілу вулицю або околицю. До криниці сходилися стежки, тут люди спілкувалися, отримували інформацію про життя села, дізнавалися новини. За українськими традиціями, від криниці, напоївши коней, їхали козаки боронити рідний край від ворогів. 

Про яке ставлення українців до води, праці й людей інформує пізнавальний калейдоскоп? Чим, на твою думку, була для українців криниця, окрім джерела води? 

Виробництво паперу є затратною справою, що потребує чимало води та електроенергії. Через використання для виробництва паперу великої кількості деревини зменшуються площі лісів, тоді як їхнє відновлення потребує десятків років. Щоб урятувати від вирубки одне дерево, досить 80 кілограмів переробленої макулатури. У кожній родині у смітті є багато використаного паперу. Якщо ти виробиш в себе екозвичку сортувати сміття, збирати і здавати макулатуру, то за життя врятуєш від вирубки чимало дерев