В основі міжнародної спеціалізації лежать абсолютні та відносні переваги.

Залежно від географічного положення та природних умов країни мають різну міжнародну спеціалізацію. Одні спеціалізуються на вирощування кави, інші - бананів, бавовни, видобутку вугілля тощо.

Чинники, які знижують собівартість товару: дешева робоча сила, наявність морських міжнародних портів тощо.

Кількість та економічна могутність ТНК постійно зростає. Відповідно зростає і їхнє значення у функціонуванні глобальної економіки. ТНК вже виробляють понад 50% промислової продукції світу. Сьогодні ці корпорації стали головним локомотивом міжнародної господарської інтеграції і подальшого розвитку та вдосконалення глобальної економіки.

Найбільші виробники та експортери молока й продуктів із нього — країни ЄС, США, Нова Зеландія та Австралія. США, Бразилія та країни ЄС виробляють майже 50% яловичини. Свинарство розвинене в густонаселених районах світу, а в Китаї вигодовують майже половину світового поголів’я. У вівчарстві (хоча воно поширене майже повсюдно) лідерами є Китай, Австралія, Нова Зеландія, Індія. Найбільшими виробниками продукції птахівництва є Китай, США, Японія, країни ЄС.

Сучасні технології та наукові розробки дали геологам нові прилади для пошуку родовищ корисних копалин (сейсмо-, граві-, магнітометри тощо).Новітні технології видобутку дають змогу вилучати з надр Землі понад 80 млн барелів нафти на день. Найбільше її видобувають США, Росія (у 2018 р. її експорт забезпечив 46% державного бюджету країни). На країни, що розвиваються, припадає близько 80% запасів нафти та приблизно половина її видобутку. Вони є основними постачальниками нафти- сирцю й дають значну частку нафтопродуктів (мазут, гас, бензин, мал. 1). Більшість цих країн входить до міжнародної організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). Інфраструктуру глобального ринку нафти складають танкери, трубопроводи, а також потужні нафтопереробні підприємства.

Природний газ видобувають лише 48 країн. Приблизно 1/6 обсягу його видобутку надходить на світовий ринок (див. таблицю 1). За рахунок видобутку сланцевого газу цей список очолюють США. Країни-споживачі отримують газ через газопроводи або танкерами (скраплений газ).

На відміну від нафтовидобутку, вугільна промисловість (близько 60 країн) зосереджена здебільшого в розвинених країнах (див. таблиці 2—6). На світовий ринок потрапляє близько 10% його видобутку (величезними суховантажними суднами або залізничним транспортом).

Торгівля паливними ресурсами відбувається переважно за участю товарних бірж, частина яких працює в режимі онлайн.