Чергування і зміни приголосних при збігові їх у процесі словотворення. Спрощення приголосних 

Мета: повторити та систематизувати знання учнів про спрощення в групах приголосних, чергування приголосних,  закріпити знання про основні орфограми, удосконалювати правописні вміння та навички; розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати, конструювати мовні явища; розвивати усне і писемне мовлення, логічне мислення учнів; виховувати естетичні смаки.

Тип уроку: комбінований (урок повторення вивченого; узагальнення і систематизація вивченого).

Вид уроку: практичне заняття з використанням інтерактивних методів навчання

Обладнання: підручники О. Авраменка, презентація, уривок із художнього фільму «Мартин Боруля» (реж. Г.Юра), експрес-урок О. Авраменка, комп’ютер, мультимедійний проектор.

Міжпредметні зв’язки: українська література, зарубіжна література, українська ділова мова, народна творчість, професія кухар

Епіграфи  уроку:

Грамотність – вид гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи нечищені зуби

В. Стус

Освіта поширилася настільки, що нині можна читати, писати і публікувати, залишаючись неграмотним

 Гуґо Штейнгауз

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

      Вступне слово. 

Арифметика, читання та письмо – базові навички, які люди здобували ще з давніх-давен.

Якою б не була країна чи культура – Древня Греція, Стародавній Єгипет чи Київська Русь, всюди приділяли велику увагу розвитку та вдосконаленню власної писемності та мови. Наявність власної мови та письма вже свідчила про те, що перед нами – самодостатній народ чи країна.

У сучасному світі грамотність – це візитна картка людини. Люди, які досконало володіють мовою, мають багатий словниковий запас, вміють писати без помилок, домагаються успіху у будь-якій обраній сфері. Зрозуміло, що грамотна людина займає в житті виграшну позицію – їй легше спілкуватися з іншими людьми, вона більш успішна в кар’єрі, її більше поважають. Шляхів до мовної досконалості безліч. Але всі вони починаються з любові до рідної мови, до майстерного бажання володіти нею.

Тому наш урок вважаю філологічною майстернею. І розпочнемо його з фразеологічної розминки. Вона налаштує вас на позитивний настрій.

ФРАЗЕОЛОГІЧНА РОЗМИНКА

Поєднайте фразеологізми з їхнім лексичним значенням

Перегляньмо уривок із фільму «Мартин Боруля» Г. Юри (де Мартин розповідає, що неграмотний писар допустив помилку у прізвищі)

? То чому ж не утвердили головного героя у дворянстві?

? Назвіть за мотивом якого твору був знятий цей фільм, хто автор твору?

Слово вчителя.  Так, неграмотність писаря  позбавила головного персонажа не тільки його мрії, а й можливості довести свої дворянські права. Знаємо з уроків української літератури, що І.Карпенко-Карий у комедії показав реальний випадок з життя своєї родини, коли батько Карпо Тобілевич намагався поновити дворянські права, але помилка писаря позбавила його цієї можливості.

Звернемося до першого епіграфу уроку

Грамотність – вид гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи нечищені зуби

В. Стус

? Як ви розумієте ці слова?

Слово вчителя.  Так. Грамотність – це одна з головних рис, які характеризують людину набагато більше, ніж це робить одяг або зовнішність. Хороші знання завжди були і будуть запорукою впевненості і успішності людини.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Отож ми продовжуємо удосконалювати свої орфографічні вміння та навички, темою сьогоднішнього уроку є «Чергування і зміни приголосних при збігові їх у процесі словотворення. Спрощення приголосних».

Ми повинні з вами поглибити знання про найпоширеніші чергування і зміни приголосних при збігові їх у процесі словотворення, а також спрощення приголосних і найголовніше – удосконалювати свої правописні вміння та навички.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Слово вчителя.  Давайте зіграємо в гру «Дешифрувальник» і складемо з поданих слів речення.

Вислів «Грамотність – це візитна картка людини» буде нашим девізом.

У сучасній українській мові часто відбуваються закономірні постійні

зміни приголосних звуків при словозміні та словотворенні. Фонетичне явище чергування приголосних зумовлене особливостями історичного розвитку мови й полягає в заміні одних звуків іншими. Це істотно змінює фонетичну й морфемну структуру слова та викликає труднощі в правописі різних частин мови.

Самостійна робота з елементами дослідження та трансформації

Завдання. Довести, що найпоширеніші чергування приголосних відбуваються при словозміні та словотворенні у групах приголосних:

г-ж-з:          к-ц-ч:       х-ш-с:

Друг –                                   музика –                         горох –

книга –                         молоко –                  порох –

райдуга –                      Оксанка –                 проханий –

Отже, чергування приголосних відбувається при словозміні та словотворенні у групах приголосних

До найпоширеніших належить також чергування приголосних, яке з’являється при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ- та іменників із суфіксом -ств-.

Коментар учителя

Інші кінцеві приголосні, зокрема [д], [т], хоч і змінюються у вимові, проте на письмі зберігаються:

брат – братський [б р  ц/ к и й], братство [б р  ц т в о];

люд – людський [л /  /с/ к  й], людство [л/   с т в о] ( африката). 

Суфікс -к-, що стоїть після приголосного основи, випадає: Каховка – каховський, Чукотка – чукотський.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ СЛОВА, у яких НЕ відбувається чергування приголосних: казахський, цюрихський, баскський, тюркський, нью-йоркський, меккський, герцогство.

ІV. ВИКОНАННЯ СИСТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Вправа № 3 за підручником Авраменка на стор. 98  (3хв. на виконання)

КРОК ДО ЗНО

Розв’язування тестів на сторінці 99 (вправа 5) (2хв. на виконання)

КУЛЬТУРА СЛОВА

Слово вчителя. Звернімось до слів  Гуґо Штейнгауза «Освіта поширилася настільки, що нині можна читати, писати і публікувати, залишаючись неграмотним».

? Як ви розумієте ці слова?

Учитель. Використання техніки призводить до того, що грамотність відходить на другий план, а на перший займає зручність. Як стверджують психологи, спілкування у віртуальному середовищі різко знижує рівень мовної грамотності та загалом повагу до грамотності. Тому ми на роках не лише удосконалюємо  правописні вміння та навички, а й учимося володіти культурою слова.  Бо грамотність переплітається із поняттям культури мови. 

Робота з підручником.

Сторінка підручника 100. Запам’ятаймо, як правильно наголошувати слова і правильний варіант слововживання.

Вправа «Спостереження» За підручником стор. 101, вправа 1.

Експрес-урок О. Авраменка к «Проїзний чи проїздний?»

? Яку помилку допустив Авраменко?

Завдання з ключем

Частина учнів виконують вправу з ключем.

Випишіть слова у дві колонки: у першу – відбувається спрощення, у другу – не відбувається.

Пристрас/ний, контрас/ний, хвас/нути, кількіс/ний, у доблес/ному, зап'яс/ний, знавіс/нілий, радіс/ний, у мас/ному.

Ключ. Підкресліть у кожному слові другу букву – прочитаєте словосполучення (рідна мова)

Інша група учнів редагує меню.

Вправа. Якось сто років тому компанія літераторів завітала до приміського ресторану. Письменник О. І. Купрін проглянув меню і замовив:

– Сім порцій орфографічних помилок.

– Цього подати не можемо, не тримаємо, – відповів офіціант.

– Однак, у меню великий вибір помилок на всі смаки, – сказав Купрін і зачитав меню.

Учитель. Щоб не опинитися у такому ж становищі, оформіть грамотно меню, змінивши слова у дужках.

МЕНЮ

1. Салат (козак) з грибами.

2. Салат з огірків (ніжин)

3. Капусняк (товариш)

4. Закуска (француз).

5. Холодець рибний (піст).

6. Плов по-(узбек).

7. Торт «(Прага)».

                 Слово вчителя

Відомого французького письменника Марселя Пруста викликав на дуель безграмотний писака. Даючи свою візитівку, він сказав Прусту:

–  Надаю вам право вибору зброї.

–  Прекрасно, – відповів Пруст, – надаю перевагу орфографії. Ви вбиті.

Проведемо орфографічну дуель – напишемо словниковий диктант із взаємоперевіркою /робота в парах/

Словниковий диктант

Чесний, обласний, захисник, шістдесят, шістнадцять, форпостний, радісно, щасливий, тріснути, хруснути, хвастливий, хворостняк, тижневий, безкорисливий, гігантський, пестливий, кістлявий, виїзний, кількісний, кореспондентський, вартісний, місткий, заздрісний, кандидатський, пропагандистський, злісний, на хустці, млосний, зап’ястний, фашистський, агентський, кар’єристський, цілісний, випускний, якісний, швидкісний, усний, диригентський, масний, пісний, ремісний, улесливий, проїзний, у невістці.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексійна «Естафета думок» (учні продовжують твердження)

Слово вчителя. Якось я почула розмову учнів, що готувалися складати ЗНО: «Якби ж то були ін’єкції грамотності! Уколов у руку чи ногу — і йди складай ЗНО!» Хочу  повідомити, що таких ін’єкцій звісно немає, але постійне удосконалення ваших правописних умінь та навичок допоможе досягнути гарного результату на зовнішньому оцінюванні, та найголовніше – стати грамотними людьми, бо грамотна людина більш  успішна, її поважають. Грамотність – це візитна картка людини.

ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ

1. Утворіть від іменників форму кличного відмінку, підкресліть приголосні, які зазнали зміни.

Друг, луг, Олег, Бог, козак, чумак, чоловік, рибак, байрак, пастух, явтух, дяк.

2. Поставте іменники І відміни у давальному відмінку.

Подруга, допомога, колега, потуга, посуха, перемога, стежка, доріжка, берізка, зачіска, суперечка, бібліотека, аптека, атака, тріска, думка, витримка, пічка, кушетка, книга.

3. Утворіть від наведених іменників присвійні прикметники.

Ольга, подруга, сусідка, Маринка, донька, ненька, Параска, тітка, Явдоха, свекруха, сваха, невістка, Варка, Ониська.

4. Утворіть від поданих слів вищий ступінь порівняння прикметників, поясніть зміни приголосних.

Високий, вузький, легкий, рідкий, тонкий, низький, багатий, тяжкий, глибокий, широкий, близький, товстий, гарний, поганий, молодий, стрункий.

5. Утворіть від поданих слів за допомогою суфікса  -ськ- прикметники.

Калмик, узбек, латиш, казах, француз, гуцул, таджик, швед, турок, чех, Галич, Італія, Владивосток, Хортиця, Європа, Чикаго, Кременчук, Гринвіч, Голландія, Німеччина, Петербург, П’ятигорськ, Полісся, чуваш, Париж, Рига, Черкаси, Кагарлик, Сиваш.

6. Від поданих іменників (назв етнічних груп населення) за допомогою суфікса -ськ- утворіть прикметники (назви мов).

Таджики, курди, латиші, узбеки, казахи, абхазці, калмики, українці, росіяни, білоруси, татари, грузини, литовці, киргизи, чуваші, якути, каракалпаки, перм’яки, гагаузи, нанайці, туркмени, кумики, лаки, башкири, турки, печеніги, половці, німці, коряки, ескімоси.

7. Замініть словосполучення на іменники із суфіксом  -ин-.

Луганська область, Миколаївська область, Черкаська область, Одеська область, Київська область, Дрогобицький район, Донецький край, Вінницька область, Кагарлицький район, Обухівський район.

8. Від назв областей України за допомогою суфікса -ин-(а) утворіть іменники і поясніть їх правопис.

Київська, Полтавська, Черкаська, Дніпропетровська, Житомирська, Рівненська, Запорізька, Вінницька, Хмельницька, Кіровоградська, Луганська, Івано-Франківська, Херсонська, Миколаївська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Чернівецька, Донецька, Львівська, Волинська.

9. Від поданих прикметників за допомогою суфікса -ин- утворіть іменники.

Гайдамацький, бойківський, гуцульський, вояцький, батьківський, ліска, звенигородський, кріпацький, вінницький, одеський, коліївський, галицький, львівський, київський, волоський, харківський, німецький.

10. Утворіть іменники із суфіксом -ств-.

Убогий, людина, птах, вояка, рільник, робітник, студент, козак, юнак, брат, боягуз, товариш, ткач, сусід.

11.  Утворіть від поданих слів за допомогою суфікса -ськ- прикметники і, де можливо, за допомогою суфікса -ств- іменники. Поясніть звукові зміни.

Гадяч, жінка, Козелець, Онега, чех, Полісся, француз, студент, чуваш, робітник, Бахмач, узбек, Миргород, Ятрань, читач, Закарпаття, Оскіл, Несвіж, Золотоноша, Волгоград, дивак, якут, Арал, Арциз, юнак, Трускавець, Дрогобич, казах, словак, латиш, Лохвиця, Глеваха, Вятка, баск, Острог, Кам’янка.

12. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів                    -ськ(ий)-, -ств(о)-; поясніть правопис, складіть з виділеними словами речення.

Ладога, парубок, Овруч, німець, птах, Париж, боягуз, товариш, студент, Сибір, Гаага, Іртиш, молодець, Запоріжжя, ткач, волох, Полісся, убогий, Буг.

13. Запишіть слова, виправляючи помилки.

Черкасчина, Галиччина, кременчукський,  Віннитчина, студенський, Ониськчин, Пріщин, блисчати, печенігський, волгський,  дорошчий, Туретчина, фашиський, душчий, казаський, золотонішський, товаришський, братский, запоріжзький,  киргижзький, Звенигороцський, Мелащин, людский, кріпатчина, сердетчний,  птахство, чешський, сонячник, брязчу.

14. Від кожного дієслова утворіть форму 1-ї особи однини. Підкресліть букви, які позначають звуки, що чергуються.

Дивитися, вивчати, рівняти, долати, рости, їздити, городити, носити, казати, летіти, кликати, товкти, котити, хотіти, вертіти, дихати, просити, косити, гладити, бродити, мастити, пустити, робити, любити, терпіти, ловити.

15. До дієслів назвіть усі можливі форми минулого часу. Виділіть суфікси, характерні для дієслів минулого часу. Утворіть часові форми, які демонструють чергування приголосних.

Вести, гасити, дивитися, здійснювати, куштувати, народити.

16. Утворіть дієслова 2-ї особи однини і множини теперішнього часу.

Помічати, пишатися, берегти, наслідувати, перемагати.

17. Поставте подані дієслова у формі першої особи однини та третьої особи множини, визначте дієвідміну.

Гасити, стригти, порізати, розводити, в’язати, казати, носити, чистити.

18. Від поданих інфінітивів утворіть пасивні дієприкметники минулого часу, форми 1-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часів. Укажіть тип чергування.

Спекти, обновити, посадити, мастити, скотити, викосити, світити, виходити, славити, виїздити, трусити, закріпити, пускати, скупити, давити, оповістити, диміти, городити, прищепити, губити, економити, носити, дробити, виростити, розграфити, мостити, оформити.

19. Перепишіть, замість крапок поставте пропущені літери ч або ш; поясніть правопис слів; складіть з виділеними словами речення.

Соня..ник, ру..ниця, безпе..ний, міся..ний, пшени..ний, ру..ник, серде..ний, міро..ник, торі..ній, піврі..ний, півні..ний, сма..ний, рі..ний, залізни..ний, моло..ний, моло..ниця, дові..ний.

20. Перепишіть речення. Вставте пропущені літери, обґрунтуйте написання.

1. Після подорожі по Карпат..их, і Кавка..их горах, після відвідання південних степів України, після ознайомлення з новобудовами Запорі..кої і Кіровогра..ої, областей ми знову ступили на землі Черка..ини (Газ.). 2. Тарас Шевченко піднявся з моря українських пісень, чума..ких переказів, коза..их літописів, гайдама..кого епосу (Гонч.). 3. Т.Г.Шевченко – великий український поет – оспівував героїчну боротьбу запорі..кого коза..тва проти туре..кого поневолення (Гонч.). 4. Мерехтлива зелень людських садів, що тягнуться понад берегом ріки, то тут, то там вже позначилась жовто-червоними плямами (І.Вільде). 5.  Народ шотлан..ий вільним звався, захоче – буде вільним знов (Тич.). 6. Доля мандрівни..ка нам сприяла і добру хату на нічліг послала (Рил.).