Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах “ Маруся Чурай ”

Мета: опрацювати зміст роману у віршах «Маруся Чурай» Л.Костенко,

·   розкрити історичну правду про Марусю Чурай за однойменним романом Л.Костенко та дослідити художні особливості роману у віршах,

·   активізувати пізнавально-дослідницьку діяльність учнів, розвивати громадянську самосвідомість учнів,

·   формувати навички та уміння аналізу роману у віршах, розкрити характери, проблематику твору;

·   виховувати унів у дусі поваги до минулого та гордості за свій народ, формувати високі моральні якості на прикладі героїв роману.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Виразне читання напам`ять поезії.               

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

У 1979 році Ліна Костенко написала історичний роман у віршах «Маруся Чурай». Його шлях до читачів був нелегким. Рецензенти звинувачували поетесу в тому, що вона насмілилася у творі звеличити історичні постаті, які боролися за українську державність. Вихід роману був під загрозою, та все ж після спеціальної ухвали Президії правління Спілки письменників України твір був випущений у 1979 році «Радянським письменником» восьмитисячним тиражем, а через три роки стотисячним – і розійшовся блискавично. У 1987 році поетесу було відзначено Шевченківською премією за історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність». «Минуло небагато часу від виходу книги, а вона вже стала раритетом, предметом схвильованих виступів майстрів слова, про неї одразу ж з'явилися відгуки в пресі. Так розпочала свій шлях «Маруся Чурай» Ліни Костенко,» — писав наприкінці 1980 року літературознавець Павло Охріменко. Отже, і ми з вами сьогодні прилучимося до вічності, спробувавши осягнути глибинну суть історичного роману Л.Костенко “Маруся Чурай”.

Любов – це, люди, діло неосудне По всі віки. Во вік віків. Амінь

Л. Костенко

ІІІ. Сприйняття нового матеріалу

1. Жанр твору Л. Костенко “Маруся Чурай”.

Розповідь з елементами бесіди.

Історичний роман у віршах – так літературознавці визначили жанр твору Л.Костенко “Маруся Чурай”. Давайте розкладемо цей термін на частини й пояснимо їх.

2. Словникова робота:

Роман у віршах — одна з найскладніших літературних форм, суть якої полягає в тому, що у великому художньому полотні епічний спосіб зображення життя через систему подій і розгорнутий сюжет, через змалювання сформованих характерів поєднується з глибоким ліризмом — віршованою, емоційно забарвленою мовою, з безпосереднім вираженням внутрішнього стану і почуттів автора.

Слово викладача. Форма роману у віршах дала поетесі можливість показати широке тло української дійсності XVII ст. і глибоко розкрити своє ставлення до зображуваного.

Історики та фольклористи розділилися у твердженнях: одні вважають, що ця особа історична і є автором багатьох популярних пісень, інші – це заперечують. Тільки уявіть собі, ця жінка народилася 390 років тому, але й до сьогодні дискусії про її реальність тривають. Хочете знати хто вона? Це Маруся Чурай! Ми теж з вами у кінці уроку зможемо хоча б припустити хто вона – витвір народної фантазії чи історична особа?

- Отже, чому історичний? Ви вже прочитали твір і можете сказати, які події - реальні чи вигадані - покладені в основу сюжету, про яких історичних осіб згадується в ньому? (Трагічна розповідь про кохання ді­вчини з легенди - Марусі Чурай, що з її піснями, сповненими духу вольності, сі­чове козацтво вирушало в походи, - покладена яскравими мазками на полотні іс­торичних реалій України XVII століття. Хоча головна героїня твору не є історич­ною постаттю, у романі присутні історичні особи, зокрема гетьман Богдан Хмель­ницький та Іван Іскра, сюжетною канвою роману є реальна епоха Хмельниччини.

Історичні особи – Б.Хмельницький, Є. Вишневецький.

- Які художні твори на історичну тематику ви читали?

- Чому роман? Які особливості цього епічного жанру присутні у творі Л. Костенко? (Великий обсяг, кілька сюжетних ліній, розповідь про життя героя від народження до смерті.)

- Яка ж особливість роману у віршах?

(Це одна з надзвичай­но рідкісних форм епічної та ліро-епічної поезії. Автор повинен дотримуватися вимог роману як великого розповідного жанру, а водночас - особливостей поезії: віршового ритму, розміру, поетичних тропів. В українській літературі роман Ліни Костенко "Маруся Чурай" займає найвищий щабель цього рідкісного жанру.)

- Чи зустрічався вам уже цей рідкісний жанр у літературі?

Записати в зошитах.

Роман у віршах – це велика форма ліро-епічного жанру, для якого характерні:

·   наявність розгорнутого сюжету (кількох сюжетних ліній);

·   використання ліричних та епічних засобів у відтворенні дійсності;

·   розкриття внутрішнього стану героїв;

·   багатогранне окреслення характерів;

·   написання віршовою мовою.

- Які цікаві різновиди роману як жанру ми вже з вами розглядали? ( Роман у новелах (Ю.Яновський), роман-епопея, роман-хроніка (У. Самчук.)

2. Історична та фольклорна основа роману

В основу свого твору Ліна Костенко поклала відому чи не кожному українцеві, знану в багатьох країнах світу баладу «Ой, не ходи, Грицю...»,

авторство якої приписується легендарній народній поетесі Марусі Чурай. Хто вона: конкретна особистість чи дівчина з легенди? Це запитання непокоїть істориків, літераторів і краєзнавців впродовж багатьох століть.

Деякі з них все ж зупинились на тому, що Маруся Чурай - історична постать. Дочка полкового осавула Григорія Чурая. Народилася, вірогідно, у 1625-му році. Доля відміряла їй усього 28 років життя.

У спадок нащадкам залишила понад 20 пісень, що увійшли в золоту скарбницю української культури. Серед них: "Ой не ходи, Грицю", "Віють вітри, віють буйні", "За світ встали козаченьки" та багато інших. 1974 року в київському видавництві "Дніпро" вийшов збірник "Дівчина з легенди Маруся Чурай". У ньому вміщено тексти пісень, які, ймовірно, написала ця полтавська поетеса. Є там є і пісня про отруєння дівчиною невірного нареченого Гриця.

Цей сюжет багато письменників використали у своїй творчості, а саме: Б.Залєський, О.Шаховський, К.Тополя, О.Гроза, Г.Бораковський, А.Александров, П.Білецький-Носенко, М.Старицький, В.Самійленко, С. Руданський, І. Микитенко, І. Хоменко, Л. Забашта, В.Лучук, О. Кобилянська.

Сама пісня "Ой не ходи, Грицю" перекладена російською, польською, німецькою, угорською, французькою, англійською мовами. Що ж заставило ще й Ліну Костенко звернутися до такого вже не раз оспіваного матеріалу? Мабуть, зовсім не мотив зради. Поетесу завжди хвилювало питання про можливість діяльності генія в умовах заблокованої культури, про нерозривність снаги до життя і творчості. Тому то, читаючи роман Ліни Костенко, розумієш, що мотив про «піснетворство» Марусі Чурай витісняє побутово-мелодраматичні моменти. Розповідь про трагічне кохання дівчини з Полтави накладається широким пластом на історичні реалії України ХVІІ століття. Маруся Чурай піднімала бойовий дух січового козацтва своєю творчістю, саме з її піснями вояки вирушали в походи, щоб відстояти українську державність. Отже, Ліна костенко у своєму романі “Маруся Чурай”, на відміну від інших письменників, відтворила епоху Хмельниччини, на національному тлі порушила важливі суспільні та філософські проблеми, які є актуальними і на сьогоднішній день.

3. Композиція та сюжет роману. Розповідь з елементами бесіди.

- Що лежить в основі сюжету роману Л.Костенко “Маруся Чурай”? (Роман у віршах “Маруся Чурай” - це художня трансформація відомого сюжету про нещасливе кохання дівчини до хлопця, якого вона отруїла за те , що той, зрадивши їхнє кохання, пішов до іншої. Любов, зрада і помста - саме ця колізія лежить в основі однієї з пісень, що приписуються легендарній Марусі Чурай (“Ой не ходи, Грицю...”)

- Яка композиція роману? Скільки сюжетних ліній є в цьому творі?

Запис у зошитах. Роман у віршах “Маруся Чурай” складається з 9 розділів. Твір має три сюжетні лінії:

·   багатостраждальна українська історія з її трагічною героїкою;

·   кохання дівчини-козачки Марусі Чурай;

·   роздум про місію слова, поезії в людському житті загалом і в українській долі зокрема.

Композиція твору струнка: роман складається з дев'яти розділів, розвиток по­дій лінійний, з ретроспекцією (спогади Марусі). Як влучно зауважив Микола Ільницький: "Ліна Костенко довела, що традиційна форма послідовного розгортання подій таїть у собі невичерпні можливості художньої типізації і філософсь­кої глибини". Кожен наступний фрагмент твору стає живим органічним доповненням великого полотна і водночас не руйнує цілості. Кожна деталь має неза­перечну смислову доцільність.

4. Аналіз твору

Тема: зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної народної поетеси і талановитої співачки з Полтави; відтворення духовного життя України 17ст.; усенародна участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

Ідея: незнищенність українського народу, глибока віра у його духовну силу і могутність. возвеличення Марусі Чурай – берегині національних традицій, інтелектуальної й незалежної жінки. в образі втілено найкращі риси українського жіноцтва – багату духовність, співучість, ліризм, романтичну вдачу, незалежність натури, що засвідчують незнищенність національного духу, глибока віра в духовну силу й могутність нашого народу.

Сюжетні лінії:

·       історична – визвольна війна українського народу із шляхетською Польщею;

·       особиста (любовна) – кохання Грицька Бобренка – Марусі Чурай.

Композиція: 9розділів.

Кульмінація 1 – суд і вирок.

Зав’язка – спогади Марусі про стосунки з Грицем.

Розвиток дії – Маруся йде на прощу.

Кульмінація 2 – облога Полтави.

Розв’язка – зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні.

Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи.

Жанр: історичний роман у віршах.

4.Показ духовного життя нації через трагічну історію нещасливого кохання.

Бесіда за змістом твору Л.Костенко «Маруся Чурай»

Система запитань і завдань.

Розділ І. «Якби знайшлась неопалима книга».

- Де і коли відбуваються події, описані в творі? (Події відбуваються у Полтаві в кінці ХVІІ ст. Це час визвольної війни під проводом Богда­на Хмельницького.)

- Як Л.Костенко пояснює причини відсутності відомостей про Марусю Чурай? (Під час пожежі в Полтаві згоріли всі документи.)

- Чому письменниця назвала першу частину роману «Якби знайшлась неопалима книга»? - За що судять Марусю? («Грицько посватав Галю Вишняківну, повзявши намір брати з нею шлюб. Чурай Маруся, що його любила, любила, справді, вірно і давно, тоді його із ревнощів убила, підсипавши отруту у вино».)

- Хто головує в суді? (Полковник Мартин Пушкар, який стає на захист Марусі, суддя – війт Полтави Семен Горбань, який виступає захисником інтересів Бобренчихи, писар Туринський Ілляш.)

- Хто дає свідчення проти Марусі? Зачитайте їхні звинувачення.

(Бобренчиха, Параска Демиха, Семен Каптанчик.)

- Хто із свідків найбільше старався очорнити Марусю? (Мати Гриця, Бобренчиха.)

- Чи промовила Маруся щось на свій захист? Чому?

- Чому мати Марусі вважає, що ніхто не зможе вигадати для її доньки «страшнішу кару, ніж таке життя»?

- Яким Шибилист говорить, що Чураїха «рвала на собі волосся», «коли Грицька на цвинтар повезли»? Чому?

(«Вона ж свою дитину годувала та вже й сусідську бавила, чужу. Бобренчиха ж тим часом воювала – за курку, за телицю, за межу».)

- Полтава зайнята мирською справою — судять знану в місті дівчину. Цікавих багато. Усі втягнуті в судовий конфлікт. І тут з'являється представ­ник із Січі. Яку новину він приносить?

(«Обступає ворог. Богдан козацтво стягує під Білу. Потрібна поміч...» Посланець із тих, хто зараз зайнятий державними справами.)

- Вникнувши у суть справи судової, він пропонує своє рішення. Яке воно?

(«... А що, як інший вибрати закон,— не з боку вбивства, а із боку зради?», «Що ж це виходить? Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?!!».)

- Чи прийняли судді його пропозицію?

(Судді цю пропозицію ще не досягли мораллю — надто високою вона була).

- Іван Іскра - представник молодого покоління української державницької еліти, син гетьмана Якова Остряниці. Яке його відношення до злочину Марусі Чурай? Зачитайте.

(«Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа…)

- Ми знаємо, що Іван любить Марусю. Як ви думаєте, він захищає її тільки з особистих міркувань? (Він красивий своєю любов'ю до Чураївни, але захищає її як митця-піснетворку, яка причетна до важливих подій визвольної боротьби: «Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні».)

- Який вирок винесли судді? (Повісити Марусю.)

Прийом моделювання

- Після зради Гриця Маруся робила дві спроби суїциду (топилася у Ворсклі, хотіла отруїтися), а зовсім недавно її хотіли повісити. Вона неодноразово перебувала у межовій ситуації (на межі життя й смерті).

- Що може повернути таку людину до повноцінного життя?

(Орієнтовні відповіді:

- Я думаю, що в такій ситуації людина не повинна замикатися сама в собі. Потрібно якнайбільше спілкуватися із знайомими, друзями, рідними. Як бачимо з тексту роману, Ліна Костенко дарує Марусі зустріч із мандрівним дяком, у розмовах із ним дівчина виливає біль своєї душі, звільняється від нього. Отже, на мою думку, цей чоловік виступає для неї в ролі психотерапевта.

- Дійсно, всі ми знаємо, що практично у кожного в житті трапляються неприємності. Але коли це стається конкретно з окремою людиною, то їй здається, що це вже «кінець світу», що таке могло трапитися тільки з нею, тому що вона така невдаха. Ліна Костенко устами дяка промовляє слова: «Та є печальна втіха, далебі: комусь на світі гірше, як тобі» - які, як на мене, є прекрасним засобом для того, щоб привести свої думки в порядок, адже на світі є люди, яким набагато важче.

- Мені здається, що в такі моменти людина повинна знайти якусь ціль у житті, поставити перед собою мету, а потім багато працювати, щоб її досягти. Таким чином позитивні думки витіснять негативні.

- Я думаю, що дуже добре також зайнятися благодійністю, допомагати бідним, скривдженим або таким, які попали в подібну до вашої ситуацію. Звичайно, що це буде не матеріальна допомога, а моральна. Спілкування з ними допоможе вам зрозуміти, що ви не одні в цьому світі такі нещасні. За кордоном для цього навіть створюють анонімні групи підтримки.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Слово викладача. Звичайно, в суперечках про історичну реальність особи Марусі Чурай незаперечною лишається вимога: поки не знайдено бодай одного документа, де зафіксовано її ім'я, можна говорити лише про літературну легенду, започатковану історичною повістю О. Шаховського «Маруся — малоросійська Сафо». На сьогодні такого документу ще не маємо, але після роману Ліни Костенко Маруся Чурай стає нарешті цілком реальною особою, хай не в площині історичній, та, що не менше, а в даному разі, мабуть, важливіше, на терені літератури. Вона — співець і громадянин — тривожить сьогодні нас, у XXІ столітті. А на оте не раз чуване — «Причому тут пісня?» — вже відповів свого часу Максим Рильський, недвозначно сказавши про таких Горбанів: «Раби на розум і на вдачу». Не вони творять життя, не вони залишаються в історії. Це ще раз підкреслив великою силою художньої виразності й переконливості історичний роман у віршах Ліни Костенко.

ІV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання.

1. Вивчити напам’ять уривок з роману.

2. Підготуватися до характеристики образів твору. Виписати потрібні цитати.