Есе (фр. essai «спроба, проба, нарис», від лат. exagium «зважування») — літературний жанр прозового твору невеликого обсягу й вільної композиції.
Есе виражає індивідуальні враження й міркування автора з конкретного приводу або предмета й не претендує на вичерпне трактування.
В основу покладено роздуми з приводу чогось побаченого, прочитаного або пережитого особисто. Висловлюються особисті погляди – світогляд, думки, почуття, ідеї, висвітлюються моральні (етичні, громадянські тощо) цінності. Над усе цінується самостійність і оригінальність, парадоксальність думок та оцінок. На першому плані – особистість того, хто пише.
Композиція довільна, послідовність викладу спричинена логікою роздумів. Обов’язковою є аргументованість і переконливість. У тексті проводяться паралелі, добираються аналогії, використовуються асоціації. Роздуми поєднано з емоційною оцінкою подій або явищ.
Стиль – художній або публіцистичний. Емоційність, експресивність, яскрава образність досягаються вживанням метафор, порівнянь, алегоричних образів, символів.
Інтонація розмовна (безпосередність, невимушеність вислову). Допускається розмовна лексика, що створює враження «живої бесіди» з читачем.
Уживання неповних речень, питальних та окличних конструкцій, риторичних звертань, запитань, тверджень.
Головна вимога - індивідуальність авторського стилю.
Заголовок не перебуває в прямій залежності від змісту, він може пояснювати, що стало поштовхом до авторських роздумів, передавати почуття, настрій автора тощо.
Алгоритм написання есе
1) постановка проблеми;
2) обдумування проблеми (ідеї, приклади, що їх ілюструють);
3) планування есе (визначення структури);
4) написання есе;
5) перевірка та редагування роботи;
6) підготовка презентації;
7) презентація есе.
Як написати есе за літературним текстом?
1. Знайди проблему, підняту автором у тексті.
Добре, якщо ти знайдеш у тексті речення, де її сформулював автор. Якщо ні, то необхідно це зробити самому. Проблему краще формулювати у вигляді питання, який ти ставиш до прочитаного тексту. Якщо весь текст є відповіддю на це питання, значить, ти знайшов проблему. Проблему (або, інакше, основне питання) бажано назвати вже в першому абзаці есе.
Наприклад, «У цьому уривку автор оповідає про захисників Києва. Як звичайна людина стає героєм? Ось основне питання, порушене автором у даному тексті». Або: «У цьому оповіданні автор пише про свого шкільного друга. Чому один і той же чоловік здатний і на прекрасний вчинок, і на підлість? Ось проблема, піднята автором у тексті».
2. Визнач, яка позиція автора тексту по відношенню до даної проблеми.
Що робить автор – розповідає, шкодує, сперечається, переконує, іронізує, висміює? Згоден ти чи не згоден з позицією автора? Чому?
3. Покажи приклад з літератури чи з особистого життя, де зустрічалася подібна проблема і як вона вирішувалася.
Якщо ти не пам'ятаєш жодного подібного прикладу, то створи свій. Доведи, що саме цей приклад переконливо висловлює твоя згода (незгода) з позицією автора з даної проблеми. Можна згадати або скласти кілька прикладів.
Не забувай, що всі дії в оповіданні здійснює не автор, а літературний персонаж, герой оповідання. Навіть якщо розповідь ведеться від першої особи, це мова не автора, а оповідача. Позиція автора може не збігатися з позицією оповідача, від імені якого ведеться оповідання.