Чергування голосних

В українській мові чергування голосних відбувається під час словозміни й словотворення.

Звуки [о], [е] у відкритому складі чергуються з [і] в закритому.

Приклад:

Рік — року, свій — свого, попелу — попіл, вівця — овець, будова — будівництво, вільний — воля.

Звуки [о], [е] чергуються з нулем звука. Це відбувається, коли [о] та [е] випадають: вітер — вітру, серпень — серпня, орел — орла.

Звуки [і], [е] чергуються з [о] у деяких словах: шість — шести — шостий, сім — семи — сьомий, жінка — жених — жонатий.

Чергування голосних у дієслівних коренях

Звук [о] чергується з [а]: гонити — ганяти; котити — катати.

Зверни увагу!

Дієслова з [о] звичайно позначають тривалу дію або одноразову закінчену;  дієслова з [а] — повторювану багаторазову дію.

Звук [е] чергується з [і]: летіти — літати, плести — заплітати.

Звук [і] чергується з [а]: сідати — садити. 

Чергування не відбувається

У формах окремих слів [о], [е]  не випадають: лоб — лоба, мох — моху, рот — рота, лев — лева.

У групах -ор-, -ер-, -ов-  між приголосними: торг — торгу, хорт — хорта, серп — серпа, вовк — вовка, шовк — шовку, але  погірдний  (від погорда).

У групах із повноголоссям -оро, -оло, -ере, -еле.

Приклад:

Город, сторож; голос, солод; берег,  серед, через; зелень, пелех, шелест, але моріг, оборіг, поріг, сморід; борода — борід — борідка, борона — борін — борінка.

У словах іншомовного походження: бордюр, атом, акорд. 

Під наголосом у словотворчих компонентах -вод, -воз, -нос, -роб  складних слів, що означають людей за професією: екскурсовод, водовоз; дровонос; хлібороб, хліборобство.

Проте в словах, що означають предмети, чергування [о]//[і] відбувається: водопровід — водопроводу, водогін — водогону.

Зверни увагу!

Пишемо й вимовляємо [а] після г, к, х перед складом з [а]: гаряче, гарячка, гаразд, кажан, калач, качан, хазяїн, халява; а також перед г у словах багатий, багато, багатство, багач, багатир (багач), багаття;

Пишемо й вимовляємо [о] у словах богатир (силач), крохмаль, борсук, комиш, комірка, коровай, кропива, комин, монастир, отаман, поганий, погон, пором, слов’яни, солдат, козак.

Чергування Е — О після Ж, Ч, Ш, ШЧ, ДЖ, Й 

Після ж, ч, ш, шч, дж, й  перед м'яким приголосним пишемо е.

Приклад:

Вечеря, вишень, женити, ніженька, пшениця, озброєнь, увечері, чернетка,  шестиденка, щеміти, щетина.

Після ж, ч, ш, шч, дж, й  перед твердим приголосним пишемо о.

Приклад:

Бджола, вечори (але вечеря), іграшок, копійок, пшоно (але пшениця), чоловік, чомусь, чорний  (але чернетка), щока (але щічка).

В іменниках жіночого роду (третьої відміни) в суфіксі  пишемо о при словозміні: свіжість — свіжості, пекучості, безкрайості.

Мета: повторити знання про основні чергування голосних і приголосних; формувати правописні вміння; удосхсоналювати уміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Фонетика: фонетична характеристика голосних і приголосних звуків.

Лексикологія: ознайомлення з фразеологічним складом української мови.

Синтаксис: речення.

Міжпредметні зв’язки:

Російська мова: орфографічні особливості деяких слів із чергуванням, відмінних від українських.

Тин уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

III. Актуалізація мотиваційних резервів із теми

Колективна робота з таблицею

► Уважно роздивитися таблицю «Складні випадки чергування голосних в українській мові» та сформулювати правила щодо їх написання в ненаголошених позиціях.

Складні випадки чергування голосних в українській мові

Чергуються голосні

Приклади

Е — И — нуль звука

Беру — вибираю — вибрати

О - А

Ломити — зламати, допомогти — допомагати

О (Е) — І

Загону — загін, село — сіл, каменя — камінь

Е — О

Вечеря — звечора, шести — шостий, женити — жонатий, боєць — бойовий, копієчка — копійок

Евристична бесіда

1. Поясніть поняття «чергування в українській мові».

2. Які звуки можуть чергуватися?

3. Наскільки стале чергування в українській мові, чи є певні відхилення від правил?

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Орфографічний практикум

►   У поданих прислів’ях до виділених слів дібрати такі споріднені, щоб у них відбувалися чергування голосних і записати пари слів.

►   Назвати, які фонеми чергуються, яка роль цих чергувань у вираженні відтінків лексичного значення.

1. Тиха вода береги ломить. 2. Осінь підганяє, зима не жде. 3. Не кажи гоп, поки не перескочиш. 4. Хто два зайці гонить, той жодного не зловить. 5. Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться. 6. Дівка заплетена, а хата не метена. 7. Кинь ячмінь в болото — убере тебе в золото. 8. Гей, звідкіль ти при летіла, ластівочко мила? 9. Хто знання має, той і мур зламає. 10. Зробив справу — віднеси, п’ять нових захопи. її. Хто батьківщину любить, того і батьківщина береже.

►   Переписати, вставляючи, де треба, пропущені літери, пояснити вживання їх. Дібрати до слів, у яких пропущена літера, такі споріднені, у яких відбувалося б чергування голосних, з’ясувати його.

1. Ходить пісня яснолика між дерев, ми її в серця навіки заб..рем. 2. Два вітри підкрались стиха, в баби вир..вали нитки і порвали на шматки (О. Пархоменко). 3. Біла ромашко, як ти цвітеш! З медом від тебе л..тить бджола. Дівчинка в коси тебе запл..ла (М. Сингаївський). 4. Ми повибігаємо, снігу нак..чаємо купу за садком. 5. Баба буде плакати, будуть сльози капати, знівечать кожух. Голова пок..титься і в калюжу — бух! (Л. Глібов). 6. Можна все на світі виб..рати, сину, виб..рати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко). 7. У зеленому намисті, синьоока, чарівна, ст..ле килими барвисті, йде дібровами весна. 8. Осінь ялинки не ч..пає, доглядає, наче мати,— все про неї тільки й дбає, щоб зимі подарувати (Г. Донець). 9. Дожидаю із роботи маму. І на кухні, і в світлиці підм..ла, прибрала (О. Пархоменко). 10. Внучка сміливо продирається лісовими хащами. 11. Сидимо собі, ліс кругом завм..р. 12. Сьогодні дідусь уже зб..рався пов..зти дівчинку до Тихого океану. 13. Через хвилину судно стишувало хід, перем..гаючи піняві хвилі (М. Яненко). 14. Бабуся заг..няє нас до хати (М. Стельмах).

►   Прочитати загадки. Виписати слова, в яких можливе чергування голосних та дібрати такі споріднені, в яких це чергування відбувається.

1. Тільки припече, воно зразу ожива. 2. Текло, текло і лягло під скло. 3. Руками впирається, ногами лізе. 4. Прийшла дівка з гір, несла на собі сім шкір, як їх розбирали, всі над ними ридали. 5. Зимою зрію, весною прію, літом умираю, восени оживаю. 6. Я росла в темній темниці, як зросла — взяли в світлицю. З мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть, пироги з мене печуть, відгадайте, хто ж я.

Відгадки: 1. Бджола. 2. Вода і лід. 3. Рак. 4. Цибуля. 5. Сніг. 6.     Картопля.

►   Вставити пропущені букви й пояснити свій вибір. Підкреслити слова, правопис яких слід запам’ятати.

Сх..лятись, завм..рати, тр..мтіти, ч..р..да, ч..брець, х..мерний, експ..р..мент, л..маю, p..жим, здр..гатися, доб..ратися, ж..рдина, л..генда, к..парис, д..р..вус, бл..щати, к..п’яток, д..монстрація, ст..блина, т..пло, т..р..торія.

►   У поданих реченнях знайти слова, в яких моясливе чергування [е] з [о] після шиплячих та [й]. Виписати їх та дібрати такі споріднені, в яких це чергування відбувається.

1. Вже звечоріло (Леся Українка). 2. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки... Боже, чи довго тягти? (П. Грабовський). 3. Тарас Григорович влаштовувався в густих кущах, витягав з-за халяви записну книжечку і писав вірші (3. Тулуб). 4. Після вечері хлопці назбирали сухого хмизу й запалили багаття (І. Нечуй-Левицький). 5. Розлилися води на чотири броди (М. Стельмах). 6. Золотими пшеницями бродить дощик манівцями (Т. Вієру). 7. Весняний вечір розсипає над тихим містечком зорі (В. Речмедін).