Мета:

·  закріпити й поглибити вивчене з біографії, осмислити життєве й творче кредо

 поетеси;

·  акцентувати увагу на багатопроблемності й різножанровості її поетичних творів;

·  розвивати дослідницькі навички, творчу уяву, спостережливість та уважність;  вміння аргументувати свою думку, інтегрувати знання з різних джерел;

·  забезпечити усвідомлення величі таланту та сили духу Лесі Українки засобами художнього слова,  музики, пісні, кіно

Цілі уроку:

Учні повинні знати:

ü біографію Лесі Українки,

ü  її творчий шлях,

ü твори письменниці,

ü мотиви її лірики,

ü відомості  з теорії літератури (види та жанри лірики, засоби художньої виразності)

Учні повинні вміти:

ü аналізувати літературний період, у який жила і творила  поетеса,

ü визначати тему, ідею, засоби художньої виразності у віршах,

ü висловлювати свої думки щодо прочитаного,

ü добирати цитати для підтвердження своєї думки,

ü робити дослідження, власні висновки,

ü виразно читати напам’ять її твори

Обладнання: портрет Лесі Українки, плакат, фотознімки епізодів життя поетеси

                       та її сучасників, ілюстративно-книжкова виставка, квіткова мозаїка,

                   презентація «Велика  дочка великого народу» (життя та творчість Лесі

                   Українки), відеозаписи «Леся Українка: невідоме про відоме», «Не така,

                   як всі / Історична правда  з Вахтангом Кіпіані», додатки для учнів, вико-

                       нання фрагмента класичного твору на фортепіано

Методи роботи:  випереджувальні завдання, робота з опорними схемами аналізу

                             поетичного твору, «асоціативний кущ», «незакінчене речення»,

                            сенкан,  «мозаїка вражень»,  «мікрофон», бліцопитування, музична

                            пауза, відеопауза, перегляд відеоролика, літературний диктант,

                            мультимедійний супровід

Тип уроку:  урок-мозаїка

                                    Епіграфи:

                                                      На свій вік – це геніальна жінка.

                                                                                  Михайло Павлик

                                                  Від часу Шевченкового “Поховайте  та вставайте,  

                                                     кайдани порвіте” Україна не чула такого сильно-

                                                     го, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї

                                                     слабосилої, хорої дівчини…        

                                                                                           Іван Франко

                                                   Се була жінка-боєць, жінка-воїн, суща правда.

                                                                                                     Максим Рильський

І. Організація групи

1.1. Вступ. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку

     Почати сьогоднішній  наш урок хочу з легенди про щастя…

     Коли Бог вже створив із глини Всесвіт, небо і землю, людину, у нього залишився зайвий шматок цього матеріалу.  Всевишній запитав людину, чого  ще вона хотіла б. «Зліпи мені щастя», - відповіла та. Бог довго думав і, врешті, віддав його людині: «Зліпи собі з цієї глини щастя сама!» З того часу всі люди на землі (і кожен з нас) ліплять своє щастя по-різному. Кожен по-своєму…

      Справді, дехто створює своє щастя з матеріальних благ, великого багатства і розкошів, інші – з високого становища чи посад, ще інші – зі слави чи популярності,  дехто щастям вважає здобутки в науці чи праці, ще хтось вважає щастям здоров’я,  свою родину і дітей… А з чого ліплять щастя генії?..

       У звичайному  житті  вона – слабосила  дівчина. У  літературі – титан  духу, «дочка  Прометея». Хто  ж  вона, Лариса Петрівна  Косач, знана  у  всьому  світі  як  Леся  Українка? Чому  всіх  і  досі  хвилює  її  творчість, є  актуальною  в  наші  дні? Де  черпала  сили  ця хвороблива, слабка  фізично  і  незламна  духом  жінка? Яким  було  її  життя? Саме  про  це  ми  і  говоритимемо  на  сьогоднішньому  уроці. Давайте звернемось до епіграфів нашого уроку.

                              /Учні читають та коментують епіграфи /

Учениця декламує напам’ять вірш «Лесі Українці» Надії Касянчук

А знаєш, Лесю, скоро вже весна.
Ота весна, що сипала квітками,
як ти жила. Жила лише одна,
Одна з весною... Й власними рядками.
Ти знаєш, Лесю, важко на землі…
Марила небом ...  А тримало тіло.
Бо йому строки дАно замалі.
Душа - то інше... Полетіть хотіла -
і удалось: піднялася до хмар.
Тобі поезія давала крила!
Так, було важко… Втримала удар.
Й трималась сміло. Небо підкорила!
Творила, Лесю, ти пером дива…
Пройшли віки. Лишилися нетлінні
Твій біль. Твоє життя. Твої слова.
І твОя, Лесю, твОя Україна.

1.2. Повідомлення теми та цілевизначення роботи

      У радянські часи Лесю Українку вважали виключно «співачкою досвітніх вогнів», полум’яною революціонеркою. Але насправді вона була насамперед щирою патріоткою, а спектр Лесиних творів виявився значно ширшим, ніж його трактували. На сьогоднішньому уроці ми маємо в цьому переконатися. Ми спробуємо через художнє слово поетеси розкрити духовне багатство і велич її високої душі, познайомимося із життєвими обставинами, що викликали появу цих поезій. Бо, не знаючи цього, ми не зможемо до кінця зрозуміти й оцінити Лесин талант, її душу, її патріотизм, мужність та силу її поетичного слова. То ж давайте запишемо тему нашого уроку та разом визначимо його цілі.

                          /Учні висловлюють свої думки. Вчитель коригує/

ІІ. Актуалізація опорних знань

2.1. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ» ( до імені Леся Українка)

Леся Українка — мужність, нескореність, освіченість, митець, поезія, загадка, завзяття, воля, патріотизм, пристрасть, музика, філософія, наука, революція, творчість, романтичність, кохання тощо.

2.2. «Мозаїка вражень» (завдання на відображення засвоєної інформації кольором)  

За допомогою кольорів після кожного етапу уроку передати свої емоції від періодів життя та творчості Лесі Українки. Обґрунтувати свій вибір. (Учні створюють мозаїку вражень на дошці) 

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

3.1. Літературний диктант за біографією та творчістю Лесі Українки

1. Про кого йде мова: Лариса, Лося, Зея, Зеїчок, Зеїчка?

2. Назвіть усі прізвища Лесі.                     

3. Батьки  письменниці (імена, прізвища, заняття).

4. В якому оточенні виховувалась майбутня поетеса? (не менше 3 прізвищ).

5. У яких літературних жанрах вона творила? (не менше 3).

6. Один з найвідоміших творів Лесі (драма-феєрія), за яким її впізнають.

7. Назвіть країни, в яких довелося побувати Ларисі Петрівні (не менше 5).

8. Укажіть прізвища коханих письменниці.

9. Скільки мов знала Леся Українка?

10. Що вам відомо про її освіту?

11. Назвіть поетичні збірки Лесі та роки їх виходу.

12. Багатогранність таланту Лесі Українки (ким була) ( не менше 5).

3.2. Самоперевірка

1. Про Лесю Українку.

2. Косач, Квітка, Українка.

3. Петро Косач – юрист, громадський діяч. Мати – Ольга Косач (Олена Пчілка) – дитяча письменниця.

4.  Лисенки, Старицькі, Житецькі.

5. Вірш, поема, драматична поема, оповідання, казка, повість.

6. «Лісова пісня».

7. Крим, Італія, Грузія, Єгипет, Болгарія, Білорусія, Польща,Австрія,Росія,Німеччина.

8. Максим Славинський, Нестор Гамбарашвілі, Сергій Мержинський.

9. Більше 15.

10. Самоосвіта, мати, приватні вчителі, репетитори.

11. І – «На крилах пісень» (1893); ІІ – «Думи і мрії» (1899); ІІІ – «Відгуки» (1902).

12. Поет, прозаїк, драматург, дит. письменник, поет-пісняр, музикант, фольклорист, поліглот, художник, автор підручника, збирач вишивок, історик-сходознавець, культурний діяч,перекладач, публіцист, літ. критик.

3.3. Подорож сторінками життя та творчості Лесі Українки

1.   Родина письменниці

Бліцопитування

? Скільки дітей було у родині Косачів?

? Яка атмосфера панувала в сім’ї?

? Як впливало оточення на формування світогляду дітей?

? Які стосунки були у Лесі з батьками?

У сім’ї панувало художнє слово. Перекладали, писали твори, співали пісні, грали на роялі, декламували, дуже часто читали вголос. Постійно чулися німецька і французька мови. Батько дуже любив літературу, пишався з того, що його учителем був Леонід Глібов. Знав його байки і розучував їх зі синами Михайлом і Миколою та доньками Ларисою, Ольгою, Оксаною, Ізидорою. Мати прищеплювала дітям любов до народної творчості, рідної мови.

                / Учні заповнюють відповідним кольором «мозаїку вражень» /

! Мати Лесі

Олена Пчілка була надзвичайно вимогливим учителем для дочки. «М’якими мають бути подушка і перина, а якщо хочеш в житті чогось добитися, то виховання має бути спартанським!» - вважає Ірина Фаріон.

          Проте була вона й безмежно люблячою матір’ю. Вона була поряд із дочкою в найсвітліші і в найтяжчі моменти її життя, і в її смертний час. Донька платила їй сердечною любов’ю, свідчення тому – листи. Були, правда, і розходження у поглядах. Але це неважко пояснити – дві великі письменниці належали до різних поколінь…

Ні смерть сина Михайла і чоловіка, ні смерть доньки Лесі не здолали сильної духом  Олени Пчілки. «Ще давніше тяжке горе – смерть любого сина – так гірко загартувало моє серце, що вже розбити його не може ніщо…»,- пише вона у листі до О. Кобилянської.

! Після смерті Лесі Українки сім’я поетеси буде репресована радянською владою, родинне гніздо зруйноване, архів частково знищено. Тому сестра Ольга збере залишки творчої спадщини, майже 20 років їх готуватиме, щоб видати  у Нью-Йорку.

2.   Дитинство Лесі

? Що вам відомо про дитячі роки майбутньої поетеси? Якою вона була?

! У листі до М. Драгоманова Михайло Павлик писав: «Леся ошоломила мене своїм образованням та тонким розумом…»

У 4 роки вона вже читала (улюблені книги: «Кобзар» Т. Шевченка, твори Жуля Верна та Даніеля Дефо),

У 6 сама вишивала улюбленому батькові сорочку, а подаровані їй ножиці й гольник пильнувала більше, ніж деякі забави.

У 9 років написала перший твір – вірш «Надія», а в 13 дебютувала в літературі поезією «Конвалія», яку надрукував у Львові І. Франко.

! Мала Леся бігала зі сільською дітворою, працювала на городі, плавала, лазила по деревах, бавилася в рухливі ігри, охоче танцювала, шила сукні лялькам, вишивала, читала казки, була режисером, декоратором і виконавцем різних ролей у домашніх театральних виставах. Кажуть, Леся була складена із суцільних захоплень. А ще вивчала мови (німецьку, французьку, згодом – грецьку й латинську, англійську та ін.), бавила менших сестер і, як всі діти, мріяла… 

                  / Учні заповнюють відповідним кольором «мозаїку вражень» /

Слово вчителя

       Із мріями та природою пов’язані Лесині вірші «Стояла я і слухала весну» та «Хвиля».

Запитання за віршем «Стояла я і слухала весну»

·  З чим завжди асоціюється весна?

·  Чи така ж вона і у ліричної героїні?

·  Назвіть епітети, які використовує поетеса.

·  Назвіть художній засіб: «Вона мені співала …», «Вона мені переспівала…».

·  Як ви вважаєте, якою може бути мелодія до цієї пісні?

Запитання за віршем «Хвиля»

·  Зразком якої лірики є ця поезія? (пейзажної, зокрема мариністичної)

·  Хто є ліричним героєм твору?

·  Що стало приводом для написання вірша? (поїздка до Євпаторії)

·  Що символізує море?

·  На які умовні частини можна поділити текст?

·  Яка основна думка поезії? (почуття сумніву змінюється надією на воскресіння)

3.   Боротьба з хворобою

       І як же треба було долі познущатися з маленької талановитої дівчинки, щоб приректи її на 30-літню війну зі страшною хворобою – туберкульозом, який вразив її на порі її одинадцятої  весни! Доля дуже рано навчила Лесю Українку мужності. Вона змушена була змагатися з тяжкою хворобою, що вразила її ще в дитинстві і мучила поетесу всі подальші роки.

 Хто вам сказав, що я слабка,

 Що я корюся долі?

 Хіба тремтить моя рука?

 Чи пісня й думка кволі?...

! Хвороби:

·      туберкульоз кісток;

·      анемія;

·      туберкульоз легенів;

·      невралгія;

·      ангіна;

·      інфлюенція (інфекційне вірусне захворювання + лихоманка);

·      туберкульоз нирок і сечового міхура;

·      катар (запалення слизової оболонки носа, горла, шлунка);

·      малярія;

·      плеврит;

·  бронхіт

·  тиф та ін.

        Михайло Павлик сказав, що «все її життя – суцільна операція».

              / Учні заповнюють відповідним кольором «мозаїку вражень» /

? Чи виграла Леся двобій із хворобою? (Ні – фізично. У моральному плані це була перемога.)

?   Поезія в житті Лесі Українки була єдиною можливістю для реалізації себе як особистості. Яке поетичне кредо обрала для себе Леся? Поясніть, чому?

Робота з опорними схемами аналізу поетичного твору (аналіз вірша «Contra spem spero»)

(Поезія була створена у 19 років. Обставини його створення жахливі – один з найтяжчих періодів загострення хвороби, а в поезії – віра у своє поетичне покликання)   

4.   Леся і музика

       Вражає широкий світ захоплень Лариси Косач. Серед них чільне місце посідає музика. На думку сестри Ольги, Леся могла б стати не тільки першокласною піаністкою, а й композитором, бо в музиці виливала всю свою душу. І гра її була прекрасною.

        «Як Леся грала, - згадувала сестра, - то ми всі сиділи тихесенько і слухали – не могли наслухатися її музики».

?Як називається цикл віршів, присвячений музиці? («Сім струн»)

? Як він побудований?

                                    («До тебе, Україно, наша бездольная мати…» (гімн Ґраве-уроч.)

                                      «Реве-гуде негодонька…» (пісня Бріосо-жваво, весело)

                                     «Місяць яснесенький…» (колискова Арпеджіо-акордами)

                                     «Фантазіє! Ти сило чарівна…» (сонет)

                                     «Соловейковий спів навесні…» (рондо)

                                     «Лагідні весняні ночі…» (ноктюрн)

                                         «Сім струн я торкаю…» (сеттина))

? Про що свідчить така композиція?

               / Звучить фрагмент колискової на слова Лесі Українки «Місяць

                яснесенький…»  у   виконанні вчителя /

Музична пауза /Учениця в образі Лесі Українки виконує на фортепіано класичну мелодію. Тоді декламує/

Мій давній друже! мушу я з тобою

Розстатися надовго… Жаль мені!

З тобою звикла я ділитися журбою,

Вповідувати думки веселі і сумні.

То ж при тобі, мій друже давній, вірний,

Пройшло життя дитячеє моє.

Як сяду при тобі я в час вечірній,

Багато спогадів тоді встає!..

Розстаємось надовго ми з тобою!

Зостанешся ти в самоті німій,

А я не матиму де дітися з журбою…

Прощай же, давній, любий друже мій!

Слово вчителя

      Отож, зрозуміло, що всю музикальність своєї душі Леся віддала не музиці, а слову.

                / Учні заповнюють відповідним кольором «мозаїку вражень» /

5.   Сама про себе

Повідомлення учениці

        Про свою зовнішність поетеса пише так: «Волосся моє попелясте… Я сама біла і тонка…». В одному з листів до сестри Ольги читаємо: «Блузок купила дві. Дуже трудно знайти добрі для мене, бо тут все або англійські (зі стоячими великими комірами), або розщитані на дуже великих німок, а не таких створінь, як я».

        Письменниця справді була невисока, тендітна (важила здебільшого 59 кг, а в останні роки 46-48 кг), недарма в дні перебування в Єгипті її називали невагомою.  

       На Лесине переконання, фото не завжди правдиво відображало її. Зокрема, вважала, що портрет 1896 року, тиражований щонайбільше, не відповідає дійсності. Вона не любила публічних оглядин і часто комплексувала з приводу своєї зовнішності.

        Леся була впевнена, що значно важливішим є внутрішній світ людини, її характер: «Маю надто українську, навіть спеціально волинську  вдачу…», «Я не сонної вдачі…», «Я можу описувати зимою весну, а літом зиму, видно, моя натура любить контрасти…».

      А ще вона була невибаглива до побуту. Оскільки змушена була постійно мандрувати, то порівнювала себе і свою родину з циганами, або, як вона пише, з «неутомимими туристами»: «Якби я була здорова, може б, з мене вийшов другий Пржевальський, бо маю дуже бродячу натуру». З іншого боку, ці вимушені мандри завдавали їй гіркоти, тому й писала: «Хто може НЕ їхати на чужину, хоч би й прекрасну, той щасливий…».

                / Учні заповнюють відповідним кольором «мозаїку вражень» /  

        
Слово вчителя

         Доречно тут буде згадати поезію «І все-таки до тебе думка лине…».

Запитання до учнів

·  То до кого лине думка поетеси?

·  Які фрази з вірша стали крилатими?

·  Які емоційні епітети вживає поетеса?

·  Чому авторка вважає жаль та сльози слабкою зброєю у боротьбі за волю України?

·  Визначте віршовий розмір вірша. (Різностопний ямб)

·  Визначте тему та головну думку поезії (словами з тексту).

6.   Інтимна лірика Лесі Українки

«Незакінчене речення»  

§  Першим коханням Лесі був…

§  Мені про нього відомо… (Дуже красивий. Разом перекладали Гейне. Але чи могла вона – кульгава, негарна, з деформованою рукою – розраховувати на сімейне життя? Тому й не натякала йому про свої почуття. Максим невдовзі одружився, а Леся залишилася коханою лише у своїх мріях)  

§  Грузин-красень. Дуже добрий за характером. Чудово співав. Леся навчала його французької, а він її – грузинської. Мова йде про…

§  А ще мені відомо про нього, що… (Прожив він дуже довге життя. На 60-річчя від дня народження Лесі він приїхав, плакав на її могилі і щось довго говорив грузинською)

§  Найбільшим коханням Лесі Українки був…

§  Вони познайомилися… (1897 р. у передмісті Ялти)

§  А ще мені відомо про нього, що… (Рано осиротівши, Сергій виховувався у бабусі, здобув вищу освіту, багато читав, перекладав, пробував свої сили в публіцистиці. Лесю Українку вражали краса і чистота цієї людини, постійне внутрішнє горіння, він був людиною освіченою, інтелігентною і симпатичною. Тонкою, лагідною вдачею Леся і Сергій подібні одне до одного)

 «Мікрофон»

? Чи було особисте життя поетеси щасливим? Обґрунтуйте свою думку.

Повідомлення учня

      З наближенням зими 1900 р. здоров’я Мержинського погіршувалося. Леся тяжко переживала це горе, сама ледве ставши на ноги після стількох недуг. Тому батьки не схвалювали доньчиних вчинків, але … Вона вперта – вона поїхала до нього всупереч волі матері.

      Леся біля хворого. Не залишає його ні вдень, ні вночі. Він уже не підводиться з ліжка. Говорить мало і лише пошепки. Втрачає останні сили. Обличчя бліде із жовтуватим відтінком. На ньому світяться лише великі очі. Температура щодня дуже висока. Часто кров іде горлом. Вона читає на його прохання книжки, листи, грає на фортепіано, розмовляє. Часто говорить вона одна, а він очима, жестами відповідає їй. Та через своє безсилля дуже нервує. Ларису Петрівну не міг зупинити характер Мержинського, що став важким під впливом хвороби. А побутові труднощі! Багато що просто вражає, коли дізнаєшся про останні місяці цього кохання. Вона, знаючи, що Сергій дотепер кохає іншу жінку, біля ліжка хворого пише від його імені листи до «суперниці». Стомлена безсонними ночами, абсолютно забуваючи про себе, вона відчуває, що внутрішні сили не слабшають, а навпаки, міцніють.

       8 січня після одного з найтяжчих нападів хвороби в самому «апогею болю» протягом ночі Леся напише драматичну поему «Одержима». 3 березня 1901 року Мержинський помирає…

       Феноменальна жінка, вона не тільки не зламалася, вона переплавила своє безмежне горе у вогні творчої фантазії і згодом напише: «Я в серці маю те, що не вмирає…»

       До речі, про створення «Одержимої».

      У ту ніч, 8 січня 1901 року, у Мінську йшов мокрий сніг. Вітер жбурляв великими сніжинками у шибки, і вони, не долітаючи до землі, танули. Леся бачила, що тануло й Сергієве життя…

      Вірші, які поетеса присвятила С. Мержинському: “Уста говорять: він навіки згинув”, ”Квіток, квіток, як можна більше квітів”, ”Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти”, “Все, все покинуть…”, а також твір “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…”.

                 / Учениця (в образі Лесі Українки)  з квітами в руках інсценізує

       уривок з твору «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…»

       Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі… Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою тремтячою рукою. Все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, – ох, у тривких до життя людей таких очей не буває!..

Мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів’ялі троянди?..

О, візьми мене з собою, і нехай над нами в’януть білі троянди!..

Я так боюся жити!.. Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!..

7.11.1900

Слово вчителя

     Доля не дала їм бути разом, одружитися… Цікаво, що після смерті Сергія Мержинського Леся  рік носила траур. А через рік поставить пам’ятник на його могилі. Але це кохання залишиться назавжди в Лесиному серці, а сучасна письменниця Оксана Забужко називатиме Лесю не інакше, як пані Мержинська…

(О. Забужко «Задзеркалля: пані Мержинська»)

                / Учні заповнюють відповідним кольором «мозаїку вражень» /

Відеопауза  (Перегляд уривка телепередачі «Історична правда з Вахтангом Кіпіані «Не така, як всі») ! (У ролі Лесі – наша землячка, мешканка Перемишлян Марія Дзвонік)    

Слово вчителя

       Давайте  звернемося до вивченого вірша  інтимної лірики – «Уста говорять: він навіки згинув…».

? Поставте, будь ласка, запитання за цією поезією своїм однокласникам.

7.   Леся Українка  і Полтавщина

З дитинства – з посмішкою крізь пекучий біль,

Ще з юності ніколи не здавалась,

Як горда пташка, що зліта у височінь,

Щоби не плакати – сміялась.

Заполонили серце полум’яне

Талант і розум, терпеливість і любов.

Хоча Дочкою Прометея звалась,

Та Українкою була за будь-яких умов.

Ще молода душа, і серце молоде.

Ще й не жила… А як хотілось жити!

І «Давня казка» нині не нова.  

Нетлінне слово пам’ятаємо навіки!

ІV. Рефлексія

4. 1.  Хвилинка творчості (створити сенкан про життя та творчість Лесі Українки)

4.2.  Перегляд відеоролика «Невідоме про відоме: Леся Українка» (до 145-річчя від

     дня народження)

Бліцопитування після перегляду:

·  Що найбільше впливало на ваш настрій: музика, кольорова гама, слово чи щось інше? (пісня «Досадонька» на слова Лесі Українки у виконанні Ж. Боднарук та сестер Тельнюк (їхня музика))

·      Які візуальні образи-символи ви помітилиу ролику? (свічка, купальський танець, полум’я, сонце, яскрава+згасла квітка, розгорнута книжка (двічі), обрив, розбите скло, свічка+дві свічки)

·      Які помилки чи неточності ви помітили? (кількість європ. мов не 9, а 11; походження псевдоніма; жанр «Твої листи…» - поезія у прозі)

·      Які запахи можна відчути, переглядаючи відео роботу? (зів’ялих троянд, моря,гір,поля, сіна, трави, вогню, чорнобривців, книги, чорнила)

·      Які почуття у вас виникли? З чим вони пов’язані? (гордості, суму, болю розчарування, тепла)

Заключне слово

      Ми  знаємо  про Лесю  багато:  написано  сотні  книг,  тисячі  статей  про її життєвий шлях,  творчість,  особисте  й  громадянське  становлення,  стосунки з  іншими людьми, приватне життя. Тексти письменниці ввійшли до шкільної програми. Знімаються фільми,  здійснюються  постановки  в  театрах  за Лесиними  літературними шедеврами, споруджено пам’ятники.

 Леся Українка:

  Ø  окраса і гордість нашої нації;

  Ø  одержима;

  Ø  борець за права української жінки;

  Ø  Волинська Мавка української поезії;

  Ø  класик української та світової літератури;

  Ø  геніальний драматург, прозаїк, перекладач;

  Ø  учений-літературознавець;

  Ø  фольклорист і публіцист;

  Ø  поліглот і громадський діяч;

  Ø  наш патент на благородство перед Європою і світом.

         І  все  ж  повністю  збагнути  й  осягти  геніальність  цієї  людини  й  фено- мен  цієї  жінки,  мабуть,  не  є  можливим. 

 V. Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів

 VІ. Домашнє завдання

1.    Прочитати «Лісову пісню» Лесі Українки.