Тема. Поетична творчість Івана Франка (антропологічні дослідження). Збірка «Зів’яле листя», загальне уявлення про її композицію. «Чого являєшся мені...» - драматизм людських стосунків, роздуми про взаємність кохання.
Мета уроку:
Освітня (розвиток предметних компетентностей): розкрити здобувачам/здобувачкам освіти нову сторінку творчості І.Франка – інтимну лірику; багатогранність Великого Каменяра: гурманство та кулінарні уподобання через ефективний медіаформат - літкаст (на мобільному застосунку Litcom); поглянути на письменника з боку XXI століття; дізнатися про збірку «Зів’яле листя» (особливості її композиції та змісту ); розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра на основі поезії з використанням мобільного застосунку Litcom, творчо осмислити й відтворити події, що відбувалися в житті І. Франка.
Розвиваюча: розвивати вміння школярів і школярок визначати належність твору до певного літературного жанру, його проблематику; уміння логічно мислити, аналізувати та критично оцінювати інформацію; вдосконалити навики ідейно-художнього аналізу ліричного твору, виразного читання поезії; висловлюючи власну думку, аргументовано доводити її правильність; розвивати образне мислення, здатність співпереживати людським почуттям. Виховна: збудити бажання учнів/ учениць краще пізнати глибинний зміст ліричного твору І. Франка; допомогти осягнути духовний світ письменника і зрозуміти неперевершену красу інтимної лірики поета: навчати поваги до почуттів іншої людини, вміння не образити їх; утверджувати думку, що без любові не може бути справжньої духовно багатої людини; виховувати у здобувачів/здобувачок освіти почуття патріотизму, національної гідності, поваги до національної еліти.
Розвиток ключових компетентностей:
Учні висловлюють судження про важливість кохання в житті людини; порівнюють специфіку виражальних засобів у поезії і музиці в розкритті інтимних мотивів; аналізують сучасні інтерпретації інтимної лірики І. Франка в музичних композиціях.
Очікування: здобувачі/здобувачки освіти повинні вміти чути (слухати) медіаформати: проводити (наводити приклади) антропологічні дослідження про майстра пера - Каменяра, користуючись подкастами на мобільному застосунку Litcom; визначати літературні й фольклорні начала художнього твору; уміння правильно аналізувати інтимну лірику з використанням медіаформату- літкасту (на мобільному застосунку Litcom); пояснювати образи-символи. Школярі/школярки здатні демонструвати креативність, творчість, створюючи візуалізацію структурних частин тексту; увагу, пам'ять, заповнюючи пропуски у тексті, працювати в групах. Під час «відвертої розмови» проявляють критичне мислення, сміливо обмінюються думками, їдеями, настановами.
Тип уроку: комбінований
Форма уроку: урок-кохання-музики
Методи та прийоми: біоадекватні технології, прийом «Звуковий імідж уроку», перегляд буктрейлеру за повістю-есе Горака Романа «Тричі мені являлася любов», фрагментів із к/ф «Гра долі. Та, що поруч» ,літературний словник , розповідь педагогині/педагога з елементами перегляду відеофайлів, інтерактивна вправа «Заповни пропуски», прослуховування подкастів на мобільному застосунку Litcom, інтерактивна вправа- конкурс «Я знаю», «Візуалізація структурних частин тексту», вправи «Частини серця», «Велотрек аналізу поетичного твору», «Відверта розмова», перегляд презентації.
Форми роботи: фронтальна, індивідуальна, групова
Унаочнення і ТЗН: букет зів’ялих листочків - це створює відповідну атмосферу, має певний емоційний вплив на учнів, саксофон або його експонат, портрети І.Франка, Ольги Рошкевич, Юзефи Дзвонковської, Целіни Журовської, текст ліричної поезії , презентація до уроку, ноутбук, смартфони учнів/учениць, мобільний застосунок Litcom, фрагменти із к/ф «Гра долі. Та, що поруч» (Режисер ‒ заслужений діяч мистецтв України Василь Петрович Вітер), відеопоезія у виконанні Наталії Жижченко, лідерки гурту «ONUKA», аркуші із завданнями (додатки 1,2,3).
Міжпредметні та міжмистецькі зв’язки: інформатика, музика, зарубіжна література.
Основні терміни та поняття: лірика
Очікувані результати:
учні повинні знати:
- факти з особистого життя І.Я.Франка;
- ідейно-художній зміст поезій;
- послідовність аналізу ліричного твору.
учні повинні вміти:
- виразно читати поезії;
- висловлювати судження з приводу почутого й прочитаного;
- працювати з літературно-критичними джерелами й монографічними дослідженнями;
- проводити паралелі між почутим, зображеним у творі та реаліями сучасного життя;
- презентувати результати навчальної діяльності;
- досліджувати проблеми, міркувати.
Випереджувальні завдання:
1. Підготуватись до декламування інтимної лірики І.Я.Франка
2. Опрацювати літературно-критичні джерела та дослідити життя письменника.
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
1. Перевірка наявності учнів за списком у журналі
2. Самоналаштування
Слово вчителя. Доброго дня, дорогі учні! Я рада вітати Вас на нашому уроці.
Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.
Я- особистість творча,
Я думаю,
Аналізую,
Я висловлюю свої судження,
Я хочу знати.
Прикріпляю на дошці смайл "Радість" і бажаю всім учням гарного настрою, легкого засвоєння теми.
ІI. Актуалізація опорних знань
Мозкова атака
- Коли і де народився І. Франко? (27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі)
- Що стало першою школою в житті Іванка? (кузня батька)
- На що витрачав гроші Іван-гімназист? (створював власну бібліотеку)
- Назвіть автобіографічні оповідання письменника. («Грицева шкільна наука», «Олівець»)
- Яким віршем відкривається збірка «З вершин і низин»? («Вічний революціонер»)
- Що втілює образ мадонни у творі І.Франка ? (Жінка-мадонна втілює красу мистецтва, творче натхнення, загалом Музу)
- Назва якої повісті І. Франка складається з назви міста і дієслова, що означає емоційний стан людини? («Борислав сміється»)
- Назвіть кінофільми створені за мотивами творів І. Франка? («Украдене щастя», «Захар Беркут»)
ІІI. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми й мети уроку
На фоні спокійної мелодії звучать слова.
…Минають роки, століття, тисячоліття, приходять нові покоління, змінюються цінності, щось зникає, а щось з’являється…Однак у цьому мінливому світі є те, що ніколи не зникне і не зміниться. Це кохання. Вічне, найсвітліше, найпрекрасніше почуття, яке дано пізнати лише людині. Найбільш витончено це почуття дано оспівати поетам. І.Я.Франко спробував. І спроба ця була вдалою. М. Коцюбинський, високо оцінивши її, писав:
"Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому віддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв".
Ці рядки стали епіграфом до нашого уроку, на якомуми познайомимося із збіркою поезії Івана Яковича Франка «Зів’яле листя», розкриємо світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра на основі поезій «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Безмежнеє поле в сніжному завою»; творчо осмислимо й відтворимо події, що відбувалися в житті поета, виразно прочитаємо, проаналізуємо поезії і зрозуміємо, що кохання – найвеличніше з людських почуттів, яке необхідно берегти й цінувати.
Отже, темою нашого уроку є «Поетична збірка «Зів’яле листя». Місце любовної теми у творчості І.Франка. Життєві імпульси появи творів (автобіографічність).
- Для того, щоб наш урок пройшов вдало , нам потрібно виконати такі завдання:
1. Ознайомитися зі збіркою поезій «Зів’яле листя» та розкрити світ почуттів, пристрастей, створений поетичним словом великого майстра.
2. Визначити композицію збірки та провідну тему кожної частини.
3. Вдосконалити уміння аналізувати поезії І.Франка, визначати їх
проблематику.
4. Повторити відомості з теорії літератури .
5. Усвідомити те, що любов – найвеличніше з людських почуттів на
прикладах поезії І.Франка
План уроку.
1. Збірка «Зів'яле листя». Історія створення, композиція
2. Кохання в житті І. Франка
- Одна несміла, як лілея біла…
- Явилась друга – гордая княгиня…
- Явилась третя… - і очам приємно…
- Судженої і конем не об’їдеш.
3. Ідейно – тематичний зміст поезій
1. Тренінг «Роздуми вголос»
Слово . Діти, як ви розумієте поняття «любов і кохання»?
2. Створення «асоціативного куща» до слова «кохання» (на стікерах учні пишуть свої думки і прикріплюють на дошку).
Кохання – диво – казка - взаєморозуміння - сила, більша за життя - вир почуттів – радість –довіра – щастя – сльози – зрада - трагедія- ніжність – пристрасть - вірність…
Молодці! Ви створили «асоціативний кущ» до слова «кохання», який приносить людині і радість, і смуток.
Говорять, що тільки тільки тоді можна сказати, що знаєш людину, коли бачив її під впливом найсильніших почуттів: щастя, гніву, кохання. Ми чимало знаємо про Франка-борця, непохитну силу духу Каменяра - невтомного борця за права людини, її гідність.
Проте що ми знаємо про закоханого Франка – творця збірки інтимної лірики “Зів’яле листя”, яка є перлиною світової інтимної лірики, що стоїть поряд із сонетами Шекспіра? Кому віддати перевагу: чи невтомному Каменяреві, чи Франкові-лірику, співцю кохання? Хто ті музи, що торкнулися струн Франкової душі і з “...нього визвали одні оті ридання голосні – пісні”..
IY. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Проблемне питання: «Що є кохання для І. Франка?»
1. Збірка «Зів'яле листя». Історія створення, композиція
Слово вчителя. Відповідь на це питання ми знайдемо, прочитавши і проаналізувавши вибрані вірші із збірки «Зів’яле листя», яка вийшла друком у 1896 році. Іван Франко створював протягом десяти років (1886–1896). Вона складається з трьох частин (так званих жмутків), у яких розкривається глибока душевна трагедія ліричного героя, викликана важкими обставинами громадського та особистого життя, зокрема нерозділеним коханням, звідки й назва збірки «Зів’яле листя» як художній образ втрачених надій, задавленого в душі великого почуття.
-Згадайте правило» ліричний герой – це…
-Запишіть правило в зошити: Ліричний герой - особа, думки, почуття, якої виражаються в ліриці, це 2-я поета
Недаремно Франко дав збірці підзаголовок «Лірична драма», власне, драма почуттів. Вірші в ній – це «зів’ялі листочки», що символізують «завмерлеє в серці кохання». Тричі йому «являється любов», і втретє він зайшов так далеко, що зневірився в усьому, прокляв життя й поклав йому край.
2. Кохання в житті І. Франка
2.1 Читання поезії «Тричі мені являлася любов»
Слово надається учням, які досліджувалидраму особистого життя І. Франка, що яскраво постає в рядках поезії «Тричі мені являлася любов». ( На фоні музики вчитель читає поезію, на екрані почергово з’являються портрети О. Рошкевич, Ю. Дзвонковської, Ц. Журавської, О. Хоружинської, учні доповнюють рядки поезії біографічними даними.)
Тричі мені являлася любов,
Одна несміла, як лілея біла,
З зітхання й мрій уткана, із обснов
Сріблястих, мов метелик підлетіла
Купав її в рожевих блисках май,
На пурпуровій хмарці вранці сіла
І бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина,
Пахуча, як розквітлий свіжогай! Портрет Ольги Рошкевич
---------------
Явилась друга – гордая княгиня
Бліда, мов місяць, тиха і сумна,
Таємна й неприступна, як святиня,
Мене рукою зимною вона
Відсунула й шепнула потаємно:
«Мені не жить, тож най умру одна!»
І мовчки щезла там, де вічно темно.
Юзефа Дзвонковська – друге велике кохання І.Франка, їй присвячено поезії ІІ жмутку.
--------------- Портрет Юзефа Дзвонковська
Явилась третя – женщина чи звір?
Гляди на неї – і очам приємно
Вживається її красою зір
То разом страх бере, душа холоне.
І сила розпливається в простір.
Саме завдяки останній – Целіні Журовській, якій присвячено вірші ІІІ жмутка і з’явилася вся збірка «Зів’яле листя» .Портрет Целіна Журовська
2.2. Виступи учнів про три кохання в житті Івана Франка:
v Ольга Рошкевич – найбільша і взаємна любов в Івановому та Ольжиному житті.
Учениця. Припустимо, що «лілеєю» була Ольга Рошкевич, бо для Франка вона «була першою жінкою, яку він глибоко покохав і їй присвятив багато своїх поезій». Нещастя їхнього кохання полягало в тому, що батько Ольги, Михайло Рошкевич , спочатку погоджувався на одруження Ольги з Іваном, але після арешту Франка він заборонив дочці мати будь-які зв’язки з арештантом. Ольга мала сильний характер і не хотіла розривати відносини з Франком, проте обставини вимагали того, щоб вона одружилася з Володимиром Озаркевичем — братом майбутньої письменниці Наталії Кобринської. «Володимир теж кохав одну дівчину, але мотиви «родинної політики» розбили це кохання і довели до подружжя Володимира з Ольгою… Проте життя для обох було великою життєвою трагедією», — писав сучасник Франка. Про цей період життя поета ми довідуємося також з роману «Терен на шляху» Петра Колесника, що вийшов у Львові 1960 року.
В 1880 році Франка заарештували вдруге, і Ольга винить себе в цьому, бо, якби він не приїхав до неї, можливо, все було б інакше.
Після арешту Ольга і Франко зустрічалися, але вони поступово починають віддалятися одне від одного. Ольгу засмоктує болото щоденщини, вона відходить від активного громадянського і літературного життя, і у 1898 році Франко написав Агатангелу Кримському: «Наша любов тяглася 10 літ».
Одруження Франка Ольга сприйняла боляче, але не відвернулася від нього, а навпаки, привітала. Писати вона йому стала рідше, і її листи були більш ділового плану.
У 1912 р. помер чоловік Ольги, і вона їде до своєї сестри Михайлини. Коли Ольга жила у Львові, вона уникала зустрічей з Франком, хоча він хотів її бачити.
Перед смертю Франко переказував, щоб Ольга прийшла до нього попрощатись, благав її. Вона вислухала Михайлину, що передавала його прохання, з очей її потекли сльози, але вона сказала: «Ні».
Чи дійсно Ольга не хотіла бачити Франка? Мабуть, просто розуміла, що у нього є дружина, тому не дозволила собі стати між ними.
Він любив її, він боровся за своє кохання. Любив її не десять років, як переконував Агатангела Кримського. Він любив її все життя, а, коли втратив, шукав Ольгу в інших жінках.
v Юзефа Дзвонковська – друга закоханість І.Франка, яка наповнила його душу "дивом золотим", незмірним щастям і невимовно пекучим горем .
Учениця. Гордою княгинею стала для Франка Юзефа Дзвонковська. Юзефа була дуже вродливою жінкою, і багато хлопців закохувалися в неї, однак вона нікому не відповідала взаємністю, хоча з усіма була привітна і добра. Всі вважали, що це відбувалося із-за того, що вона була «високого походження». На Франка Юзефа справила сильне враження, він закохався в неї і вирішив, що після Ольги Рошкевич Юзефа саме та жінка, яка може бути його дружиною. Дівчина відмовила.
Це образило Франка, лише потім він довідався, що Дзвонковська хворіла на сухоти . Рано чи пізно вона мала померти, тому не могла стати його дружиною. Відмовляла Юзефа і всім іншим, але лише Франкові відкрила істину причину. Саме їй присвячено вірш із збірки «Зів'яле листя» « Вона умерла!», в якому передав біль та розпач утрати.
Прожити їй судилося всього 30 років. Передчуття не обмануло дівчину. Доводиться тільки дивуватися шляхетності й витримці людини, яка пожертвувала своїм щастям, аби не завдати болю коханому.
v ЦелінаЖуровська (Зигмунтовська) – жінка, яка не відповіла І.Франку взаємністю, він їй просто не подобався .
Учениця. Хто ж була ця третя, на яку так «приємно дивитися».
«Фатальним для мене було те, що вже листуючись з моєю теперішньою жінкою, я здалеку пізнав одну панночку польку і закохався в неї. Отся любов перемучила мене дальших 10 літ, під її впливом були мої писання «Зів’яле листя», дві п’єски в «Ізмарагді» і ненадрукована повість», — писав Франко до Агатангела Кримського. Так хто ж була ця третя жінка? Її ім’я — ЦелінаЗиґмунтовська. Вона працювала на пошті, потім вийшла заміж за поліцейського комісара, мала двох дітей і швидко овдовіла.
Байдужість Целіни до Франка була вражаюча: вона навіть не читала і не мала наміру читати «Зів’яле листя». Коли потім ЦелінуЗиґмунтовську запитували, чому вона не відповіла взаємністю Франкові, вона відверто, спокійно, не видумуючи різних причин, відповіла, що він їй просто не подобався, був рудий, а їй імпонували брюнети.
Целіна твердила, що Франко буквально її переслідував. Потім він зник. Але одного дня знову з’явився на пошті в супроводі якоїсь гарної брюнетки. То була дружина Франка. Тоді Целіна полегшено зітхнула: нарешті буде мати спокій. Вона була надзвичайно примхливою й гордою , не відповідала на любов поета. Ось чому в його уяві вона «женщина чи звір». Франко назве її - ім’ям Регіна, що означає цариця, у повісті «Перехресні стежки». Вона – цариця, королева сонця, мрій і дум поета.
Слово. Мотив смутку від нерозділеного кохання, туги за втраченим назавжди, коли вже нічого чекати, вплітається у жмутки «Зів'ялого листя». Він не знав, як втішити цей біль. Його любов, що народилася колись давно в Лолині, промайнула холодною тінню в Юзефі Дзвонковській, щоб весь біль, муки, радість, горіння вселити в особу ЦеліниЗигмунтовської.
А найкращим другом Франка була «жінка,котра була поруч». Хто це? Що нам відомо про неї та її життя?
v Ольга Хоружинська – Франкова дружина, жінка, котра була завжди поруч.
Учениця. Дворянка за походженням, Ольга Хоружинська була освіченою жінкою, закінчила Харківський Інститут шляхетних дівчат, Вищі жіночі курси в Києві. Знала німецьку, французьку та російську мови. Як писала її донька Анна, була „очитана". Мала добрий характер, була чутлива до людського горя. Її сестра Антоніна згадувала: „Вершка своєї слави Франко досяг не без допомоги своєї дружини, жінки дуже інтелігентної, яка постійно думала, щоби Франкові „вдома жилося добре". Деякі докоряють Ользі, що вона не зійшлася зі львівським суспільством... Але як це могло бути, коли Ольгу тамошні люди зустріли зовсім нещиро.
. Ось що згадує про дружину Святослав Вакарчук у фільмі, який вийшов в 2007 році в рамках циклу Великі Українці – Іван Франко.
(Уривок з фільму Великі Українці – Іван Франко).
Вона допомагала Франкові у багатьох громадських справах, до її порад він часто прислуховувався, покладаючись на літературні смаки дружини. Їй поет присвятив збірку «З вершин і низин». Була вірною дружиною,доброю матір’ю, народила чотирьох дітей, жертовно ставилася до свого чоловіка. Коли Іван Франко поїхав до Відня захищати докторську дисертацію, то писав їй: „Олю, я хочу догодити твоїй амбіції", знаючи, як вона мріє, аби її чоловік викладав у Львівському університеті. І далі: „Я маю викиди совісти, сиджу тут у теплих бібліотеках, а ти мучишся з дітьми, що хворіють". Іван Франко блискуче захистився, але до викладання його не допустили.. Все це зламало Хоружинську, але не Франка: він попри такі невдачі відкинув пропозицію очолити кафедру професора слов'янських мов у Львівському університеті, бо вважав, що його місце серед українського народу. Постійні нестатки, негаразди озлобили Ольгу, поступово призвели до тяжкої нервової недуги.
Незважаючи на це, Франко до кінця життя шанував свою дружину, був вдячний за підтримку. Через багато років дочка Анна скаже: "…вона жила життям тата, була його порадницею.
Слово . Трагічна любов Франка завдала страждань його романтичній і вразливій душі, але й збагатила світову поезію шедеврами інтимної лірики, які знаходимо у збірці «Зів'яле листя».
3. Ідейно – тематичний зміст поезій.
3.1 Виразно читає учень поезію «Безмежнеє поле в сніжному завою».
3.2 Ідейно – тематичний аналіз поезіі «Безмежнеє поле в сніжному завою».
1. Яке враження від прочитаного? (Поетичний образ нестерпного людського болю.
2. У якому значенні сприймається перша строфа – прямому чи переносному, алегоричному?
(Алегоричному поле – життя, Сніжний завій – життєві труднощі, скрутні обставини;
Кінь – надія, думка, мрія, життєвий стрижень, оптимізм
Ліричний герой страждає, прагне будь-що вирватися, втекти від болю, страждань, які йому завдає світ. Можливо, це нерозділене кохання, несправедливість з боку суспільства, можливо, ще з якихось причин.)
3. На що вказує прохання ліричного героя «Ох, дай мені обширу й волі!» ? (На суспільну громадську причину страждань героя)
4. Які художні засоби використовує поет?
Учениця. Вірш «Безмежнеє поле в сніжному завою»присвячений першому коханню Ользі Рошкевич і відображає ідейний зміст першого « жмутка» збірки «Зів'яле листя».І. Франко змальовує алегоричну картину життя — «безмежного поля», досить суворого — «в сніжному завою» . Ліричний герой не може примиритися з нерозділеним коханням, прагне «обширу і волі», хоча в його серці «нестерпні болі», муки, прикра розлука. Він звертається до коня - символу лицарської волі: «Неси ж мене, коню, по чистому полю, / Як вихор, що тутка гуляє, / А чень, утечу я від лютого болю, / Що серце моє розриває». Епітети та метафори «безмежнеє поле», «нестерпнії болі», «по чистому полю», «від лютого болю», «серце розриває» підкреслюють одинокість, сум героя, який прагне втекти від себе і свого горя. Мені здається, що ліричний герой помиляється – від себе не втечеш. Поезія покладена на музику Миколою Лисенком і зазвучала як журлива пісня.
3.3 Прослуховування у записі поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня».
3.4 Ідейно – тематичний аналіз поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня».
. Другий « жмуток» Франкової ліричної драми написаний у народно - пісенній манері, зокрема «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Чого являєшся мені у сні?». ). Митець намагається знайти в природі співзвучність своїм стражданням, розраду від них. Цей «жмуток» був присвячений Юзефі Дзвонковській. Учениця. У вірші«Ой ти, дівчино, з горіха зерня» змальовано чарівний образ дівчини, що є водночас джерелом і радості, і муки ліричного героя. Образ коханої всіляко підноситься в уяві героя. Незвичайна врода дівчини бентежить душу юнака, а нерозділена любов важким тягарем лягає йому на серце. Він дивується тому, як різні якості характеру поєднуються у його коханої. Вродою дівчина — «з горіха зерня», а серцем — «колюче терня», уста її — «тиха, молитва», а слово — «гостре, як бритва». Очі дівчини — «темніші ночі», сама ж вона — «ясная зоря».
Дівчина гордовита, зрозуміти її і здобути прихильність дуже важко. Почуття любові ліричного героя таке сильне, що він ладен «згубити душу». Порівняння «серденько – колюче терня», а «слово остре, як бритва» не свідчать про важкий характер дівчини. Просто вона не кохає юнака, який безтямно любить її, захоплюється красою очей, котрі «сяють тим чаром, / Що запалює серце пожаром». Внутрішні переживання ліричного героя автор підкреслює контрастним зіставленням:
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Вірш написаний п'ятистопним хореєм. Поезія «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» — прекрасна пісня великої любові, задушевна сповідь, що хвилює нас своєю простотою, щирістю, художньою довершеністю.
Відомий український композитор Анатолій Кос – Анатольський поклав цей твір на музику,і згодом став популярною народною піснею.
Y. Узагальнення та систематизація здобутих знань протягом уроку
1. Бесіда за запитаннями
1. Протягом скількох років І. Франко створював збірку «Зів’яле листя»?
(Протягом 10 років ).
2. Скільки частин (жмутків) вона містить? (Три «жмутки»).
3. Який головний мотив, що об’єднує всі поезії ? (Захоплення красою жінки й високим, трагічним почуттям кохання).
2. Складання сенкану
Кохання…
Прекрасне, неповторне…
Пригорнути, простити, ридати…
Відпустити і вільно літати…
Мить…
YІ. Підсумок уроку
Слово. Через багато років з часу появи хвилюють нас правдиві і поетичні рядки ,,Зів’ялого листя’’.
Сподіваюся, сьогодні кожен із вас доторкнувся серцем до світлого і чистого почуття – кохання.
У Монтеня є одна нехитра історія. Існувала країна, де цар у новорічну ніч посилав підданим у дарунок вогонь з власного вогнища. Уявіть: новорічна ніч, дім із погашеними вогнями в очікуванні царського дарунку, а потім… сузір’я вогнів, що освітлюють небо!
Чекайте й ви цього милосердного вогню – вічного та благородного вогню кохання. А коли це почуття прийде до вас, хай вам допоможуть твори І.Франка. Читайте Франка, коли вам сумно чи радісно, коли ви переможець чи переможений, бо почуття,вкладені автором у рядки збірки, настільки сильні, що 100 тис. літ горіть готові і зігрівати нас.
Тож кохайте і будьте коханими.
Нехай життя дарує кожному чисте, вірне, щасливе кохання. І ці поетичні франкові рядки візьміть з собою у життя:
(під муз. Вівальді , читає вірш напам’ять)
Які слова, дзвінкі й чудові,
Даруєш ти мені Господь,
Що ми в цім світі без любові?
Лиш грішна плоть, нікчемна плоть.
Куди б не йшли, за що б не брались,
Все, виявляється дарма.
Ніщо у цім житті нам не в радість,
Коли любові в нас нема.
Любов – це те, що буде вічно,
І ні початку, ні кінця.
Любов, як Всесвіт, що магічно
Пульсує в грудях у Творця.
І я складаю в кожнім слові
Йому подяку і хвалу
За цілий океан любові
Й за кожну крапельку малу.
Оцінювання
YII. Домашнє завдання
Обов’язково: 1. Вірш вивчити напам’ять.
2. Прочитати підручник на с.117-125.
За вибором: підготувати усне висловлювання на тему «Зів’яле листя» в серці і у пам’яті поета».