Теорія:

Слово — це мовна одиниця, звукове та буквене вираження поняття про предмет або явище.

Слово має два типи мовного значення  — лексичне та граматичне.

Реальний зміст слова становить його лексичне значення.

Лексичне значення  — це зміст слова,  закріплений у  свідомості людей зв’язок  певного звучання з певним явищем дійсності, поняттям, дією.

Лексичне значення — продукт мислення людини. Слово здатне називати не лише предмет чи явище, а  й поняття. Будь-яке поняття закріплюється у  слові і  виражається словом. Без такої здатності існування мови було  б неможливим так само, як без здатності узагальнювати поняття було  б неможливим людське мислення.

Приклад:

Коли ми подумки чи вголос вимовляємо слово «міст», ми уявляємо певну інженерну споруду. Хтось бачить дерев'яний, хтось —  кам'яний чи скляний. Це може бути довгий чи короткий міст, над рікою, чи над урвищем, чи над залізничними коліями. Тобто слово викликає в уяві чітку картинку.

Граматичне значення встановлює належність слова до певної частини мови, визначає його граматичні ознаки.

Якщо лексичні значення слів наповнюють думку конкретним змістом, то граматичні значення цю думку організовують у речення, текст.

Повнозначні слова (самостійні частини мови) мають і  лексичне, і  граматичне значення. Службові частини мови лексичних  значень не мають.

Лексичні значення слів пояснюють тлумачні словники.

Одне слово може мати кілька лексичних значень. Таке явище називають багатозначністю, або полісемією. Розрізняють пряме та переносне значення слова.

Контекст (лат. — тісний зв’язок, з’єднання) — уривок тексту із закінченою думкою, який дає змогу точно визначити смисл окремого слова або вислову.

Конкретне значення багатозначного слова виявляється в контексті, тобто в сполученні його з іншими словами. Правильно побудований контекст усуває багатозначність слова і, отже, не породжує двозначності. У кожному окремому контексті багатозначне слово вживається з якимись одним значенням. Одне із значень багатозначного слова є прямим, а всі інші — переносними. Пряме  значення для слова є первинним, а переносні значення вторинними. Сприйняти слово в єдино потрібному зараз значенні допомагає контекст.

Приклад:

1. Пришвидшити процес приготування страв допоможе гострий (пряме знач.), добре відточений (пряме знач.) ніж. 2. Максима неприємно вразили гострі (перен. знач.) слова, що пролунали з вуст друга. 3. Влучне, відточене (перен. знач.) слово — ось зброя письменника.

Розуміння лексичного значення слова у всьому багатстві його відтінків — важлива умова правильного його вибору. Однак необхідно знати не тільки значення слова, але й те, як з'єднуються слова в мовленні.

Лексична сполучуваність слова — це його здатність вступати в сполучення з іншим словом.

Приклад:

Правильними є вислови букет троянд, глечик молока, а букет молока і глечик троянд звучатиме дивно.

Лексична сполучуваність — закон мови, дотримання її обов'язкове.

Поширеною причиною лексичних помилок є невдала сполучуваність. Слід брати до уваги, що далеко не всі слова можуть поєднуватися одне з одним. Лексична сполучуваність визначається й обмежується значенням слів, їх стилістичною належністю, емоційним забарвленням, граматичними характеристиками.

Приклад:

Кінь гнідий, а не темно-коричневий; міцна дружба, а не сильна; готувати обід, а не варити; робити зарядку, а не виконувати; писати картину, а не малювати; здійснити подвиг, а не вчинити; зазнати поранень, а не одержати поранення; справляти хороше враження, а не створювати; завдавати прикрощів, а не приносити прикрощі.

Зверни увагу!

Така якість зразкового мовлення,  як  точність, досягається саме додержанням норм лексичної сполучуваності. Точність слововживання передбачає сформованість уміння дібрати слово, найбільш відповідне певному поняттю. Щоб правильно використовувати слова у мовленні, потрібно знати не лише їх точне значення, а й брати до уваги особливості лексичної сполучуваності слів, тобто їх здатність взаємопоєднуватися.

Поширені помилки у сполучуваності слів: 

— їх смислова несумісність (гостра вата);

— граматична несумісність (прикметники не вступають у зв’язок із дієсловами);

— лексичні особливості  (так, можна  сказати кам'яне серце, кам'яна рука, але недоречно — кам'яний живіт, кам'яний рот).

Помилковими з погляду норм лексичної сполучуваності є плеоназми — поєднання слів, де  одне слово є зайвим, що не має додаткової  смислової мети. Обидва слова або зовсім не різняться за значенням (є абсолютними синонімами), або відмінність між ними незначна.

Поява плеоназмів  зумовлена тим, що словам приписуються різні значення. Це пояснюється неточним знанням  значень слів.

Приклад:

Він біг і мчав додому.  Тут було гаряче й спекотно. Ми пам’ятатимемо й не забудемо  ці  чудові дні. Прейскурант цін. Казкова феєрія.

Зверни увагу!

Несподіване сполучення слів, які не з'єднуються традиційно,— мовний прийом, що надає висловленій думці особливої виразності, образності. Такий прийом став основою тропів — метафори, персоніфікації,  метонімії,  оксиморона.

► Відредагувати  речення

1. Я вибачаюся за своє запізнення. 2. Завдяки хворобі Сергій відстав у навчанні від своїх однокласників. 3. Вулицю давно збираються висвітлювати.

Самостійна робота

► Заповніть пропуски словами з дужок.

1. Пам’ятник невідомому солдату — ... споруда. Від Шевченка українська література співає ... пісню матері (величний, величальний). 2. Віталій — постійний ... оператора «Водафон». Галина придбала ... на відвідання спортклубу (абонемент, абонент).

Умотивований вибір слова

► Виберіть і запишіть правильний варіант словосполучень. Два словосполучення введіть у самостійно складені речення і запишіть.

Бавовницька тканина, бавовняна тканина; інструменталіст заводу, інструментальник заводу; бджолиний рій, бджільницький рій.

Творча робота

► З яким одним словом можуть вживатися подані прикметники в кожній групі? З кількома утвореними словосполученнями утворіть речення і запишіть. Чи впливає контекст на вибір слова? І. Біла, рідна, сільська, батьківська, нова, світла, затишна, весела, побілена, привітна (хата).

II. Свіжий, смачний, білий, житній, черствий, запашний, духмяний, священний, рум’яний, батьківський, ситний, хрумкий, домашній (хліб).

III. Велике, людське, безмежне, повне, безмірне, довге, безкрає, невловиме, сліпе, красиве, материнське, неосяжне, особисте (щастя).

Робота над помилками

► Укажіть недоліки у вживанні слів у поданих реченнях. Як треба сказати правильно?

1. Школярам доручили прибрати шкільний двір. 2. Кожному гостеві нашого закладу подарували пам’ятний сувенір. 3. Молоко дуже корисливе для дитячого організму. 4. Ми зайняли перше місце на конкурсі. 5. На сьогодні вітається креативна творчість. 7. Підкорювати вершини заради свого власного успіху. 8. Освоюючи природу, людина несла негативний вплив на неї. 9. Підводячи підсумок, хочеться зауважити, що всі прагнуть говорити правильно і красиво.

Мета (формування компетентностей): предметні: формування навичок слововживання; ключові: уміння вибирати потрібне слово;

комунікативні: виховання рис висококультурної мовної особистості; інформаційні: володіння інформацією про норми словосполучуваності; загальнокультурні: доречне вживання слова.

Тип уроку: поглиблення раніше вивченого матеріалу.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Емоційна зарядка

► Виразно прочитайте уривок Ігоря Муратова «Ода мові людській». Яка думка поета вам найбільше сподобалась?

Я славлю спільність мов

і славлю їх одмінність,

Основу всіх основ —

правічну їх родинність.

Це ж — зоряний вінок,

братерська необорність,

І в кожній з мов-зірок —

чарівна неповторність.

Я славлю інших мов

із рідною співзвучність:

Беру й вертаю знов

музичність,

точність,

влучність.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Спостереження над мовленням окремих авторів

► Прочитайте речення і скажіть, які слова в ньому відібрано вдало.

Саме тут є широке поле для виявлення здібностей до логічного мислення, створення переконливих психологічних здогадів (треба доказів).

ІV. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Лінгвістичне спостереження

► Прочитайте два тексти. Яка їх тема? Який висновок ви зробили? Зверніть увагу на вживання виділених слів. Запишіть по одному реченню з правильним їх уживанням.

Текст 1

1. Не дивлячись на перешкоди та несправедливість, що зустрічалися йому на шляху, він все одно зміг врятуватися та жити щасливо. 2. Часто в житті нам зустрічаються негаразди.

Зустрічатися — зближатися, сходитися одне з одним, рухаючись навпроти. Зустрічаються люди. А перешкоди чи негаразди — трапляються.

Текст 2

1. Але це не завжди є стовідсотково вірним рішенням. 2. Потрібно мати неабияку силу, щоб обрати вірний шлях. 3. На мою думку, вислів «Добро завжди має перемагати — це ми знаємо з дитинства» є вірним.

Слово вірний уживається в значенні «відданий, надійний, незрадливий, стійкий у своїх почуттях і поглядах». В українській мові слово вірний (-а, -е, -і) і похідне вірно вживається в порівняно небагатьох словосполученнях («вірна дружина», «вірно кохати»). Рішення ж може бути належне, адекватне, правильне; шлях правильний; твердження правильне, істинне.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Мовознавча гра «Редактор»

► Хто швидше відредагує речення?

1. Я вибачаюся за своє запізнення. 2. Завдяки хворобі Сергій відстав у навчанні від своїх однокласників. 3. Вулицю давно збираються висвітлювати.

Самостійна робота

► Заповніть пропуски словами з дужок.

1. Пам’ятник невідомому солдату — ... споруда. Від Шевченка українська література співає ... пісню матері (величний, величальний). 2. Віталій — постійний ... оператора «Водафон». Галина придбала ... на відвідання спортклубу (абонемент, абонент).

Умотивований вибір слова

► Виберіть і запишіть правильний варіант словосполучень. Два словосполучення введіть у самостійно складені речення і запишіть.

Бавовницька тканина, бавовняна тканина; інструменталіст заводу, інструментальник заводу; бджолиний рій, бджільницький рій.

Творча робота

► З яким одним словом можуть вживатися подані прикметники в кожній групі? З кількома утвореними словосполученнями утворіть речення і запишіть. Чи впливає контекст на вибір слова? І. Біла, рідна, сільська, батьківська, нова, світла, затишна, весела, побілена, привітна (хата).

II. Свіжий, смачний, білий, житній, черствий, запашний, духмяний, священний, рум’яний, батьківський, ситний, хрумкий, домашній (хліб).

III. Велике, людське, безмежне, повне, безмірне, довге, безкрає, невловиме, сліпе, красиве, материнське, неосяжне, особисте (щастя).

Робота над помилками

► Укажіть недоліки у вживанні слів у поданих реченнях. Як треба сказати правильно?

1. Школярам доручили прибрати шкільний двір. 2. Кожному гостеві нашого закладу подарували пам’ятний сувенір. 3. Молоко дуже корисливе для дитячого організму. 4. Ми зайняли перше місце на конкурсі. 5. На сьогодні вітається креативна творчість. 7. Підкорювати вершини заради свого власного успіху. 8. Освоюючи природу, людина несла негативний вплив на неї. 9. Підводячи підсумок, хочеться зауважити, що всі прагнуть говорити правильно і красиво.

Робота з синонімами

► Замініть слово, що невиправдано повторюється, синонімом чи синонімічним словосполученни. Запишіть.

НОРМАЛЬНИЙ ДЕНЬ

Уранці я нормально проснувся і нормально добрався до автовокзала. Дорога була нормальна попутники нормальні, тому час пройшов нормально. У новому місті я нормально погуляв у нормальному парку.

Потім нормально дійшов до музею. Там нормальний екскурсовод нормально розповів про історію міста. Одним словом, день пройшов нормально.

Роздуми над власним мовленням

► Прочитайте інформацію. Чи корисною вона була для вас? У чому саме?

Що б ми подумали про людину, котра щоденно ходить в одному і тому ж костюмі? Мабуть, не дуже поважливо. Можливо, навіть покепкували б з неї. Але з цим не треба поспішати. Адже ми самі часто-густо вдягаємо свої думки в один і той же словесний одяг, причому не дуже красивий.

«Прикольно», — кажемо ми багато разів на день. В одному випадку це гостре (колюче, кілке) слово означає цікаво, незабутньо. В іншому — чудово, прекрасно. А ще, можливо, добре, неперевершено, геніально.

Цікаво, що чим більше ми витрачаємо гроші, тим менше їх залишається. А з синонімами навпаки: чим частіше використовуємо, тим багатше наше мовлення, приємніше спілкування. У словниках є багато скарбів. І на відміну від банківських сховищ і сейфів вони доступні кожному з нас.

VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Критична оцінка правильності утворених словосполучень

► Визначте, чи є серед поданих словосполучень неправильно утворені.

Приїхати з Харкова, висічено з граніту, зупинка трамваю, листя клена.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

· Чого навчив мене сьогоднішній урок?

· Чи завжди ми задумуємось над вибором слова?