Мета: формування свідомої, духовно багатої мовної особистості, компетентного мовця, що володіє елементами практичної риторики.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
✵ знаннєва складова: оцінює рівень своїх навчальних досягнень з розділу «Практична риторика», з'ясовує можливі прогалини в опануванні теми;
✵ діяльнісна складова: розвиває навички роботи з тестовими завданнями, удосконалює навички самостійної роботи, застосовує набуті знання практично;
✵ ціннісна складова: виявляє прагнення до самовдосконалення.
Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. ВИКОНАННЯ ТЕМАТИЧНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Тестові завдання
1. Риторика — це:
А відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу іншому;
Б наука про правильну вимову та наголошення слів;
В наука і мистецтво переконувати співрозмовників;
Г емоційне ствердження або заперечення якогось факту.
2. Батьківщиною красномовства вважають:
А Давній Єгипет;
Б Давній Китай;
В античну Грецію;
Г Давній Рим.
3. Батьком риторики називають:
А Аристотеля;
Б Платона;
В Демосфена;
Г Цицерона.
4. Видатні оратори Київської Русі — це:
А Демосфен та Цицерон;
Б Іларіон та Кирило Туровський;
В Феофан Прокопович та Григорій Сковорода;
Г Михайло Ломоносов та Георгій Кониський.
5. Найвідомішу проповідь «Слово про закон і благодать» написав:
А Прокопович;
Б Ілларіон;
В Сковорода;
Г Туровський.
6. Тема виступу — це:
А основний шлях, завдяки якому через мовлення інформація доходить до слухача;
Б роз’яснення, тлумачення, інтерпретація подій та фактів;
В основна галузь роздумів оратора, у межах якої він добирає явища та факти, що розглядаються у виступі;
Г уміння оратора виступати без підготовки.
7. План лекції — це:
А повний письмовий виклад змісту виступу;
Б слова та звороти, які означають поняття та явища певної галузі знання;
В узагальнювальні думки, що мають лаконічну, відточену мовну форму;
Г послідовність і взаємозв’язок тематичних частин виступу, зафіксований у вигляді переліку ключових понять або суджень.
8. Ясність мовлення — це:
А насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами;
Б смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, доступність у засвоєнні слухачами;
В якість мовлення, що відбиває здатність оратора спонукати слухачів до творчої діяльності;
Г якість мовлення, яка полягає в його мелодійності, плавності, інтонаційній виразності.
9. Образність мовлення оратора — це:
А ясність, точність, логічна переконливість публічного виступу;
Б уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів і туманних зворотів;
В наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише осмислювати почуте, а ніби сприймати його всіма почуттями — бачити, чути тощо;
Г якість виступу, що відбиває здатність оратора розглядати конкретні факти і явища, давати їм чіткі наукові та політичні оцінки.
10. Лаконічність мовлення відбиває:
А словниковий запас оратора;
Б нормативність, літературність мовлення оратора;
В здатність оратора говорити стисло, залишаючись максимально зрозумілим;
Г емоційність, натхненність і піднесеність мовлення.
11. Гумор — це:
А добродушне осміювання чиїхось вад;
Б різке висміювання чогось негативного;
В особливо дошкульна викривальна насмішка, що виявляє ненависть і презирство до зображуваного;
Г приховане глузування, засноване на називанні супротивного, коли про щось говориться ніби в позитивному плані, але підтекст засвідчує протилежне.
12. Кульмінація публічного виступу — це:
А частина виступу, спеціально відпрацьована оратором лексично, стилістично тощо;
Б спосіб закінчення виступу, коли кожна наступна фраза емоційно підсилює попередню;
В частина виступу, яка полягає у роз’ясненні, витлумаченні подій та фактів;
Г розвивання, металізування, поглиблення раніше висловлених оратором думок.
13. Основні думки виступу потрібно повторювати:
А завжди тими самими словами;
Б щоразу варіюючи їхнє мовне оформлення;
В пропонуючи слухачам повторити їх хором;
Г пропонуючи слухачам їх записати.
14. Найчастіше в публічних виступах на суспільну тему вдаються:
А до ораторського підстилю публіцистичного стилю;
Б до науково-навчального підстилю наукового стилю;
В до белетристичного підстилю художнього стилю;
Г до розмовно-побутового стилю.
15. Зразком іронії є така фраза:
А Теорія, мій друже, сіра, зеленим є лиш дерево життя. (Г. Гейне);
Б Цитування — дослівне передавання чужого висловлювання (З підручника);
В Древо мислі вродило — цитати, цитати, цитати (Л. Костенко);
Г Молодим ораторам рекомендується не топити в цитатах власні думки (З посібника).
16. Установіть відповідність між термінами та поясненнями.
1 Патос
2 Логос
3 Топос
4 Етос
А Умови проголошення промови, які суспільство створює ритору
Б Певні факти життя і думки, які можуть зробити висловлення оратора цілком переконливим, незважаючи на його матеріальну незугарність чи незрозумілість
В Намір, задум творця промови, який має на меті розвинути перед адресатом певну цікаву для слухача тему
Г Словесні засоби, які використовує ритор в аргументації висунутих пропозицій
Д Методика запам’ятовування структури і змісту виступу
17. Установіть відповідність між термінами та поясненнями.
1 Диспозиція
2 Елокуція
3 Інвенція
4 Меморія
А Безпосередній зміст викладу матеріалу, виступ перед аудиторією
Б Методика запам’ятовування структури і змісту виступу
В Мистецтво розміщення матеріалу й оформлення структури промови
Г Незвичайний за синтаксисом зворот мови, який застосовується для підсилення виразності виступу, впливу на почуття слухачів
Д Формування гіпотез майбутнього виступу
18. Установіть відповідність між термінами та поясненнями.
1 Демонстрація
2 Аргумент
3 Теза
4 Аксіома
А Думка чи положення, яке треба довести
Б Форма логічного зв’язку між доведенням і положенням
В Доцільний добір та ефективне використання системи мовних засобів з певною метою, у конкретних умовах спілкування
Г Твердження, заперечення якого заперечує основи логічного мислення
Д Думка чи положення, істинність яких вже доведена чи перевірена
19. До якої форми красномовства належить наведений текст?
Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.
Десять літ він Томився під вагою російської солдатської муштри. А для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.
Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм. Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець усе наново збуджуватимуть його твори.
Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко (І. Франко «Присвята»).
А Парламентської.
Б Академічної.
В Соціально-побутової.
Г Судової.
Д Церковно-богословської.
20. Доберіть аргументи до тези Діти — це майбутнє України.
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ