Тема: Участь українських письменників у Другій світовій війні. Олександр Довженко. Трагічна творча біографія митця

Мета (формувати компетентності):

Ø предметні: уміння працювати з джерелами, систематизувати зібраний матеріал, вміння виступати перед аудиторією;

Ø ключові: уміння удосконалювати навички ідейно-художнього аналізу творів, розвивати аналітичне мислення, навички пізнавальної діяльності;

Ø комунікативні: вміння аргументовано висловлювати власні думки;

Ø загальнокультурні: виховання інтересу до особистості та творчості О. П. Довженка, почуття любові до Батьківщини, життєстверджувальне світосприйняття;

Ø естетичні: усвідомлення того, що оптимізм і життєствердження – важливі духовні цінності життя людини.

Обладнання: підручник, портрет О. Довженка та інших письменників,

світлини, пов'язані з О. Довженком, мультимедійна презентація, дидактичний матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Емоційне налаштування учнів.

«Спіймай мій настрій»

(учням пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне свої дії першим, а згодом виконують дії, які називає учитель)

Слово вчителя:

Ø посміхніться;

Ø «зніміть» посмішку зі свого обличчя долонею та «киньте» своєму сусідові;

Ø «Спіймайте» посмішку, «прикрасьте»  нею своє обличчя.

Бажаю вам, щоб у кожного завжди був тільки гарний настрій, а тепер до роботи!

ІI. Мотивація навчальної діяльності

Слово . Страшним випробуванням для українського народу стала Друга світова війна, найтяжча з усіх воєн, які коли-небудь знала світова історія. Україна опинилась в епіцентрі жорстоких битв. Понад сто письменників перебували в діючій армії, партизанських загонах та в антифашистському підпіллі. Декому з них пропонували «броню» для творчої роботи в тилу, але вони просились на фронт.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

Виступи учнів із випереджувальними завданнями.

Теорія літератури:

Соціалістичний реалізм (скорочено соцреалізм) — термін, що закріпився у радянському мистецтвознавстві для позначення художнього методу та стилю, що панував у СРСР з 1930-х років.

У соцреалізмі вбачали «естетичне вираження соціалістично усвідомленої концепції світу й людини, зумовленої епохою боротьби за встановлення й творення соціалістичного суспільства», тому він був єдиним офіційно дозволеним в Радянському Союзі «творчим методом» літератури і мистецтва.

Фактично соціалістичний реалізм був радянським варіантом монументалізму, стилю, притаманного й іншим тоталітарним державам.

Слово. Про появу нового методу першим заявив Анатолій Луначарський, який ще у 1906 році назвав його «пролетарським реалізмом».

В Україні «пролетарський реалізм» пропагували теоретики ВУСПП (Б. Коваленко). У 1924 році Олексій Толстой запропонував інший термін — «монументальний реалізм». У 1932 році з ініціативи Івана Гронського з’явилася й назва «соціалістичний реалізм». Автори усіх трьох термінів наголошували на тому, що новий художній стиль продовжує традиції реалізму XIX сторіччя і є таким чином альтернативою модерністським течіям — таким як символізм, експресіонізм, абстракціонізм, конструктивізм тощо. Проте насправді реалістична складова в соцреалізмі не була визначальною. 

Найвизначнішими представниками «соціалістичного реалізму» вважають письменників М. Горького, В. В. Маяковського, М. О. Шолохова, режисерів           К. С. Станіславського, С. М. Ейзенштейна, В. І. Пудовкіна, О. П. Довженка, композиторів С. С. Прокоф’єва (головним чином радянський період творчості) та Д.Д. Шостаковича (з другої половини 1930-хроків), живописців Б. В. Йогансона, А. А. Дейнеки, Б. И. Пророкова, П. Д. Корина, скульпторів С. Т. Коненкова, В. І. Мухіної.

І все ж література повоєнного періоду поповнюється новими жанрами. У поезії появились ліро-епічна поема, героїчна балада, віршована повість. У прозі — історичний роман, художня документалістика, «підліткова» повість.

У 50-ті роки після смерті Сталіна основною була тема воєнної та повоєнної дійсності. Популярними жанрами стають оповідання й новела.

Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом О. Довженка

Слово вчителя. Особливою сторінкою в прозовому літописі війни стали оповідання та повісті О. П. Довженка, з творчістю якого ми познайомимось на цьому уроці.

Ø Повідомлення групи «Біографи»

Ø Повідомлення групи «Мистецтвознавці»: «Довженко-художник»

Ø Повідомлення групи «Літературознавці»: «Довженко-прозаїк»

Кіноповість «Україна в огні»

Слово. Влітку 1942 року О. П. Довженко почав писати глибоко трагічний твір про відступ радянських військ, німецьку окупацію України та велику трагедію всього українського народу. Тодішній лідер партії Микита Хрущов з уст автора почув повість і порадив писати ще гостріше.

Заздрісники викрали рукопис і показали Й. Сталіну. Почалася розправа. До цькування О. П. Довженка доклали рук такі українські письменники, як О. Корнійчук та М. Бажан.

У «Щоденнику» за 31.01.1945 року Довженко писав: «31 січня 1944 року мене було перевезено в Кремль. Усе, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості».

Теорія літератури:

Кіноповість — твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом з тим у другій половині XX ст. набуло поширення інше значення цього терміну: наголос переноситься із слова «кіно» на слово «повість». Так, кіноповістю називають сценарій, зумисним чином перероблений для читання (при переробці вилучаються специфічні кінематографічні терміни, розширюються діалогічні сцени, вводяться ліричні відступи, граматичний теперішній час змінюється минулим тощо). Окрім того, так називають повість, що створена із свідомою орієнтацією на певні кінематографічні прийоми оповіді (подрібнення дії на короткі епізоди, лаконічність діалогу та авторських пояснень, монтажний характер епізодів тощо).

Видатним майстром і, певною мірою, першовідкривачем жанру був Олександр Довженко («Зачарована Десна», «Україна в огні» та ін.).

Робота з текстом твору

Літературна вікторина

Ø На підставі яких ознак «Україну в огні» вважають кіноповістю?

Ø Якою постає картина вторгнення німців у село?

Ø Через що сцена розмови Лавріна Запорожця з портретом Сталіна в радянські часи вважалася найкрасномовнішою в повісті?

Ø Як у кіноповісті втілено думку про незнищенність роду і народу?

Ø Навіщо Довженко показав, як воєнторгівські машини, навантажені різним крамом, відмовляються брати в тил радянських поранених. Як ви особисто розцінюєте цю ситуацію?

Ø Прокоментуйте сцену допиту Христі Лиманчуком.

Ø Розкрийте образ Купріяна Хуторного. Чому він негативно ставився до друзів його синів, котрі переховувалися у клуні?

Ø З якої причини селяни довго відмовлялися вибирати старосту?

Ø З якою метою Лаврін Запорожець наказав орати поле людьми?

Перегляд фрагмента з фільму «Україна в огні».

IV. Підсумки уроку. Коментоване оцінювання.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Дати відповідь на питання «Хто з героїв кіноповісті «Україна в огні» викликає захоплення? Осуд? Чому?».

Рефлексія.

Продовжте речення. Ознайомившись із творчим доробком О.Довженка періоду війни, я: 

Ø зрозумів (зрозуміла)....   

Ø відчув (відчула)....

Ø переконався (переконалася) …

V. Домашнє завдання.

Ø Скласти сенкан про війну на основі оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм».

Ø Ознайомитися зі змістом «Щоденника» (на вибір).