Діалог — це різновид прямої мови. Зазвичай діалогом називають розмову двох осіб. Якщо в спілкуванні беруть участь більше учасників, така розмова називається полілогом. Крім того, виділяють монолог — висловлювання, виступ однієї особи.
Кожне окреме висловлювання учасників діалогу називають реплікою. У художніх творах найчастіше кожну репліку починають із нового рядка, а перед нею ставлять тире. Якщо репліка супроводжується словами автора, то ставляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок.
Приклад:
1. — Доброго дня, лікарю. Дозвольте увійти.
— Вітаю. Так, проходьте, будь ласка. Уважно Вас слухаю.
2. Після екскурсії гід запитав:
— Чи зацікавила вас розповідь? Що найбільше вразило?
— Криниця! Криниця, що стала підземним ходом! — галасували дітлахи.
Схематично діалог можна зобразити так:
(А, а — слова автора, Д, д — репліка діалогу)
1.А:
— Д!?...
2. — Д, — а.
3. — Д, — а. — Д!?.
4. — Д!? — а.
5. — Д, — а : — Д!?...
Мета: повторити й поглибити одержані знання учнів про діалог; вчити оцінювати діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення, відповідності ситуації спілкування; удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння складати й розігрувати діалоги (офіційно й неофіційні розмов) з урахуванням мети й адресата мовлення, використовувати стимулюючі та реагуючі репліки, а також формули мовленнєвого етикету тощо; виховувати у школярів розуміння етикетних норм, моральної поведінки під час спілкування та повагу співрозмовника.
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення з елементами засвоєння навиків та умінь.
Обладнання: підручник, картки, картинки, пам’ятка «Як вести діалог і дотримуватися вимог спілкування».
Епіграф уроку: «Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив»
Сократ
Хід уроку
I. Мотивація мовленнєвої діяльності.
1. Вступне слово
Відомий український педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ». Вдумайтесь в ці слова. Від того, як ви володієте мовою, залежить ваше духовне багатство.
«Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура.
Убозтво слова - це убозтво думки, а убозтво думки веде до моральної, інтелектуальної , емоційної, естетичної товстошкірості».
Отже, кожна людина повинна прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її літературними нормами, щоб власне мовлення стало досконалим, зрозумілим, думки висловлювалися, логічно, ясно, виразно і різноманітно. Чи можете ви сказати зараз, що володієте зразковим мовленням? На жаль, ні.
2. Оголошення теми і мети уроку.
Тож, тема нашого уроку: «Діалог. Складання діалогів». Сьогодні на уроці ми будемо формувати та удосконалювати мовленнєво – комунікативні вміння, складати і розігрувати діалоги, використовуючи мовленнєвий етикет, виховувати повагу до співрозмовника.
Зараз ви відкриєте свої зошити і запишете число, тему та епіграф нашого уроку.
Епіграфом нашого уроку є вислів Сократа: «Скажи мені
що – небудь, щоб я тебе побачив». У кінці уроку ми розтлумачимо цей вислів.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Бесіда.
1)Які види мовленнєвої діяльності ви знаєте?(Відповіді учнів).
- Аудіювання (слухання і розуміння).
- Читання (сприйняття тексту й активна переробка інформації).
- Говоріння, письмо (пов’язані з усною і писемною формою).
2) Що таке монолог?( Відповіді учнів).
Монолог – це висловлювання однієї особи.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота з підручником.
- Діти, відкрийте, будь ласка, підручники, знайдіть § 7 , прочитайте, що таке діалог, репліка, полілог та дискусія .
2. Беcіда.
1) Що називається діалогом? (Відповіді учнів)
Діалог – (від грецької dialogos – розмова, бесіда) – розмова двох осіб. Він складається з реплік (запитань і відповідей або повідомлення).
2) А що таке репліка? (Відповіді учнів).
Репліка-це кожне окреме висловлювання учасників діалогу.
3) Що таке полілог? (Відповіді учнів).
Полілог – це різновид діалогу, у я кому беруть участь кілька осіб.
4) Що таке дискусія? (Відповіді учнів).
Дискусія – це широке публічне обговорення якогось питання, щодо якого сперечаються, висловлюють часом протилежні погляди на предмет обговорення.
5) Які розділові знаки вживаються при діалогах? (Відповіді учнів).
3. Виконання вправ.
Вправа 63.
Завдання: записи графічно діалог на дошці. (Перевірка вправи).
- Людина у повсякденному житті потрапляє в різні мовленнєві ситуації, користуються кількома видами діалогів: побутовим, навчальним, художнім, діловим та іншими. Сьогодні ми детальніше ознайомимось з побутовим та діловим діалогом.
4. Робота із випереджувальним завданням.
- Мікрогрупи отримали випереджувальне завдання: знайти й пояснити нам види діалогів: зокрема побутовий та діловий. (Відповіді учнів).
Побутовий діалог являє собою неофіційну розмову, яку використовують у повсякденному спілкуванні в невимушених обставинах, під час щоденних бесід удома, у школі, на роботі тощо. Йому притаманні такі риси: незапланованість, різноманітність обговорюваних тем (особисті, соціальні, політичні), використання відповідних мовних засобів; часті відхилення від теми; відсутність, як правило, цільових настанов і необхідності прийняття рішення; самопрезентація особистості; розмовний стиль мовлення.
(Відеоролик: побутовий діалог).
Діловий діалог являє собою акт прямої взаємної комунікації в офіційно – діловий сфері. Офіційна розмова має такі особливості: диференційований підхід до предмета обговорення; швидкість реагування на висловлювання співрозмовника; критична оцінка думок пропозицій і заперечень співрозмовника; відчуття відповідальності у вирішенні обговорюваної в бесіди проблеми. (З посібника).
(Відеоролик: діловий діалог).
5. Робота з пам’яткою.
- Які є вимоги до офіційної і неофіційної розмов? Зараз ми ознайомимось із пам’яткою «Як вести діалог і дотримуватися вимог спілкування?» (Пам’ятка висить на дошці, роздрукована на кожну парту).
6. Бесіда.
1) У які мовленнєві ситуації ви потрапляєте найчастіше?
2) Яку розмову вести легше: офіційно чи неофіційну? Чому?
- Як відомо, перед складанням діалогу необхідно уявити ситуацію спілкування. Що треба взяти до уваги перед тим, як вступити в спілкування? (Відповіді учнів).
- Хто спілкується? :
а) батьки з дітьми;
б) друзі;
в) учитель і учень;
г) керівник і підлеглий.
( Учитель вивішує на дошку картинки до кожної ситуації спілкування).
- Яка мета спілкування? (Пазли на дошці).
а) Повідомити щось.
б) З’ясувати якесь питання.
в) Вплинути на когось, спонукати щось зробити.
- Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен співрозмовник має спланувати своє висловлювання. Що для цього треба продумати? (Відповіді учнів).
(Тема, основну думку, форму та стиль висловлювання).
- Залежно від провідної функції, яку виконує той чи інший діалог, які розрізняють види діалогів? (Відповіді учнів).
(Діалог – розпитування, діалог – до мовлення, діалог – обмін враженнями (думки), діалог – обговорення (дискусія).
IV. Узагальнення систематизації знань.
1. Складання діалогів.
- Зараз декілька мікрогруп отримують картки із ситуативними завданнями на запропоновані теми. Складуть діалоги, а потім ми разом перевіримо, чи дотрималися учасники вимог спілкування.
(Три мікрогрупи отримують картки із завданнями:
а) Скласти монолог на тему : «Чи щаслива я людина?»
б) Скласти полілог на тему : «Що ви приймаєте: одномовність, двомовність чи багатомовність?»
в) Розіграти діалог між дев`ятикласником та його першою вчителькою (висловити вдячність за мудрі поради).
(На кожній парті знаходиться пам`ятка «Як вести діалог і дотримуватися вимог спілкування?» та етикетні формули).
2. Ситуативні завдання.( Робота з класом).
а) Уявіть ситуацію: ви йшли вулицею, і раптом хтось вас покликав: «Гей ти!», як ви до цього поставитесь?
б) Уявіть ситуацію: під час прогулянки містом вам довелося звернутися до незнайомої людини. Яким буде ваше звертання, якщо це перехожий, підліток, продавець?
в) До вас звернулися з проханням дати диск з новим відеофільмом. Ви не можете цього зробити без дозволу батьків. Сформулюйте відмову.
( Перевірка діалогів, обговорення, оцінювання учнів).
3. Аукціон.
- Прислів’я, приказки, народні усмішки, скоромовки, казки багаті на використання діалогів. А скільки знаємо пісень-діалогів!
Завдання: записати і назвати якнайбільше таких пісень.
V. Закріплення знань.
1. Прокоментувати відеоролик.
2. Прослухати гумореску П. Глазового «Кухлик», назвати недоліки, допущенні в діалозі.
«Кухлик»
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші – не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю. –
- Продавщиця:
Что? Чего? Я нє панімаю.
- Кухлик, люба,покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка. –
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
На Вкраїні живете й не знаєте мови. –
Продавщиця теж була гостра та бідова.
-У мєня єсть свой язик, ні к чєму мнє мова. –
І сказав їй мудрий дід:
Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
- Сьогодні ми маємо нагоду ще раз повернутися до одного із видів мовленнєвої діяльності – говоріння, а саме, до діалогу, його різновидів; вчилися складати й розігрувати діалоги, виконувати ситуаційні завдання. Важливо, щоб кожен учень володів мовленнєвим етикетом, тобто способом ведення розмови, манерою говорити, умінням слухати і розповідати.
- Тож ви згодні з думкою Сократа? (Відповідь учнів).
VI. Рекфлексія уроку.
1. Бесіда
1) Що на уроці було для вас цікавим?
2) А що було новим?
- У нас на уроці присутня журналістка. Надамо їй слово.
2. Журналістичне інтерв’ю
1) Що таке діалог?
2) Які різновиди діалогу ви знаєте?
3) Що таке дискусія?
4) Які ви знаєте етикетні формули?
- Дякую, бачу учні засвоїли тему сьогоднішнього уроку.
VII. Домашнє завдання.
1. Скласти й записати діалог(12-14 реплік) на тему «Корисне дозвілля»