Стилістичні можливості лексики української мови безмежні. Вибір слова залежить від мети висловлювання та сфери спілкування. Саме тому лексику української мови поділяють на нейтральну (міжстильову) і стилістично забарвлену.
Стилістично забарвленими називають слова, які стали типовими не для всіх стилів мови, а для одного чи двох.
Приклад:
Слова косинус, паліативний, предикативний характерні для наукового стилю, ясночолий, благословенний, рамена — для художнього, ухвалити рішення, задовольнити клопотання, подати апеляцію — для офіційно-ділового.
До нейтральної лексики (міжстильової) належать слова, які вживають у всіх стилях мови.
Приклад:
Ріка, весна, дуб, здоров'я, ворог, плакати, писати.
Похідні слова навіть поза контекстом матимуть емоційне забарвлення: річенька, веснонька, дубочок, здоров'ячко, воріженьки — пестливі слова; дубище, плакса, писака — згрубілі, зневажливі.
Зверни увагу!
Стилістично нейтральні слова, вжиті в переносному значенні, можуть набувати емоційного забарвлення в оцінній характеристиці людини: зірка, орел, сокіл — позитивні, лис, осел, ґава — негативні.
Серед усього розмаїття синонімів, якими так багата українська мова, потрібно вибирати те, що найкраще відповідає меті та стилеві спілкування. Як відомо, синоніми об'єднуються в синонімічні ряди, кожен із яких має стрижневе слово. Це слово найчастіше використовується і є стилістично нейтральним. Решта слів стилістично забарвлені, їхній вибір зумовлено стилем тексту.
Приклад:
Говорити (нейтр., публ., офіц.-діл. стиль) — глаголити, ректи, мовити (худ., церк. стиль), верзти, варнякати, базікати, лепетати, белькотати, торохкотіти (розм.).
Стилістично марковану лексику поділяють на книжну, розмовну й просторічну.
Зверни увагу!
До оцінної лексики належать слова, що позначають почуття та оцінку предмета чи явища: нечема, добряк, лагідний, непереможний, гострий на слово, швидкий на розправу.
Також до цієї групи лексики належать слова, у яких емоційне ставлення до предмета чи явища виражається граматичними способами, особливими суфіксами та префіксами: листячко, ноженята, вовчисько, ручище.
Стилістичне забарвлення лексики. Книжна й розмовна лексика.
Мета: удосконалити знання учнів про стилістичне забарвлення лексики, розвивати вміння правильно нею користуватися в усному та писемному мовленні, вчитися розмежовувати книжну й розмовну лексику; виховувати любов до рідної мови.
Матеріально-технічне забезпечення: дидактичний матеріал, підручники
Учень повинен знати: які бувають слова за вживанням, на які групи поділяються стилістично-забарвлені слова.
Студент повинен вміти: грамотно використовувати розмовну лексику
Базові поняття: стилістично забарвлені слова
Хід заняття
І. Організаційна частина
1.1. Привітання студентів. Перекличка.
1.2. Підготовка аудиторії до заняття, перевірка присутності студентів.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань
IV. Мотивація навчальної діяльності
Слово викладача
За вживанням усі слова поділяють на загальновживані та стилістично забарвлені. Загальновживані слова використовують усі люди в усному й писемному мовленні: хліб, вода, мати, батько, жити, думати, будинок, дерево, зелений, синій. Такі слова вживають на всій території, де функціонує українська мова, представники всіх верств суспільства, без жодних обмежень у всіх стилях мови.
Стилістично забарвлені слова вживають у текстах певних стилів. Стилістично забарвлену лексику поділяють на дві групи:
І. Книжна лексика: слова, що своїм походженням і використанням пов’язані з книжними стилями, властиві писемній формі літературної мови, уживані в науковій і художній літературі, публіцистичних творах, офіційно-ділових документах
ІІ. Розмовна лексика: слова, які вживають в усному побутовому, невимушеному, неофіційному спілкуванні, але не використовують у діловому й науковому стилях; у художньому й публіцистичному стилях таку лексику вживають для відтворення колориту розмовного мовлення
V. Міжпредметні зв’язки: мовознавство, лексикологія, українська мова
VI. План заняття
1. Стилістичне забарвлення лексики.
2. Книжна й розмовна лексика.
VІІ. Процесуально-діяльнісний етап
Слово викладача
До книжної лексики належать:
· слова, що означають абстрактні поняття: доблесть, нездоланність;
· слова з відтінком урочистості: возз’є5днання, корифей, торжество;
· слова старослов’янського походження: благоговійний, глава, хранитель; наукова, технічна,
· суспільно-політична й офіційно-ділова термінологія: апробація, аналіз, ерудиція, фактор, ефект, закон, асоціація;
· уживані в художній літературі поетичні слова: блакить, небокрай, линути, плекати.
Книжна лексика вносить у тексти відтінок офіційності, урочистості, науковості.
Вправа 1
Прочитайте. Визначте книжну лексику.
Рада Європи є провідною організацією із захисту прав людини континенту. Вона включає в себе 47 держав, 28 з яких є членами Європейського Союзу. Усі держави — члени Ради Європи підписалися під Європейською конвенцією з прав людини — договором, спрямованим на захист прав людини, демократії та верховенства закону. Європейський Союз готується підписати Європейську конвенцію з прав людини, створюючи спільний європейський правовий простір для більш ніж 820 мільйонів громадян (З веб-сайта «Офіс Ради Європи в Україні»).
· З’ясуйте стиль уривка, свою думку підтвердіть прикладами з тексту.
· Назвіть ознаки, за якими книжна лексика протиставляється розмовній. Наведіть приклади.
Вправа 2
Прочитайте уривок із художнього твору. Визначте розмовну лексику. Поясніть, з якою метою її вжито автором.
— Уяви, що одного дня на всій земній кулі зникає Інтернет. Хаос, розгубленість, марні спроби відновити втрачені зв’язки…
— Ні,— заперечує дівчинка.— Такого не буде. Можуть відключити Інтернет в окремій країні, обмежити доступ до певних ресурсів. Але щоб увесь Інтернет накрився — ні. І з чого така біда може, по-вашому, початися?
— Одного дня ніхто не зможе увійти в Інтернет.
— Ні, не так. Це міг би бути поетапний процес. Спочатку на Фейсбуці ніхто не побачить стіну. У користувачів виникне враження, що Фейсбук заглючив, тобто накрився. Нереально, але цікаво. Фантастика, одне слово! (За Г. Вдовиченко)
Лексику, яка характеризує предмет, явище, подію з погляду категорії цінності, називають оцінною. Вона характеризує якісні, кількісні ознаки предметів і явищ, їхні властивості, можливості тощо.
Серед оцінної лексики виділяють:
· слова, які використовують для вираження свого ставлення, своїх або чиїхось почуттів, емоцій, характеристики людини: Кохаюся з лихом і щастя не знаю, і гірко без долі свій вік коротаю (М. Петренко). Орел, а не козак! (П. Куліш);
· слова, що вживають для оцінювання сту5пеня вияву ознаки, дії: І, наче скеля височезна, стоїть нескорений Кавказ (О. Лупій);
· інтимні звертання: Голубонько-дівчинонько, зіронько моя! Не питайся, моя мила, чого смутен я (С. Руданський);
· слова із суфіксами зменшеності, пестливості, згрубілості: У небі голубому мала пташинонька летить (О. Лупій).
Оцінну лексику вживають у розмовному мовленні, художніх текстах, окремих жанрах публіцистики.
Позитивну або негативну оцінку передають синонімічні ряди: народ мудрий, кмітливий, інтелектуальний; ситуація важка, критична, вибухонебезпечна. Оцінки виражають також тропи: епітети, метафори, метонімії.
Оцінну лексику вживають і для створення комічного чи іронічного ефекту: Мої кохані, милі вороги! Я мушу вам освідчитись в симпатії (Л. Костенко).
Вправа 3
Прочитайте. Визначте оцінну лексику. Що саме кожне з оцінних слів передає: ставлення, почуття, характеристику?
1. Красунечко моя… Заспівай же й мені цю колискову (М. Стельмах). 2. Подібних дівиць, справді, ніде, крім як у телевізорі або шикарному журналі, не побачиш. Тонка, дзвінка і прозора (Ю. Обжелян). 3. Козаченьки молодії, орли золотії! До вас байку докотила порадонька мила (Л. Глібов). 4. Пали5води! Розстьо5би! Горшкодери! Гетьте з собору! (О. Гончар) 5. Мріяти — легко й приємно, а от мислити — важко (К. Ушинський).
· Які оцінні слова належать до розмовної лексики? Визначте оцінні слова, які є тропами.
Вправа 4
Попрацюйте в групах. Складіть жартівливу характеристику нашого сучасника — типового громадянина інформаційної доби. Уживайте самостійно дібрану оцінну лексику.
Вправа 5
Напишіть есе, узявши за епіграф один із поданих афоризмів. Використайте оцінну лексику.
1. Не за обличчя судіть, а за серце (Г. Сковорода). 2. Обов’язок людини — безперервно прагнути вдосконалення (Махатма Ґанді). 3. Цінність людини визначається тим, якою мірою вона позбавлена егоїзму (А. Ейнштейн).
· Який стиль ви обрали для написання есе? Поясніть, як залежить від стилю добір оцінних слів.
Вправа 6
Перепишіть, уписуючи замість крапок самостійно дібрані оцінні слова.
Хто він, герой нашої доби? Нині є фільми й ігри — з … Суперменами, … Спайдерменами, … Бетменами. Проте сучасній дитині мало прочитати про … героя в …. книжці, щоб він закріпився в її свідомості. Треба побачити його в житті! Нам дуже важливо не запізнитися з … «формулою героя»! Головне — він не має бути … та … . Не можна бездіяльно чекати … чуда (За М. Кіяновською).
· Завершіть текст двома-трьома реченнями, назвавши риси, якими, на вашу думку, має бути наділений герой нашого часу.
Вправа 7
Прочитайте. Визначте художні засоби, використані автором для висловлення оцінок.
Я ненавиджу брехню у всякій одежі, в розкішній та пишній найбільше,— самовдоволену тупість, фарисейство і лицемір’я у личині моральності строгої… Речі прості і чисті люблю я: серце, для друзів одкрите, розум до інших уважний, працю, що світ звеселяє (За поезією М. Рильського).
· Складіть висловлення (усно) «Що я люблю і що ненавиджу».
· Використайте оцінну лексику.
VІІІ. Підведення підсумків заняття
Мотивоване оцінювання студентів
ІХ. Повідомлення завдань для самостійної роботи студентів
Напишіть невеличкий твір на одну з тем (на вибір): «Прем’єра», «Класична музика», «Домашні квіти», «БАДи», доцільно використовуючи слова іншомовного походження