СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ В ХУДОЖНІЙ МАНЕРІ ПРОЗАЇКІВ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО ТА ПАНАСА МИРНОГО

Мета (формувати компетентності): предметні: навички дослідницько-аналітичної роботи з інформацією та виокремлення головного; культуру зв'язного усного мовлення; ключові: уміння вчитися: навички засвоєння здобутої інформації, пізнавальної діяльності, критичного мислення, здатність розуміти спільне та відмінне; аналізувати й порівнювати; комунікативну: навички спілкування в колективі, роботи в групі; толерантне ставлення до почуттів і думок оточення; навички культури відповіді; загальнокультурну: прагнення до пізнання, любов до літератури, прагнення до гуманістичних ідеалів; естетичний смак та зацікавленість читанням, світогляд.

Обладнання: портрети І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, підбірки їхніх творів та критичних матеріалів про них, доступ до Інтернету.

Теорія літератури: реалізм, художня манера письменника.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Завдання нашого уроку — узагальнити вивчене про творчість видатних письменників ХІХ століття І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, знайти спільне і відмінне у їхній творчій манері, поглибити наші знання про реалізм. Наша плідна співпраця допоможе успішно впоратись з тестами контрольної роботи. Тому до праці!

III. РОБОТА НАД МАТЕРІАЛОМ ТЕМИ

1. Теорія літератури

Реалізм як літературний напрям прийшов на зміну романтизмові на межі XVIII-XIX століть. Головний його принцип — правдивість і багатогранність зображення життя. Якщо романтики зосереджували свою увагу на відтворенні духовного світу людини, то письменники-реалісти прагнули змалювати життя в усіх його виявах: злети й падіння людської душі, родинні стосунки, виробничі, суспільні, моральні проблеми. На зміну незвичайним романтичним героям приходять земні, звичайні люди. Письменники зображують їх у всій повноті, характери героїв розкриваються через показ їхніх вчинків, дій, переживань. Тому велика увага приділяється змалюванню тих обставин, у яких формуються і діють персонажі твору.

Стиль (манера) — це специфіка письма кожного письменника, ідейно-художня своєрідність його творчості, його художніх прийомів. Особливості стилю письменника зумовлені його світоглядом, характером, життєвим досвідом, художнім смаком.

Наприклад, для художнього стилю М. Коцюбинського характерне глибоке розкриття суті соціальних подій і людських характерів через напружені діалоги, внутрішні монологи, використання прийомів контрасту, поєднання лірики і сатири; картини природи здебільшого співзвучні переживанням персонажів. Ясність і художня простота — одна з основних ознак його стилю.

2. «Творча майстерня».

Особливості творчої манери Панаса Мирного

Іван Нечуй-Левицький започаткував новий етап розвитку національної прози. Основна тематика його творів — селянська. Його увагу привертає соціальна проблематика. Він розкриває вплив кріпацтва на долі селян. Письменник змальовує життя інтелігенції в окремих доробках. «Кайдашева сім’я» — соціально- побутова повість, повість-хроніка, де так чудово засуджується індивідуалізм егоїстичних натур

Панас Мирний започаткував соціально-психологічний роман, до якого відносять його шедевр «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Тут уже наша увага не прикута до повсякденного життя, автор робить акцент на психології людини. Отже, зовсім інша ідея, ніж у «Кайдашевій сім’ї» : заперечення боротьби з несправедливістю.

Це не є повість-хроніка, бо події викладені непослідовно

Спільні ознаки творчої манери І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного

1. Письменники у своїй творчій роботі керувалися прагненням якнайправдивіше відображати суспільну дійсність, тобто відображати такою її, якою вона була насправді в житті.

2. Глибоке проникнення письменників у закономірності суспільного життя допомагало їм у створенні типових образів, що діяли в житті.

3. Письменники безстрашно викривали пороки буржуазно-поміщицького суспільства, викликали в читача ненависть до цього суспільства, зміцнювали в нього волю до боротьби за його повалення. Отже, творчість письменників мала критичний характер, спрямований на захист інтересів народних мас

4. Портретам персонажів письменники надали соціально-психологічного спрямування, тобто підкреслили ті риси, які характерні для того соціального прошарку, представниками якого вони були.

5. Письменники для всебічного змалювання використали всі багатства національної мови.

6. Пейзажі й жанрові сцени письменників мають ідейно-композиційне значення

3. «Мозковий штурм»

Довести, що І. Нечуй-Левицький і Панас Мирний писали свої твори в стилі реалізму. Навести приклади.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Опрацювати вислови про митців. Пояснити, як цитати ілюструють вивчений сьогодні матеріал.

Висловлювання відомих людей про творчість Івана Нечуя-Левицького

✵ «Іван Левицький — се великий артист зору, се колосальне, усеобіймаюче око України» (І. Франко).

✵ «Кайдашева сім’я» з погляду «на високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства» (І. Франко).

✵ «Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звичаїв, народного життя!» (М. Коцюбинський).

✵ «Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору…, як «Кайдашева сім’я» Нечуя» (М. Рильський).

✵ «Кайдашева сім’я» — сумний твір, повість-трагікомедія» (С. Процюк).

✵ «Кайдашева сім’я» — це модель всієї України. Автор блискуче розкрив деякі непривабливі риси нашої національної вдачі, які існують поза часом. Україна XXI ст. залишається схожою на «Кайдашеву сім’ю» (В. Панченко).

Висловлювання відомих людей про творчість Панаса Мирного

✵ «Перший симфоніст української прози» (О. Гончар).

✵ «Заглянув у душу чоловіка глибоко-глибоко» (І. Франко).

✵ «Роман цей справді — народний твір. Це вже не просто пісня про наше гірке безталання, а велична симфонія» (М. Наєнко).

✵ «Ваші твори мали великий вплив на мене. Опріч величезного літературного хисту, який зразу зачарував мене, я бачив у них широкий та вільний розмах думки — власне те, чого не стає мало не всім белетристам» (М. Коцюбинський).

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

1. Слово учителя

І. Нечуй-Левицький та Панас Мирний дуже добре володіли словом та були справжніми знавцями свого народу. Ці письменники дуже влучно змальовували типові характери нашого народу. Окрім цього, обидва з авторів мали чітку суспільну позицію, сміливо відстоювали свою думку навіть у сфері політики.

І Панас Мирний, і І. Нечуй-Левицький дуже добре знались на психології людської душі. Так, Панас Мирний започаткував жанр соціально-психологічного роману. З особливою майстерністю він створював образи у творі «Хіба ревуть воли…», зобразивши емоції та переживання своїх героїв. У «Кайдашевій сім’ї» І. Нечуй-Левицький також звертається до людських характерів. Він змальовує цілу галерею різноманітних образів: Кайдашиха, Мотря, Карпо та Лаврін. Всі ці люди дуже різні.

Отже, обидва письменники мають чимало спільних рис. Зокрема, їх єднає бажання зобразити людські душі та віднайти особливі характери. Окрім цього, письменники мали однакову життєву та громадянську позицію, яка була непохитною до кінця їхніх днів і знайшла відображення в їхній творчій манері.

2. Метод «Коло думок»

✵ Творчість котрого з письменників вам ближча до душі? Чим саме?

✵ Котрий з творів цих письменників вам сподобався більше? Чим?

✵ Які думки виникли у вас після прочитання цих творів? Які висновки ви для себе зробили?

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати матеріал для написання твору.