1. Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни, волі і світу промінням ти її освіти. Дай йому волю, дай йому долю, дай доброго світа, щастя дай, Боже, народу і многая, многая літа!

2. Вставай, Україно, вставай, виходь на дорогу свободи, де грає широкий Дунай, де ждуть європейські народи.

3. Оповістив раз премудрий Соломон, що буде казати мирові своє казання- навчання.

4. І попросив благочестивий Соломон у Бога дати йому мудрості.

5. Київ… Сивий град старого Кия. Златоглавий, білосніжний велетень…

Спишіть речення , підкресліть слова іншомовного походження, запам’ятайте їхнє лексичне значення. З’ясуйте за словником іншомовних слів, з якої мови вони запозичені. Складіть з ними речення.

1. Акваторія- ділянка водної поверхні у визначених межах.

2. Балет – це вид сценічного мистецтва, що поєднує танець, музику і драматургічний задум.

3. Вестерн- пригодницький кінофільм про життя північноамериканських західних штатів у XIX ст., головними героями якого є ковбої.

Замініть запозичені слова синонімами з української мови.

     Експорт, імпорт, гуманний, естафета, інформація, делікатес, ембарго, епілог, пролог, етикетка, фото, сувенір.

 Виправити помилки у вживанні запозичених слів.

1.      Що не говори, а він людина тактична, уміє слово сказати.

2.      Хмельницький використовував у бою різні тактовні прийоми, залежно від конкретної ситуації.

 Абажур( ч. фр. 1.Дашок, ковпак різної форми на дошці; 2. Вікно прорізане навскіс; 3. Щит на вікнах у в’язницях, що пропускає світло тільки згори) Абсолютний( лат. 1. Цілковитий, повний, безумовний, необмежений, безвідносний; 2. Абсолютний нуль – найнижча можлива температура; 3. Абсолютна висота – висота точки земної поверхні над рівнем моря)

Авіатор( чол. фр. 1.Пілот, льотчик, літун; 2. Спеціаліст, який займається польотами)

Дезертир(фр., від лат. 1. Зрадник, утікач, той, хто залишає військо без дозволу; 2. Особа, яка уникає певної роботи, ухиляється від обов’язків)

Жирафа(франц. 1. Рій жуйних парнокопитних ссавців; 2. Сузір¢я Північної півкулі зоряного неба)

Камбала(жін.. фін. 1. Морська плоска риба з очима на одному боці голови, однобічка, одноочка, полу рибка, глось)

Макулатура(лат. 1. Папір або картон,                              зіпсований   в                              поліграфічному виробництві, обрізки, старі газети, книги тощо, які використовують для технічних потреб або для переробки на паперових фабриках) Татуювання(франц. 1.нанесення зображення (візерунку) наколюванням його людині на шкіру)

Чемпіон( англ. 1. Переможець чемпіонату; в ширшому розумінні – переможець у будь – якому спортивному змаганні на першість4 першун)

Яхта (голл. 1. Вітрильне, моторне або вітрильно- моторне спортивне чи туристичне судно).

Мета (формування компетентностей): предметні: закріпити та поглибити знання, вміння і навички щодо використання запозичених слів; визначення лексичних і фразеологічних синонімів і антонімів;

ключові: навички спостереження, оформлення висновків; комунікативні: вміле використання запозичених слів, лексичних та фразеологічних синонімів і антонімів; інформаційні: удосконалювати навички роботи зі словниками; загальнокультурні: розвивати образність мовлення.

Тип уроку: поглиблення раніше вивченого матеріалу.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ ГРУПИ

Загадка

Тож бувають у мові дива!

Це слівце інтригує недаром:

Н шість літер — апострофів два,

означає місцину над яром

Яке це слово?

(Над’яр’я)

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Лексичний аналіз речень

► Послухайте речення. У якому з них є запозичені слова, синоніми чи антоніми?

1. Гід розповідає, що при спорудженні піраміди будівельники не користувалися вапном чи цементом (П. Ребро). 2. Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопили Петрове серце (Панас Мирний).

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Роздуми

· Які ви знаєте шляхи збагачення мови та мовлення? Як ви працюєте над збагаченням власного мовлення?

IV. ПОГЛИБЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Робота з текстом

► Прочитайте (послухайте) текст. Складіть його план, запишіть і перекажіть за планом.

Слова, якими тепер ми користуємось, говорячи (пишучи) українською мовою, неоднакові за часом виникнення і за походженням. Українська лексика формувалася протягом багатьох століть, причому не ізольовано від інших мов, а в певних зв’язках з ними. Тому з погляду походження в складі лексики сучасної української літературної мови природно складалися і взаємодіють дві основні групи слів — споконвічні слова і слова, що їх засвоєно запозичено) з інших мов.

Серед споконвічних слів, яких у сучасній мові переважна більшість і які визначають національну самобутність української мови, виокремлюються такі:

1. Спільнослов’янські слова. Їх ще називають праслов’янськими (спільнослов’янська, чи праслов’янська лексика). Це слова дуже давні в нашій мові, вони відомі в усіх чи в більшості сучасних слов’янських мов, наприклад: в українській мові — голова, один; у російській — голова, один; у білоруській — галава, адзін; у польській — glowa, jeden; у чеській — glava, jeden; у болгарській — глава, един; у сербохорватській — глава, jедан.

2. Спільносхіднослов’янські слова. З’явилися тоді, коли східні слов’яни виділялись в окрему групу, але ще не поділялися на росіян, українців і білорусів, становили одну давньоруську народність. Таких слів, як правило, немає в західних і південних слов’янських мовах, наприклад: корзина, племінник, гречка, кішка, голубий, хороший, гуляти, сорок, дев’яносто та ін.

3. Власне українські слова. Ці слова з’явилися в процесі формування й розвитку української мови на давньоруській основі (починаючи в основному з XIV ст.). Наприклад: лелека, мрія, багаття, сіяч, смуга, сніданок, вареники, паляниця, годинник, загальний, виробничий, міркування, очолити, вибагливо тощо.

4. Іншомовні слова. Ще тоді (інколи й до того), коли «східні слов’яни», які жили в Києві та на прилеглих землях, мали постійні контакти з багатьма народами, зокрема іранцями, тюрками, балтами ... греками» (В. Русанівський), з грецької мови засвоєно слова левада(libadion), лимон (limen), баня (baneion), смарагд (smaragfos) та ін. У ті ж далекі часи з латинської мови засвоєно слово русалка (rosalia), яке у стародавніх римлян означало «свято роз». Давні слов’яни до київського і київського часів називали цим словом (фонетично зміненим) «свято весни».

Вибіркове списування

► Прочитайте текст. Випишіть по 2-3 слова, запозичені з інших мов. Зразок: парус, бібліотека (грец.)

Народи, особливо сусідні, завжди підтримували між собою економічні, політичні, культурні зв’язки, бо жоден народ не живе відокремлено від інших. Кожна нація не може не вчитися в інших. Тому немає мови, в якій не було б слів, засвоєних з інших мов. У давньоруську мову, а згодом і в українську, потрапляли слова з давньогрецької і латинської, арабської, старослов’янської, німецької, англійської, французької, польської та інших європейських і неєвропейських мов.

Попереджувальний диктант з лексичним завданням

► Запишіть. Підкресліть слова-інтернаціоналізми.

Інтернаціоналізми (від лат. inter — між і nation — народ, нація) — це слова міжнародні, міжнаціональні, вони вживаються в багатьох мовах, особливо в розвинених літературних мовах, хоч у кожній з них, як правило, різняться фонетично й граматичною формою, бо підпорядковуються фонетичним і граматичним нормам тієї мови, яка їх засвоює. Будучи здебільшого словами-термінами, інтернаціоналізми є однозначними словами, вживаються з одним і тим самим лексичним значенням, яке тлумачиться в словниках.

Основну частину інтернаціональної лексики становлять терміни з галузі науки, техніки (економіка, філософія, естетика, фармакологія, грип, індустрія, радіо, мікроскоп, телескоп), літератури і мистецтва (поема, комедія, опера, увертюра, скульптор), суспільно-політичного життя, економіки (конституція, соціалізм, капіталізм, революція, диктатура, експорт, імпорт, фінанси, кредит)тощо.

Оброблення інформації

► Ознайомтесь з поданою інформацією. Наведіть приклади зловживання українських слів іншими мовами (письмово). Українська лексика була і є джерелом поповнення словникового складу мов інших народів. У різні часи, починаючи з XVII ст., російською мовою засвоюються такі українські слова: вареник, галушка, борщ, стерня, гопак, містечко, черевик, бандура, бандурист, бублик, вечеряти, парубок, левада, булава, ярмо, громада, жито, карбованець та ін. Після 1917 р. в лексиці російської мови поширюються слова хлебороб, побратим, косовища, детвора, рушничок, хата-лабораторія, географічні назви на -щин (а) — Орловщина, Смоленщина.

У білоруській мові вживаються запозичені в різні часи з української мови слова: боротьба, журитися, забобони, клунок, крига, лунать, нагадать, прикмета, дієслово, займенник, чергуваннятощо.

У лексиці польської мови вживаються такі засвоєнні з української мови слова, як: булава, гречка, гарбуз, дужий, дурень, ватага, хата, криниця, огида, жнива, розлука, галас, крашанка, гармидер, бандура, затірка, череда, чуприна, гулянка, вечорниці, садиба та багато інших. У чеській, словацькій, молдавській, румунській, угорській, болгарській, сербохорватській мовах також є слова, запозичені з української мови.

Починаючи з XVII ст. українські слова засвоюються європейськими мовами. Наприклад: бандура (нім, франц.), бандурист (франц.), батько (агл.), баштан, гайдамака (нім, франц.), гетьман(нім.), кобза, кобзар (нім.), козак (франц., нім.), кошуля, країна(англ..), куліш (нім.), курінь (франц.), атаман, порог, староста, старшина (франц), сором, прапор, соцький(англ.), сотник, сопілка(нім.), сотня (нім., франц.).

Тренувальні вправи

► Напишіть короткий відгук на книжку, яку ви зараз читаєте, використовуючи контекстуальні синоніми до прізвища її автора (письменник, автор книжки, автор твору, він, досвідчений літературо та ін.) Що дає мові вживання синонімів?

Доберіть антоніми до виділених слів. Запишіть їх після цих слів у дужках.

1. У першу чергу. 2. Цікава телепередача. 3. Розпочати роботу. 4. Хмарний день. 5. Стає темно. 6. Прийти рано. 7. Бурхлива реакція. 8. Поступово зникати.

► Продовжте низку фразеологічних зворотів (письмово).

Прийняти рішення — прийняти ухвалу, брати до уваги — брати до відома.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ

Комплексний аналіз речень

► Назвіть слова власне українські й запозичені. Випишіть фразеологічний зворот, доберіть до нього синонім і антонім.

На коромислі бідончик з-під молока. Там того й молока було, як кіт наплакав (В. Кучер).

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

· Чим збагатились мої знання про українську мову?

· Як це впливає на культуру мого мовлення?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

► Вправа і теоретичний матеріал за підручником.

► З фразеологічного словника виписати 3 фразеологізми. Дібрати до них фразеологічні синоніми і антоніми, скласти речення і записати.

https://miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/6/leksika-40149/grupi-sliv-za-pokhodzhenniam-39906/re-d997f1e6-a4a8-4018-8181-736bdb2b6566