Про те, над чим повинен працювати мовець, щоб стати успішним оратором, про риси гарного співрозмовника, а також про імідж оратора
ПРИГАДАЙМО. Які якості мають бути розвиненими в гарного промовця? Що таке імідж? Від чого він залежить?
Особистість мовця
Для усного виступу, спілкування велике значення мають поведінка мовця, його характер, ставлення до життя, емоційний стан, зовнішній вигляд, його поза, рухи, жести, міміка, дикція, тон, гучність мовлення, уміння утримувати увагу слухачів тощо. Досконалий за змістом текст можна виголосити мляво, невиразно, непереконливо. І навпаки - слабший за змістом текст може мати більший вплив на аудиторію, якщо промовець виголосить його майстерно.
Зовнішність
Мовець має подбати про належний зовнішній вигляд. Хороший охайний одяг надає впевненості у власних силах і підвищує повагу до самого себе. Соціально-психологічні дослідження встановили, що людям, які гарно виглядають і добре одягнені, легше вирішувати проблеми й добиватися успіху.
Внутрішні якості
Набагато більше значення мають внутрішні якості оратора: інтелект, щирість, людяність, порядність, доброзичливість, толерантність, енергійність, артистизм, наполегливість, об’єктивність. Добрі плоди приносить спілкування тим, хто любить людей, любить життя, хто пройнятий бажанням узяти участь у спільному вирішенні певної проблеми, щирим наміром допомогти іншим, хто дає дружні поради й щиро радіє за своїх друзів.
Оратор повинен бути стриманим, терплячим, уважним, доброзичливим, уміти володіти своїм психологічним станом, керувати негативними емоціями: не дратуватися, не підвищувати голос, не чіплятися до слів, не ображатися.
Поведінка
Мовець повинен усією своєю поведінкою виражати впевненість і віру в свої сили. Пауза і прямий погляд справлять позитивне враження ще до того, як ви почнете говорити. Оратор, який довго стоїть за трибуною нерухомо, втомлює аудиторію, слухачі починають вовтузитися на місцях, їх увага послаблюється. Однак не треба впадати в іншу крайність: оратор не повинен постійно переходити з місця на місце, змінювати позу, примушуючи слухачів не стільки слухати, скільки стежити за ним. Крок уперед у потрібний момент посилює значимість того чи того місця в промові, допомагає зосередити на ньому увагу аудиторії. Роблячи крок назад, промовець ніби дає можливість аудиторії «відпочити», а потім переключає її увагу на інше місце в промові.
« Не суди лиця - суди слово!»
Григорій Сковорода
Пам’ятка
Імідж оратора
Ефективність промови, сила її впливу на слухачів багато в чому визначаються позитивним іміджем оратора. Щоб сформувати цей імідж, промовець повинен пам’ятати:
• людина починає справляти певне враження ще до того, як заговорить;
• популярність серед слухачів залежить від того, наскільки зовнішній вигляд, поведінка й манери спілкування оратора відповідають уявленням і неписаним правилам певної суспільної групи;
• популярні люди мають такі риси характеру, які позитивно сприймає більшість суспільних груп (веселу вдачу, товариськість, тактовність та ін.), а крім того, уміють адаптуватися до правил тієї чи тієї суспільної групи;
• гарні рухи й уміння гарно триматися - такі самі важливі складники приємного зовнішнього вигляду, як і фізичні дані чи вбрання.
118. І. Прочитайте текст. Поміркуйте, чи кожна людина може стати гарним оратором. Чи згодні ви з твердженням, висловленим у виділеному реченні? Обґрунтуйте свою відповідь.
ПОЕТАМИ НАРОДЖУЮТЬСЯ, ОРАТОРАМИ СТАЮТЬ
Багато тисячоліть тому знаменитий оратор Стародавнього Риму, видатний теоретик ораторського мистецтва Марк Тулій Цицерон виголосив фразу, яка стала крилатою й дійшла до наших днів: «Поетами народжуються, ораторами стають». Великий римлянин був упевнений, що з поетичним талантом людина народжується, а оратором можна стати, якщо докласти для цього певних зусиль.
Римський форум, де в давнину виступали оратори
Дійсно, гарним оратором може стати лише той, хто хоче ним стати, хто прагне цього, хто багато працює над собою. Звичайно, природні дані допомагають людині досягти кращих результатів, але самі по собі вони не є запорукою успіху. (За Л. Введенською).
II. Доведіть або спростуйте одне з таких тверджень:
1) тільки природні дані можуть зробити людину оратором;
2) властивості гарного оратора набуваються, розвиваються, виховуються.
Вимоги до мовлення
Сучасне ораторське мовлення - це насамперед природне, розмовне мовлення. Але, на відміну від буденної розмови, мовлення оратора повинно бути яскравішим, мелодійнішим, виразнішим. Ось чому перед оратором стоїть завдання - наполегливо працювати над інтонацією, розвивати діапазон голосу, дикцію.
Темпоритм
Швидкість мовлення, тривалість звучання окремих слів, складів, тривалість пауз у поєднанні з ритмічністю мовлення становлять її темпоритм. Оптимальний темп в українській мові - 120 слів за хвилину.
Надто швидкий темп веде до того, що кількість інформації, яка передається за одиницю часу, перевищує «пропускну здатність» людської психіки, сприйняття погіршується.
Надто повільне мовлення заколисує аудиторію, слухачі втрачають здатність стежити за думкою. Пауза в ораторській промові полегшує процес дихання під час мовлення, допомагає зосередити увагу аудиторії й підкреслити кульмінаційний момент.
« Уміння спілкуватися з людьми — такий самий товар, що купується за гроші, як цукор або кава. Я готовий платити за це вміння більше, ніж за будь-який інший товар у цьому світі»
Джон Д. Рокфеллер
ЯК ПРИВЕРНУТИ УВАГУ ДО СЕБЕ
Правило 1. Виявляйте щиру цікавість до інших людей.
Правило 2. Усміхайтеся!
Правило 3. Пам’ятайте, що для людини звук її імені є найсолодшим і найважливішим звуком людської мови.
Правило 4. Будьте хорошим слухачем. Заохочуйте інших розповідати вам про себе.
Правило 5. Ведіть розмову в колі інтересів вашого співрозмовника.
Правило 6. Давайте людям відчути їхню значущість - і робіть це щиро.
(За Д. Карнегі)
123. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. ЧИ вважаєте ви себе цікавим співрозмовником, яскравою особистістю? Чи легко вам знайомитися з людьми? З якою людиною вам цікаво спілкуватися? Чому?
124. Підготуйте вдома й виголосіть у класі короткий виступ на одну з поданих тем. Час виступу - 30-40 секунд. Намагайтеся подолати хвилювання, сказати найважливіше, дотримуватися культури мовлення. Виступ кого з однокласників (однокласниць) вам сподобався більше? Відповідь аргументуйте.
• Зрада - найбільший злочин.
• Підлітки мають допомагати батькам
• Якби я був (була) президентом країни.
Слово наполовину належить тому, хто говорить, і наполовину тому, хто слухає (Народна мудрість).
Поведінка оратора
Поведінка людини, що виступає з трибуни, її відповіді на запитання, зовнішній вигляд, манери, а також те, наскільки вона дотримується загальноприйнятих правил етикету, має надзвичайно важливе значення. Якщо оратор дотримується мовних та етикетних норм, з повагою ставиться до людей, тактовний, ввічливий, щирий та чесний у своїх судженнях, якщо має приємний зовнішній вигляд та манери, що не дратують, то слухачі його відповідно сприйматимуть і з задоволенням слухатимуть.
Зверни увагу!
Оратор не повинен виглядати змореним або таким, що кудись поспішає, невдоволеним фактом роботи з публікою, кількістю присутніх у залі, не повинен демонструвати свій страх перед виступом. У жодному разі не потрібно вибачатися перед аудиторією за свою місію («вибачте, що змусив вас зібратися тут», «потерпіть, я скоро завершу промову» тощо).
Голос, темп, інтонація
Змінюйте силу голосу, решту залишіть як є (Ф. Снелл).
Вибирайте саме ту гучність голосу, яка в конкретних умовах є оптимальною. Говоритимете занадто тихо — аудиторія робить висновок про вашу невпевненість у собі, занадто голосно – про агресивність. Говоріть трохи гучніше звичайного, у більшості випадків цього буде достатньо.
Удосконалюйте дикцію та артикуляцію.
Уникайте монотонності. Інтонацію мови потрібно змінювати протягом усього виступу.
Інтонація має відповідати змісту виступу. Намагайтесь висловитись енергійно – і ваша інтонація буде природною.
Бажано під час виступу підтримувати середній темп мови (100-120 слів за хвилину).
Необхідно уникати великих пауз – вони дратують аудиторію, особливо добре підготовлену.
Зверни увагу!
Перед важливим місцем у промові рекомендується дещо знижувати голос. Невеликі паузи бажано робити до і після важливої чи ключової думки. Пауза «до» готує слухачів до чогось важливого, пауза «після» закликає напружитись й обдумати висловлену думку, стимулює мислення.
Зовнішній вигляд та особистість оратора
Інформацію про людину дає зовнішній вигляд та одяг. Саме зовнішній вигляд відповідає за такий важливий чинник, як перше враження.
Хоче промовець чи ні, планує спеціально або нехтує, та перше враження формується завжди. Дослідження підтверджують, що в 75 % випадків перше враження виявляється правильним.
У вас не буде другого шансу справити перше враження (Коко Шанель).
Зверни увагу!
Під час формування першого враження слухач (аудиторія) фіксує:
• зовнішній вигляд;
• оформлення зовнішності;
• експресію, зовнішню виразність;
• виконувані дії;
• передбачувані якості особи.
Вважається, що перше враження виникає протягом перших
5−20
-ти секунд знайомства і перших
5
-ти секунд розмови. Звісно, за цей час важко сказати щось вагоме. Тому, якщо на початку виступу доповідачем було створено негативне враження, то змінити його до кінця доповіді буде складно.
Виробити власний стиль, створити певний образ допомагає одяг. Від нього часто залежить, як будуть з вами поводитися. Слід відзначити, що вбрання впливає не тільки на тих, хто оточує нас, а й на того, хто його носить. Недарма народна мудрість каже: «Зустрічають за одягом...»
Головна вимога до одягу — акуратність.
Зовнішній вигляд повинен відповідати місцю, часу і характеру подій, тому варто чітко уявляти, на кого необхідно справити враження (це може бути конкретна людина або група осіб, часто це незнайомі люди); ураховувати мету зборів; ураховувати особливості сприйняття одягу конкретним соціальним середовищем.
Упевненість у своєму зовнішньому вигляді діє активно на слухачів, тобто впевненість промовця формує думку в аудиторії про його здібності.
Колір одягу або окремих його елементів теж має дуже важливе значення.
Зверни увагу!
Добираючи кольорову гаму, пам'ятайте: деякі кольори і їх поєднання в малюнках тканин створюють ефект візуальної вібрації, що може спровокувати приховане роздратування у слухачів, утому зору, а іноді й головний біль.
Найчастіше такий ефект спостерігається в кольорових поєднаннях з червоними або помаранчевими відтінками.
Недоречні для публічних виступів:
білий колір, оскільки через свою яскравість він кидає відблиски і візуально збільшує речі. Можна одягати замість білого світло-сірі або блакитні речі, оскільки вони не відволікають увагу;
чорний колір, оскільки цей колір дуже контрастний для більшості відтінків шкіри, у багатьох людей асоціюється з трауром і може гнітюче діяти на психіку;
червоний і помаранчевий кольори, які вважаються абсолютно недоречними для публічних виступів;
чисті жовтий і зелений кольори, які можуть надавати хворобливий відтінок шкірі людини.
Найбільш вдалі для публічного виступу кольори одягу:
сірий. Цей колір найбільш доцільний, оскільки символізує спокій, довіру, успіх і авторитет. Це чудове тло, яке не привертає до себе уваги, на ньому вигідно відтіняється зовнішність доповідача;
синій колір і безліч його відтінків (крім бірюзового, ультрамарину та інших яскравих варіантів синього);
деякі відтінки зеленого: нефритовий або оливковий, і спокійні відтінки червоного: марсала, бордо тощо.
119. З’ясуйте, про яку комунікативну якість мовлення йдеться в кожному з наведених нижче висловлень.
Комунікативні якості: правильність, виразність, ясність, точність, стислість, доцільність
1. Правильно визначайте слова, і ви звільните світ від половини непорозумінь (Декарт). 2. Форма, у яку одягнені думки оратора, збуджує увагу й захоплення натовпу (Ф. Честерфільд). 3. Усе, що ви сказали спочатку, нами забуте, бо це було давно. А кінець вашого мовлення нам не зрозумілий, бо забутий початок Давньогрецький вислів). 4. Правильне мовлення, по-моєму, не стільки достоїнство вправного оратора, скільки властивість кожного громадянина (Цицерон). 5. І найблискучіша промова набридає, якщо її затягти… (Б. Паскаль). 6. Безумство, що найпереконливіші промови саме ті, де міститься найбільше образів (К. Гельвецій).
120. Прочитайте запропоновані ситуації. Поміркуйте, чи матимуть відповідні виступи успіх. Проаналізуйте причини невдач промовців та визначте, яких помилок вони припустилися.
Ситуація 1. Лектор виходить на трибуну. Головуючий називає його прізвище, не згадуючи при цьому ні про його діяльність, ні про місце роботи, ні про тему лекції. Лектор відразу ж починає із самої суті справи. Ви слухаєте його й з окремих уривчастих зауважень намагаєтеся зрозуміти, хто він і звідки; чи те, про що він говорить, пов’язане з його професійною діяльністю, чи це просто його захоплення; скільки часу він працює над цією проблемою.
Ситуація 2. З’явився лектор - поважний, самовпевнений. Довго порпався в портфелі, дістав купу паперів, не поспішаючи, розклав їх на кафедрі, поправив окуляри й почав читати. Його монотонний голос бринів рівномірно, повільно, заколисливо. У залі запала нудьга, байдужість…
Ситуація 3. У переповненому залі розпочалася лекція. Раптом з останніх рядів озвалося кілька чоловіків: «Голосніше! Нічого не чути!». Лектор знітився. Почав було говорити голосніше, але через кілька хвилин його голос знову стишився, і знову зауваження із залу. Промовець ще раз підвищив голос, але цього разу лише на якусь мить. Слухачі в останніх рядах утратили до лекції інтерес і перестали просити лектора говорити голосніше.
121. Розподіліть між собою слова й протягом однієї хвилини спробуйте пояснити їхнє значення. За потреби скористайтеся тлумачним словником. Які з якостей, названі цими іменниками, не сприяють діловим стосункам?
фамільярність, чуйність, щирість, вірність, черствість, мудрість
122. Прочитайте шість правил привернення до себе людей, про які розповів Дейл Карнегі в книжці « Як набувати друзів і впливати на людей». Який із цих способів, на вашу думку, є найважливішим? Чи достатньо дотримуватися лише одного правила?
Особистість мовця. Риси гарного співрозмовника. Вимоги до мовлення оратора. Комунікативний стан мовця
Мета: формування рис цікавого співрозмовника, який знає вимоги до мовлення і може проектувати мовленнєві ситуації.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
• знаннєва складова: знає навички і вміння, якими повинен володіти оратор, визначає і пояснює вимоги до мовлення оратора; уміє складати інтелект-карти;
• діяльнісна складова: аналізує риси гарного співрозмовника, порівнює й узагальнює складові внутрішнього стану мовця, що впливають на його контакт з аудиторією;
• ціннісна складова: виявляє готовність брати активну участь в обговоренні проблемних питань, дискусійному мовленні, мовленнєвих імпровізаціях.
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.
Хвилинка-цікавинка
► Прослухати інформацію про видатного оратора Цицерона. Познайомитися з його правилами красномовства. Як повідомлене пов’язане з темою уроку?
Дев'ять правил красномовства Цицерона
1. Говори зрозуміло.
2. Говори легко, але не дуже багато, давай іншим можливість виступити.
3. Не перебивай.
4. Будь увічливим.
5. Прагни говорити вишукано.
6. Ніколи не критикуй інших, коли їх немає поруч.
7. Не відволікайся на другорядні справи.
8. Не говори про себе.
9. Завжди будь витриманим, не втрачай самовладання.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Привіт, проблемо!
► Опрацювати текст. Пояснити, чим відрізняється ритор від оратора. Виписати з тексту і запам’ятати навички і вміння, якими повинен володіти оратор. Доповнити цей перелік, керуючись правилами красномовства Цицерона.
В античному світі поняття ритор і оратор не вважалися тотожними. Ритор був не тільки оратором, промовцем, а й викладачем риторики. В українських братських школах так називали вчителів риторики. Оратор (від латинської назви) — особа, яка виголошує промову.
Щоб виступати публічно, оратор повинен володіти спеціальними навичками і вміннями. За визначенням психологів, навички — це здібності виконувати ту чи іншу роботу якнайкраще.
Успіх публічного виступу залежить від того, наскільки оратор володіє предметом мовлення. Тільки тоді, коли промовець компетентний у темі свого виступу, має необхідну суму знань, ерудований, якщо він уміє розповісти аудиторії багато цікавого, навести нові невідомі факти, зуміє відповісти на поставлені запитання, він може розраховувати на успіх у слухачів.
Оратор повинен зважати на те, чого від нього очікує конкретна аудиторія, а не просто виходити до трибуни, аби «самовиразитися». Він мусить думати не лише про те, як він «сприймається», чи матиме успіх; важливим є те, що відбувається у свідомості слухача. Мета промови — досягти бажаної реакції аудиторії. Оратор не повинен відчувати себе зверхньою істотою. Він мусить мати слухача «у власній голові», бути співрозмовником, а не «бити аудиторію високими словами». Тому промова оратора в основному має бути подібна до звичайної бесіди.
У Давній Греції вважали, що оратору необхідні природні здібності до красномовства, дар слова. Пізніше стали розмежовувати красномовство й уміння говорити публічно. Зокрема, Анатолій Коні писав: «Якщо красномовство — це дарунок природи, то вміння говорити формується в процесі повсякденної праці, системних тренувань і вправ. Отже, «золотим оратором» публічних виступів може бути тільки той, хто має бажання ним стати, хто прагне до цього, хто багато над собою працює». На це звертав увагу й американський дослідник Дейл Карнегі та чеський учений Іржі Томан: «Для того, щоб навчитися добре, змістовно говорити, необхідно збагачувати свої знання й досвід, удосконалювати освіту, тобто всебічно розвивати свою особистість».
Отже, оратор має оволодіти такими основними навичками:
· добирати літературу;
· вивчати дібрані джерела;
· складати план;
· володіти собою;
· орієнтуватися в часі.
Із набутих навичок формуються вміння оратора:
· самостійно готувати виступ;
· зрозуміло й переконливо викладати матеріал;
· відповідати на запитання слухачів;
· установлювати й підтримувати контакт із аудиторією;
· використовувати різні засоби навчання.
Якщо немає таких навичок та вмінь, спілкування оратора зі слухачами не матиме успіху (За С. Абрамович, Л. Нечволод).
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Лабораторія красномовства
► Опрацювати теоретичний матеріал. Підготувати пам’ятку на тему: «Як стати цікавим співрозмовником?»
Серед визначальних рис гарного співрозмовника дослідники називають такі: бути гарним слухачем, виявляти повагу до співрозмовника, добре знати суть предмета розмови, бути впевненим у собі; бути дружелюбним, щирим, доброзичливим, уміти викликати позитивні емоції; подобатися зовнішнім виглядом і манерами, бути артистичним; дотримуватися правил етикету. Звернемо увагу на окремі з них.
1. Гарний співрозмовник повинен насамперед уміти слухати. Це одне з найголовніших правил зафіксувала народна мудрість: «Бог дав тобі два вуха і один рот, послуговуйся ними у такій послідовності». Виявами уваги є позитивна реакція на слова, зовнішній вияв уваги, уточнювальні запитання тощо. Як зазначав Оноре де Бальзак: «Ніщо так не окупиться у спілкуванні з людьми, як милостиня уваги».
2. Уміння робити гарні компліменти. Головна функція компліменту полягає в тому, що він задовольняє найважливішу потребу людини — потребу в позитивних емоціях. Співрозмовник, який задовольняє цю потребу, стає бажаним співрозмовником.
3. Співрозмовник повинен уміти усміхатися і робити це невимушено й часто. На думку дослідників, усмішка — це дія, що означає «Я до тебе гарно ставлюся!», «Ви приємні мені!», «Я маю задоволення від спілкування з вами!».
4. Ефективним психологічним вербальним прийомом є звертання до співрозмовника на ім’я. Вимовляти ім’я (ім’я та по батькові) — означає виявляти увагу і повагу до людини. Вимовляти це потрібно не скоромовкою, а чітко і в тому темпі, у якому ведеться розмова.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Завдання — відновлення
► Відновити вислови відомих ораторів і записати їх. Обґрунтувати розстановку розділових знаків. Пояснити зміст висловлювань.
1. Оратор, на, й, на, не, лише, слова, а, багатий, думки (Цицерон).
2. Оратор, людиною, у, і, справах, бути, повинен, справедливою, справедливості, тямущою (Платон).
3. Саме, становить, пишна, надбання, яка, і, почуттям, відповідає, солідна, слухачів, невід’ємне, думкам, промова, і, оратора (Цицерон).
4. Оратор, і, усіх, тією, розгромлює, самою, зброєю, і, ранить, тим, одночасно, самим, ударом... (Ф. Прокопович).
5. Оратором, користь, предмета, вишукано, з, до, й, і, є, для, той, в, говорити, важливості, кожного, гарно, відповідно, на, змозі, питання, часові, лише, хто, задоволення, переконливо, слухачів (Тацит).
6. Риторика, думки, княгиня, цариця, і, мистецтв (Ф. Прокопович).
Довідка
1. Оратор багатий не лише на слова, а й на думки (Цицерон). 2. Оратор повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон). 3. Саме промова, солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора (Цицерон). 4. Оратор одночасно розгромлює і ранить усіх тією самою зброєю і тим самим ударом. (Ф. Прокопович). 5. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано й переконливо, відповідно до важливості предмета, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит). 6. Риторика — цариця думки і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).
Орфографічний практикум
► Записати речення, вставити пропущені букви і розділові знаки. Пояснити свій вибір за допомогою правил. Прокоментувати зміст речень.
Кінцева м...та (красно)мовства переконувати людей. Обов...язок оратора говорити правду. (Красно)мовство належить до тих мистецтв які все ...дійснюють і вс...ого досягають словом. (Красно)мовство дар який дозволяє нам оволодіти розумом і сер...цем (спів)розмовника здатність тлумачити чи навіювати йому все що нам потрібно. Ораторс...ке мистецтво користуєт...ся усіма вигодами поезії й усіма її правами. Ритор...ка цариця душ і княгиня мистецтв. Оратором достойним уваги є той хто користуєт...ся словами для думки а думкою для істи...ни й (добро)чесності.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ.
Клоуз-тест
► Закінчити речення
· Предметом вивчення риторики є ...
· Мистецтво оратора полягає у ...
· Батьківщиною риторики є ...
· Найвидатнішими риторами Київської Русі були ...
· Сьогодні традиції ораторського мистецтва продовжують ...
· Необхідно відновити національні традиції риторики тому ...
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ