Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики

Слова, що належать до лексичного складу сучасної української мови, за активністю вживання можна поділити на дві основні групи:

• активні (уся загальновживана лексика);

• пасивні (застарілі слова та неологізми).

На появу одних та відхід у минуле інших слів впливають історичні процеси — політичні та суспільні зміни, виникнення нових технологій, розвиток науки, навіть мода.

Значний внесок у  лексичний склад мови чинять запозичені  слова. Але не всі вони приживаються в мові.  Для набуття статусу літературного (для потрапляння до словника) іншомовному слову треба бути в активному використанні  двадцять — тридцять років. Запозичення на стадії проникнення в мову називають неологізмом.

Неологізм — це слово чи мовний зворот, створений для вираження нового поняття. Неологізми називають загальномовними, якщо значна частина мовців розуміє їхнє значення.

Приклад:

Електронка, френд-зона, фоловер, тіктокер, пазли, віртуальна реальність, внутрішньо переміщені особи.

Індивідуально-авторськими неологізмами  називають слова, витворені письменниками зі стилістичною, експресивною метою: дніпрокручі, хрещатикуючи (М. Семенко); злотоцінно, яблуневоцвітно (П. Тичина).

Зверни увагу!

Індивідуально-авторські неологізми підкреслюють стиль митця, допомагають розкрити образ; так майстер слова  передає найтонші відчуття, досягає високої емоційності й поетичності. Іноді індивідуально-авторські неологізми стають настільки популярними, що через активне та тривале вживання в мові потрапляють до словника. Так сталось зі словами промінь (Леся Українка), струмінь (Марко Вовчок), перемагати (Г. Квітка-Основ'яненко) та ін.

Застарілі слова, що вийшли з активного вжитку, використовують рідко, лише з певною стилістичною настановою: губи (гриби), длань (долоня), глас (голос), шуйця (ліва рука), тать (злодій), братік (братик), сей (цей), люде (люди).

Архаїзми використовують письменники для відтворення колориту минулих епох,  для надання урочистого, піднесеного чи, навпаки, жартівливого, іронічно-сатиричного звучання. Вони мають сучасні відповідники та синоніми: десниця (права рука), рамена (плечі), окаянний (клятий, проклятий, грішний, неправедний).

До застарілих також належать історизми — слова, що вийшли з ужитку разом із позначуваними ними реаліями, вони не мають у сучасній мові, на відміну від архаїзмів, синонімічних відповідників: кмет, управа, лучина, плахта, варяг.

Історизми використовують здебільшого в художньому стилі; вони відіграють ту саму стилістичну роль, що й архаїзми.

Приклад:

Полковник встав, в судді перепросився,

бо мав на Білу готувати полк.

Посунув трохи війта і бурмистра.

Поспільство розступилось на аршин (Л. Костенко).

У конфесійному стилі часто вживають старослов’янізми (єси, пастир, блаженний, возсіяти), а в художньому їх використовують для надання мовленню урочистого, піднесеного забарвлення.

Приклад:

Мені не треба слави, ані грошей,

ані щоб сильний світу похвалив, —

аби хто-небудь, мислію возросший,

до мене часом слух свій прихилив.

І ось він — Київ!

Возсіяв хрестами.

Пригаслий зір красою полонив.

Тут сам Господь безсмертними перстами

оці священні гори осінив (Л. Костенко).

У розмовному стилі старослов’янізми сприяють створенню сатиричного або гумористичного звучання.

Приклад:

— Ось послухайте, паничу Йосиповичу, що я вам скажу: несорозмiрно суть чоловiчеству єдинопребиванiє i в дому, i в господарствi (Г. Квітка-Основ'яненко).

https://miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/11-klas/stilistichna-norma-392237/stilistichna-rol-neologizmiv-i-zastariloyi-leksiki-395167

Мета: поглибити знання про неологізми та засвоїти їх стилістичні функції; розвивати розуміння взаємозв’язків між мовними явищами і суспільними реаліями; виховувати прагнення десятикласників до підвищення культури власного мовлення.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і стилістика: відповідно до теми.

Словотвір: способи творення нових слів.

Сиитаксис: словосполучення, речення, текст.

Міжпредметні зв’язки: художня література, історія.

Тип уроку: поглиблення та засвоєння нових знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I.  Організаційний момент

II. Ознайомлення учнів із темою, метою та завданнями уроку

III. Актуалізація опорних знань

► Прочитайте речення. Знайдіть неологізми. Яку стилістичну роль вони виконують?

1. Повесіння парує, ряхтить і підходить до самої хати; Ти й сам був наструнчений, немов орган... (А. Малишко). 2. Навпомацки в зеленім темновинні він рушив до тебе (М. Вінграновський). 3. Спікер має бути врівноваженим, передбачливим і принциповим.

Матеріал.

Неологізми — слова, якими оновлюється лексика відповідно до нових потреб суспільства (парламент, мерія, бізнес-клуб, нтернет кафе) або творчих намірів письменника (зорехмарний ряд, води сніготалі); вони не належать до активного словникового запасу мови, принаймні до того часу, поки остаточно не засвояться мовою і не втратять відтінку свіжості й незвичності.

У науковому і публіцистичному стилях неологізми виконують в основному номінативну функцію, а в творах художньої літератури використання неологізмів — авторських новотворів пов’язане, з яскраво вираженим стилістичним завданням.

Неологізми бувають двох типів: загальновживані та індивідуальні.

Індивідуальні неологізми письменників-реалістів збагачують художній стиль мови і його виражальні засоби. Вони творяться в межах словотворчих і граматичних закономірностей загальнонародної мови (підхмар’я, золотохвильний, розкрилити).

Стилістично забарвлені неологізми мають художнє, образне спрямування і естетично-виховне значення.

IV. Засвоєння нового матеріалу

► Прочитайте неологізми. Складіть із ними речення.

Спонсор, менеджмент, вірусологія, лесезнавство, біонавти, багатотиражна, профвідпустка, гвардія.

Тренувальні вправи

► Прочитайте індивідуальні неологізми. Складіть із ними словосполучення. Запишіть. Визначте стилістичний відтінок неологізмів.

Дзвінкостеблий, живоносне, цвіть, розпрозорилась, колисково, майбуття, широкополий, крутоберегий, самодзвонний, сивінь, високочолий, медоцвіт.

► Перепишіть речення. Зверніть увагу на авторські неологізми.

Як вони впливають на стиль?

1. Не дивися так привітно, яблуневоцвітно (П. Тичина). 2. Не милуй мене шовково, Ясносоколово (П. Тичина). 3. Сестру я Вашу так любив — Дитинно злотоцінно (П. Тичина). 4. Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом В своєму зорехмарному ряду (М. Вінграновський). 5. Зазимую тут; залітую, В цій великій хаті не своїй. У кутку відтихну, відлютую, Намовчусь у темряві німій (М. Вінграновський). 6. Десь на горизонті хмара-хустка Манить вдаль, мов дівчина у сад, І весни такі пахучі згустки Розплескалися об голубий фасад (В. Симоненко).

►   3 поданими неологізмами-словосполученнями складіть речення і запишіть. Підкресліть усі члени речення. Проаналізуйте стилістичну роль неологізмів. Яку синтаксичну роль вони відіграють?

Чорнобривий день, серцем кучерявий (П. Тичина), Пахуча темрява (М. Рильський), без’язика вулиця (В. Маяковський).

►   Прочитайте текст. Що сказав про неологізми М. Рильського відомий мовознавець академік Л. Булаховський. Випишіть неологізми М. Рильського. З якимц словами ви могли б їх поєднати?

Добре виконують естетично-зображальну функцію в поезіях М. Рильського створені ним неологізми зимовозвукий, бурно-плинний, веселокрилий, вихрогривий, ясносиній, окучерявлений, стополосся, лісолюб, розкришити, празима. Про такі неологізми Л. Булаховський сказав: «Хай вигадані відповідним художником слова нові слова залишаються назавжди тільки його словами, хай вони не надходять до активного фонду загальної мови,— але там, де їх ужито, вони яшвуть і довго житимуть своїм повним художньо-естетичним життям. На своєму місці вони є збагаченням мови як засобу служити виявом певної дійової образності та емоційності і, подобаючись хоча б певному колу читачів, тим самим виправдовують своє народження і своє існування».

►   Виразно прочитайте речення. Знайдіть у них авторські неологізми. Яка їх стилістична роль? 2-3 речення (на вибір) запишіть. Визначте тип і вид виписаних вами речень.

1. Ходить полем молодистим,

Гонить хвилю з краю в край

Золотистий, колосистий,

Яронистий урожай.

(А. Малишко)

2. Ти нам дав і віру й сили,

Краю мій багрянокрилий.

(В. Сосюра)

3. Послухай пісшо, що в блакиті

Летить, як сокіл-яснозір.

(М. Рильський)

4. За колоссям яровистим,

За ліском березолистим

Грають сурмачі.

(А. Малишко)

5. Слава сонцю молодому

В світоносній вишині.

(С. Олійник)

V. Систематизація й узагальнення засвоєного на уроці

1. Що називається неодогізмами?

2. Наведіть приклади загальновживаних і індивідуальних неологізмів.

3. Як утворюються неологізми?

4. Яку стилістичну роль вони відіграють?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

►   Підберіть найбільш поширені загальновживані неологізми, що відносяться: а) до громадсько-політичного життя; б) науки і техніки; в) медицини; г) культури.

►   Перепишіть речення. Знайдіть індивідуальні неологізми і поясніть їх стилістичну роль.

1.  Україно моя! Чисті хвилі ланів, Променисті міста, голубінь легкокрила (М. Рильський). 2. Брати мої любі, милі, Вольні, труднокрилі (П. Тичина). 3. Весна, весна! Яка блакить! Який кругом прозор! Садками ходить брунькоцвіт, А в небі злотозор! (П. Тичина). 4. Горіло стокомбайнове йоле, палахкотіла пуста солома, але коли були вже недалеко, сотні їх снопастих, важких, покірних, стояли по схилу... (О. Гончар).