Тема уроку: Життєвий і творчий шлях І.Карпенка- Карого. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів. І.Карпенко-Карий і «театр корифеїв».

Кількість годин: 1

Мета уроку:

ü навчальна: познайомити учнів з життєвим шляхом і творчою діяльністю драматурга І.Карпенка-Карого, його зв’язком із «театром корифеїв»; домогтися усвідомлення багатогранності літературної та театральної діяльності письменника; поглибити знання з теорії літератури про жанрову різноманітність його драматичних творів;

ü розвиваюча: розвиток пошукової діяльності учнів, їх творчих здібностей, уміння самостійно здобувати знання з будь-яких джерел, готувати повідомлення на задану тему; розвивати навички сприйняття інформації на слух;

ü    виховна: виховувати почуття поваги до видатних людей, любов до художньої літератури, театру.

ü    методична: формування життєвих компетенцій учнів на уроках української літератури засобами сучасних педагогічних технологій.

Тип уроку:  комбінований урок

Методи проведення:

•  словесний: розповідь з елементами бесіди, пояснення, демонстрації;

• наочний: портрети акторів «театру корифеїв» та І.Карпенка-Карого, виставка його творів, презентація, опорні конспекти та дидактичні матеріали;

•  практичний: робота з конспектом, ілюстраціями, складання пазлів, схеми психологічного портрета письменника, розв’язування кросворду, заповнення анкети «Я знайомлюся з життям І.Карпенка-Карого», таблиці «Жанрова різноманітність творів», перегляд презентації, розгадування ребусів, написання літературного диктанту;

пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий.

Форми роботи: робота в парах, фронтальне опитування методом «Мозковий штурм», індивідуальна самостійна робота, робота в малих групах, робота по виконанню випереджаючого завдання, робота з підручником.

Обладнання уроку: підручник «Українська література» 10 клас автори О.М.Араменко, В.І.Пахаренко 2010 рік, комп’ютер, телевізійна панель, магнітно-маркерна дошка, презентація, портрети І.Карпенка-Карого та акторів «театру корифеїв», ілюстративний матеріал, виставка творів І.Карпенка-Карого, опорні конспекти та дидактичні матеріали, пазли, літературний диктант, анкета «Я знайомлюсь з життям І.Карпенка-Карого», таблиця «Жанрова різноманітність творів».

Між предметні зв'язки: історія України «Валуєвський циркуляр та Емський указ», художня культура «Театральна культура ХІХ ст.».

Словник термінів: трагікомедія, комедія, драма, трагедія

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Викладач: Добрий день, шановні учні. Прошу зайняти свої місця, приготувати все необхідне для роботи на уроці та вимкнути свої мобільні телефони.

Староста, назвіть, будь-ласка, відсутніх на уроці.

(психологічне налаштування)

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

  Поверніться один до одного, усміхніться та подумки побажайте успіхів. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі: (СЛАЙД №1)

Зверніть увагу на роздатковий матеріал, з яким будете працювати,  та картки досягнень, за якими ви оцінити  свої знання.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

(відбувається в ході уроку,

випереджувальні завдання)

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Викладач: На попередньому уроці ми вели бесіду про українську драматургію і театр 70-90-х рр. ХІХ ст. Відомо, що 70-90-ті роки ХІХ ст. для духовного розвитку України виявилися надзвичайно складними. Вдома ви повинні були повторити матеріал за конспектом. Тому, перш ніж розпочати вивчення нової теми я зараз перевірю як ви засвоїли  матеріал минулого уроку.

Для цього попрацюємо з диференційованими завданнями:

учні І і ІІ рівнів – складають пазли, після чого повинні назвати що це за картини. За правильно складені картини отримаєте по 6 балів;

учні ІІІ і ІV рівнів – розв’язують кросворд, який у вас на партах в папках.

Він складається з 13-ти простих питань, за кожну правильну відповідь ви зможете отримати 0,5 бала. На це у нас 4 хв.

(учні складають пазли

(робота у малих групах)

 та розв’язують кросворд

(індивідуальна самостійна робота))

(СЛАЙД №2)

 1.Перевіряють складені картини з пазлів

(засновники театру корифеїв, театр корифеїв

та зачитують їх імена)

(СЛАЙД №3)

 2. Перевіряють відгаданий кросворд

за висвітленим на екрані.)

Якщо ви правильно розв’язали кросворд, то отримали ключові слова, які стосуються теми нашого уроку.

Ключовими словами є Карпенко-Карий

за правильно відгаданий  кросворд 7 б.

Як ви вже зрозуміли саме про цю людину і піде мова на уроці…

ІV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ

Викладач: … (СЛАЙД №4) за темою: «Життєвий і творчий шлях І.Карпенка-Карого. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів. І.Карпенко-Карий і «театр корифеїв»».

Відкрийте зошити, запишіть дату та тему уроку.

(учні записують тему уроку у зошит)

     Сьогодні на уроці ви познайомитеся з життєвим шляхом і творчою діяльністю драматурга І.Карпенка-Карого, його зв’язком із «театром корифеїв», усвідомите багатогранність літературної та театральної діяльності письменника; поглибите свої знання з теорії літератури про жанрову різноманітність його драматичних творів.

V. МОТИВАЦІЯ ТЕМИ УРОКУ

Із творчістю цього письменника ви вже ознайомились у 8 класі. Який його твір ви читали? (п’єсу «Сто тисяч»)   

     Сьогодні наша розмова піде про театр. Як ставилися до театру і наскільки великою була його роль за різних часів, можна судити з таких висловлювань відомих людей: (СЛАЙД №5)англійський поет і драматург В. Шекспір порівнював життя з театром, німецький письменник Г. Гауптман — із ланцюгом, англійський лікар, письменник Г. Браун — із чистим полум’ям, американський критик, видавець — зі сходинами, російський письменник І. Гончаров — з боротьбою, Леся Українка — із шаблею.

(СЛАЙД №6)Одним із найвидатніших творців українського театру є Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич), про якого І. Франко сказав, що він «був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом, та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література.» Тож визначимо й свою позицію в оцінці ролі театру й видатного драматурга І. Карпенка-Карого.

     Іван Франко високо оцінив діяльність письменника, назвавши його «один з батьків новочасного українського театру».

(СЛАЙД №7) І нашим проблемним питанням буде: «Чи справдилася оцінка Івана Франка?», на яке ви повинні дати відповідь після знайомства з його біографією.

VІ. ВИКЛАД НОВОГО МАТЕРІАЛУ  (здійснюється за допомогою учнівських повідомлень, що були самостійно підготовлені (випереджувальне завдання)

Окремі учні отримали випереджувальні завдання та підготовили повідомлення за планом.

(СЛАЙД №8) План:

1.          Батьківщина І. Карпенка-Карого, його батьки.

2.          Роки навчання.

3.          Служба в урядових установах.

4.          Любов до театру.

5.          Під наглядом поліції.

6.          Останні роки життя, смерть І.Карпенка-Карого.

7.          Жанрова різноманітність творів.

Під час виступів учнів ваша задача не тільки слухати, а й необхідно заповнити анкету «Я знайомлюся з життям Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого).

(під час виступів учні індивідуально заповнюють анкету

«Я знайомлюся з життям Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого))

 (за підготовлені повідомлення – 10 б.)

Повідомлення №1. Батьківщина І. Карпенка-Карого, його батьки.

      Народився майбутній драматург 17 вересня 1845 року в селі Арсенівці поблизу Єлисаветграда (нині Кіровоград) у родині управителя поміщицького маєтку. Мати походила з давнього козацького роду. Євдокія Садовська була кріпачкою, викупленою на волю своїм чоловіком. Підростаючи, вразливий хлопчик все більше відчував жорстокість кріпацького побуту, в якому насильство, знущання були звичайним явищем. Плач і стогін замучених панщиною кріпаків боляче вражали дитяче серце. На характер і світовідчуття майбутнього драматурга помітно впливала атмосфера родинного порозуміння, душевної теплоти і поетичності, яка, незважаючи на матеріальні нестатки, панувала в сім’ї Тобілевичів.

Карпо Адамович і Євдокія Зіновіївна (батьки) були людьми щедрої поетичної вдачі. В їхній родині особливо шанували Шевченкове слово і народну пісню, тому й люди горнулися до цієї сім’ї. В довгі осінні вечори до Тобілевичів сходились жінки і дівчата прясти. За роботою співали, розповідали цікаві бувальщини. От коли наслухався малий Іван усяких сумних оповідань про кріпацьке життя, цікавих казок та приказок. А скільки народних пісень у ті довгі вечори дійшло до серця юного слухача, пісень, що в них оживали картини народної недолі, оживали героїчні постаті Морозенка, Наливайка, Богуна, Палія — мужніх захисників народної волі! Разом з піснями в душу хлопчика входила велика любов до поневоленого народу, яку пізніше ні час, ні школа й канцелярія, ні важкі життєві випробування не змогли заглушити в його житті. Від матері, яка дуже любила театр і знала напам’ять майже всю «Наталку Полтавку», малий Іван неодноразово чув захоплюючі розповіді про вистави мандрівних труп. Під впливом цих розповідей театр для хлопця став мрією, втіленням краси, правди, героїчного минулого рідного народу.

Повідомлення № 2. Роки навчання

Початкової грамоти І. Тобілевич навчився, як тоді водилося, у дяка, а продовжував освіту у Бобринецькому повітовому училищі. Навчання хлопцеві давалося легко, і закінчив він трьохкласне училище в числі найкращих учнів, за що йому дали в нагороду «Собрание литературных статей Н. И. Пирогова» (Одеса, 1858) з написом: «Дана от бобринецкого уездного училища ученику 3-го класса Ивану Тобилевичу за успехи в науках и благонравие на публичном акте 21-го июня 1859-го года». Іван Тобілевич далі вчитися не зміг, бо не було в батьків для цього коштів.

Повідомлення № 3. Служба в урядових установах

Коли Іванові було 14 років, батько влаштував його на посаду писаря у станового пристава в містечку Мала Виска. Пізніше Іван Тобілевич працював у Бобринці канцеляристом у міській управі, а потім у повітовому суді. До установи, де служив Тобілевич, звертались зі скаргами багато людей. Іван Карпович був свідком того, як чиновники — бюрократи і хабарники — підтримували експлуататорів. Ці спостереження письменник потім широко використовував, створюючи свої п’єси. У 1865 р., переїхавши до Єлисаветграда, І. Тобілевич був столоначальником повітової, а потім секретарем міської поліції і мав чин колезького секретаря, чиновницька кар’єра його не приваблювала. Змістом його життя стала театральна, літературна і громадсько-політична діяльність.

Повідомлення № 4. Любов до театру

У дружній сім’ї Тобілевичів діти вчились не тільки розуміти і цінувати народне мистецтво, а й любити труд, шанувати людей праці. Не випадково ця сім’я дала українській культурі чотирьох видатних артистів — корифеїв українського театру: Івана, Миколу, Панаса і Марію Тобілевичів. Щоб побувати на виставах у Єлисаветграді (тепер Кіровоград), він пішки ходив туди з Бобринця за п’ятдесят кілометрів.У Єлисаветграді був заснований театральний гурток. В його роботі активну участь брали М. Кропивницький та І. Тобілевич. Улюбленим твором артистів і глядачів була п’єса «Назар Стодоля» Т. Шевченка, у якій автор розкрив суперечності між багатими і бідними козаками в XVII ст. У цій п’єсі Іван Карпович грав Назара, а його дружина — Галю. На знак любові до творчості Шевченка подружжя дало своїм дітям імена героїв п’єси — Назара і Галі. Ім’я одного з головних персонажів п’єси «Назар Стодоля» — Карого Тобілевич узяв собі за псевдонім. З великим успіхом театральний гурток ставив п’єсу І. П. Котляревського «Наталка Полтавка», а також п’єси російського письменника О. М. Островського «Бедность не порок», «Доходное место» та ін. Вистави за участю корифеїв театру М. Кропивницького, М. Заньковецької, братів Тобілевичів піднесли український театр на небувалу височінь. Прославлених артистів захоплено вітали Київ і Мінськ, Одеса і Кронштадт, Петербург і Тбілісі.

?

Викладач: Чи були ви в театрі? Яке враження справила на вас вистава?

Повідомлення № 5. Під наглядом поліції

Царські жандарми переслідували учасників гуртка. В 1883 році Івана Карповича за розпорядженням міністра внутрішніх справ звільнили з роботи в поліцейському управлінні. І. Тобілевич вступає в трупу (колектив акторів) М. Старицького, де працює під псевдонімом Карпенка-Карого. Діячам українського театру доводилось тоді працювати в тяжких умовах, постійно зазнаючи утисків від царського уряду і його цензури. Театр не мав постійного місця і мандрував країною. Тобілевич писав п’єси для українського театру і брав активну участь у виставах як актор. Під час гастролей у Ростові на початку 1884 року в театрі з’явився жандарм і повідомив, що Карпенку-Карому забороняється далі перебувати у цьому місті і не дозволяється повернутись в Україну. Отже, заслання... І довелось письменникові три довгі роки прожити у вигнанні в Новочеркаську на Дону, де він працював ковалем, палітурником тощо. Митець тяжко переживав відірваність від театру, від культурного життя, від рідного народу.

Ще два роки під наглядом поліції Карпенко-Карий прожив на хуторі Надія неподалік Єлисаветграда. Обробляв своє поле, вивчав життя селян. Колишні знайомі чиновники, пани з погордою відверталися від Івана Карповича. Проте селяни шанували Тобілевича, бо він кому добрим словом давав пораду, а кому й грошима допоміг у скруті.

Повідомлення № 6. Останні роки життя, смерть

І. Карпенка-Карого

Нарешті знято поліцейський нагляд. Іван Карпович знову серед близьких людей, серед артистів, зайнятий улюбленою справою. Його талант драматурга й актора тепер був цілком відданий народові. Один за одним з’являлись на сцені й чарували публіку герої п’єс Карпенка-Карого в його ж майстерному виконанні: Мірошник («Наймичка»), Бондар («Бондарівна»), Калитка («Сто тисяч»), Пузир («Хазяїн») та ін. З бурхливого театрального життя щоліта повертався Карпенко-Карий на хутір Надія відпочивати. Тут написав він драми. Свідомістю високого обов’язку перед своїм народом і його культурою була позначена вся драматургічна й артистична діяльність Карпенка-Карого. Ось чому давній друг письменника М. Л. Кропивницький у нарисі «Спогади про Бобринець і бобринчан» писав: «Заслуги Івана Карповича перед українським театром великі... він зоставив по собі слід, котрий не заросте і не затерніє, поки живе Україна».

В останні роки Карпенко-Карий усе частіше скаржився на здоров’я. Намагаючись урятувати брата, Панас Саксаганський  улаштував поїздку до Берліна для лікування. Після обстеження лікарі винесли страшний вердикт: хвороба (рак селезінки) невиліковна.

Помер Карпенко-Карий 2 вересня 1907 року. Його тіло перевезли в Україну й поховали поруч із батьком на цвинтарі в селі Карлюжині на Херсонщині (тепер Кіровоградська область) неподалік від хутора Надія.

Викладач: (СЛАЙД №…)У 1870 році Іван одружився з дворянкою Надією Тарковською. У передмісті Єлисаветграда подружжя придбало садибу. Саме тут народилися діти. На гроші з посагу дружини Тобілевич заснував хутір: збудував велику хату, стайню, різні господарські приміщення. На жаль, не судилося долею довге життя дружині: вона передчасно померла від сухот, а згодом родина зазнала й другого удару – померла найстарша дочка Галя. На честь своєї дружини Тобілевич назвав цей хутір Надія. У наші дні це відомий історико-культурний заповідник і мальовниче, казкове місце.

Викладач: Ми щойно познайомились з біографією драматурга і мені хотілося б дізнатися  чи впорались ви із поставленою задачею, чи заповнили анкету життя І.Карпенка-Карого?

(перевірка заповненої анкети учнями)

Викладач: Як ви вже почули що діяльність письменника багатогранна

(І. Карпенко-Карий → драматург → артист → режисер → вихователь артистичної молоді → канцелярист → основоположник українського реалістичного театру → громадський діяч → ...)

Викладач:Зараз ми перейдемо до загального знайомства з його жанровою різноманітністю творів. Перед вами лежать таблиці, де записано жанри  в яких писав І.Карпенко-Карий, а ваша задача, слухаючи розповідь заповнити цю таблицю, написавши назви творів та рік їх видання.

(учні заповнюють таблицю)

Повідомлення №7 Жанрова різноманітність творів. (СЛАЙД №…)

      І.Карпенко-Карий писав на різноманітні теми, використовуючи й різні жанри драматичних творів.

      З-під його пера виходить прозовий твір «Новобранець», перша драма «Чабан», яка пізніше дістала назву «Бурлака», написана  1883 року.

      В умовах гласного нагляду поліції, обшуків і допитів драматург написав п’єси «Безталанна», «Наймичка», «Мартин Боруля».

Усього з-під пера драматурга вийшло 18 п’єс.

Написав: трагікомедії («Сто тисяч» (1890)), «Мартин Боруля»), сатиричну комедію («Хазяїн» (1900)), соціально-психологічну драму («Безталанна» (1884)), соціальні комедії («Суєта», «Житейське море») та ін.

Незважаючи на перешкоди (через Емський указ 1878 р., що писати про історичне минуле, таке багате на теми й цікаве для читача, заборонено), Карпенко-Карий усе ж таки звернувся до історичної тематики: п’єси «Бондарівна» (1884), «Мазепа» (1893, досі не опублікована: рукописний оригінал знаходиться в Петербурзі), «Паливода ХVІІІ століття» (1893), «Гандзя» (1902).

Вершинним твором І.Карпенка-Карого на історичну тематику вважається трагедія («Сава Чалий» (1899)).

З теорії літератури

(робота зі словником літературознавчих термінів.

Робота з підручником стор. 57).

Драма — літературний рід, у творах якого, призначених для вистави на сцені, явища життя й характери розкриваються в розмовах та діях персонажів.

Основні особливості драматичних творів: єдність дії та слова; зображення персонажів через їхні вчинки, поведінку, висловлювання; відтворення подій як живого процесу; наявність ремарок; призначення для вистави на сцені; поділ тексту на дії, картини, яви; діалогічна форма.

Комедія — драматичний твір, у якому засобами гумору й сатири розвінчуються негативні суспільні й побутові явища, змальовується смішне. Комедії можуть бути гумористичні  і сатиричні.

У гумористичних комедіях викриваються хиби в характерах окремих людей, унаслідок чого герої потрапляють у різні смішні ситуації.

У сатиричних комедіях викриваються й засуджуються корінні вади суспільного життя.

Трагедія — драматичний твір, у якому зображено зіткнення непримиренних життєвих суперечностей, а незвичайний герой потрапляє в безвихідне становище, вступає в боротьбу з нездоланними в даній ситуації силами і, як правило, гине.

Трагікомедія — вид драматичних творів, який має ознаки як трагедії, так і комедії.

Викладач: (Тематика творів  висвітлюється на слайді) (СЛАЙД №…)

Умовно всі його п'єси можна поділити на такі групи: 

1) соціально-побутові драми про скалічену долю вихідців із простого люду;
2) драми з життя інтелігенції, зокрема - акторів;
3) комедії, головним сатиричним персонажем яких був учорашній неграмотний селянин, який за короткий час зумів скупити чимало землі й стати багачем;
4) трагедії з історичним контекстом. 

-    життя селян;
-    історичні драми;
-    викриття вад людей;
-    показ чиновників-глитаїв;
-    аморальність людей;
-    чисті почуття. 

(перевірка заповненої таблиці

«Жанрова різноманітність творів»)

(СЛАЙД №…)

Інтелектуальний ринг (розгадай ребуси)

Які твори І.Карпенка-Карого зашифровані в ребусах?

1. «Сто тисяч», 2. «Хазяїн», 3. «Наймичка»,

4. «Мартин Боруля»

VІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

(кожна правильна відповідь – 1 бал)

1.Літературний диктант

1. Іван Тобілевич народився у … (селі Арсенівці поблизу Єлисаветграда.)

2. Дівоче прізвище матері … Хто викупив її з кріпацтва? (Садовська Євдокія Зіновіївна, викуплена своїм чоловіком).

3. І.Тобілевич перейняв любов до театру від .. (матері, яка дуже любила театр, знала напам’ять всю Наталку Полтавку)

4. Початкову освіту драматург отримав … (у дяка, продовжив освіту у бобринецькій трикласній школі, закінчив з відзнакою. Далі вчитися не зміг, бо не було в батьків коштів.)

5. Які службові посади займав у урядових установах? (Писар, канцелярист у міській управі та повітовому суді, столоначальником повітової,а потім міської поліції.)

6.Яких корифеїв українського театру дала сім’я Тобілевичів? (Іван, Микола, Панас, Марія Тобілевич-Заньковецька – стали відомими акторами та драматургами)

7.Разом з яким драматургом І.Тобілевич організував театральний гурток у Єлисаветграді? (Марком Кропивницьким. )

8.Звідки І.Тобілевич узяв свій псевдонім – Карпенко-Карий? (Улюбленою п’єсою драматурга була п’єса Т.Шевченка «Назар Стодоля». Одного з героїв звали Гнатом Карим. А Карпенко, бо батько його був Карпом.)

9.У честь кого були названі діти Івана Карповича – Назар і Галя? (Головними героями п’єси Т.Шевченка «Назар Стодоля» були Назар та Галя.)

10.Скільки років Іван Карпович перебував під наглядом поліції? (Три роки перебував у вигнанні, у Новочеркаську на Дону, де він працював ковалем, палітурником. Ще два роки прожив під наглядом на хуторі Надія, біля Єлисаветграда.)

11.Які твори І.Карпенка-Карого ви знаєте? («Сто тисяч», «Хазяїн», «Бондарівна», «Наймичка», «Сава Чалий», «Суєта», «Житейське море».)

 12.Коли помер і де похований І.Карпенко-Карий? (Помер І.Карпенко-Карий 15 вересня 1907 року. Похований в с.Карлюжини на Херсонщині.)

(взаємоперевірка за висвітленими відповідями на екрані)

2. Складіть схему психологічного портрету письменника

Можлива схема

VIIІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

     Сьогодні на уроці ви познайомилися з життєвим шляхом і творчою діяльністю драматурга І.Карпенка-Карого, його зв’язком із «театром корифеїв», усвідомили багатогранність літературної та театральної діяльності письменника; поглибили знання з теорії літератури про жанрову різноманітність його драматичних творів.

(СЛАЙД №…)

Заповніть таблицю вражень від уроку

ІХ. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ (самооцінка за таблицею переводу набраних балів у 12-бальну систему оцінювання)

(СЛАЙД №…)

X. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ  (СЛАЙД №…)

Для всіх:

1.Знати біографію І.Карпенка-Карого. Підручник Українська література 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень) О.М.Авраменко, В.І.Пахаренко стор.50-67.

2. Прочитати трагікомедію «Мартин Боруля», уміти її аналізувати. Можна переглянути фільм Г.Юри і Л.Швачка «Мартин Боруля» (адреса в мережі Інтернет: http://v7.arg.ua/6026-martin-borulya-1953-tvrip-ukr.).

Креативне (на вибір):

1. Оформити фотоальбом на тему «І.Карпенко-Карий та його трагікомедія «Мартин Боруля».

2.  Намалювати малюнки до твору.

3. Знайти відеоролики, передачі, фільми про життя та творчість І. Карпенко-Карого.