Літературний диктант за твором Миколи Куліша ‘’Мина Мазайло’’

(11 клас)

1. До якого літературного роду належить твір ’’Мина  Мазайло’’? (Драма)

2. Який жанр п’єси? (Сатирична комедія, за визначенням автора- ’’філологічний водевіль’’).

3. Що таке  ВОДЕВІЛЬ? (Водевіль - жанр легкої комедійної п’єси, у якій драматична дія поєднується з музикою, піснею-куплетом, танцями).

4. Яка тема твору? (Зображення українізації й міщанства у 20-ті роки ХХ століття).

5. У якому місті відбуваються події, зображені в комедії? (У Харкові, район  Холодної  Гори).

6. Ким працював Мина Мазайло? (Службовцем апарату тресту ’’Донвугілля’’).

7. Чому Мина Мазайло вирішив змінити прізвище? (У прізвищі  ’’Мазайло’’  він убачає причину своїх кар’єрних та життєвих невдач).

8. Кому адресовано репліку: ’’А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було промовитись словом з Грінчевого словника та й з власного серця. ’’ (Мокій – Улі).

9. Як звали вчительку ’’правильних проізношеній’’ російської мови? (Баронова-Козино).

10. Кому належить репліка: ’’Тепер я розумію, що таке українська мова. Розумію! Австріяцька видумка. Так?’’ (Тьоті  Моті).

11. Яку частину до свого прізвища хотів додати Мокій? (Частину ’’Квач’’)

12. За що Мину Мазайла було звільнено з роботи? (За систематичний і зловмисний опір українізації).

Тема. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на  матеріалі українізації. Актуальність п'єси для нашого часу

Очікувані результати:

предметні компетентності: учні розуміють історико-політичні чинники, які вплинули на зіткнення головних дійових осіб у сатиричній комедії; сатиричне спрямування п’єси; характеризує образи дійових осіб, світоглядну, громадянську позицію кожного з них; аналізує умовність часопростору, природу конфліктів; висловлює власну думку про типове сприйняття дійсності обивателем;

ключові компетентності: осмислює роль соціального статусу, моделі його досягнення; формує уявлення про справжні та фальшиві цінності, спираючись на текст; висловлює власні міркування, проводячи аналогії з сучасним життям;

емоційно-ціннісне ставлення: розвиток критичного мислення, готовність захищати власну мовну ідентичність; усвідомлення належності до рідного народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет М. Куліша, аудіосупровід, ілюстрації до твору.

Епіграф до уроку:

Раби – це нація, котра не має Слова
Тому й не зможе захистити себе.
О. Пахльовська

План уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1.1. «Мозковий штурм».

1.2. Бесіда з елементами розповіді.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

2.1. Слово вчителя.

2.2. Робота у зошитах.

2.3. Постановка проблемного питання.

2.4. Робота над епіграфом.

III. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації.

3.1. Коментар учителя.

3.2. Читання уривка з п’єси за ролями під музичний супровід.

3.3. Бесіда за змістом прочитаного..

3.4. Читання уривка з п’єси за ролями під музичний супровід

3.5.        Бесіда за змістом прочитаного.

3.6. Робота в групах.

3.7.Виступи груп.

3.8. Інтерактивна вправа «Коло ідей» .

3.9. Метод «Прес».

IV. Підсумок уроку.

4.1. Бесіда.

4.2. Робота над епіграфом.

V. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1.1. «Мозковий штурм».

- У якому році була написана п’єса і де вперше опублікована? 

- У якому році і де її було поставлено?

- Жанр п’єси «Мина Мазайло»

- Як сам автор визначив жанр своєї п’єси?

- У чому полягає конфлікт

- М.Куліш як письменник, суспільний діяч і просто українець не міг залишитися байдужим до змін у суспільстві, намагався про них розповісти. У драматичному творі це було можливим тільки через висловлювання героїв. До речі, саме за твір «Мина Мазайло» М.Куліша називають провидцем. Як ви гадаєте, чому?

1.2. Бесіда з елементами розповіді.

-Про що можуть розповісти наші прізвища?

-Що змушує людей змінювати прізвище?

-Чи є підстава для цього в головного героя твору? Що означає його прізвище? 

-А є він винятком у своєму бажанні змінити прізвище?

-Що ж відбувалось тоді в Україні  з людьми, якщо вони зважувалися відректися від свого роду, коріння, нації?

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

2.1. Слово вчителя.

      - Темою нашого уроку є «Микола Куліш. "Мина Мазайло". Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації. Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння». Наша мета через образи твору довести, що люди, які зрікаються рідної мови, відцуралися свого роду. Такі люди духовно бідні. Їх життя немає сенсу. Для цього ви будете на уроці критиками, філологами, літературознавцями, дослідниками.

2.2. Робота у зошитах.

Учні записують тему уроку у зошити.

2.3. Постановка проблемного питання.

Бути чи не бути українській нації.

2.4. Робота над епіграфом.

- Епіграфом уроку є поетичні рядки О. Пахльовської. На вашу думку, чи суголосні рядки з життям?

III. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації.

3.1. Коментар.

- Миколу Куліша називають творцем «модерної драми». Але драматург змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем. Читати й перечитувати його, сміятися і замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле. Сюжет п’єси відомий ще з часів Мольєра і Карпенка – Карого. Та в Миколи Куліша він заіскрився новими барвами. Геній Миколи Гуровича Куліша перекинув міст між епохами, й доки будуть жити Мини, що роду свого не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною.

  Сюжет комедії гострий, напружений, а його герої непередбачувані у своїх вчинках, типові і разом з тим неповторно – самобутні.

3.2. Читання уривка з п’єси за ролями під музичний супровід

 ( ІІІ дія, сцени 6-7)

Сторінки хрестоматії 235-238.

3.3. Бесіда за змістом прочитаного.

-    То яка ж мова краща? Хто правий у цій дискусії?

-    Для чого автор увів фантастичну появу дідів? Про який «корінь» просять Мину? Чому Мина злякався? Чи зрозумів він зміст прохання?

-    Як називають таких людей, як Мина, Рина, Лина?

-    Тьотя Мотя? Звідки вони беруться? Чи можна сказати, що вони – народ?

3.4. Читання уривка з п’єси за ролями під музичний супровід.

( ІV дія, сцени 7-8, 11, 13)

Сторінки хрестоматії 240-249

3.6.        Бесіда за змістом прочитаного.

-    Що найбільше смішить у загальному захопленні (крім Мокія і дядька Тараса, звісно) новим прізвищем?

-    Чому дядько Тарас лає себе останніми словами?

-    Чим закінчилась п’єса? У чому парадокс такого закінчення7

3.6. Робота в групах.

Схарактеризуйте героїв, драматургічну майстерність автора.

I гр. Складання характеристики до образу Мини Мазайла.

1)Що ви дізналися про Мину Мазайла з твору? З якою метою він хоче змінити собі прізвище?

2) Як ви вважаєте, чи може людина, змінивши своє прізвище, стати кращою?

3) Які риси характеру мав головний герой п’єси?

4) Виразне читання уривка, у якому Мина Мазайло висловлює незадоволення своїм прізвищем.

II гр. Складання характеристики до образу Мокія.

1)Що вам відомо про Мокія?

2)Чи можна Мокія вважати позитивним героєм?

3)Визначити основні риси його характеру.

4) Виразне читання за ролями уривка, де Мокій намагається українізувати Улю.

III гр. Складання характеристики до образу тьоті Моті.

1)Довести, що тьотя Мотя ненавиділа українську мову.

2)З якою метою вона приїхала в гості?

3)Визначити риси характеру цієї героїні.

4) Зачитати рядки, в яких вона висловлюється про «українізацію».

IV гр. Складання характеристики до образу дядька Тараса, Рини, Килини, Улі.

1) За що виступає дядько Тарас, через що сперечається з тьотьою Мотею?

2) Визначити риси характеру цього героя.

3) Зачитати рядки,  в яких Дядько Тарас висловлюється з любов’ю до рідного краю, народу.

4) Якою є життєва позиція Лини, Рини, Улі (стисло, лаконічно).

3.7.Виступи груп.

3.8. Інтерактивна вправа «Коло ідей» .

- Визначте тему твору

- Визначте ідеї твору.

3.9. Метод «Прес».

- Що спричинило філологічний конфлікт?

- На який рівень поступово переходить суперечка?

- Що б ви відповіли на питання (Чия мова краща?)? (“Краща” для кожного рідна мова).

- Наскільки коректне, на вашу, думку, таке запитання? Поясніть. (Кожен повинен знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації).

- Поряд зі словом «патріотизм» часто вживають слова “націоналізм”, “шовінізм”. Що таке «манкурт»? Пояснімо їхнє лексичне значення за словником. Визначення запишіть у зошити.

- Кого з героїв комедії можна вважати патріотом? Висловіть свою думку, аргументуйте її цитатами з п’єси. (тьотя Мотя – шовіністка; дядько Тарас – націоналіст; Мина Мазайло – манкурт).

- Що можна сказати про Мокія? Чим він зайнятий щоденно? Як називають його інші члени родини? Як він  поводиться з коханою дівчиною?

IV. Підсумок уроку.

4.1. Бесіда.

-    Чи можна п’єсу «Мина Мазайло» Вважати суто філологічною? Над чим змушує замислитись? Яка головна думка твору?

4.2. Робота над епіграфом.

- Давайте перечитаємо епіграф. На початку уроку ми з вами обговорювали чи суголосний даний вираз з життям. Чи змінилася ваша думка? Як ви вважаєте, цей вислів пов'язаний із твором? Як саме?

V. Домашнє завдання.

1.    Повторити жанри драматичних творів, їх особливості

2.    Визначити засоби творення смішного у п’єсі «Мина Мазайло»

3.    Індивідуальні повідомлення

-      Спільне у п’єсах Мольєра «Міщанин-шляхтич» і М. куліша «Мина Мазайло».

-      Риси модернізму у п’єсі «Мина Мазайло».

-       Сценічна доля п’єси.

Другий цар із роду Романових Олексій Михайлович ставився до України як до завойованої території. Почалось з нього, а закінчилось масовим винищенням українців і сплюндруванням національної душі. Українська нація опоганилась під впливом чужих поглядів, чужої науки, чужої культури. І це було неминуче через чуже панування. А коли не було чужого панування, то треба було обціловувати "власть імущих", як це і зробив за час своєї влади В. Щербицький, заборонивши друкувати українською мовою навіть афіші. Тому-то п'єса Миколи Куліша "Мина Мазайло", темою якої є міщанство та українізація, на сьогодні досить актуальна. П'єса присвячена питанням національного відродження України.

В особі Мини Мазайла автор висміює українських перевертнів, які відцуралися всього рідного, своєї нації, мови, культури. Мазайло намагається копіювати "все російське", категорично заперечує все українське, готовий вбити рідного сина, який не дає йому змінити прізвище. Мина говорить, що "українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади". Він прагне стати "порядочним человеком". Усе ніби було вірно. Все підпорядковано часу. Та раптом політика уряду змінилась. А скільки разів вона змінювалась? Ось і не збіглися плани Мини з політикою уряду — було поставлено "претворяти у життя українізацію". "І звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна..."

Час, час, час. Пристосування до умов часу. Коли глянути в класні журнали (декілька років тому), то майже всі росіяни. А сьогодні? Всі мої друзі вже українці. Ну, хіба не Мазєніни?!. Так чому ж не актуальна п'єса?

Та хіба ж ми винні в цьому? Латиш, поляк, американець, француз, азербайджанець чує рідну мову з першої секунди життя. А потім середовище, школа, вузи і таке інше його рідною мовою. Радіо, телебачення, реклами, афіші — його мовою. І немає постанов про вивчення чи невивчення рідної мови. І немає того, що рідна мова звучить три години на тиждень.

Більше не хочу повертатись до героїв твору. Хочу відзначити, що М. Куліш любить рідну мову і дуже красиво про неї говорить. Але це далі. Бо не можу обминути дядька Тараса. Найперший слов'яно-український словник 1596 року Лаврентія Зизанія Тустановського він знає, і гетьманів України, і всіма силами намагається не дати Мазайлові змінити своє прізвище. Йому не байдуже українське мистецтво, він не хоче, щоб загинула така мелодійна мова. Але дядько Тарас не зміг перемогти у нерівній битві, йому лише вдається залишити корінь "маз", який нагадуватиме про славне минуле.

Дивіться також

• "Мина Мазайло" (повний текст)

• "Мина Мазайло" (скорочено)

• "Мина Мазайло" (аналіз)

• Чому конфлікт п'єси М. Куліша "Мина Мазайло" називають "філологічним"?

• Біографія Миколи Куліша

А тепер до мови. Із твору видно, як у Куліша боліло те, що одна з наймилозвучніших у світі мов — його рідна українська мова — стала пасербницею у своєму домі. Чому українська мова на своїй землі опинилася на задвірках? У комедії він розкрив, що причиною незавидного стану української мови є русифікація, що породила нігілізм, зневіру в престижність нашої мови. Його завданням було пробудити почуття національної самоповаги, сприяти відродженню мови, а також духовності, культури.

У різних епізодах в оригінальній формі письменник розкриває багатство, красу, національну своєрідність і неповторність української мови. Наприклад: "твої очі нагадують два вечірні озерця в степу". Яке прекрасне порівняння! Епітет "бразолійний" — темно-синій, а слово "бринить"... "Орел бринить. Це означає — він високо, ледве видно — бринить". "Можна сказати — озеро бринить. А от іще кажуть: сніжок бринить..." "Або кажуть — думка бринить. Це треба так розуміти: тільки-тільки береться, вона ще неясна — бринить". "Спів бринить! Це, наприклад, у степу далеко ледве чути пісню..." "Губа бринить. Так на селі кажуть: аж губа бринить, так цілуватися хоче".

Цим мова ніби говорить: "Подивись, яка я багата та красива".

Або, навпаки, Куліш показує економію мовних засобів у порівнянні з російською мовою. По-російськи: "ночью при звездах не спится", а українською — "зорію". Одним словом передається те, що російською мовою п'ятьма словами.

Куліш радить учитися мови на зразках народної творчості — піснях, думах, де наша мова збереглася в її первозданній основі.

Порушено в п'єсі і питання культури мовлення. Куліша непокоїть вживання нашої мови в засобах масової інформації, на афішах, у кінофільмах.

— От, наприклад, написи в "Звенигорі" — краса! Стильні, поетичні, справжньою українською мовою писані! А подивіться ви на написи по інших картинах. Олива з мухами! Немов навмисне жують таку прекрасну, таку милозвучну мову... (Мокій говорить).

Правдиво Й яскраво в п'єсі передано питання відродження української мови і поруч — зневажливе ставлення до неї: "хохлацька мова", "порепана", "засіб зробити з мене провінціала".

Чи не доводиться нам чути щось подібне і тепер?

Отже, розглянувши всі ці питання, можна сказати, що Микола Куліш актуальний саме на сьогодні. Він примушує нас думати над тим, як відстояти свою мову, культуру, історію, як відродити Україну.