Літературний рід – епос

Жанр– психологічна новела.

Тема – розкриття стосунків між Марією та Хомою.

Ідея – звеличення почуття кохання, яке долає всі перепони.

У твору є підзаголовок “Із записок відлюдька”.

Головні герої

Головними персонажами є Хома Массіно, Марія, її батько, чоловіки. Розглянемо детальніше:

У новелі змальована жіноча доля в новітній інтерпретації. Головна героїня, Марія, дуже помилилася в своєму виборі, і це призвело до страшних моральних і фізичних страждань. Тому вона згадує своє перше кохання, хапається “за нього хоч у листі, як за рятівну соломинку”. Герой-адресат уособлює боротьбу між байдужим, відстороненим “естетом” до “живого чоловіка” з почуттями та емоціями.

Головні думки у творі:

кохання – це високе, облагороджуюче почуття, “робота душі”

не можна жити лише емоціями

на першому місці в стосунках між людьми повинна бути відповідальність за власні вчинки, гуманність

тільки втрачаючи, людина розуміє цінність втраченого

возвеличення кохання як найвищого почуття

засудження помилок, за які доводиться розплачуватися

Проблематика “Сойчине крило”:

взаємовідносини в суспільстві, людського буття загалом

проблема співіснування двох індивідуальностей

стосунки між людьми

“Сойчине крило” сюжет

“Сойчине крило” композиція

Особливості композиції твору “Сойчине крило” в тому, що експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка викладені не послідовно, а навпаки, найнапруженіші моменти обриваються з волі героїні, яка пише листа, а також ліричними відступами – роздумами іншого персонажа про цей лист.

“Сойчине крило” характеристика

В основу новели покладено історію кохання двох споріднених душ, двох палких сердець, які постраждали через особисту нерозважливість. Дія відбувається проти Нового року в кімнаті головного персонажа протягом кількох годин, утім, сюжет охоплює все життя героя і розкриває події трьохрічної давності. Новела має підзаголовок «Із записок відлюдька». Це щоденник головного героя, у структуру якого вплетено лист-сповідь молодої жінки про свою драматичну долю, що надає розповіді ще більшого психологічного напруження.

Уперше в українській прозі Іван Франко вводить прийом розлогого листа, який є і жанровим компонентом твору, і детальною розповіддю про взаємини закоханої пари Хоми – Массіно і Манюсі, про життєві пригоди героїні у пошуках щастя. Так автор намічає лінію фатальної жінки. Сюжет твору як у романтичній мелодрамі. Після втечі коханої герой-адресат занурився в егоїстичне самозакохане життя, улаштувавши ніби втечу від самого себе. Так само тікає від себе і Манюся – від свого справжнього кохання, з тихого лісу у вир злочинницького світу. Обидві сюжетні лінії тісно переплітаються, доповнюючи одна одну. Це ніби діалог двох змучених душ, як і наприкінці твору повертаються до себе, до людей, до нового життя у «вірі, надії, любові».

“Сойчине крило” символіка

І. Франко мав рідкісне уміння в незначній повсякденній деталі бачити характер або явище.

– Образ сойки – символ самої героїні, символ волі, свободи.

– Перкальова червона сукня з круглими цятками – символ вірності

– Подвійне сонце – подвійне життя, одне у побуті, інше – в душі.

– Дзвінок – тривога, очікування чогось.

 Новаторство Франка у творі “Сойчине крило”: 

«Сойчине крило – новела, у якій синтезовано епос, лірику й драму.

Твір написано у формі  щоденникових записів і листа. 

Новітня інтерпретація жіночого образу. Освідчення в коханні з вуст закоханої дівчини ми чуємо вперше в українській прозі. 

Ліризм, емоційність, схвильованість викладу. Увага сконцентрована на особистості, її внутрішньому світі; 

Драматична напруга. 

Поглиблена психологізація образів 

Ознаки новели у творі “Сойчине крило”

Ознака новели

Приклад

Невелика кількість персонажів

Хома, Марія, Служник

Незвичайні життєві обставини, в які потрапляють персонажі

Пригоди Марії

Увага на змалювання внутрішнього світу героїв

Переживання Хоми, намагання позбавитись болю, бажання душевного спокою

Яскравість і влучність художніх засобів

Увага до деталей (крило сойки, сукня Марії, деталі інтер’єру)

Елемент психологічної та ситуативної несподіванки

Отримав листа від коханої – і ось вона сама тут

Джерело: https://dovidka.biz.ua/soychine-krilo-analiz

Тема.  Іван Франко новела «Сойчине крило» – жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата – уособлення боротьби між «естетикою» і «живим чоловіком». Гуманізм новели

Мета (формувати компетентності):

предметні : знання про  І. Франка як прозаїка, розуміння ідейного змісту новели, символіки у творі; уміння аналізувати літературні образи;   аргументовано доводити свою думку;

ключові : уміння пояснювати важливий моральний урок, який продемонстрували герої власним учинком; висловлювати судження про кохання, яке долає час, про вірність, справедливість; ефективно шукати інформацію, використовуючи різні джерела;

загальнокультурні : усвідомлення неминучості перемоги добра над злом, шанобливе ставлення до творчості І.Франка.

Тип: урок засвоєння нового матеріалу (урок-дослідження) .

Обладнання: портрет І.Франка, ілюстрації до твору, мультимедійне обладнання, різнокольорові  аркуші паперу.

ХІД УРОКУ

Створення емоційного настрою. 

Аутотренінг для учнів («Самоналаштування» )

- Покладіть руки на парту, заплющте очі та промовляйте про себе за мною :

  Я зможу сьогодні добре працювати на уроці!

  Я – особистість творча!

  Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому занятті!

Ну що ж, налаштувалися і розпочнемо нашу роботу.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Листи — освідчення в коханні,

Листи — поради і повчання,

Листи — для серця справжня втіха,

Листи — зі звісткою про лиха.

Немов птахи летять до нас,

Летять крізь відстані і час…

  Вічна загадка Любові… Саме вона породжує прекрасне й вічне на землі, звеличує людину, робить  щасливою чи приносить душевний біль. Скільки існує людство, стільки нерозгаданою залишається таємниця почуттів, що надихають художників і композиторів, скульпторів і письменників...

   Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчення новели « Сойчине крило», яка допомагає кожному з нас замислитися над вічним, розкрити світ почуттів і пристрастей, створений  словом великого майстра. Тема уроку….(записуємо з дошки в зошит)

   Завдання уроку:  творчо осмислити  ідейний зміст новели; ; дослідити образ героя-адресата; розвивати зв’язне мовлення, навички роботи над змістом прозового твору,  уміння з’ясовувати символіку новели.

1.    Інтерактивна вправа

2. — Які роздуми виникли у вас під час читання новели «Сойчине крило»?

   Чим вразила вас новела І. Франка «Сойчине крило»?

Запитання до учнів:  

q Чи вдалося їм (Хомі та Марії) зберегти своє кохання, своє щастя?

q Чи може бути щасливою людина, яка живе в самоті?

q Які причини свідомого усамітнення молодої людини серед бурхливого життя?

q Чи може кохання повернути людину до життя?

Чому я розпочинаю урок саме цими словами? Який стосунок має лист до теми сьогоднішнього уроку?

✵ Яка тема новели «Сойчине крило».

✵ Що є експозицією твору?

✵ Якою частиною композиції стає лист? .

Про що свідчить ще одна назва твору: «Із записок відлюдька»?
( у такий спосіб з’ясовується, що твір написаний у формі щоденникових записів. Така форма викладі дає можливість без посередників пізнати героя, його найінтимніші думки і почування, розкрити всі таємниці душі). 

2. З якою метою автор обрав форму листа для розкриття подальшого сюжету твору?
(Щоб уникнути одноманітності в побудові твору та розвитку сюжету). 

3. Який ефектний прийом застосував автор для прискорення та динамічності розповіді?  (Виклад у формі листа. Це лист- сповідь, що розкриває «одіссею» пригод героїні, точніше – «лиш ескіз, нарис, скелет пригод»). 

Евристична бесіда

§  До якого жанру належить «Сойчине крило»?

§  Як би ви сформулювали  тему твору?

§  Про що свідчить ще одна назва твору: «Із записок відлюдька?    

§  Що ви можете сказати про композицію твору?  Визначте особливості  кумпозиційної будови твору. 

§  Визначити кульмінаційний  момент у творі.

§  Що символізує дзвінок?

Літературний диктант

Перевірка знання тексту «Сойчине крило».

1. Який підзаголовок має твір? (Із записок відлюдька)

2. Скільки років виповнилось головному герою? (40 років)

3. Коли відбуваються події (число, час)? (31 грудня о 19 год)

4. Ім’я головного героя новели. (Хома-Массіно)

5. У якому місті живе головний герой? (Львів)

6. Ким був батько Марії? (Лісничим)

7. Чому до самої смерті батько вважав Манюсю злодійкою? (Тому що вважав, що вона, тікаючи з дому, вкрала в нього скарбові гроші)

8. Як довго тривали мандри Манюсі? (Три роки)

9. Яка історична подія згадана в новелі? (Російсько-японська війна 1904-1905 рр.)

10. Назвіть героя за характеристикою: «То був пан високий, сильний, плечистий, як ведмідь, з великою чорною бородою, з малими блискучими очима, з понурим видом, від якого віяло якимось холодом і жахом». (Зигмунт)

11. Назвіть міста, у які доля закинула Марію. (Краків, Варшава, Лодзь, Одеса, Нижній Новгород, Іркутськ, Порт-Артур)

12. Кому належать слова: «Що таке чоловік для чоловіка? І кат, і Бог! З ним живеш — ще гірше!». (Хомі)

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Словникова робота

Поясніть значення слів, що трапляються у творі.

Кореспонденція — листування між особами, сукупність поштових відправлень.

Адресат — одержувач листа.

Скептик — той, хто до всього ставиться недовірливо, в усьому сумнівається.

Відлюдник — 1. Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей. 2. Церковний чернець, що зрікся стосунків з людьми.

Естет — прихильник усього прекрасного, витонченого

2. Проблемне питання

✵ Чи може кохання повернути людину до життя?

3. Поміркуйте

1. Один з провідних мотивів твору — мотив втечі. Визначте, від чого намагаються втекти головні герої.

2. Доведіть або спростуйте думку: «Сповідь об’єднує Массіно і Марію у відкритості їхньої любові, яка для кожного з них стає виміром свободи, а, отже, відповідальності».

4. Інсценізація

Хома. Сороковий рік життя, так як і тридцять дев’ятий, і тридцять восьмий, починатиму зовсім інакше. Відлюдьком, самітником. Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі! Я витворив собі оте життя як не здобуту твердиню, в якій живу й паную… Ся твердиня побудована в моїй душі.

  Думав, що й  вона буде, без неї празник не празник,  і Новий рік не Новий рік. Попробуймо обійтися без неї.

Марія. Чи тямиш мене? Тямиш мій сміх? Ха,ха,ха! Ха,ха,ха! Тямиш той ліс, мій рідний ліс, якого нема другого в світі? Се не був ліс, се я була… Я сконцентрувала всю силу своєї волі, весь огонь своєї пристрасті, всі чари своєї душі і тіла, щоб навіки вписатися у твою тямку…

Хома. Женщино, демоне! Чого тобі треба від мене? Чого ти завзялася мучити мене? Я віддав тобі все, що було найкраще в моїй душі… Я вірив у тебе, як у себе самого… Говори собі, пиши собі що хочеш! Я тепер дивлюся на все оком естетика. І де ти сміятимешся, я байдуже здвигну раменами. І де ти плакатимеш, я засміюся.

Марія. Не сердься на мене, мій Массіно, не сердься на мене! Не сердься на мене, Массіно мій! Я не винувата, що ти в моїм житті був тим палким сонцем, але ти не вірив у мене, у мою щирість, в мою любов… Я покарала тебе, і, коли у тебе є хоч шматочок людського серця в грудях, ти мусиш відчути ту кару. Та проте, Массіно, не сердься на мене! Я, караючи тебе, потерпіла сто, тисячу разів дужче, як ти.

Хома. А, може, її й правда?

Марія. Посилаю тобі сойчине крило. Здається мені, що се летить до тебе половина моєї душі. А як одна половина залетить, то від твоєї душі буде залежати, чи прилетить і друга.

Хома. Впадаєте в сентиментальність, шановна пані! Ваша історія з сойкою зовсім не до речі приточена.

Марія. Я знаю, Массіно, ти не любиш сентиментальності. І тебе вже занудило отеє балакання без змісту.

Хома. Се чорт, не женщина! Завважую, що вона, пишучи се, немов душею розмовляла зі мною і, вкладаючи свої фрази, рівночасно своїми ящірчатими очима слідила кождий рух моєї душі.

Марія. Ти віриш у силу сповіді? Массіно, любий мій, єдиний на світі, кого я правдиво і беззавітно любила і досі люблю, прошу тебе, слухай моєї сповіді!

Хома. Та що се я? Три чверті на дванадцяту! Господи! А я сиджу над цим листом і весь змочив його сльозами…

  Голубонько моя! Де ти, озовися! Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату, торкне мене своїм крилом. Може, і я прокинуся, і стрясу з себе ті пута і рвонуся до нового життя.

-Хто ці люди?

5. Бесіда

Ø Напередодні якого свята відбуваються події?

Ø Які асоціації і почуття викликає у вас зустріч Нового року?

«Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники.. Світло салону. Звуки фортеп'яна. Хор, пісні, сола... Декламація, брава, оплески. Жарти. «Кришталева чаша, срібная криш...» Наближається північ. Починає бити дванадцята. Всі підносять чарки, вихиляють душком, а батько родини кидає свою додолу. Нехай так пропадає всяка турбота! Бреннь! І раптом гаснуть світла. Всі запирають у собі дух. Вам... бам... бам... Числять до дванадцяти. Най жие Новий рік! Най сяє нове щастя! Світла! Музика. Пісні. Нові чарки, нові тости. Поцілуї. Радість і стиски рук...»

6. Робота в групах

Завдання 1 групі:

-            Як Хома вирішив зустрічати Новий рік?

-           Чи завжди він так святкував?

-           Хто за професією Хома?

-           Скільки йому років?

-           Яке життєве кредо сповідує герой?

-           Доведіть, що деталі інтер’єру кімнати представляють нам «інтелігента» - «артиста життя».

-            Чи кохав він Маню?

-           З чого це видно?

-            Чи здатний він на всепрощення?

Завдання 2 групі:

-  Де виросла головна героїня?

-  Яку науку вона одержала від матері та батька?

-  Як ви ставитесь до вбивства сойки Манею? Назвіть причини, що спонукали її до цього, чи виправдовують вони такий вчинок? (Через ревнощі ненависть до сойки набуває лютої агресії: Маня вбиває сойку. Саме це вбивство потім позначається на пригніченому стані молодої жінки, її демонічних рисах).

-  З якими чоловіками звела її доля?  (Хома(Массіно) – Генрись -  Зигмут – Володимир Семенович – Свєтлов – розбійник Сашка – капітан Серебряков – Микола Федорович)

-  Чи можна її засуджувати?

-  Яку паралель можна провести між Марією й сойкою, яка здатна до імітації? (сойка імітує різні звуки, припиняє це робити, коли звиває гніздо; усі ці роки Марія імітувала не лише своє почуття, а навіть і життя)

-  Чому Сойка наважилась через 3 роки все-таки повернутися до Массіно?

6. Індивідуальна робота

Ø Дослідження імені героя

   Хома́ — християнське чоловіче ім'я. Походить через старослов'янське посередництво з грецької і означає  «близнюк».

  Апостол  Хома— один з дванадцяти учнів Ісуса Христа. Згідно з Євангелієм, не вірив вісті про його воскресіння, допоки не переконався в цьому особисто. Словосполучення «Хома невіруючий» вживається досі щодо недовірливої людини.

Висновок.  Близнюк  означає певну подвійність. Головного героя звуть Хома (якось просто, грубувато ), а Марія називає його по-іншому – Массіно, тобто спостерігаємо подвійність  імені. Також Хома весь час наголошує на тому, що живе подвійним життям: на роботі він – звичайний чиновник, але вдома, у «святая святих» –  актор, аристократ, романтичний герой.

   А його роль «Хоми невіруючого»,  «апостола», вищої істоти, ніж жінка, призвела до прагнення героїні покарати ту зарозумілість.

Характеристика образу Хоми-Массіно

Упродовж усієї новели ми спостерігали духовне очищення головного героя. На початку твору він — відлюдько, самітник. Поступово в ньому відбувається пробудження до життя, до кохання, він вчиться не просто існувати, а жити, прагне «рвонутися до нового життя».

Він — інтелігент, розумний, освічений, який оточив себе штучними, хоча й мистецькими витворами культури». Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленім хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан. Тут світ і поезія мого життя. Тут я можу бути раз дитиною, другий раз героєм, а все самим собою. Зо стін глядять на мене артистично виконані портрети великих майстрів у штуці життя: Гете, Емерсона, Рескіна. На поличках стоять мої улюблені книги в гарних оправах. На постаменті в кутику мармурова подобизна старинної статуї хлопчика, що витягає собі терен із ноги, а скрізь по столиках цвіти — хризантеми, мої улюблені хризантеми різних кольорів і різних відмін. А на бюро розложена тека з моїм дневником.».

Улюблені книги, портрети Гете, Емнрсона, Рескіна, журнали, зокремастаття Уайльда про Ісуса Христа, захопленнямузикою — все це той «ілюзорний світ». у який поринув наш герой після того, як став жертвою кохання. Він став «артистом життя, естетом». Герой працює радником в одному бюро, зайнятий працею, що напружує розум, але не торкає серця. Він ввічливий, чемний, має гарні манери, але не має друзів, нікого не пускає у свою душу: «Всі поважають мене, але нікому не відкрив своєї душі».

Массіно прагне щось змінити у цьому світі: «Ти весь думками й душею був у будущині, в громадській праці, службі загалові…».

Герой — відлюдько, самітник, суспільні проблеми, людські пристрасті не зворушують його: «. жити для самого себе, з самим собою, самому в собі. Се моє щоденне життя, але піднесене до другого ступеня, осяяне подвійним сонцем, наповнене красою й гармонією…». хоч у глибині серця жевріє іскра кохання, яка не дає йому спокою. Та він боїться навіть собі зізнатися в цьому. Перед нами звичайний чоловік, що зворушує силою свого почуття до дівчини. Це людина з ніжною, вразливою душею. Кохання окрилює його, дає сил боротися.

Наш герой любив ліс, любив збирати гриби, природа допомагала відновлюватисили, збагачуватися духовно. Можливо, саме ця любов до природи і сприяла виникненню палкого почуття до Манюсі, яка уособлювала собою саму природу, ліс, була духовно близькою Хомі.

Та після втечі коханої молодий чоловік боляче переживає зраду, і це породжує в ньому черствість, замкнутість, відчуженість. Однак Массіно не спроможний вирвати з душі чарівний образ дівчини, котру кохає всім єством, він не може протистояти живим почуттям. У кінці твору він повертається до себе, до людей. Кохання перемогло.

✵ Як змінюється психологічна реакція Хоми на прочитане з листа?

Перше бажання вкинути лист у вогонь разом із колишніми почуттями та фразою: «Невже одна поява отих кількох аркушів, записаних її рукою, одного засушеного крильця давно вбитої пташини може вивести тебе з рівноваги?». до вигуків: «Женщино, демоне! Чого тобі треба від мене? Чого ти завзялася мучити мене? Чи я в своїм житті зробив тобі яке лихо? Я віддав тобі все, що було найкраще в моїй душі, без домішки хоч би атомика низького, підлого, брудного, а ти погралася моїми святощами і кинула їх у болото. Я віриву тебе, як у себе самого, а ти кажеш, що лише ролю грала передо мною. Я вкладав усе своє життя, всю свою душу в кождий свій погляд, у кожде своє слово до тебе, а ти хотіла лишити мені лише незабутнє артистичнее вражіння!

Женщино, комедіантко, прокляття на тебе! Всі твої слова, і сміхи, і сльози — все комедія, все роля, все ошука!»…

І нарешті: «Де мої сподівані радощі? Де мої естетичні принципи? Де моє тихе задоволення? Пропало, пропало все! Ось де життя! Ось де страждання! Ось де боротьба, і розчарування, і безмежні муки, і крихітки радощів, задля яких і безмежні муки не муки!».

У душі Хоми-Массіно відбувається боротьба між байдужістю до життя, самотністю, образою і почуттями «живого чоловіка». які перемагають, бо кохання — рушійна сила життя. І тому в кінці твору звучать слова: «Голубочко моя! Де ти, озовися! Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату і торкне мене своїм крилом!

Нехай його подих донесе хвилю дійсного, широкого, многостраждущого життя в моє слимакове, паперове та негідне існування! Може, й я прокинуся, і стрясу з себе ті пута, і рвануся до нового життя!».

Головна ідея новели — це утвердження думки про цілющу силу кохання, про повернення людини до своєї сутності.

Марія після трирічних поневірянь у пеклі злочинницького світу повертається до коханого, бо зрозуміла, що основним принципом життя є любов.

У цьому полягає гуманістичний пафос твору. Чи варто було вирушати кудись на пошуки великої любові й розкоші, щоб врешті- решт опинитися в рідному краї і тут пізнати справжнє кохання і стати щасливою?

У душі Хоми-Массіно відбувається боротьба між байдужістю до життя, самотністю, образою і почуттями «живого чоловіка». які перемагають, бо кохання — рушійна сила життя.

Ø Дослідження імені героїні

   Ім’я Марія має давньоєврейське походження, варіанти значення — «гірка», «бажана», «безтурботна». Згідно з іншою версією,  Марія походить від кореня слова «відкинута». У православній традиції це ім’я означає «пані».

Марія  є найпоширенішим ім’ям у світі, тому що саме так звуть матір Ісуса.

 Висновок. Дійсно,  спочатку Марія була бажана і безтурботна , але через свою необережність стала «відкинутою» з нормального життя. Біблійний мотив передбачає повернення (повертаються до Матері Божої) і символізує «возз’єднання душі з Духом».   Марія повертається ніби з небуття (у героїні справді було кілька спроб суїциду), щоб почати новий цикл, і героя теж відроджує до справжнього життя, руйнуючи ретельно витворений ним світ ізоляції і самоти.

  Учитель. Новітня інтерпретація жіночого образу : освідчення в коханні з вуст закоханої дівчини ми чуємо вперше в українській прозі.

Ø Хвилинка біології

Сойка (Garrulus glandarius), відіграє роль "поліцейського лісів»: вона завжди на сторожі, своїм скрипучим голосом подає знак лісовим мешканцям про появу людини набагато раніше, ніж людина її помітить. Імітаторські здібності сойки достатньо хороші.

Ø Хвилина емоційного  розвантаження

А тепер спробуємо створити психологічні портрети наших героїв, окреслимо їх психологічні типи.

Скласти психологічний портрет - це означає проаналізувати психологічні особливості героїв:

1. Сприйняття навколишнього світу.

2. Особливості мислення та уяви.

3. Почуття та емоції.

4. Характер.

5. Особливості діяльності, суспільних інтересів, спілкування.

Наші літературні герої – чоловік та жінка, які умовно психологічно відрізняються один від одного. Тому дослідити ці відмінності дуже цікаво.

План, за яким треба скласти психологічний портрет героїв у вас є (на партах).

Завдання 1: скласти психологічний портрет Массіно.

Завдання 2: скласти психологічний портрет Манюсі.

Завдання 3: Скласти діаграму Вена. З’ясувати спільні та відмінні риси Массіно й Марії.

Час роботи вичерпано. Давайте заслухаємо виступи груп.

( Массіно )

«Естет» — любить музику, книги, квіти. Глибоко ображений зрадою дівчини, викреслив її з пам’яті. У любові спокійний, самовпевнений, не розуміє жіночої психології, того, що жінку треба «завойовувати» постійно, що кохання потребує душевних зусиль, праці.

Під впливом листа змінює погляди, розуміє, що таке справжнє життя і справжні пристрасті, стає «живим чоловіком».

( Марія )

Емоційно багата натура, життєрадісна, передбачувана, примхлива, прагне до пізнання світу й отримує це пізнання до жахливих глибин. Її приваблюють яскраві натури.Романтична, розуміє справжність свого почуття лише пройшовши важкі випробування.

Який висновок можемо зробити?  

Спільне між Массіно і Марією:

Глибокі почуття, перевірені часом; бажання щастя.

Займи позицію

q Чи здатний Массіно на всепрощення?

q А ви змогли б простити так, як Массіно?

q То чи вдалося героям новели зберегти своє кохання?

Які основні ідеї новели Франка «Сойчине крило»?

q кохання, вірності і зради,

q людських стосунків,

q  щастя,

q за помилки у виборі доводиться відповідати, нести спокуту;

q не можна жити лише емоціями;

q на першому місці у стосунках між людьми мають бути гуманізм, відповідальність за власні вчинки;

q  утвердження думки про цілющу силу кохання.

VІІ .  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКУ УРОКУ

Гра «Фундамент»

Життя – будиночок, який складається з цеглин нашого досвіду. А твори письменників є своєрідним  фундаментом, на якому  ми можемо будувати власне життя.

* Який життєвий урок ви винесли із цього заняття?

На різнокольорових аркушах напишіть відповідь.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Скласти усне висловлювання за новелою  І.Франка «Любов – добро чи зло?».

2. Виписати вислови видатних людей про кохання ( за бажанням).