Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку

Мета: предметні: поглибити знання студентів про відмінкові закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни, формувати вміння правильно вживати їх в усному і писемному мовленні; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила; ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативні: виявляти й аналізувати порушення морфологічних норм; інформаційні: навички роботи з джерелами інформації та вміння критично оцінювати дидактичний матеріал; загальнокультурні: прагнення до мовної культури.

. Актуалізація опорних знань

1.   Фронтальна бесіда.

   Які іменники належать до ІІ відміни?

   На які групи поділяються ці іменники? (Тверда, м’яка, мішана)

   Чи потрібно дотримуватися правил відмінювання іменників?

IV. Мотивація навчальної діяльності

Інтелектуальна хвилинка.

- Виразно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Поясніть правопис виділених слів.

Традиція чаювання в Китаї нараховує 4 тис. років. Чай вважається одним з неодмінних напоїв в житті китайців. Стародавня китайська приказка говорить: «Переступивши через поріг свого будинку, перш за все подбайте про сім речей: дрова, рис, олію сіль, соєвий соус, оцет і чай». Очевидно, чаювання займає важливе місце в китайському житті. В Китаї заведено пригощати гостей, які тільки-но увійшли в дім, чаєм. Коли гість приходить, господар перш за все ставить перед ним чашки ароматного чаю. Гість і господар п’ють чай і розмовляють, а чай сприяє створенню приємної атмосфери.

- Випишіть із тексту іменники ІІ відміни, визначте їх рід. Поясніть, як ви це зробили.

Спостереження над граматичним матеріалом

- Об’єднавшись у групи, провідміняйте виписані іменники ІІ відміни:

1-ша група — рис, соус, оцет, чай; 2-га група — дім, будинок, Китай; 3-тя група — гість, господар, китаєць.

V. Міжпредметні зв’язки: мовознавство, лексикологія, українська мова

VI. План заняття

1.Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку.

2.Відмінкові  закінчення іменників з конкретним та абстрактним значенням.

3.Паралельні     закінчення іменників чоловічого роду давального відмінка, іменників знахідного відмінка, іменників місцевого відмінка однини і множини.

VІІ. Процесуально-діяльнісний етап

1-2. У родовому відмінку однини іменники ІІ відміни залежно від їхнього значення мають закінчення –а, -я, або –у, -ю.

Усі іменники середнього роду мають закінчення –а (-я), наприклад, озера, плеча, серця. Іменники чоловічого роду можуть мати закінчення –а ( -я), –у (-ю) залежно від значення слова або від наголосу.

Закінчення  –а (-я) мають іменники, що в переважній більшості означають назви конкретних осіб, предметів, машин, рослин і міст. І навпаки, закінчення –у (-ю) мають іменники, що означають абстрактні, збірні поняття, явища природи тощо.

-А, -я пишуться в іменниках, коли вони означають:

а) назви осіб, власні імена та прізвища: колгоспника, студента, учителя; Андрія, Дмитра, Дорошенка, Франка; також персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Ліса, Мороза та ін.;

б) назви тварин і дерев: ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня;

в) назви предметів: гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, піджака, плаща, портфеля, стола (й столу);

г) назви населених пунктів: Воронежа, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова;

ґ) інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Орла, Остра, Пиря-тина, Псла, Пскова, Тетерева;

д) назви мір довжини, ваги, часу тощо: гектара, грама, метра, місяця, процента, тижня (але віку, року); назви місяців і днів тижня: вівторка, жовтня, листопада (але листопаду — назва процесу), понеділка; назви грошових знаків: гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; числові назви: десятка, мільйона, мільярда;

є) терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника, знаменника, іменника, трикутника, чисельника, числівника тощо, але: виду,роду, також синтаксису, складу, способу.

-У, -ю пишуться в іменниках чоловічого роду на приголосний, коли вони означають:

а) речовину, масу, матеріал: азоту, асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску, гасу;

б) збірні поняття: ансамблю, атласу, батальйону; сюди належать назви кущових і трав'янистих рослин: барвінку, бузку, гороху, звіробою, щавлю, ячменю (але вівса), а також назви сортів плодових дерев: кальвілю, ренету, ренклоду та ін.;

в) назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, ґанку, даху, заводу, універмагу, шинку, але (переважно з наголосом на закінченні): бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва; -а (-я) вживається також в іменниках — назвах архітектурних деталей: карниза, еркера, портика; обидва закінчення а (-я) та -у (-ю) приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота;

г) назви установ, закладів, організацій: інституту, клубу, колгоспу, комісаріату;

ґ) переважна більшість слів із значенням місця, простору тощо: абзацу, валу, байраку, краю, але: горба, хутора тощо;

д) явища природи: вихору, вогню, вітру, граду, грому;

є) назви почуттів: болю, гніву, жалю, страху;

є) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: авралу, бігу, винятку, галасу, грипу, дисонансу, догмату, достатку, екзамену;

ж) назви ігор і танців: баскетболу, вальсу;

з) більшість складних безсуфіксних слів (окрім назв істот): водогону, вододілу, водопроводу, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу, але: електровоза, пароплава;

и) переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот): вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), сувою, усміху, успіху;

і) назви річок (окрім зазначених у п. 1), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей і т. ін.: Амуру, Вугу, Гангу, Дону, Дунаю, Єнісею, Нілу, Рейну, Сейму; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чгду; Алтаю, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Котліну, Кіпру, Криту, Родосу, Сахаліну; Пелопоннесу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру.

Зверніть увагу!

Деякі іменники в ІІ відміні чоловічого роду ( назви неістот) можуть мати два варіанти закінчення залежно від значення слова або від наголосу.

•     Алжира (місто) — Алжиру (країна)

•     алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал)

•     акта (документ) — акту (дія)

•     апарата (прилад) — апарату (установа)

•     бала (одиниця вимірювання) — балу (святковий вечір)

•     блока (у техніці) — блоку (політичне об'єднання)

•     бора (свердло) — бору (хімічний елемент)

•     борта (одяг) — борту (судно)

•     булата (зброя) — булату (сталь)

•     буряка (одиничне) — буряку (збірне)

•     вала (деталь машини) — валу (насип)

•     дзвона (інструмент) — дзвону (звук)

•     елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)

•     звука (термін в музиці та лінгвістиці) — звуку (слухове відчуття, механічні     коливання)

•     Ізраїля (особа) — Ізраїлю (країна)

•     інструмента (одиничне) — інструменту (збірне)

•     каменя (одиничне) — каменю (збірне)

•     клина (предмет) — клину (просторове поняття)

•     листа (одиничне) — листу (збірне)

•     листопада (місяць) — листопаду (процес)

•     Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат)

•     о́рга́на (тіла або муз. інстр.) — о́ргану (установа, друк.)

•     папера (документ) — паперу (матеріал)

•     потяга (поїзд) — потягу (почуття)

•     пояса (предмет) — поясу (просторове поняття)

•     придатка (відросток) — придатку (додаток)

•     рахунка (документ) — рахунку (дія)

•     соняшника (одиничне) — соняшнику (збірне)

•     стана (технічне) — стану (муз. та ін.)

•     телефона (апарат) — телефону (номер)

•     терміна (слово) — терміну (строк)

•     фактора (маклер) — фактору (чинник)

•     шаблона (пристрій; креслення) — шаблону (зразок) тощо.

Слова, що вживаються з обома закінченнями

Кілька слів української мови вживаються з обома закінченнями без впливу на значення (але із зміною наголосу):

•     моста́ — мо́сту

•     паркана́ — парка́ну

•     плота́ — пло́ту

3.   Давальний відмінок

У давальному відмінку однини іменники мають закінчення -ові, -еві, -єві або -у, -ю.

1. Закінчення -ові (у твердій групі), -еві (у мішаній групі та в м'якій після приголосного), -єві (у м'якій групі після голосного та апострофа) мають іменники чоловічого роду: будинкові, відмінкові, директорові, дубові, майстрові, нахилові, Петрові. Ці ж іменники приймають і закінчення -у (-ю): будинку, відмінку, директору тощо.

Паралельні закінчення -ові та -у мають також іменники середнього роду із суфіксом -к-, що означають малі істоти: дитяткові — дитятку, немовляткові — немовлятку, поросяткові — поросятку, теляткові — телятку, ягняткові — ягнятку.

Знахідний відмінок

У знахідному відмінку однини іменники мають форму, однакову з формою родового або називного відмінків.

Орудний відмінок

В орудному відмінку однини іменники мають закінчення -ом, -ем (-єм) і -ям, -им.

Закінчення -ом мають усі іменники чоловічого та середнього роду твердої групи, -ем (після голосного та апострофа — -єм) — іменники чоловічого та середнього роду мішаної та м'якої груп (окрім іменників середнього роду, що закінчуються на -я): майстром, містом, робітником, селом; бійцем, кобзарем, конем, кущем, місцем, морем, ножем, плечем, прізвищем, секретарем, слухачем; пирієм, роєм, солов'єм, урожаєм.

Кличний відмінок

Іменники другої відміни в кличному відмінку закінчуються на -у (-ю), -є.

1. Закінчення -у мають іменники твердої групи (зокрема із суфіксами -ик, -ок, -к,-о), іншомовні імена з основою на г, к, х і деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий приголосний (окрім ж): батьку, синку, ударнику; Юрку, Джеку, Жаку, Людвігу, Фрідріху; також іменники діду, сину, тату.

2. Закінчення -ю мають іменники м'якої групи: Віталію, вчителю, Грицю, краю.

3. Закінчення -є мають безсуфіксні іменники твердої групи, іменники м'якої групи із суфіксом -ець та деякі іменники мішаної групи, зокрема власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні назви з основою на р, ж: Богдане, голубе, друже, козаче, мосте, орле, Петре, соколе, Степане, чумаче.

4. Прізвища прикметникового походження на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), як Глібов, Королів, Пушкін, Романишин, Тютчев, Чапаев, Щоголів, при звертанні мають форму як називного, так і кличного відмінка: Глібов і Глібове та ін.

Географічні назви, до складу яких входять зазначені суфікси, мають у кличному відмінку закінчення -е: Києве, Лебедине, Львове.

Множина

    У родовому відмінку множини вживаються закінчення –ів (-їв): полів, обріїв, почуттів, полів ( і піль). Багатьом властиве нульове закінчення: знань, облич, слів. І тільки окремі іменники мають закінчення –ей: коней, очей, плечей ( і пліч).

Закінчення іменників ІІ відміни в родовому відмінку множини

-ів

Нульове закінчення

Іменники чоловічого роду: ткачів, плащів, помідорів

Іменники чоловічого роду, які в множині втрачають суфікс -ин-: киянин — кияни, киян, громадянин — громадяни, громадян

Такі іменники середнього роду: морів, полів, відкриттів, почуттів, життів, сузір’їв, прислів’їв

Іменники середнього роду: село — сіл, знання — знань, обличчя — облич

ДО РЕЧІ...

Правил написання закінчень в іменниках родового відмінка однини чоловічого роду, як бачите, багато, і бувають випадки, коли складно визначити, яке ж закінчення все-таки треба писати, наприклад, букету (як збірне поняття) чи букета (як чітко окреслений предмет). У такому разі радимо звертатися до словника. Закінчення родового відмінка однини подано після самого слова (після коми): букет, -а. 

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

При збігові двох приголосних у кінці основи при нульовому закінченні часто з'являється вставний о або е: вікон; болітець, відер, віконець, гасел, ден (від дно), кілець, озерець, пірець, ребер.

Знахідний відмінок

У знахідному відмінку множини іменники другої відміни мають форму, однакову або з називним, або з родовим відмінком множини.

Кличний відмінок

У кличному відмінку множини іменники мають форму, однакову з називним: брати, робітники; діячі, товариші; краї, учителі, пролетарі; моря, села.

VІІ. Робота над закріпленням знань, умінь і навичок

Завдання 1. Вибірково-розподільна робота

► Подані географічні назви поставте у формі родового відмінка однини й запишіть до відповідної колонки таблиці.

-а (-я)

-у (-ю)

Паралельні закінчення (залежно від значення)

Арарат, Рейн, Бориспіль, Крим, Херсон, Париж, Парнас, Путивль, Вашингтон, Кавказ, Славутич, Байкал, Еверест, Інгул, Інгулець, Очаків, Донець, Дон, Люксембург.

Завдання 2. Дослідження-моделювання

► Змоделюйте словосполучення, уживаючи слова, що в дужках, у відповідній відмінковій формі. Визначте, на які значення вказують закінчення іменників — власних назв у формі родового відмінка однини. Наведіть приклади іменників — власних назв, що у формі; родового відмінка однини мають паралельні закінчення. Уведіть їх у речення.

1. Студент (Оксфорд), мешканець (Оксфорд). 2. Столиця (Мозамбік), вулицями (Мозамбік). 3. На березі (Хорол), навчальні заклади (Хорол). 4. Центральними вулицями (Занзібар), курорти (Занзібар). 5. Довжина (Гудзон), символіка (Гудзон).

Завдання 3. Дослідження-зіставлення (Метод «Прес»)

► Дослідіть, чи змінюється значення іменників при зміні закінчень у формі родового відмінка. Складіть і запишіть з поданими парами слів словосполучення.

Рентгена — рентгену, блока — блоку, вала — валу, детектива — детективу, позитива — позитиву, пояса — поясу, регістра — регістру, фона — фону.

Завдання 4. Іменники  поставте  в  родовому  відмінку  однини  (кого?  чого?)  і  запишіть  у  дві колонки: 1) із закінченням -а (-я); 2) із закінченням –у (-ю).

1.  Мармур,  ураган,  Дунай,  Ужгород,  квітень,  рис,  Омельченко,  Інгул [ріка],  старт,  туризм,  Гайдай  [прізвище],  Острог  [місто],  ювілей,  синус, електрон,  Буг,  Арарат  [гора],  Ромодан  [місто],  гіпс,  Алжир  [держава], циферблат,  ерг  [міра  роботи],  Тибет  [нагір’я],  Ельтон  [озеро]. 

2.  Сніг,  Нью-Йорк,  Ерзурум  [місто],  Ліван  [країна],  обмін,  Вашингтон  [місто],  Ірпінь [місто],  вир,  Амур  [ріка],  Вашингтон  [штат],  Дністер,  Донець,  інстинкт, Дніпрогес, Дагестан, інвентар, листопад [місяць] , ідеалізм, листопад [опадання листя], явір, йорж, алюміній, міліметр, ом.

Ключ.

З перших букв виписаних слів прочитаєте: 1) початок вислову А. Малишка, який кінчається словами “...тому глибини всякі перейти”;

2) вислів М. Коцюбинського.

Завдання 5. Дописати потрібні закінчення.

Звук... (процес), звук... (термін).

Термін... (слово), термін... (строк).

Рахунк... (документ), рахунк... (дія, результат).

Центр... (в математиці), центр... (в інших значеннях).

Знак... (позначка), знак... (слід, прикмета).

Папер... (документ), папер... (матеріал).

Акт... (документ), акт... (дія).

Завдання 6. Визначте, які іменники у вправі чоловічого роду ІІ відміни є       нормативними. Обґрунтуйте свою відповідь.

Ватикана — Ватикану, документа — документу, водевіля — водевілю, гекзаметра — гекзаметру, листа — листу, жанра — жанру, єпископата — єпископату, синтаксиса — синтаксису, маркетинга — маркетингу, Казбека — Казбеку, консенсуса — консенсусу, кущика — кущику, жовтня — жовтню, стола — столу, балансу — баланса, лишайнику — лишайника, маслофільтра — маслофільтру, маєтку — маєтка, молочаю — молочая, парсика — персику, підсумку — підсумка, стола — столу, синуса — синусу, носа — носу, літописа — літопису.

VІІІ. Підведення підсумків заняття

Рефлексія «Три — Два — Один»

Ø Три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на уроці.

Ø Два факти, які здалися нецікавими, некорисними, або вже були відомі.

Ø Один факт, який хотілось би вивчити детальніше, поглибити знання.