Мета:продовжувати знайомство з повістю; розвивати творчі здібності учнів, почуття родинності, спонукати до самостійного читання творів І.Нечуя-Левицького; виховувати порядність, взаємоповагу, взаємопорозуміння у родині, почуття гумору; викликати інтерес до національної культури.

Вид заняття: Практичне заняття

Форма проведення заняття: інсценування епізодів повісті.

Очікувані результати:

здобувач освіти:

-       знає сюжет повісті «Кайдашева сім’я»;

-       виразно читає ключові уривки твору;

-       уміє за мотивами аналізувати твір;

-       співставляє літературний твір і його екранізацію;

-       висловлює враження від інсценізації уривків повісті «Кайдашева сім’я»

Обладнання: текст повісті «Кайдашева сім’я», презентація, комп’ютер, проектор, музичний супровід,  український одяг, картки із завданням.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Учитель. Здобувачі освіти, давайте сьогоднішню зустріч розпочнемо з побажань.

- Доброго ранку, Марійко, я бажаю тобі веселого дня!

- Доброго ранку, Лесику, я дуже радий тебе бачити!

- Вітаю тебе, Тетянко, я хочу щоб день у тебе був щасливим!

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

1. Вправа «Мікрофон».

-       Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок?

-       А що для цього повинні зробити ви?

Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо цікавий, веселий, продуктивний і творчий урок на тему «Інсценізація уривків із повісті «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького.о

Очікувані результати:

здобувач освіти:

-       знає сюжет повісті «Кайдашева сім’я»;

-       виразно читає ключові уривки твору;

-       уміє за мотивами аналізувати твір;

-       співставляє літературний твір і його екранізацію;

-       висловлює враження від інсценізації уривків повісті «Кайдашева сім’я»

Учитель. А урок у нас дійсно незвичайний. Я запрошую вас до театру, де ви будете одночасно і акторами, і глядачами: читатимете та спостерігатимете за дійством.

А я сьогодні буду – конферансьє. Хто такий конферансьє?

(Конферансьє – артист, який оголошує концертні номери, виступає в проміжках між ними.) Але насамперед потрібно виконати завдання, лиш потім вирушимо до театру. Вилучіть парні букви і прочитайте слово:

КВАЙЧДФАИШЕВВА

СФІМФ’Я

-       Молодці, ми поринемо у світ театру І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

ІІІ. Інсценування епізодів повісті.

Учитель. Сьогодні на заняття я запросила бабу Палажку і бабу Параску, щоб вони розповіли, що ж коїлося в родині Кайдашів. Зустрічаємо оповідачів.

Сценка І. На городі

Баба Палажка. Доброго дня. Я баба Палажка.

Баба Параска. А я – баба Параска. Ми любимо спостерігати за цією родиною.

Баба Палажка. Тож просимо до перегляду уривку «На городі». Поховали сини Кайдаша з великою честю.

Баба Параска. На четвертий день після похорону Кайдаша Карпо й Лаврін почали ділитися батьківськими спадками.

Карпо. А що, Лавріне, розділимо тепер грунт пополовині, а то батько одрізав мені городу, неначе вкрав.

Лаврін. То й розділимо, Карпе. Чи може підемо у волость, чи обійдемося без неї?

Карпо. А нащо нам здалася та волость! Одміримо пополовині город і садок, та й годі. Хіба самі не дамо собі ради?

Лаврін.  Так. Міряймо город  самі.

Карпо з Лавріном ліщиною почали міряти город вздовж і впоперек, розділили його вздовж і позабивали на межі кілки.

Карпо. А що, Лавріне, чи будемо городити тин,чи,може, й без тину обійдемося?

Лаврін. А навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір коло хати спільний

Карпо. Про мене, нехай буде так.

Лаврін. Але не знаю, як ще наші жінки скажуть.

Карпо. Хіба в мене жіночий розум, щоб я жінок слухав.

Баба Палажка. Тільки що вони переміряли город та садок…

Баба Параска…. З хати вибігла Мотря.

Мотря (сама до себе). Бодай вас лиха година міряла, як ви оце переміряли.

Баба Палажка. І заходилася міряти.

 Баба Параска. Поясом грунт вподовж.

Мотря міряє поясом город.

Баба Палажка.Лаврінова половина виходила довша на цілий пояс.

Баба Параска. Ще й висунулася ріжком на вулицю в бузину.

Мотря(прожогом побігла до хати). Постривайте ж! Це, мабуть, свекрушище помагала їм міряти!

Мотря(кричить). Це ви, мабуть, з матір’ю так міряли город, бодай вас міряв цей та той.

З’являються на крик Карпо, Лаврін, Кайдашиха і Мелашка.

Кайдашиха. Одчепись од мене, сатано! Я й дома не була, як вони міряли. Це правдива причепа!Бере моє добро, ще й мене лає. Ти міряєш собі, то натягуєш. А другому міряєш, то стягуєш: ти б людей соромилась!

Мотря. А той ріжок, що в бузину ввігнався? Не бійсь, мені не оддаси?

Мелашка. То откуси його зубами!

Баба Палажка. Од того часу між Кайдашенками і їх жінками…

Баба Параска. Ой Господи! Не було ладу.

Сценка ІІ. Виколола проклята око

Баба Палажка. Якось Мотря вскочила в Лаврінову хату, вхопила кочергу й знесла нею купу горшків на полиці. Горшки застогнали, черепки посипалися додолу.

Баба Параска. А Кайдашиха з кочергою, Мелашка з рогачем та й в Мотрину хату. Усі три молодиці ледве дихали.

Мотря. Ви змія люта, а не свекруха!

 Кайдашиха. Хто ? ти? Мені, своїй матері? Карпе, ти чуєш, що твоя Мотрунька говорить на мене? Карпе, візьми вірьовку та дай їй добре.

Мотря. Карпе, візьми налигача та прив’яжи свою матір серед вигону коло стовпа. Вона мене  отруїть.

Кайдашиха. Що ти кажеш, щоб мене мій син,моя кров, та прив’язав налигачем серед вигону на сміх людям? Ось я візьму мішка та напну тобі на голову, мов скаженій собаці, бо ти нас усіх покусаєш.

Кайдашиха витягла з-під лави порожнього мішка й кинулася до Мотрі.

Кайдашиха. Ти злодійка! Ти покрала в нас яйця!

Мотря. Брешеш, не докажеш! Ти сама злодюга, бо обкрадала мене, мою працю цілий рік. Я на тебе робила, як на пана панщину.

Кайдашиха. А чом же ти мене  не кидала. Коли тобі було в мене погано?

Мотря. Тікай сама хоч під шум, під греблю!Ти злодюга!

Кайдашиха. Хто? Я злодюга? Ось тобі на!

Кайдашиха тикнула Мотрі дулю, та не потрапила в ніс, а в око.

Мотря вхопила деркача і сунула держалном Кайдашисі просто межи очі.

Кайдашиха. (Заплакала і вхопилася за праве око). Ой лишечко, виколола проклята зміюка мені око! У волость її, розбишаку, в тюрму її!..

Сценка IІІ. Груша всохла

Баба Палажка. Як громада ділила між братами двір старого Кайдаша, до Карпової половини одійшла груша. Та груша була Лаврінова.

Баба Параска. Доки груша не родила, доти й лиха не було. Таких груш не було в цілому селі.

Мелашка. А навіщо,Мотрю, ти б’єш моїх дітей?

Мотря. За те, щоб не крали моїх груш.

Мелашка. А хіба це твої груші? Це наша груша; хіба ж ти не знаєш, чи що?

Мотря. Ще що вигадай? На нашому городі та виросла ваша груша! Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші, а на осиці кислиці.

Кайдашиха. Ідіть, діти, та рвіть груші сміливо! Це наша груша!

Мотря (кричала). Нехай тільки влізуть у мій город вдруге, то я їм ломакою ноги поперебиваю!

Баба Палажка. Якось на Лавріновому дворі піднявся ґвалт. Через тин за грушу лаялися вже не жінки,а й чоловіки. Брати мусили йти в волость.

Баба Параска. А наступного року Карпо і Лаврін пішли до священика.

Священик. Ну,то як же воно буде?

Карпо. Нехай так буде,батюшко, як ви скажете.

Лаврін. Так, як ви присудите, так воно вже нехай і буде!

Священик. То я ж кажу, щоб Карпо заплатив тобі три або чотири карбованці, та й нехай буде груша його, то й сварки більше не буде між вами.

Лаврін. Зроду на це не згоджуся! Там, батюшко, груші, вибачайте, коли ласка, як ваші кулаки. Я щороку продам груш два або три мішки за три або й за чотири карбованці.

Священик. Ну, то, Карпе,одріж йому землю з грушею.

Карпо. Хіба я таки сказився чи з глузду з’їхав, щоб одрізувати землю!

Священик. То йдіть собі та, про мене, вдавіться тими грушами разом з своїми жінками!

Баба Палажка. Діло з грушею скінчилося несподівано.

Баба Параска. Груша всохла,і дві сім’ї помирилися.

IV. Підсумок.Оцінювання.

-   Чи можлива зустріч із «кайдашами» в наш час?

Літературний диктант «Упізнай героя»

1. «...наглядала за працею невістки, «наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду»?

2. «..був дотепним, життєрадісним парубком, а ставши хазяїном, сварився з братом за кожну  дрібницю?»

3. «…широке лице було сухорляве й бліде,...на сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки?

4. «...і гарна, і трохи бриклива, і в неї серце з перцем?

5. «..була невиличка на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком.

6. «Він ніколи не сміявся гаразд...його насуплине, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались.

V. Домашнє завдання: підготувати довідковий матеріал про Панаса Мирного.

Іван Семенович Нечуй-Левицький

Соціально-побутова повість «Кайдашева сім’я»

1.   Іван Франко назвав повість "Кайдашева сім`я" І. Нечуя-Левицького

А всеобіймаючим оком Правобережної України;

Б найкращою оздобою українського письменства;

В ареною людських пристрастей;

Г широким та вільним розмахом думки.

2.   Зовнішність Лавріна описано в рядку

А … молоде, довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало парубочою красою.

Б … широкий у плечах, з карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.

В … здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице ченця. На сухому високому лобі вибігали густі дрібні зморшки.

Г … дуже палкий погляд – бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць разом із якоюсь хижою тугою.

3.   Темою повісті «Кайдашева сім’я» є зображення

А життя нетипової для України селянської родини;

Б життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини;

В родинних перипетій в українському селі в добу кріпацтва;

Г життя селянської родини з патріархальним устроєм.

4.     Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького:

«Кайдашиха помила по лікті руки й кинулась зі злістю на діжу, як на свого ворога. Тісто в діжі аж запищало і неначе заплямкало губами під її руками. Мелашка знала, що не вгодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати та дивилась на замазані руки». В уривку використано

А фразеологізм та синекдоху

Б порівняння та літоту

В персоніфікацію та оксиморон

Г порівняння та фразеологізм

5.     Відтворіть у реченні пропущені прикметники: «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно … руки»:

А маленькі порепані сухі;

Б здорові загорілі жилаві;

В кістляві тонкі довгі;

Г чорні короткі верткі.

6. Коли ми уперше зустрічаємося із Кайдашевими синами?

А коли жнива кінчались і починалась возовиця;

Б у Спасівку;

В на Великдень;

Г на Петра й Павла.

7. Хто із перелічених персонажів був найменш говірким?

А Мотря;

Б Лаврін;

В Карпо;

Г Маруся.

8. Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика в рядку:

А … свекруха люта змія; ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем.

Б Вона не злюбила Мелащиних батьків і як тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці і свої розглядини в Балашів.

В Кайдашиха почала сваритися й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь.

Г На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне

9. Події в повісті «Кайдашева сім’я» розгортаються в такій послідовності:

А одруження Лавріна – одруження Карпа – смерть Кайдаша – всихання груші

Б смерть Кайдаша – одруження Карпа – одруження Лавріна – всихання груші

В одруження Карпа – одруження Лавріна – смерть Кайдаша – всихання груші

Г одруження Карпа – одруження Лавріна – всихання груші – смерть Кайдаша

10. Уривок «Діло з грушею скінчилось несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша» у творі «Кайдашева сім’я» є

А зав’язкою

Б розвитком дії

В кульмінацією

Г розв’язкою

11. За способом зображення дійсності повість «Кайдашева сім’я» – яскравий приклад

А класицизму

Б сентименталізму

В романтизму

Г реалізму.

12. За що Карпові присудили дати десять різок або заплатити п’ять карбованців

А за те, що ганявся за матір’ю

Б за те, що зневажав Лавріна

В за те, що не хотів, щоб Берко настановляв шинки в Семигорах

Г за те, що штовхнув матір, коли знімав з горища Мотрю з куркою.

13. Хто з персонажів повісті був «... дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і

постити; він понеділкував і постив дванадцять п'ятниць на рік, перед декотрими празниками»?

А Кайдаш;

Б     Балаш;

В     Карпо;

Г     Лаврін.

14. Про яку героїню повісті сказано: «До природної звичайності української селянки в неї пристало щось вже дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на ввесь рот»?

А     про Палажку;

Б      Параску;

В     Кайдашиху;

Г     Мотрю.

15.  Хто з героїв повісті «...ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались»?

А     Лаврін;

Б          Карпо;

В     Кайдаш;

Г      священик.

16.  Яка героїня повісті «...перейшла через греблю, ступила на місток на потоках, сперлась на

поренчата й задивилась не так на воду, як на свою вроду. До неї з води виглянуло її лице, свіже, як ягода, з чорними бровами. Дівчина милувалась собою та червоним намистом на шиї»?

А         Мелашка;

Б      Мотря;

В         проскурниця;

Г          Кайдашиха.

17. Хто з героїв твору вибив Кайдашисі око?

А    Мелашка;

Б Мотря;

В Карпо;

Г Кайдаш.

18. Укажіть хибне твердження:

А «Кайдашева сім'я» - реалістична повість;

Б «Кайдашева сім'я» - соціально-побутова повість;

В «Кайдашева сім'я» - енциклопедія народознавства;

Г «Кайдашева сім'я» - соціально-психологічна повість.

19. Хто став прототипом сім’ї Кайдашів?

А родина Балашів;

Б родина Левицьких;

В родина Мазурів;

Г родина Довбишів.

20. До композиційних особливостей повісті «Кайдашева сім’я» НЕ НАЛЕЖИТЬ

А поділ твору на дев’ять частин;

Б детальний опис весілля Карпа і Лавріна;

В нагнітання сцен сварок, колізій;

Г розкриття характерів героїв через діалоги.

21. Доберіть характеристики до персонажів

1 на словах, як на цимбалах, грає                                               А Лаврін

2 у неї серце з перцем                                                             Б Карпо

3 широкий в плечах, з батьківськими карими                       В Кайдаш

   гострими очима; гострі темні очі були ніби сердиті             Г Мотря

4 все подихало молодою парубочою красою;                       Д Кайдашиха

   був схожий з виду на матір

22. Установіть відповідність між прикладом з тексту та художнім засобом

Сумний зимній (1)вечір заглянув через вікно в хату. Густі діди стали по кутках і навели, (2) як бліда та сумна смерть, покій на роздражнену, розгнівану сім’ю. На лаві сидів старий Кайдаш... Його (3) тягло за живіт. Він пішов до шинку поминати (4) святу п’ятницю та запивати сором.

А метонімія

Б фразеологізм

В персоніфікація

Г епітет

Д порівняння

23. Визначте,  яким персонажам належать подані репліки.

    1 «Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме в воді і не вмре наглою смертю»

    2 «Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем»

    3 « Коли я буду вибирать собі дівчину, то візьму гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі, а тиху, як тихе літо»

    4 «Ой боже мій! Це не Мотря, а бендерська чума. Вона мене з світу зжене!»

А  Кайдашиха

Б  Карпо

В  Лаврін

Г  Мотря

Д Кайдаш

24. Установіть відповідність

Персонаж

1 Мотря Довбишівна

2 Мелашка Балашівна

3 Омелько Кайдаш

4 Карпо Кайдашенко

Характеристика

А „... в білій сорочці з короткими рукавами...

Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице сухорляве й бліде, наче лице в ченця”

Б „... був широкий в плечах, з ... карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве”

В „... молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи...”

Г „... з широким лобом, з загостреним лицем, з блискучим, як жар, чорними маленькими очима... Хазяйновита, але скупа...”

Д „...в білій сорочці, в червоній новій хустці з зеленими та синіми квітами, в зеленій ситцевій рясній спідниці...”

Відповіді: 

1б 2а 3б 4 г 5 б 6 а 7в 8г 9в 10г 11г 12 а 13 а 14в 15 б  16а 17 б 18 г 19 в 20 б

21. 1.Д, 2.Г, 3.Б, 4.А.  22. 1.В, 2.Д, 3.Б, 4.Г.  23. 1.Д, 2.Б, 3.В, 4.А.  24. 1.Г, 2.Д, 3.А, 4.Б.

1.   Іван Франко назвав повість "Кайдашева сім`я" І. Нечуя-Левицького

А всеобіймаючим оком Правобережної України;

Б найкращою оздобою українського письменства;

В ареною людських пристрастей;

Г широким та вільним розмахом думки.

2.   Зовнішність Лавріна описано в рядку

А … молоде, довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало парубочою красою.

Б … широкий у плечах, з карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.

В … здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице ченця. На сухому високому лобі вибігали густі дрібні зморшки.

Г … дуже палкий погляд – бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць разом із якоюсь хижою тугою.

3.   Темою повісті «Кайдашева сім’я» є зображення

А життя нетипової для України селянської родини;

Б життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини;

В родинних перипетій в українському селі в добу кріпацтва;

Г життя селянської родини з патріархальним устроєм.

4.     Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького:

«Кайдашиха помила по лікті руки й кинулась зі злістю на діжу, як на свого ворога. Тісто в діжі аж запищало і неначе заплямкало губами під її руками. Мелашка знала, що не вгодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати та дивилась на замазані руки». В уривку використано

А фразеологізм та синекдоху

Б порівняння та літоту

В персоніфікацію та оксиморон

Г порівняння та фразеологізм

5.     Відтворіть у реченні пропущені прикметники: «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно … руки»:

А маленькі порепані сухі;

Б здорові загорілі жилаві;

В кістляві тонкі довгі;

Г чорні короткі верткі.

6. Коли ми уперше зустрічаємося із Кайдашевими синами?

А коли жнива кінчались і починалась возовиця;

Б у Спасівку;

В на Великдень;

Г на Петра й Павла.

7. Хто із перелічених персонажів був найменш говірким?

А Мотря;

Б Лаврін;

В Карпо;

Г Маруся.

8. Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика в рядку:

А … свекруха люта змія; ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем.

Б Вона не злюбила Мелащиних батьків і як тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці і свої розглядини в Балашів.

В Кайдашиха почала сваритися й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь.

Г На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне

9. Події в повісті «Кайдашева сім’я» розгортаються в такій послідовності:

А одруження Лавріна – одруження Карпа – смерть Кайдаша – всихання груші

Б смерть Кайдаша – одруження Карпа – одруження Лавріна – всихання груші

В одруження Карпа – одруження Лавріна – смерть Кайдаша – всихання груші

Г одруження Карпа – одруження Лавріна – всихання груші – смерть Кайдаша

10. Уривок «Діло з грушею скінчилось несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша» у творі «Кайдашева сім’я» є

А зав’язкою

Б розвитком дії

В кульмінацією

Г розв’язкою

11. За способом зображення дійсності повість «Кайдашева сім’я» – яскравий приклад

А класицизму

Б сентименталізму

В романтизму

Г реалізму.

12. За що Карпові присудили дати десять різок або заплатити п’ять карбованців

А за те, що ганявся за матір’ю

Б за те, що зневажав Лавріна

В за те, що не хотів, щоб Берко настановляв шинки в Семигорах

Г за те, що штовхнув матір, коли знімав з горища Мотрю з куркою.

13. Хто з персонажів повісті був «... дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і

постити; він понеділкував і постив дванадцять п'ятниць на рік, перед декотрими празниками»?

А Кайдаш;

Б     Балаш;

В     Карпо;

Г     Лаврін.

14. Про яку героїню повісті сказано: «До природної звичайності української селянки в неї пристало щось вже дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на ввесь рот»?

А     про Палажку;

Б      Параску;

В     Кайдашиху;

Г     Мотрю.

15.  Хто з героїв повісті «...ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались»?

А     Лаврін;

Б          Карпо;

В     Кайдаш;

Г      священик.

16.  Яка героїня повісті «...перейшла через греблю, ступила на місток на потоках, сперлась на

поренчата й задивилась не так на воду, як на свою вроду. До неї з води виглянуло її лице, свіже, як ягода, з чорними бровами. Дівчина милувалась собою та червоним намистом на шиї»?

А         Мелашка;

Б      Мотря;

В         проскурниця;

Г          Кайдашиха.

17. Хто з героїв твору вибив Кайдашисі око?

А    Мелашка;

Б Мотря;

В Карпо;

Г Кайдаш.

18. Укажіть хибне твердження:

А «Кайдашева сім'я» - реалістична повість;

Б «Кайдашева сім'я» - соціально-побутова повість;

В «Кайдашева сім'я» - енциклопедія народознавства;

Г «Кайдашева сім'я» - соціально-психологічна повість.

19. Хто став прототипом сім’ї Кайдашів?

А родина Балашів;

Б родина Левицьких;

В родина Мазурів;

Г родина Довбишів.

20. До композиційних особливостей повісті «Кайдашева сім’я» НЕ НАЛЕЖИТЬ

А поділ твору на дев’ять частин;

Б детальний опис весілля Карпа і Лавріна;

В нагнітання сцен сварок, колізій;

Г розкриття характерів героїв через діалоги.

 21. Доберіть характеристики до персонажів

1 на словах, як на цимбалах, грає                                               А Лаврін

2 у неї серце з перцем                                                             Б Карпо

3 широкий в плечах, з батьківськими карими                       В Кайдаш

   гострими очима; гострі темні очі були ніби сердиті             Г Мотря

4 все подихало молодою парубочою красою;                       Д Кайдашиха

   був схожий з виду на матір

22. Установіть відповідність між прикладом з тексту та художнім засобом

Сумний зимній (1)вечір заглянув через вікно в хату. Густі діди стали по кутках і навели, (2) як бліда та сумна смерть, покій на роздражнену, розгнівану сім’ю. На лаві сидів старий Кайдаш... Його (3) тягло за живіт. Він пішов до шинку поминати (4) святу п’ятницю та запивати сором.

А метонімія

Б фразеологізм

В персоніфікація

Г епітет

Д порівняння

23. Визначте,  яким персонажам належать подані репліки.

    1 «Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме в воді і не вмре наглою смертю»

    2 «Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем»

    3 « Коли я буду вибирать собі дівчину, то візьму гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі, а тиху, як тихе літо»

    4 «Ой боже мій! Це не Мотря, а бендерська чума. Вона мене з світу зжене!»

А  Кайдашиха

Б  Карпо

В  Лаврін

Г  Мотря

Д Кайдаш

24. Установіть відповідність

Персонаж

1 Мотря Довбишівна

2 Мелашка Балашівна

3 Омелько Кайдаш

4 Карпо Кайдашенко

Характеристика

А „... в білій сорочці з короткими рукавами...

Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице сухорляве й бліде, наче лице в ченця”

Б „... був широкий в плечах, з ... карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве”

В „... молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи...”

Г „... з широким лобом, з загостреним лицем, з блискучим, як жар, чорними маленькими очима... Хазяйновита, але скупа...”

Д „...в білій сорочці, в червоній новій хустці з зеленими та синіми квітами, в зеленій ситцевій рясній спідниці...”