Мета: формування компетентного мовця, який уміє оцінити прослуханий текст, визначити його стильові особливості, висловити своє враження від почутого, власну думку.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
✵ знаннєва складова: учень/учениця: знає та розуміє, що таке текст, розпізнає стилі мовлення;
✵ діяльнісна складова: учень/учениця: аналізує своє й чуже усне мовлення; добирає додаткову інформацію з теми; користується лінгвістичними словниками й довідниками з метою вдосконалення власного мовлення;
✵ ціннісна складова: учень/учениця: висловлює своє ставлення до чужих думок; відчуває відповідальність за мовленнєвий учинок, дотримання орфоепічної норми у власному мовленні.
Перебіг уроку
I. ЕМОЦІЙНА ГОТОВНІСТЬ ДО УРОКУ
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТИХ ЦІЛЕЙ ТА МОТИВАЦІЇ ДЛЯ КОЖНОГО УЧНЯ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І СУБ'ЄКТНОГО ДОСВІДУ ПРО СТИЛІ МОВЛЕННЯ
Робота в групах
Група 1. Складіть словничок власне української лексики, у словах якої наші громадяни припускаються помилок. Свій вибір обґрунтуйте. Використайте слова з яскраво вираженим стильовим забарвленням.
Група 2. Складіть і запишіть текст наукового стилю про особливості вживання наголосів в українській мові.
Група 3. Складіть і запишіть короткий жартівливий текст художнього стилю про типові помилки наголошування слів власне української лексики та запозичень. Використайте риторичні запитання.
Група 4. Складіть і запишіть коротку промову до українців із закликом говорити правильно, грамотно, гарно. Обґрунтуйте стиль тексту промови.
Група 5. Складіть і запишіть текст (опишіть, що робили на уроці української мови під час виконання контрольної роботи, ваші почуття, психологічний стан), у якому навмисне перемішайте різні стилі.
Час на виконання завдань — 10 хвилин.
Обговорення результатів роботи груп.
· Тексти яких стилів було використано? Які не згадали? Охарактеризуйте їх.
· Яким стилем користуємося найчастіше? Чи є вимоги до цього стилю?
· Для чого потрібні знання про стилі мовлення?
· Поміркуйте і скажіть, яким би стилем хотіли послуговуватися у своєму житті в майбутньому. З яким стилем, на вашу думку, буде пов’язана ваша майбутня спеціальність?
IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ. РОЗВИТОК ПРЕДМЕТНИХ ТА КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
Читання тексту в класі
Не одне десятиліття нас переконували, що в «Союзі незламнім республіки вільні» досягли всіх можливих вершин, серед них і вершин культури взагалі, і культури мови зокрема. Справді, українська мова має чітко вироблені літературні норми, розвинені функційні стилі. Проте яка ж далека теорія від практики! Усі знають, що слово новий має наголос на другому складі, а наголошують на першому. Усім відомо, що за граматичними нормами потрібно дякувати комусь, а тим часом дякують когось... Ні в кого немає сумніву, що перемогу здобувають, але чомусь її продовжують одержувати, ніби це гроші. Величезна кількість таких помилок пояснюється тим, що тривалий час серед багатьох українців українська мова не виконувала функцій рідної мови, якою думають, спілкуються в усіх сферах життя, мріють і снять, радіють і сумують. Вона була непотрібним доважком до іншої, «престижнішої» мови. У деяких дітей, на думку їхніх недалекоглядних батьків, від української мови навіть па- морочилося в голові, і тих дітей звільняли від вивчення рідної мови. .А ще згадаймо репресії щодо найвидатніших носіїв української мови в добу більшовизму, які розпочалися після нетривалого періоду українізації, політику зближення націй та злиття мов, що досягла апогею під час застою 70-80-х років минулого століття. За тієї політики слова, не подібні до російських, вилучали з нашої мови або оголошували діалектними, застарілими, штучними, незрозумілими народові тощо. Причому від імені народу виступали або зросійщені мовно й духовно українці, або взагалі не українці, що приїжджали з метрополії керувати нами. З академічного Інституту мовознавства до видавництв і редакцій надходили списки заборонених слів та висловів на зразок либонь, робітня, красне письменство й под., які під час редагування наказувалося вилучати з оригінальних та перекладних творів.
Життя не дуже пестило нашу мову на шляху до утвердження її в різних сферах спілкування: то не було умов для розвитку наукового стилю, то до краю звужувано рамки її офіційного використання, то ретельно під різними приводами винищувано її творців та плекальників (Олександр Пономарів). Але не зважаючи на все це...
· Яке враження справила стаття?
· Про які слова та вирази говорить автор, описуючи безграмотність наших мовців?
· Як ви ставитеся до такого явища, як заборона певних слів?
· Які ще причини, на вашу думку, позбавляли наш народ права знати рідну мову?
Повторне читання тексту
► Перекажіть текст статті.
► Складіть і запишіть творче завдання до тексту: продовжіть останнє речення, дотримуючись теми, стильової єдності, висловивши оптимістичний погляд на сучасний стан та умови розвитку української мови як державної. Проілюструйте свої думки конкретними прикладами.
V. РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП
Вправа «Мої інвестиції»
► На столі скринька з написом «Мої інвестиції». Учні підходять і кидають у скриньку папірець з «інвестицією».
Кажуть, що найкращі інвестиції — це інвестиції в освіту.
· Скажіть, що на вашу думку, ви «інвестували» у свою освіту?
· Чим збагатилися?
· Як використаєте в майбутньому знання про стилі мовлення?
· Чого б не поклали у скриньку?
· Над чим ще потрібно попрацювати?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Напишіть своє міркування про використання в українській мові назв людей, до яких звертаємося. Оберіть стиль на свій розсуд.