Широта представлення народного життя. Робота з текстом 1–4 частин роману

Мета:допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст твору; розвивати навички самостійного читання художньої літератури, виділення головного та деталей, їх коментування, висловлювання власних суджень та оцінок; виховувати вдумливе ставлення до ідей художньої літератури, прагнення до чесного й справедливого життя.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстрації до них.

Перебіг уроку

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вступне слово

Існує думка, що в людину від народження закладено все — і добро, і зло. Якщо життя зруйнує духовні цінності, орієнтири чесного, справедливого життя — переможе зло. Що залежить від генетичної спадщини, що від суспільства, а що — від самої людини, спробуємо розібратися на сьогоднішньому уроці. І чи мали рацію радянські літературознавці, які стверджували, що Чіпка — бунтар, протестант, правдошукач, якого до злочину змусили вдатися соціальні обставини.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів

Літературний пазл

: Відтворіть пропущені слова у біографії Панаса Мирного.

Панас Мирний (справжнє ім’я - _______) народився ____ року в сім'ї дрібного чиновника, у _________ на Полтавщині. Навчався Панас спочатку в __________ парафіяльному училищі, а після переїзду батьків до ________ — у повітовому училищі. З 14 років працює ____________. Перші його твори — ___________________________. На одній із літературних субот сорокарічний Панас Мирний познайомився з учителькою музики Полтавського інституту шляхетних дівчат ____________. Вночі з 19 на 20 січня _____ р. стався крововилив у мозок, а 28 січня письменника не стало. Поховано його в ________. У будинку, де жив письменник, з 1903 року відкрито ___________.

Учні: Панас Мирний (справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко) народився 1849 року в сім'ї дрібного чиновника, у Миргороді на Полтавщині. Навчався Панас спочатку в Миргородському парафіяльному училищі, а після переїзду батьків до Гадяча — у повітовому училищі. З 14 років працює державним службовцем (повітовий суд). Перші його твори — оповідання «Лихий попутав» (1872), нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого» (1872), «Лимерівна» (1872), повість «П'яниця» (1874). На одній із літературних субот сорокарічний Панас Мирний познайомився з учителькою музики Полтавського інституту шляхетних дівчат Олександрою Шейдеман. Вночі з 19 на 20 січня 1920 р. стався крововилив у мозок, а 28 січня письменника не стало. Поховано його в Полтаві. У будинку, де жив письменник, з 1903 року відкрито літературно-меморіальний музей.

ІV.Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності

Учитель: Починав Панас Мирний з поезії, а сповна його талант розкрився у прозі. Ще змолоду митець писав:

Бажали ми народові свободи,

Бажали ми, щоб очі він розкрив,

І, як другі освітнії народи,

Для поступу, для правди й щастя жив.

Ці слова можна поставити епіграфом до творчості письменника. Вірші він творив усе життя, кажучи, що вони допомагають йому краще творити «дзвінку прозу». Справжню письменницьку славу принесли Панасу Мирному два великі романи – «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та «Повія». Здобули визнання читачів також повісті «Лихі люди», «П’яниця», «Лихо давнє й сьогочасне», оповідання «Морозенко», драма «Лимерівна».

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Учитель: З скількох частин складається роман?

Учні: Роман складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на дрібніші розділи. Кожна частина, кожний з 30 розділів має свій закінчений зміст, свій внутрішній лад, художню завершеність.

Учитель:Академік О.Білецький взагалі вважав, що композиція роману схожа «на будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».

Учитель:Як називаються частини роману? Про що у них розповідається?

Учні:

I.Дитинство і юність Чіпки. (Це експозиція. Тут ще немає боротьби, загострення конфліктів. Письменник лише знайомить нас з енергійним юнаком, не називаючи його імені. Юнак зустрічає «польову царівну». Потім виявляється, що юнак – Чіпка, а «польова царівна» - Галя. Тут чудові  пейзажі. У наступних розділах – розповідь про батьків та дитячі роки героя. Розділ «Двужон» - про кріпака Івана Вареника, який під чужим прізвищем (Хрущ) з'явився у селі Піски, одружився з бідною дівчиною Мотрею і знову кудись помандрував, залишивши «байстрюка» Чіпку на тяжке бідування. Також змальовані дитячі та юнацькі роки Чіпки та його однолітка Грицька.)

II.100-річна історія села Піски ( в основному писав Іван Білик). Розповідається про закріпачення козацького села Піски Катериною ІІ, про завзятого січовика Мирона Гудзя, який виборов своєму родові волю, а також про життя внука Мирона — Максима, який поступово скочується на хибний шлях.

III.Складна доля селянина-бунтаря. Це вже боротьба добра і зла, правди і кривди, це невміння Варениченка відстояти своє, заробити грошей, щоб купити землі, як це зробив Грицько, і повільне, але неухильне скочування в прірву розбишацтва.

IV.Трагедія Чіпки. Автор підсумовує пройдений життєвий шлях Чіпки, Максима, Пороха, Василя Семеновича Польського і дає можливість нам зробити повчальні висновки стосовно долі цих людей.

Учні визначають композицію твору та коментують свої записи.

1 частина – експозиція.

2 частина – розвиток дії, передісторія.

3 частина – зав’язка («Нема землі» ─ втрата Чіпкою землі), розвиток дії.

4 частина – кульмінація, розв’язка (винищення козацької родини Хоменків; арешт героя).

У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», як і в інших великих епічних творах, є основні та другорядні сюжетні лінії.

Учитель: Виділіть їх.

Основні сюжетні лінії роману:

    Рід та життя Чіпки.

    Рід та життєвий шлях Максима Гудзя.

    Історія життя Грицька та Христі.

    Життєпис панів Польських, історія села Піски.

Другорядні сюжетні лінії роману:

    Мотрі Жуківни. (Матері Чіпки).

    Івана Вареника (Батька Чіпки).

    Явдошки.

    Василя Пороха.

Опрацювання ІІІ та ІV частин твору.

Частина III

Частина IV

VІ. Формування вмінь та навичок

1. Слово вчителя. Складання таблиці.

Панас Мирний та Іван Білик у своєму творі відобразили картини українського народного життя. Заповніть таблицю про зображене в романі.

Суспільні, історичніподії

Верствинаселення

Суспільніявища

— Кріпосництво

— реформа 1861 року

— «Голодна воля»

— селянськізаворушення

— придушеннябунтів за допомогоюармії

— Пани-кріпосники

— пани в земстві, предводителі дворянства

— чиновники різнихрангів

— кріпаки

— козаки

— селяни

— москалі

— розбійники

— хуторяни

— жиди, шинкарі

— Історіязакріпачення

— облаштування земств

— вибори

— землеустрій

2. Складання лінії-графіка.

Зобразіть за допомогою ламаної лінії-графіка історію життя Чіпки зі злетами та падіннями.

3. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Які висновки ви можете зробити, склавши цю лінію-графік?

Орієнтовні відповіді

— Чіпці не щастило від самого народження, він наслідував негативні гени.

— У житті Чіпки були люди (баба Оришка, дід Улас), які вчили його добра.

— Були в героя злети й падіння. У Чіпки підвищене почуття справедливості, але він не може реально оцінювати дійсність (земля їм дісталася теж не зовсім справедливо; Грицько, такий самий безземельний сирота, заробив грошей і купив землю).

— Те, що не взяли громадським пастухом, вигнали із земства, не є непереборними життєвими обставинами, які дають право озлитися на весь світ.

— І в злочинній сім’ї може вирости чесна, справедлива людина, як, наприклад, Галя.

— Багато залежить від характеру людини, її життєвого вибору й здатності розрізняти добро та зло.

4. Проблемне запитання до учнів.

— Що, на ваш погляд, у романі можна віднести до типового, а що до екстремального?

(Типове: життя покріпаченого селянства та «голодна воля» пореформеного періоду, порядки в армії; тяга селянина до землі, повага до хліба, працьовитість.

Екстремальне: двожонство, розбійництво, вигнання матері з хати, заява матері на сина.)

VІІ. Підбиття підсумків уроку

Бліц-опитування

1.У якому році було написано роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875.)

2.За жанром «Хіба ревуть воли, як ясла повні» − це... (соціально-психологічний роман).

3.Хто є головним героєм роману? (Чіпка Варениченко.)

4.З скількох частин складається роман? (4 частини.)

5.Друга частина твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні» розповідає про... (Розповідає про закріпачення села Піски й долю Максима.)

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення. «Я думаю, що Чіпка …»

«Мої очікування щодо роману …»

«Мене вразило …»

VІІІ. Домашнє завдання

Прочитати  статтю підручника. Вміти характеризувати головного героя, дібрати цитататні характеристики головного героя Чіпки.

В основу роману лягла почута від візника розповідь про полтавського розбійника Василя Гнидку. Під враженням цієї розповіді письменник написав нарис «Подорож з Полтави до Гадяча» (навесні 1872р.)

Нарис – невеликий прозовий художньо-публіцистичний твір, в якому автор зображує взяті з життя факти, події, людей.

Влітку 1872р. Панас Мирний пише першу редакцію повісті «Чіпка», деякі зауваження щодо якої зробив брат письменника, відомий літературний критик і публіцист Іван Білик.

1873р.- виходить друга редакція повісті.

Над четвертою (1874р., мала назву «Пропаща сила») та п’ятою редакціями Панас Мирний працював разом з Іваном Біліком.

1875р. твір було закінчено, назвали його «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».                             Нарис - повість – роман

Емський указ та Валуєвський циркуляр унеможливили його друкування в Україні. Тому вперше роман побачив світ 1880р. в Женеві. 1887р. – у Львові, 1903р. - під назвою «Пропаща сила» - в журналі «Киевская старина». 1905р. вийшло окреме видання роману в Києві.

Жанр твору – соціально-психологічний роман.

Соціально-психологічним називається такий роман, в якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань.

Композиція: чотири частини; тридцять розділів (академік О. Білецький назвав твір «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами» че­рез його композиційну складність).

Композиція роману «Хіба ревуть воли…»

Роман складається з чотирьох частин:

І. Дитинство і юність Чіпки.

ІІ. 100-річна історія села Піски.

ІІІ. Складна доля селянина-бунтаря.

ІV. Трагедія Чіпки.

Тема роману – зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні і під час реформи 1861р.

Головна ідея: заперечення боротьби з несправедливістю через зло­чин, пролиття крові.

Проблеми роману: народна мораль; батьки і діти; добро і зло; земля і достаток; кріпацька неволя; «пропаща сила»; становище жінки в суспільстві; любов і сімейне щастя.

Сюжет

Експозиція з інтригою: хто герої, чим живуть Чіпка, Мотря, Галя, Грицько, Христя.

Зав’язка: «Нема землі».                                                                                                                           Розвиток дії: марне звертання Чіпки до суду; запій, п’яне товариство, повне розорення, проблиск хліборобської совісті в історії з житом, перша крадіжка, чорна помста сільським властям, захист кріпаків, страшна образа і план помсти.                                                                                                 Продовження лінії  Чіпка – Христя – Грицько; села Пісок, панів Польських.                           Кульмінація – Чіпку вигнали з земства.                                                                                                                                                       Розв’язка: розбій, кривава різня, винищення козацької родини, арешт.

Назва роману алегорична (алегорія – інакомовлення). Це вираз із Біблії. Якби життя було справедливим, народ не бунтував би, якби було що їсти, не ревли б воли. Біблійний вислів у назві був спрямований проти суспільних устроїв. Друга назва («Пропаща сила») переносила обвинувачення із суспільства на особу, яка не зуміла себе реалізувати, не розкрила потенційних якостей і можливостей. 

Характеристика образів

Чіпка: "з дитинства виродок і байстрюк"; "ніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робітника"; не вірить у справедливість, бо "немає правди між людьми"; борець за правду і справедливість, який перетворюється на розбійника та пропащу силу; вірний у дружбі; сміливий, безбоязний бунтар; терплячий; вольовий; наполегливий.

        Грицько Чупруненко: бідний сирота; доброзичливий; працьовитий; благородний; недалекоглядний; пристосуванець; заздрісник; лицемір; егоїст; байдужий до долі інших; корисливий; відсторонений від громадських справ.

        Галя: "польова царівна", щира, добра, вразлива, справедлива, жаліслива.

        Христя: бідна сирота, загартована у дитинстві тяжкими випробуваннями; жаліслива; має практичний розум, уміння розрадити, підказати та застерегти від непоправних помилок.

        Максим Ґудзь: нащадок козаків; буйний; охочий до чарки і до бійки; єдина пристрасть - збагачення; люблячий батько.

        Мотря: бідна трудівниця; чесна, справедлива; любляча та ніжна матір.

        Явдоха: злодійка-багачка, дитя соціального дна; не має нічого святого; зневажає простих трудівників; для неї найголовніші нажива та прибуток; ніжна та любляча матір.

        Лушня, Матня, Пацюк: "пропаща сила", ледарі, злодії, любили чарку, нехтували народною мораллю.

        Пани Польські: "людські п'явки", жорстокі, егоїстичні, амбітні, вважають себе "вищими" за всіх інших, безжальні, несправедливі.

1.      Кого в романі названо «польовою царівною»?

_____________________________________________________________________________

2.      Кого називали Махамедом?

_____________________________________________________________________________

3.      Про кого слова: «Як підстрелена горлиця тіпається, б’ється, тихо туркоче й стогне»?

_____________________________________________________________________________

4.      Хто говорив про Чіпку: «У Чіпки й серце добріше й душа чістіша… А що він п’є? То його лихо п’є »?

_____________________________________________________________________________

5.      Яка з чотирьох частин є екскурсом в минуле?

_____________________________________________________________________________

6.      Про кого йдеться: «От з кого беріть, дітки, примір, як у мирі жити! – не одна, не дві матері радили своїм дочкам і зятям…»?

_____________________________________________________________________________

7.      Кому належать слова: «Що я тепер? Людський попихач. Наймит. Пропало… Все пропало…»?

_____________________________________________________________________________

8.      У кого Чіпка служив у наймах?

_____________________________________________________________________________

9.      За яких обставин і хто вигукує слова: «Так оце та правда! Оце вона!»?

_____________________________________________________________________________

10.  З ким Чіпка пас громадську отару?

_____________________________________________________________________________

11.  Назвіть героїню: «…весела, моторна, працьовита. Вона була сиротою, невеликої вроди, але так запала в серце, що забув і про великий посаг, і про незвичайну красу майбутньої жінки»?

_____________________________________________________________________________

12.  Упізнай персонажа: «Начальство його любили за те, що був до всього здатний, моторний, сильний і розумний»?

_____________________________________________________________________________

13.  Хто пообіцяв Чіпці написати прошеніє в суд, коли у нього відібрали землю?

_____________________________________________________________________________

14.  «Розбишацька дочка» — хто це?

_____________________________________________________________________________